Рішення

від 13.07.2022 по справі 380/21533/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/21533/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львівського міського голови Садового Андрія Івановича, директора Департаменту містобудування Львівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів», про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львівського міського голови Садового Андрія Івановича, директора Департаменту містобудування Львівської міської ради, у якій позивачі, згідно з новою редакцією позовної заяви, просять:

- визнати дії міського голови м. Львова Садового Андрія Івановича, виконавчого комітету ЛМР та директора Департаменту містобудування ЛМР Коровайника Сергія Степановича незаконними та неправомірними у питання ненадання належних адміністративних послуг під їхнім керівництвом згідно звернень позивачів;

- зобов`язати Департамент містобудування Львівської міської ради та Виконавчий комітет Львівської міської ради визначити перелік земельних ділянок для будівництва та обслуговування житла у м. Львові позивачам членам Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Житло Переселенця»;

- зобов`язати міського голову м. Львова Садового Андрія Івановича та директора Департаменту містобудування ЛМР Коровайника Сергія Степановича підготувати необхідний пакет документів та винести на розгляд порядку денного сесії Львівської міської ради пакет документів про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житла для позивачів членів Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Житло Переселенця»;

- зобов`язати Львівську міську раду погодити позивачам членам Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Житло Переселенця» надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житла у м. Львові.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність в наданні належних адміністративних послуг в порядку розгляду їхніх заяв, оскільки жоден з відповідачів не прийняв рішення чи пропозиції на їхні звернення. Вказують, що питання виробничого та соціального плану розвитку АДРЕСА_1 при розгляді на земельній та архітектурній комісіях було погоджено з ними (мешканцями АДРЕСА_1 ) і спільно погоджено пропозицію подавати на сесію ЛМР, проте у відповіді на звернення рішення з цих питань не прийнято.

Відповідачі Львівська міська рада, виконавчий комітет Львівської міської ради, Департамент містобудування Львівської міської ради подали до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечують в повному обсязі та просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказують, що за умови надання позивачами усіх документів передбачених для отримання адміністративної послуги щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, можливий розгляд питання порушеного у зверненні на черговому пленарному засіданні.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 23.02.2022 позовну заяву повернуто позивачам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в частині заявлених ними позовних вимог.

Ухвалою судді від 23.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Залучено ГС «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається із протоколу № 10/12-21 зборів правління Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» від 10.12.2021, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є членами Товариства.

Громадська спілка «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» в інтересах позивачів звернулася до голови Виконкому Львівської міської ради Андрія Садового, директора Департаменту містобудування Львівської міської ради Коровайника Сергія Степановича із зверненням вих. № 01/09-21 від 01 вересня 2021 року, в якому просили: одним рішенням оформити соціальний та виробничий план розвитку вул. Авіаційної. 1) рішенням виконкому ЛМР закріпити за громадою наших кооперативів наші ділянки землі з можливістю подальшого житлового розвитку (ті що не плануються під виробництво); 2) замість частини земельної ділянки S = 0,85 га, що належить громадянам членам ОЖБК «Житло Волонтера» та планується до передачі ТзОВ «Ефе Бетону» під розвиток виробництва, також тим, що проживають у гуртожитках вздовж АДРЕСА_1 членам ОЖБК «Житло Переселенця», (в червоній санітарній зоні) надати в цьому ж районі Львова такої ж площі, наприклад вул. Станційна Курмановича (як це раніше пропонувала Земельна комісія ЛМР та Головний архітектор); 3) питання розвитку вул. Авіаційної при розгляді на Земельній та Архітектурній комісіях погодити з мешканцями вул. Авіаційної у м. Львові і спільно погоджену пропозицію подати на сесію ЛМР.

Звернення зареєстроване у відповідача 06.09.2021.

Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради за дорученням Львівського міського голови розглянуто зазначене звернення та листом від 28.09.2021 № 2401-вих-88126 зазначено наступне:

«… стосовно надання земельних ділянок обслуговуючим та житлово-будівельним кооперативам для будівництва та обслуговування житлових будинків інформуємо.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

При цьому зазначаємо, що відповідно до Земельного кодексу України невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, може бути підставою відмови органу місцевого самоврядування.

Так, зокрема, детальним планом території у районі вулиці Авіаційної, межі міста, затвердженим ухвалою міської ради від 09.07.2021 №1136, в межах його опрацювання, враховуючи наявні планувальні обмеження, розміщення житлових будівельне не передбачається, оскільки цим детальним планом території основним видом використання території передбачена функціональна зона В-5 зона промислових підприємств і технологічних об`єктів та установок V-го класу за санітарною класифікацією. В цей час згідно з п. 7.6.6 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» при взаємному розміщенні виробничої і сельбищної територій слід передбачати між ними відповідні санітарно-захисні зони згідно з ДСП 173-96.»

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачі покликаються на протиправність дій відповідачів у питанні не надання належних адміністративних послуг в порядку розгляду їх звернення.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, враховує, що обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Вимогами ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (надалі ЗК України) у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 1 ст. 71 Закону № 280/97-ВР передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно з вимогами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ст. 119 ЗК України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п`ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.

Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно із статтею 118 цього Кодексу в межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, зміст наведених положень дає підстави для висновку, що виключно на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування вирішується питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, розглядаючи вказане питання, відповідний суб`єкт владних повноважень може прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж відмовити у наданні такого дозволу.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу влади або органу місцевого самоврядування. У контексті вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої процедури є обов`язковим.

В даному випадку у зверненні Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» вих. № 01/09-21 від 01 вересня 2021 року адресованому голові Виконкому Львівської міської ради Андрію Садовому, директору Департаменту містобудування Львівської міської ради ОСОБА_10 , заявники просили: одним рішенням оформити соціальний та виробничий план розвитку вул. Авіаційної. 1) рішенням виконкому ЛМР закріпити за громадою наших кооперативів наші ділянки землі з можливістю подальшого житлового розвитку (ті що не плануються під виробництво); 2) замість частини земельної ділянки S = 0,85 га, що належить громадянам членам ОЖБК «Житло Волонтера» та планується до передачі ТзОВ «Ефе Бетону» під розвиток виробництва, також тим, що проживають у гуртожитках вздовж вул. Авіаційна членам ОЖБК «Житло Переселенця», (в червоній санітарній зоні) надати в цьому ж районі Львова такої ж площі, наприклад вул. Станційна Курмановича (як це раніше пропонувала Земельна комісія ЛМР та Головний архітектор); 3) питання розвитку вул. Авіаційної при розгляді на Земельній та Архітектурній комісіях погодити з мешканцями вул. Авіаційної у м. Львові і спільно погоджену пропозицію подати на сесію ЛМР.

Так за змістом відповіді, наданої на звернення Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради за дорученням Львівського міського голови розглянуто зазначене звернення та листом від 28.09.2021 № 2401-вих-88126 зазначено наступне:

«… стосовно надання земельних ділянок обслуговуючим та житлово-будівельним кооперативам для будівництва та обслуговування житлових будинків інформуємо.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

При цьому зазначаємо, що відповідно до Земельного кодексу України невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, може бути підставою відмови органу місцевого самоврядування.

Так, зокрема, детальним планом території у районі вулиці Авіаційної, межі міста, затвердженим ухвалою міської ради від 09.07.2021 №1136, в межах його опрацювання, враховуючи наявні планувальні обмеження, розміщення житлових будівельне не передбачається, оскільки цим детальним планом території основним видом використання території передбачена функціональна зона В-5 зона промислових підприємств і технологічних об`єктів та установок V-го класу за санітарною класифікацією. В цей час згідно з п. 7.6.6 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» при взаємному розміщенні виробничої і сельбищної територій слід передбачати між ними відповідні санітарно-захисні зони згідно з ДСП 173-96.»

Втім, зі змісту зазначеної відповіді прослідковується виключно формальний характер розгляду звернення, без ретельного дослідження питань, поставлених у цьому зверненні. Більше того, в даному випадку відповідачами у встановлений законом строк та спосіб взагалі не було прийнято жодного із указаних можливих рішень (надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж відмовити у наданні такого дозволу).

Отже, відповідачі діяли не у спосіб, визначений законом, тому така їх поведінка не може вважатися правомірною. Лист Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради від 28.09.2021 № 2401-вих-88126, виконаний за дорученням Львівського міського голови, на виконання звернення Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» в інтересах позивачів вих. № 01/09-21 від 01 вересня 2021 року, свідчить про те, що уповноважені органи не прийняли жодного рішення з числа тих, які вони повинні ухвалити за законом. Отже, має місце протиправність дій відповідачів голови Львівської міської ради Садового Андрія Івановича, виконавчого комітету Львівської міської ради та директора департаменту містобудування Львівської міської ради Коровайника Сергія Степановича.

У відзиві на позовну заяву відповідачу вказують, що за умови надання позивачам усіх документів передбачених для отримання адміністративної послуги щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, можливий розгляд даного питання на черговому пленарному засіданні. З цього приводу суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.

Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Виходячи з наведеного, суд резюмує, що протиправність дій відповідачів полягає у неналежному розгляді звернення, оскільки відповідачі не прийняли жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду звернення, а лише надіслали листа, якому суд не надає оцінку, адже лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 КАС України.

Відтак, належним способом захисту прав позивачів є зобов`язання відповідачів голови Львівської міської ради Садового Андрія Івановича, виконавчого комітету Львівської міської ради та директора департаменту містобудування Львівської міської ради Коровайника Сергія Степановича повторно розглянути звернення Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» вих. № 01/09-21 від 01 вересня 2021 року та прийняти рішення у порядку визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України.

Щодо решти позовних вимог позивачів, то суд, виходячи із обставин цієї справи, встановлених судом, та враховуючи приписи наведених вище положень законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд доходить висновку, що такі є передчасними та задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що зважаючи на те, що позивачі звільнені від сплати судового збору, відтак такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львівського міського голови Садового Андрія Івановича, директора Департаменту містобудування Львівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів», про визнання дій незаконними та неправомірними, зобов`язання до вчинення дій, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії голови Львівської міської ради Садового Андрія Івановича, виконавчого комітету Львівської міської ради та директора департаменту містобудування Львівської міської ради Коровайника Сергія Степановича щодо неналежного розгляду звернення Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» вих. № 01/09-21 від 01 вересня 2021 року.

Зобов`язати голову Львівської міської ради Садового Андрія Івановича, виконавчий комітет Львівської міської ради та директора департаменту містобудування Львівської міської ради Коровайника Сергія Степановича повторно розглянути звернення Громадської спілки «Правозахисне Товариство Українських офіцерів» вих. № 01/09-21 від 01 вересня 2021 року та прийняти рішення у порядку визначеному ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач-3 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позивач-4 ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач-1 Львівська міська рада (79008, м. Львів, пл. Ринок,1; ЄДРПОУ 04055896).

Відповідач-2 Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1; ЄДРПОУ 26256622).

Відповідач-3 Департамент містобудування Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1; ЄДРПОУ 34857473).

Відповідач-4 Львівський міський голова Садовий Андрій Іванович (79008, м. Львів, пл. Ринок,1).

Відповідач-5 директор Департаменту містобудування Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1).

Третя особа Громадська організація «Правозахисне Товариство Українських Офіцерів» (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 3/7; ЄДРПОУ 42513917).

Суддя Сидор Н.Т.