РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 липня 2022 року м. Рівне№460/6720/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктал-Агро" доГоловного управління ДПС у Рівненській області Державної податкової службм України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віктал-Агро» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просило:
1) визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2021 № 3490540/41742469, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.11.2021 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2) зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну позивача від 02.11.2021 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначав, що відповідачем 1 безпідставно прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.11.2021 № 1, оскільки ним було надано у повному обсязі документи, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій за цією податковою накладною. Проте, за результатом розгляду поданих документів податковим органом безпідставно не взято їх до уваги. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідачі направили до суду спільний відзив на позовну заяву, у якому заперечили проти заявлених позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначили, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивачем не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. Отже, у Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. Також зауважили, що, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Просили повністю відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 23.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ТОВ «Віктал-Агро» зареєстроване як юридична особа 16.11.2017 та здійснює свою господарську діяльність згідно з КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (основний), 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів», 01.19 «Вирощування інших однорічних і дворічних культур», 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування», 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», 47.30 «Роздрібна торгівля пальним», 47.81 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами», 47.99 «Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами».
01.11.2021 між ТОВ «Віктал-Агро» як Постачальником та ТОВ «Кернел-Трейд» як Покупцем був укладений Договір поставки № ВІН22-19120 (далі Договір № ВІН22-19120), згідно з пунктом 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2021 року (надалі - Товар) на умовах, визначених у цьому Договорі.
Згідно з пунктом 1.2. Договору № ВІН22-19120, Сторони погодили наступні характеристику, кількість, ціну та вартість товару:
найменування Товару Кукурудза 3 клас (Код УКТ ЗЕД 1005900000);
кількість Товару, т. 800,00 (+/- 5% за вибором Покупця);
ціна за 1 т. без ПДВ, грн. 5903,51;
вартість Товару без ПДВ, грн. 4722808,00;
ПДВ за 1 т., грн. 826,49;
сума ПДВ, грн. 661193,12грн;
ціна Товару за 1 т. з ПДВ, грн. 6730,00;
загальна вартість Товару з ПДВ, грн. 5384001,12.
Відповідно до пункту 2.1. Договору № ВІН22-19120, строк поставки Товару до 04.11.2021р. включно.
При цьому, Сторони погодили, що Товар може передаватися Покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому Договорі, має бути поставлений у строк, встановлений у п. 2.1. цього Договору.
Також у пункті 2.4. Договору № ВІН22-19120 Сторони визначили умови поставки Товару, а саме EXW франко-склад Покупця (місце поставки: ДП «Радивилівський КХП», розташований за адресою Україна, Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Волковенка, 11) (в тексті цього Договору «Зерновий склад») у відповідності з правилами «Інкотермс-2000».
Крім того, у відповідності до пункту 2.6. Договору № ВІН22-19120, при поставці Товару Постачальник забезпечує:
1) надання Покупцю:
- оригіналу видаткової накладної (виписується датою поставки Товару на підставі тристороннього акту приймання-передачі Товару, оформленого Постачальником, Покупцем та Зерновим складом);
- складського документу, оформленого на ім`я Покупця;
- оригіналу тристороннього акту приймання-передачі Товару;
- копії платника ПДВ або копії витягу з реєстру платників ПДВ (якщо Покупцю цей документ ще не надавався або з останньої подачі якого відбулися зміни в реєстраційних даних);
2) реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у відповідності до вимог податкового законодавства, в тому числі при складанні податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної обов`язково вказує не менше перших 4 (чотирьох) цифр коду УКТ ЗЕД у відповідності до п. 1.2. даного Договору.
Порядок розрахунків за Товар визначений сторонами у розділі 4 Договору № ВІН22-19120.
Так, оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений у цьому Договорі, в наступному порядку: оплата Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі, впродовж 3 (три) банківських днів з дати поставки Товару та після (за умови) отримання Покупцем від Постачальника документів та здійснення Постачальником дій, зазначених у п. 2.6. та п. 5.5. цього Договору. У разі ненадання зазначених документів (та/або не здійснення дії) або неповного їх надання (та/або здійснення), Покупець має право затримати оплату Товару або здійснити часткову оплату Товару.
У разі відсутності реєстрації в ЄРПН податкової(их) накладної(их) та/або розрахунку(ів) коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної та/або оформлення їх з порушенням чинного законодавства, Покупець має право затримати оплату Товару до дати такої реєстрації та/або виправлення помилок. Така реєстрація та/або виправлення помилок повинна бути здійснена Постачальником в строк, не більше 365 календарних днів з дати поставки Товару.
02.11.2021, на виконання умов Договору № ВІН22-19120, позивач здійснив поставку ТОВ «Кернел-Трейд» кукурудзи 3 класу в обсязі 400 тонн, що стверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткової накладної від 02.11.2021 № ЗП22-45451, акту приймання-передачі від 02.11.2021 та складської квитанції на зерно від 02.11.2021 № 99 (серія ББ № 043321).
Оплата за поставлений товар поведена ТОВ «Кернел-Трейд» шляхом перерахування коштів на рахунок позивача згідно з платіжним дорученням від 03.11.2021 № 1303235.
На підставі пункту 2.6. Договору № ВІН22-19120 та приписів Податкового кодексу України (далі ПК України), згідно з першою подією позивачем виписана податкова накладна від 02.11.2021 № 1, яка була направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
04.11.2021 позивачем отримано квитанцію № 9330195665, у якій зазначені наступні результати обробки податкової накладної від 02.11.2021 № 1: «Документ доставлено до ДПС України. ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.11.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
В подальшому, 07.12.2021 ТОВ «Віктал-Агро» направило до податкового органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 2, що стверджується наявною у матеріалах справи квитанцією № 2 з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України. До вказаного повідомлення Позивачем було долучено 17 додатків, а саме:
1) витяг з Реєстру платників податку на додану вартість від 20.12.2017 № 1717154500016;
2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.11.2017 № 23258846;
3) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, від 17.02.2021;
4) розрахунок сільськогосподарського виробництва за 2020 рік, від 15.01.2021;
5) довідку від 17.08.2021 № 4668/АП/17-00-18-04-07 про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, видану Головним управлінням ДПС у Рівненській області, витяг з Реєстру платників єдиного податку від 23.11.2017 № 1717153400252;
6) звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році, від 04.01.2021;
7) звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року, від 25.05.2021;
8) податкову накладну від 02.11.2021 № 1, квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 04.11.2021 № 9330195665;
9) договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.07.2021 № 20/07/21, акт наданих послуг від 10.11.2021 № 10;
10) договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 15 липня 2021 року № 15/07/21, акт наданих послуг від 10.11.2021 № 10;
11) договір на відповідальне зберігання зерна від 19.07.2021 № 33;
12) акт № 17592 від 31.10.2021 до розпорядження № 17592 від 31.10.2021 на очищення, сушіння зерна (кукурудза: клас ІІІ-312260 кг.), акт № 17581 від 29.10.2021 до розпорядження № 17581 від 29.10.2021 на очищення, сушіння зерна (кукурудза: клас ІІІ-111540 кг.), акт виконаних робіт № РН-11-05001 від 05.11.2021, акт виконаних робіт № РН-10-31026 від 31.10.2021;
13) договір поставки від 01.11.2021 № ВІН22-19120;
14) видаткову накладну від 02.11.2021 № ЗП22-45451, акт приймання-передачі від 02.11.2021, платіжне доручення від 03.11.2021 № 1303235;
15) накладні на перевезення насіння від 28.10.2021 № 1, від 29.10.2021 № 11, від 29.10.2021 № 6, від 29.10.2021 № 9, від 30.10.2021 № 15, від 30.10.2021 № 17, від 31.10.2021 № 24, від 31.10.2021 № 25, від 01.11.2021 № 32, від 01.11.2021 № 31, від 01.11.2021 № 34, від 01.11.2021 № 38;
16) накладну від 27.02.2021 № 3807066328;
