Рішення

від 01.06.2022 по справі 741/660/21

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/660/21

Провадження № 2/741/66/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 02 червня 2022 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.

та представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на належні їй на підставі державних актів серії ЧН № 038575 та ЧН № 018691 земельні ділянки площами 2,49 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:2581, і 0,39 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:1365, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вона (позивач) на момент смерті ОСОБА_4 проживала разом із нею в АДРЕСА_1 , а тому в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після її смерті, як спадкоємець першої черги за законом. Нотаріус відмовив їй (позивачу) у видачі свідоцтв про прпаво на спадщину на вищезазначене спадкове майно у зв`язку із відсутністю документів, які б підтверджували факт її постійного проживання із ОСОБА_4 на день її смерті, не зверненням до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також через те, що оригінали правовстановлюючих документів відсутні.

ОСОБА_3 просила суд:

- встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_4 на момент смерті останньої в с. Сулак Ніжинського (Носівського) району Чернігівської області;

- визнати за нею право власності на земельні ділянки площами площами 2,49 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:2581, і 0,39 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:1365, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

У судовоме засідання позивач не з`явилася, її представник позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, які зазначені у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

2 червня 2022 року представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для його відкладення.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали показання, суть яких зводиться до того, що позивач близько 4 місяців до смерті ОСОБА_4 постійно проживала разом із нею в с. Сулак та здійснювала догляд.

У зв`язку із неявкою 2 червня 2022 року в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 за життя набула право власності на земельні ділянки площами 2,49 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:2581, і 0,39 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:1365, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на її ім`я були видані відповідно державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 038575 та ЧН № 018691, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У судовому засіданні встановлено, що 16 серпня 1987 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 56).

Зазначений заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 28 серпня 2021 року, а тому спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за цим заповітом.

Таким чином, в силу ст. 1223 ЦК України позивач, як особа, визначена у заповіті, має право на спадкування після смерті ОСОБА_4 .

У судовому засіданні встановлено, що спадкова справа після померлої ОСОБА_4 не заводилася, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 32-33; 43).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована одна в АДРЕСА_1 . Разом із нею фактично проживала дочка ОСОБА_3 , що підтверджується обставинами, викладеними у позовній заяві, поясненнями представника позивача, показаннями свідків та матеріалами справи (а.с. 4-5).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не може документально підтвердити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після її смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення цього факту має для ОСОБА_3 юридичне значення, так як дозволить їй реалізувати своє право на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері.

Позивач позбавлена можливості в іншому порядку встановити зазначений факт.

Суд вважає доведеним факт постійного проживання позивача разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після її смерті, а тому ОСОБА_3 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки площами 2,49 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:2581, і 0,39 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:1365, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1023/02-31 від 8 грудня 2020 року (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЧН № 038575 та ЧН № 018691 втрачені, що підтверджується оголошеннями про втрату у газеті «Носівські вісті» (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

За позивачем необхідно визнати право власності на вищезазначені земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , а не за законом, як позивач просила у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянкою Республіки Білорусь, що підтверджується копією паспорта (а.с. 4-8), а тому суд вважає за необхідне роз`яснити їй обов`язок, передбачений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 328, 392,1223, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , постійно проживала разом із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Сулак Ніжинського (Носівського) району Чернігівської області на час відкриття спадщини після її смерті.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку:

- площею 2,49 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:2581, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 038575 належала ОСОБА_4 ;

- площею 0,39 га, кадастровий номер 7423887000:02:001:1365, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 018691 належала ОСОБА_4 .

Роз`яснити ОСОБА_2 вимоги ч. 4 ст. 81 ЗК України, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, протягом року підлягають відчуженню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв