Ухвала

від 14.07.2022 по справі 420/6678/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6678/22

УХВАЛА

15 липня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою Приватного підприємства РЕСАД (вул. Єврейська, 7, м. Одеса, 65014)

до Головного управління Держпраці в Одеській області (проспект Шевченка, 2, м. Одеса, 65000)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство РЕСАД звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №ОД631/352/АВ/П/ТД-ФС від 12.10.2021 року.

Ухвалою суду від 11.05.2022 року зазначений адміністративний позов було залишено без руху та роз`яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: надання оскаржуваної постанови №ОД631/352/АВ/П/ТД-ФС від 12.10.2021 року; надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом; звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

10.06.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 11.05.2022 року разом з заявою про поновлення строку звернення до суду, клопотанням про відстрочення сплати судового збору та клопотанням про продовження строку для усунення недоліку щодо надання копії постанови №ОД631/352/АВ/П/ТД-ФС від 12.10.2021 року.

Заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтована тим, що ПП «РЕСАД» направлено вказану позовну заяву 23.02.2022 року за допомогою служби кур`єрської доставки, що підтверджується ПН №8977 від 23.02.2022 року.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що з 07.12.2021 року на банківські рахунки підприємства накладено арешт у виконавчому провадженні № 67719463, тому наразі позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір. Також позивач послався на п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою від 15.06.2022 року за заявою позивача останньому продовжено строк для усунення недоліків до 27.06.2022 року. Копію вказаної ухвали надіслано на вказану позивачем електронну пошту 16.06.2022 року.

12.07.2022 року позивач подав до суду на виконання ухвали від 15.06.2022 року копію оскаржуваної постанови від 12.10.2021 року, зазначивши, що про існування ухвали від 15.06.2022 року він дізнався лише 11.07.2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому, позивач просив поновити строк на виконання ухвали від 15.06.2022 року.

Розглянувши заяви позивача про усунення недоліків позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ОД631/352/АВ/П/ТД-ФС від 12.10.2021 року.

Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду з вказаним позовом сплинув 12.04.2022 року.

Суд зазначає, що позов позивачем нібито відправлено до суду 23.02.2022 року Кур`єрською службою доставки, доставлено до суду 06.05.2022 року.

Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень затверджені наказом Мінінфраструктури України від 28.11.2013 року № 958 (зареєстрований в Мін`юсті 28 січня 2014 року за № 173/24950).

Згідно підпункту 1) пункту 1 розділу ІІ вказаних Нормативів нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ вказаних Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, нормативно визначений строк доставки поштової кореспонденції по м. Одесі складає 2-3 робочих дні.

Тому у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо здачі позивачем позовної заяви до Кур`єрської служби доставки саме 23.02.2022 року.

Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України Про поштовий зв`язок від 04 жовтня 2001 року №2759-III передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

З аналізу вказаних норм випливає, що належним доказом надіслання позивачем позову до суду є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Разом з тим, позивачем не надано ані квитанції, ані касового чеку, які б свідчили про достовірність відправлення позовної заяви до суду саме 23.02.2022 року.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.

Отже, належних доказів подачі позову до суду саме 23.02.2022 року позивач суду не надав, і строк звернення до суду пропущено ним без поважних причин.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та наявність правових підстав для повернення позовної заяви Приватного підприємства «РЕСАД» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", на яку посилається позивач в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, суд зауважує, що предмет даного позову не пов`язаний із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав позивача, відшкодуванням шкоди здоров`ю.

Доказів неможливості сплати судового збору позивач суду не надав.

Посилаючись на воєнний стан в Україні, позивач не надав суду доказів того, що ПП "РЕСАД" наразі не працює та не отримує доходу, а тому позбавлене можливості сплатити судовий збір. Отже, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, окрім наведеного вище (пропуску строку звернення до суду), також наявні передбачені п.1 ч.4 ст.169 КАС України підстави для повернення позову через неусунення недоліків позову щодо сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.248, 256, 293 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Приватним підприємством «РЕСАД» строку звернення до суду з даним позовом.

У задоволенні клопотання Приватного підприємства «РЕСАД» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Приватного підприємства «РЕСАД» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Суддя В.В. Андрухів