17) письмові пояснення від 07.12.2021 № 68 на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Як встановлено судом, у письмових поясненнях від 07.12.2021 № 68 було вказано, що для ведення господарської діяльності Товариство орендує земельні частки (паї), що розташовані на території Радивилівської ОТГ, загальною площею (станом на 01 січня 2021 року) 363,53га, що стверджується податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, від 17.02.2021, а також відображено у повідомлені про об`єкти оподаткування (форма № 20-ОПП) на 2021 рік, поданої до податкового органу. Частка реалізованої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки за 2020 рік складає 100 %. Загальна сума доходу Товариства за 2020 рік складає 14070,6 тис.грн. Також з метою ведення господарської діяльності позивач орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Славіом» комбайн John Deere, р.н. НОМЕР_1 , на підставі договору оренди сільськогосподарської техніки від 01.07.2021 № 01/07/2021-2. Оскільки позивач немає у власності спеціалізованих складських приміщень, то зберігання, очищення та сушіння зерна здійснюється на виробничо-технічній базі Державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» згідно з договором на відповідальне зберігання зерна від 19.07.2021 № 33. В свою чергу, транспортування зерна до Державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» здійснювалося безпосередньо з поля ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на підставі договорів перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.07.2021 № 20/07/21 та від 15.07.2021 № 15/07/21, у зв`язку з чим на операції з перевезення складалися накладні довільної форми, а не товарно-транспортні накладні. Також вказано, що господарська операції згідно з податковою накладною від 02.11.2021 № 1 здійснювалася не в межах зовнішньоекономічного контракту.
08.12.2021 Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було прийнято рішення № 3490540/41742469 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.11.2021. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: «Ненадання платником податків копій документів: договорів, зовнішньоекономічних контрактів, додатків до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законом; Додаткова інформація: Не надано документів на посів, обробіток та збір врожаю, документів на придбання та використання паливно-мастильних матеріалів (договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, документів на списання тощо), договору, товарно-транспортних накладних та розрахункових документів на придбане насіння; документів на придбання засобів захисту рослин, розрахункових документів на оплату послуг зберігання сільськогосподарської продукції».
Не погодившись з правомірністю вказаного рішення, позивач звернувся до відповідача 2 зі Скаргою щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, 13.01.2022 рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України № 1739/41742469/2 було залишено скаргу ТОВ «Віктал-Агро» без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товару/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Позивач вважає вказане вище рішення 08.12.2021 № 3490540/41742469 протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як встановлено судом, позивач у встановленому законом порядку подав до контролюючого органу податкову накладну № 1 від 02.11.2021, для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
В свою чергу, пунктом 201.16. статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Відповідно до отриманої позивачем квитанції № 9330195665, реєстрація податкової накладної № 1 від 02.11.2021 в ЄРПН зупинена у зв`язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, у квитанції № 9330195665 фіскальний орган вказав на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Щодо питання відсутності у таблиці даних платника ПДВ товару за кодами УКТЗЕД/ДКПП, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку № 1165).
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (пункти 14-17 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 18 Порядку № 1165, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01 ); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03 ); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04 ); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07 ); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08 ); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10 ); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12 );
зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P
За правилами пункту 19 Порядку № 1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 21 Порядку № 1165, якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
Таким чином, Порядок №1165 передбачає: (1) можливість (право) платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку згідно Додатку № 5, яка підлягає відповідному розгляду та прийняття рішення про її врахування чи неврахування; (2) визначає можливість врахування таблиці даних в автоматизованому режимі; (3) якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
Суд зауважує, що відповідачем 1 не було надано жодного обґрунтування щодо застосування / не застосування відповідної таблиці даних платника податку на додану вартість: моменту її подання позивачем до фіскального органу, що впливає на механізм її врахування контролюючим органом.
Також комісією регіонального рівня не підтвердженого того факту, яка ж таблиця даних розглядалася контролюючим органом до моменту формування квитанції № 9330195665.
Тобто, формування у Квитанції застереження «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару / послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість» не відповідає дійсності.
У квитанції № 9330195665 вказано «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН / РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі іменується - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд констатує, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду - господарської операції, згідно якої оформлено податкову накладну чи розрахунок коригування.
Отримана позивачем квитанція № 9330195665 містила лише загальне формулювання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.
Формальне зазначення у квитанції № 9330195665 пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165: «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».
Відсутність у квитанції № 9330195665 переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.
Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Зі змісту оскаржуваного рішення від 08.12.2021 № 3490540/41742469 слідує, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.11.2021 в ЄРПН слугувало ненадання платником податку документів:
договорів, зовнішньоекономічних контрактів, додатків до них;
первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;
документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законом;
документів на посів, обробіток та збір врожаю, документів на придбання та використання паливно-мастильних матеріалів (договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, документів на списання тощо), договору, товарно-транспортних накладних та розрахункових документів на придбане насіння; документів на придбання засобів захисту рослин, розрахункових документів на оплату послуг зберігання сільськогосподарської продукції (додаткова інформація).
Покликання податкового органу на неподання позивачем договорів, зовнішньоекономічних контрактів, додатків до них суд кваліфікує як безпідставне та необґрунтоване, оскільки до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 07.12.2021 № 2 був долучений договір поставки від 01.11.2021 № ВІН22-19120, на виконання якого була вчинена господарська операція, оформлена спірною податковою накладною. При цьому, в письмових поясненнях податковому органу позивачем було роз`яснено, що спірна податкова накладна не була оформлена в межах зовнішньоекономічного контракту.
Щодо покликання відповідача 1 на ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законом, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Так, форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі передбачає необхідність проставлення фіскальним органом відмітки у відповідній графі, яка визначає підстави для відмови, зокрема, щодо неподання відповідних документів.
Графи форми рішення «первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з рахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» та «документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законом» містить вимогу щодо необхідності підкреслення тих документів, які не надані.
Однак судом встановлено, що оскаржуване рішення від 08.12.2021 № 3490540/41742469 не містить жодних підкреслень у графах «первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з рахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» та «документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законом», які по своїй суті визначають лише загальний перелік документів.
Натомість, у графі «Додаткова інформація» рішення від 08.12.2021 № 3490540/41742469 вказано про ненадання платником податку документів на посів, обробіток та збір врожаю, документів на придбання та використання паливно-мастильних матеріалів (договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, документів на списання тощо), договору, товарно-транспортних накладних та розрахункових документів на придбане насіння; документів на придбання засобів захисту рослин, розрахункових документів на оплату послуг зберігання сільськогосподарської продукції.
Разом з тим, як вказував суд вище по тексту рішення, у квитанції № 9330195665 відповідач 1 не зазначив чіткий перелік документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у зв`язку з чим, на переконання суду, останній позбавлений можливості (не має права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.
Відтак, зазначення в спірному рішенні від 08.12.2021 № 3490540/41742469 відомостей про неподання позивачем певних документів (в даному випадку, документів на посів, обробіток та збір врожаю, документів на придбання та використання паливно-мастильних матеріалів (договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, документів на списання тощо), договору, товарно-транспортних накладних та розрахункових документів на придбане насіння; документів на придбання засобів захисту рослин, розрахункових документів на оплату послуг зберігання сільськогосподарської продукції), які попередньо контролюючий орган не просив надати, не може ставитися в вину позивачу та свідчити про прийняття відповідачем 1 обґрунтованого рішення.
Таким чином, суд констатує, що оскаржуване рішення від 08.12.2021 № 3490540/41742469 не відповідає критерію «обґрунтованості».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 по справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
В даному випадку комісією регіонального рівня належним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.11.2021 в ЄРПН, оскільки, як встановив суд, оскаржуване рішення від 08.12.2021 № 3490540/41742469 ґрунтуються виключно на констатації контролюючим органом факту ненадання позивачем копій документів, про необхідність надання яких відповідачем 1 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено не було.
На думку суду, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності Критеріям ризиковості, однак це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 та від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.
З огляду на вказане, поведінка відповідача 1 в межах спірних правовідносин не може кваліфікуватися як правомірна.
Окрім того, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Процедура перевірки податкової накладної / розрахунку коригування на відповідність «Критеріям ризиковості» є визначальним та першим етапом в процедурі реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Тому, законодавче закріплення «Критеріїв ризиковості» є важливим аспектом у регулюванні відносин щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Частинами першою, другою статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII (далі - Закон № 794-VII) визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Як зазначено вище по тексту рішення, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок № 1165 містить посилання на додатки, зокрема: Додаток № 1 - Критерії ризиковості платника податку на додану вартість; Додаток № 3 - Критерії ризиковості здійснення операцій.
Постановою Кабінету міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено «Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» (далі Правила), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
У пунктах 6, 11, 14, 15 Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб`єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов`язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Як передбачено пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зауважує, що Постанова № 1165 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 ПК України затвердив, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У пункті 1 постановляючої частини Постанови № 1165 зазначено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Тобто, Додатки: Додаток № 1 - Критерії ризиковості платника податку на додану вартість; Додаток № 3 - Критерії ризиковості здійснення операцій, не містяться у постановляючій частині Постанови № 1165, яка згідно з вимогами законодавства повинна містити саме нормативні положення.
Частиною третьою статті 117 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного вище Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджене Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
Згідно пункту 2 цього Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Відповідно до пункту 20 Постанови № 870, до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта (далі - документ), який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги:
1) стосовно назви і термінології: назва проекту документа повинна бути стисла та відповідати його змісту; визначення термінів обов`язкове, якщо вони часто вживаються. В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі коли термін визначено у законі або акті Президента України, в проекті документа з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України. Наприклад: У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про гастрольні заходи в Україні»; терміни визначаються за нормами ділового мовлення; пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі;
2) стосовно структури проекту документа: великий за обсягом документ поділяється на розділи (підрозділи) лише тоді, коли є можливість згрупувати пункти у цілісний блок питань, що становлять предмет правового регулювання документа; назва розділів повинна бути конкретна і стисла. Розділи можуть нумеруватися за наявності в них підрозділів, які не нумеруються; пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу. У разі внесення змін до документа для нумерації пунктів використовуються цифри з надрядковим значком. Наприклад: Доповнити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р. № 658, пунктом 21 такого змісту:; спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання і містять правила, які повинні враховуватися під час застосування наступних нормативних положень, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об`єднуються в розділ «Загальна частина». В окремі розділи об`єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання проекту документа; нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію, оскільки проект документа регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання. Для полегшення застосування норм і уникнення різного тлумачення кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо проект документа (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов`язково зазначається у тексті проекту постанови, якою затверджується документ; у разі посилання на інші акти Кабінету Міністрів України зазначаються дата їх прийняття, номер, назва та джерела офіційного опублікування; в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень;
3) стосовно стилю і викладу: текст проекту документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій. Складність предмета правового регулювання не може бути виправданням ускладнення викладу проекту документа; різні слова не можуть вживатися для визначення одного поняття. Одне і те ж слово не може вживатися для визначення різних понять. Вживання синонімів не допускається; слова, що вживаються в однині, стосуються множини, і слова, вжиті в множині, стосуються однини; якщо в тексті проекту документа є посилання на статті, частини, пункти, підпункти та абзаци статей законів або указів Президента України, номери статей, пунктів, підпунктів (коли вони зазначені цифрами) пишуться цифрами, а частин статей, абзаців - словами. Наприклад: У другому реченні абзацу третього пункту 3; У підпункті 3 пункту 5 цього Положення; У частині першій статті 4 Закону України «Про оборону України»; у тексті проектів постанови і розпорядження вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій, а в тексті документів, що затверджуються постановами і розпорядженнями, та додатків - скорочені. Слово «України» у найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається; застосовуються лише широковживані слова іноземного походження. Перевага повинна надаватися українським відповідникам певного поняття; текст проекту документа не повинен бути перевантажений умовними скороченнями (зокрема абревіатурами). Допускається вживання усталених (узаконених) скорочень. Наприклад: КВЕД, УКТЗЕД, ЄДРПОУ; слід уникати вживання недоречних словосполучень, зокрема таких як покарання у виді (можливий варіант - такий вид покарання, як), оподаткування податком (слід - обкладення податком), стихійні лиха (в українській мові - лише однина),сплачені платежі (слід - внесені платежі),продовження ліцензії (слід - продовження строку дії ліцензії),не віднесені до цінних паперів (слід - не належать), інші терміни застосовуються у значенні законів з питань ( слід - у значенні, наведеному у законах з питань), відсоток від розміру (слід - відсоток розміру), документ направляється (слід - надсилається, подається), уступка вимог (слід - відступлення);
4) стосовно посилань: посилання на попередній чи наступний пункт документа застосовується лише у виняткових випадках. Посилання на норми документа, затвердженого іншим актом, застосовується з метою забезпечення стислості тексту проекту. У разі посилання на акт Кабінету Міністрів України необхідно зазначати джерело його опублікування. Посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, який визнано таким, що втратив чинність, а також на норми документа, яке містить інше посилання, слід уникати; посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, робиться із зазначенням його повної назви, без зазначення «цього Положення» або «цього пункту», за винятком випадків, коли таке уточнення необхідне для того, щоб не допустити плутанини у разі посилання на інший нормативно-правовий акт
5) стосовно заголовків до розділів (підрозділів) - назва заголовка розділу (підрозділу) повинна бути стисла та описова, без деталізації змісту, але з використанням ключових слів;
6) стосовно додатків - додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. На кожній наступній сторінці зазначається «Продовження додатка» і проставляється відповідна цифра. Сторінки кожного додатка мають свою нумерацію. У кінці під текстом додатка проставляється риска, що свідчить про його закінчення.
Відповідно до пункту 1.4 наказу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації нормативно-правових актів» від 02.08.2007 № 592/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2007 за № 870/14137, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
втрата чинності нормативно-правового акта - припинення в установленому законодавством порядку застосування зареєстрованого в Міністерстві юстиції України нормативно-правового акта;
інструкція - нормативно-правовий акт, який детально визначає зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері суспільних відносин;
наказ - вид розпорядчого документа, який видається від імені суб`єкта нормотворення;
нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається;
нормопроектувальна техніка - система вироблених практикою нормотворення вимог та способів створення найбільш доцільних за формою і досконалих за структурою, змістом та викладом нормативно-правових актів;
положення - звід нормативних приписів, який визначає організацію та діяльність органів виконавчої влади, органів державного управління, органів господарського управління та контролю, посадових та інших осіб у певних сферах діяльності;
постанова - вид розпорядчого документа, що приймається колегіальним суб`єктом нормотворення;
правила - нормативно-правовий акт, який конкретизує нормативні приписи загального характеру з метою регулювання поведінки суб`єктів правовідносин у певних галузях і вирішує процедурні питання;
рішення - вид розпорядчого документа, що приймається колегіальним суб`єктом нормотворення;
розпорядження - вид розпорядчого документа, що приймається колегіальним суб`єктом нормотворення;
розпорядчий документ - акт, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції на основі і на виконання Конституції та законів України, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Відповідно до пункту 2.3. Наказу № 592/5 від 02.08.2007, розпорядчий документ містить такі структурні складові: а) заголовок; б) преамбулу; в) нормативний корпус: положення щодо сфери застосування (за потреби); загальні та спеціальні нормативні приписи; способи реалізації нормативних приписів; карно-правові положення (за потреби); г) корелятивні зміни (за потреби); ґ) форму оприлюднення (за потреби); д) положення про набрання чинності; е) додатки (за потреби).
За правилами пункту 2.8. Наказу № 592/5 від 02.08.2007, нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, містить такі структурні складові: а) заголовок; б) визначення термінів (за потреби); в) нормативний корпус: положення щодо сфери застосування; загальні та спеціальні нормативні приписи; способи реалізації нормативних приписів; карно-правові положення (за потреби); г) прикінцеві положення (за потреби); ґ) додатки (за потреби).
Відповідно до пункту 2.16. Наказу № 592/5 від 02.08.2007, до розпорядчого документа можуть бути додані:
додатки, що вводяться в дію розпорядчим документом і позначаються грифом «Додаток», - це переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо;
додатки, що затверджуються розпорядчим документом і позначаються грифом «ЗАТВЕРДЖЕНО», - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо, які становлять невід`ємну частину розпорядчих документів, якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу); зміни до нормативно-правових актів.
При цьому до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, можуть бути додані додатки, що пояснюють або доповнюють його зміст і позначаються грифом «Додаток».
За наявності кількох додатків, що позначаються словом «Додаток», на них вказуються порядкові номери. Знак «№» перед цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо. Якщо обсяг додатка перевищує одну сторінку, то на кожній наступній сторінці додатка (угорі праворуч) слід зазначати слова «Продовження додатка 1 (або 2, 3 ...)».
За наведеного вище слідує: (1) Постанова Кабінету Міністрів України № 1165 - це постанова - вид розпорядчого документа, що приймається колегіальним суб`єктом нормотворення; (2) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - це нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом; (3) нормативний корпус нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом - це положення щодо сфери застосування; загальні та спеціальні нормативні приписи; способи реалізації нормативних приписів; карно-правові положення (за потреби).
В свою чергу, додатки до постанови № 1165: Додаток № 1 - Критерії ризиковості платника податку на додану вартість; Додаток № 3 - Критерії ризиковості здійснення операцій, за своїм змістом містять норми, які мають безумовні ознаки саме нормативних приписів, тобто такі Критерії містять норми права.
Отже, такі нормативні приписи, як Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій повинні були міститися або ж у постановляючій частині нормативно-правового акта, або ж оформлені у вигляді Додатків що, затверджуються розпорядчим документом і позначаються грифом «ЗАТВЕРДЖЕНО».
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій, як Додатки, могли б мати статус нормативно-правового акта (положення, інструкції, правила тощо), які становили б невід`ємну частину розпорядчих документів, якими затверджені, і мали б однакову з ними юридичну силу, лише у випадку їх затвердження грифом «ЗАТВЕРДЖЕНО».
У разі відсутності у Додатку грифу «ЗАТВЕРДЖЕНО», такий Додаток не може містити за своїм змістом норми права, які спрямовані на регулювання суспільних відносин, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування.
Таким чином, суд констатує, що Додатки до Порядку № 1165: Додаток №1 - Критерії ризиковості платника податку на додану вартість; Додаток №3 - Критерії ризиковості здійснення операцій, не містять грифу «ЗАТВЕРДЖЕНО».
Як вказував суд раніше, до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, можуть бути додані додатки, що пояснюють або доповнюють його зміст і позначаються грифом «Додаток».
Додатки до Порядку № 1165: Додаток №1 - Критерії ризиковості платника податку на додану вартість; Додаток № 3 - Критерії ризиковості здійснення операцій не містять приписи, які пояснювали б чи доповнювали б зміст Постанови № 1165, а навпаки, містять самостійні норми права.
Таким чином, застосування контролюючим органом Додатків до Порядку № 1165: Додаток № 1 - Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Додаток № 3 - Критерії ризиковості здійснення операцій, є безпідставним.
Тому суд приходить висновку про те, що оскаржуване рішення від 08.12.2021 № 3490540/41742469 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Відтак, оспорюване рішення порушує права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та скасування.
При цьому, суд відхиляє як безпідставне та необґрунтоване твердження відповідачів на неможливість врахування при вирішенні цього спору долучених до позову копій первинних документів бухгалтерського обліку, які не були надані податковому органу при вирішенні питання щодо наявності підстав для реєстрації спірної податкової накладної, з огляду на таке.
Так, надане із позовною заявою документальне підтвердження господарської операції є предметом судового розгляду з огляду на те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податковим органом перевірки такої господарської операції, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення відповідної перевірки.
Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 24.01.2019 по справі № 820/12113/15 (провадження № К/9901/31618/18), від 12.02.2019 по справі № 820/6512/16 (провадження № К/9901/29156/18), від 20.11.2018 по справі № 806/434/16 (провадження № К/9901/28762/18).
Крім того, суд звертає увагу на те, що ненадання контролюючому органу при вирішення питання щодо реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН документів на посів, обробіток та збір врожаю, документів на придбання та використання паливно-мастильних матеріалів (договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, документів на списання тощо), договору, товарно-транспортних накладних та розрахункових документів на придбане насіння, документів на придбання засобів захисту рослин, розрахункових документів на оплату послуг зберігання сільськогосподарської продукції, було зумовлене незазначенням податковим органом чіткого переліку документів, що мають бути надані, в квитанції від 04.11.2021 № 9330195665, у зв`язку з чим позивач був змушений надавити пакет документів з метою підтвердження реальності здійснення господарської операції на власний розсуд.
Разом з тим, відповідачі не можуть перекладати тягар наслідків неналежного виконання свої обов`язків та прийняття рішення (мається на увазі квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної) без урахування принципу правової визначеності на позивача, а також ставити у винну останньому ненадання у зв`язку з наведеним повного пакету документів, необхідного для позитивного вирішення питання щодо реєстрації спірної податкової накладної.
Що стосується позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з частинами першою, другою статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд повторює, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 24.03.1988 (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні: будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до сформованої практики Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві», Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Класс та інші проти Німеччини» (Klass and Others v. Germany) від 06.09.1978 (заява №5029/71), із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) від 13.01.2011 (заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II)».
Враховуючи викладене, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити як шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, так і шляхом зобов`язання відповідача 2 зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН.
Суд також зауважує, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обґрунтованим, а ще й ефективним щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів.
Відтак, покладання в даному випадку на відповідача 2 обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Обермайєр проти Австрії» (Obarmeier v. Austria) від 28.06.1990 (заява №11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гранд Стівенс та інші проти Італії» (Grande Stevens and Others v. Italy) від 04.03.2014 (заява №18640/10).
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «Віктал-Агро» повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що за подання адміністративного позову ТОВ «Віктал-Агро» згідно з платіжним дорученням від 24.01.2022 № 1085 сплачено судовий збір у сумі 2481 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у зазначеній сумі належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень, чиє рішення спричинило порушення прав позивача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2021 № 3490540/41742469, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Віктал-Агро» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.11.2021 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктал-Агро» від 02.11.2021 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктал-Агро» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 2481,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 15 липня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віктал-Агро" (вул. Пушкіна, буд.32 В,м. Радивилів,Рівненська область,35500, ідентифікаційний код 41742469)
Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, код ЄДРПОУ 44070166)
Відповідач: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя В.В. Щербаков
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2022 |
Оприлюднено | 18.07.2022 |
Номер документу | 105265463 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
В.В. Щербаков
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні