Постанова

від 13.07.2022 по справі 522/22036/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6295/22

Справа № 522/22036/21

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т.Ю.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/22036/21

Номер апеляційного провадження № 22-ц/813/6295/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Рибачук О.І.,

учасники справи:

-позивачКредитна спілка «Кредитінвест»,

-відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовною заявоюКредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, визнання прав іпотекодержателя, поновлення записів про іпотеку, звернення стягнення на предмет іпотеки,за апеляційноюскаргою адвокатаПопелюка ВадимаПавловича,діючого відіменіКредитноїспілки «Кредитінвест», на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Федчишеної Т.Ю. 19 січня 2022 року, про повернення позовної заяви,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року Кредитна спілка«Кредитінвест» (далі-КС «Кредитінвест») звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою (а. с. 1 - 15).

2.2 Короткий зміст попередньої ухвали суду, мотивування його висновків

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.12.2021 року позовну заяву КС «Кредитінвест» залишено без руху. Встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 9624 785,68 грн., дві вимоги про визнання прав іпотекодержателя, дві вимоги про поновлення записів про іпотеку, вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, сплаті підлягає судовий збір за вимогами майнового та немайнового характеру.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір: - за позовною вимогою майнового характеру про стягнення заборгованості, виходячи з ціни позову 9624 785,68 грн. у сумі 144371,79 грн.; - за вимогами немайнового характеру з розрахунку по - 2270,00 грн. за кожну вимогу; - за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки - виходячи з вартості майна, про звернення стягнення на яке просить позивач.

Зазначено реквізити для сплати судового збору (а. с. 122 123)

2.3 Дії позивача щодо усунення недоліків позовної заяви

01.01.2022 року до суду першої інстанції Позовна заява (про усунення недоліків, згідно ухвали про залишення позову буз руху).

Позивач зазначив, що надає уточнену позовну заяву, в якій на заявляють позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відтак відсутня необхідність у сплаті судового збору, виходячи із вартості майна, про звернення стягнення на яке просить позивач, про яке заявлялось у первинній редакції позову.

Надані докази сплати судового збору в сумі 153451,79 грн., з яких: - 144371,79 грн. за позовною вимогою про стягнення заборгованості, виходячи з ціни позову в розмірі -9624 785,68 грн.; - 9080,00 грн. за чотири вимоги немайнового характеру (4 х 2270,00 грн.) (а. с. 125 131).

2.4 Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року визнано не поданою та повернутопозивачу позовнузаяву Кредитноїспілки «Кредитінвест»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_4 ,про стягненнязаборгованості,визнання правіпотекодержателя,поновлення записівпро іпотеку,звернення стягненняна предметіпотеки.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що залишаючи позовну заяву Кредитної спілки «Кредитінвест» без руху, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданої позовної заяви, а саме - шляхом подання до судудоказів на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі: - за позовною вимогою майнового характеру про стягнення заборгованості, виходячи з ціни позову в розмірі - 9 624 785,68 грн, що становить - 144 371,79 грн; - за вимогами немайнового характеру з розрахунку - 2 270 грн. за кожну вимогу; - за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, виходячи з вартості майна, про звернення стягнення на яке просить позивач.

В той же час, на виконання ухвали про залишення позову без руху позивачем позовну заяву в новій редакції. Виключено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та за цими позовними вимогами не сплачено судовий збір. За таких обставин, суд вважає, що позивачем фактично подано до суду інший позов, з іншим предметом.

Зміна предмета або підстав позову виникає у позивача після відкриття провадження у суді першої інстанції. При цьому,ЦПК Українине містить норм, які б передбачали можливість зміни позивачем предмету або підстав позову до відкриття провадження у справі. Зміна предмету позову, що у відповідності до вимогст. 49 ЦПК України, не може бути предметом розгляду судом до відкриття провадження у справі.

Зміна позовних вимог не є способом усунення виявлених судом недоліків позовної заяви та не звільняє позивача від обов`язку щодо виконання вимог ухвали суду від 21.12.2021.

Отже, подана позовна заява в новій редакції не може вважатися належним усуненням недоліків, оскільки відповідно до частини 2статті 185 ЦПК України, такі недоліки повинні бути усунуті саме у спосіб, який встановлено судом.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 915/441/18 (а. с. 133 - 135).

2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Адвокат ПопелюкВадим Павлович,діючий відіменіКредитноїспілки «Кредитінвест», в апеляційнійскарзі проситьскасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року. Справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

1.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалу постановлено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) суд першої інстанції, залишаючи позов без руху не вказав точної суми судового збору до сплати, а лише вказав, що судовий збір має бути сплачений у визначеному законом розмірі. Неможливо встановити вартість майна, яке не перебуває у фактичному володінні позивача, і на яке позивач просить звернути стягнення Таким чином, суд позбавив позивача можливості виконати вимоги ухвали про залишення позову без руху; 2) усвідомлюючи неможливість виконання та окремого оскарження ухвали про залишення позову без руху, позивачем був змінений предмет позову, шляхом відмови від частини позовних вимог; 3) чинне процесуальне законодавство містить лише обмеження щодо кінцевої дати вжиття такої процесуальної дії як зміна предмета позову, жодним чином не обмежуючи момент виникнення такого права; 4) суд послався на правовий висновок Верховного Суду у справі, яка була розглянута в порядку господарського судочинства, а не цивільного; 5) відмова суду у прийнятті позовної заяви, оформленої відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист (а. с. 139 - 142).

1.5 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Вищевказана апеляційна скарга 02.02.2022 року надійшла безпосередньо до Одеського апеляційного суду (а. с. 139). 04.02.2022 року справу було витребувано з суду першої інстанції (а. с. 167). 10.02.2022 року справа надійшла до Одеського апеляційного суду. Справа надійшла до апеляційного суду 10.02.2022 року (а. с. 169).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 14.02.2022 рокувідкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою (а. с. 170 170 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.02.2022 року підготовку справи до розгляду закінчено. Справу призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 171).

15.03.2022року відадвоката ПопелюкаВ.П.,діючого відіменіКредитноїспілки «Кредитінвест»,надійшло клопотанняпро відкладеннярозгляду справи,оскільки вінне можеприйняти участьу судовомузасіданні,у зв`язкуіз введеннямв країнівоєнного стану(а.с.181 182).

Від адвоката Телешевської С.М., діючої від імені ОСОБА_3 , 14.07.2022 року надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки не повідомили. Інших заяв та клопотань від учасників справи до апеляційного суду не надійшло.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що під час воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Указом Президента України №64/2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 27 березня 2022 року.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» внесені зміни до ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Відповідно до цих змін продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

На підставі статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання рішень зборів суддів Одеського апеляційного суду від 02 березня 2022 року та 16 березня 2022 року, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, керуючись статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", враховуючи рішення Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року та рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з метою вжиття невідкладних заходів для забезпечення безперебійного функціонування Одеського апеляційного суду, головою суду видано розпорядження №1 від 02 березня 2022 року, вказане розпорядження опубліковано на сайті «Судова влада України».

Посилання представника апелянта про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням на території України воєнного стану колегія суддів відхиляє, оскільки останнім не було надано доказів неможливості участі в розгляді справи, зокрема в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Колегія суддів також приймає до уваги, що позивач є юридичною особою. Доказів неможливості прийняти участь у судовому засіданні іншого представника не надано.

Колегія суддів зазначає, що справа знаходиться на розгляді апеляційного суду з лютого 2022 року.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, період знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача,обговоривши доводиапеляційної скаргита відзивуна неї,дослідивши докази,що стосуютьсяфактів,на якіапелянт посилаєтьсяв апеляційнійскарзі,перевіривши правильністьзастосування судомпершої інстанціїнорм процесуальногоправа припостановлені ухвали,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга адвоката ПопелюкаВадима Павловича,діючого відіменіКредитної спілки «Кредитінвест», підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

У листопаді 2021 року Кредитна спілка «Кредитінвест» (далі - КС «Кредитінвест») звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, у якій зокрема заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.12.2021 року позовну заяву КС «Кредитінвест» залишено без руху у зв`язку за несплатою судового збору в повному обсязі не сплачено судовий збір за вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки. Встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

01.01.2022 року до суду першої інстанції Позовна заява (про усунення недоліків, згідно ухвали про залишення позову буз руху), в якій заявлені ті ж самі позовні вимоги, за виключенням вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки. Надані докази сплати судового збору в сумі 153451,79 грн., з яких: - 144371,79 грн. за позовною вимогою про стягнення заборгованості, виходячи з ціни позову в розмірі -9624 785,68 грн.; - 9080,00 грн. за чотири вимоги немайнового характеру (4 х 2270,00 грн.).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року визнано не поданою та повернуто позивачу позовну заяву Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, визнання прав іпотекодержателя, поновлення записів про іпотеку, звернення стягнення на предмет іпотеки.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права, мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зположеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зп.п.1,2ч.2,ч.3ст.49ЦПК України, позивачвправі відмовитисявід позову(всіхабо частинипозовних вимог),відповідач маєправо визнатипозов (всіабо частинупозовних вимог)на будь-якійстадії судовогопроцесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити : зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються ; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

За правилами, передбаченими п. п. 1, 9, 10 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається :у позовахпро стягненнягрошових коштів-сумою,яка стягується,чи оспорюваноюсумою завиконавчим чиіншим документом,за якимстягнення провадитьсяу безспірному(безакцептному)порядку; упозовах проправо власностіна нерухомемайно,що належитьфізичним особамна правіприватної власності,-дійсною вартістюнерухомого майна,а нанерухоме майно,що належитьюридичним особам,-не нижчейого балансовоївартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частинами 1, 2, 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З вищенаведеного вбачається, що позивач не порушив вимог діючого процесуального права, подавши на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху уточнену позовну заяву, в якій відсутня вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви з підстав вказаних в оскаржуваній ухвалі суду є надмірним формалізмом та є перешкодою у реалізації права на доступ до правосуддя.

Такий висновок виходить з практики застосування Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція).

Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії»).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцю і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Белле проти Франції» та «Нун`єш Діаш проти Португалії»).

У пункті 55 рішення у справі «Kreuz v. Poland» («Креуз проти Польщі») від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», рішення від 28.10.1998 року) та у справі Miragall Escolano and others v. Spain («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», рішення від 13.01.2000 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20.02.2014 року).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення Європейського суду з прав людини «De Geouffre de la Pradelle v. France» // Series A N 253- B).

Таким чином, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

3.5Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормиправа,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи звищезазначеного,колегія суддіввважає,що доводиапеляційної скарги адвоката ПопелюкаВадима Павловича,діючого відіменіКредитної спілки «Кредитінвест», є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до вимогст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заявипідлягає скасуванню з направленням справи для до суду першої інстанції (Приморського районного суду м. Одеси) для продовження її розгляду, починаючи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України,

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ПопелюкаВадима Павловича,діючого відіменіКредитної спілки «Кредитінвест», задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року про повернення позовної заяви скасувати.

Цивільну справуза позовноюзаявоюКредитноїспілки «Кредитінвест»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_4 ,про стягненнязаборгованості,визнання правіпотекодержателя,поновлення записівпро іпотеку,звернення стягненняна предметіпотеки направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, починаючи зі стадії відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 15 липня 2022 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе