Постанова

від 14.07.2022 по справі 480/7944/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 р. Справа № 480/7944/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 14.12.21 по справі № 480/7944/21

за позовом ОСОБА_1

до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області четвертої сесії восьмого скликання від 28.05.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею в розмірі земельної частки (паю) 4,72 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області;

- зобов`язати Нижньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею в розмірі земельної частки (паю) 4,72 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 4,72 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області. Рішенням Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.05.2021 позивачу відмовлено у задоволенні поданої заяви у зв`язку із тим, що бажана до відведення земельна ділянка перебуває в користуванні (на умовах оренди) у іншої особи. Позивач вважає таке рішення протиправним.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення четвертої сесії восьмого скликання Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.05.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства".

Зобов`язано Нижньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,72 га для ведення фермерського за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області суму судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адмінісмтративного суду від 14.12.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що зазначена позивачем у викопіюванні з плану земельна ділянка, яку він бажає отримати у приватну власність співпадає із сформованою земельною ділянкою загальною площею 132,9603 та з кадастровим номером 5924785000:15:004:0037 з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення та з видом цільового призначення - для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.02), яка перебуває в користуванні (на умовах оренди) у ОСОБА_2 . Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки з частин вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Також зазначає, що висновок суду першої інстанції про відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою виключно з підстав перебування земельної ділянки у користуванні є помилковим.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 4,72 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.05.2021 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку із тим, що в заяві бажане місце розташування земельної ділянки співпадає із сформованою земельною ділянкою загальною площею 132,9603 га з кадастровим номером 5924785000:15:004:0037 з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення та з видом цільового призначення - для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.02), яка перебуває в користуванні (на умовах оренди) у гр. ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із спірним рішенням, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із необхідності визнати протиправним та скасувати рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області четвертої сесії восьмого скликання від 28.05.2021 року, та як наслідок зобов`язати Нижньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею в розмірі земельної частки (паю) 4,72 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідач виходив з того, що вказане в заяві бажане місце розташування земельної ділянки співпадає із сформованою земельною ділянкою загальною площею 132,9603 га з кадастровим номером 5924785000:15:004:0343 з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення та з видом цільового призначення - для ведення фермерського господарства (код КВСПЗ - 01.02), яка перебуває в користуванні (на умовах оренди) у гр. ОСОБА_2 .

Проте, вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що дійсно запроектована земельна ділянка площею 4,72 га формується за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_2 на підставі договору оренди.

Однак, позивач у відповідності до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, до клопотання додав погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у неї в оренді, а тому права ОСОБА_2 не порушуються.

Наявність у ОСОБА_2 права користування земельною ділянкою, за рахунок якої формується запроектована земельна ділянка, не є підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за умови наявності письмової, нотаріально засвідченої заяви, якою надано згоду на вилучення частини земельної ділянки для подальшого їх оформлення у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства.

Поряд із тим, відповідач, ні у оскаржуваному рішенні, ні в апеляційній скарзі фактично не надає пояснення, саме яким вимогам та законам не відповідає місце розташування відповідної земельної ділянки. Документального підтвердження невідповідності бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальній одиниці відповідачем не надано.

Посилання відповідача на те, що формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру є безпідставними, оскільки формування земельної ділянки здійснюється проектною організацією на стадії виготовлення проектної документації на підставі викопіювання яке додається до клопотання про дозволі на виготовлення проекту землеустрою, а не раніше визначення її меж та площі відбувається також на стадії виготовлення проектної документації.

Колегія суддів зазначає, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

Аналізуючи положення статей 116, 118 Земельного кодексу України, колегія суддів дійшла виснвоку, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодним чином не означає прийняття у подальшому позитивного рішення про надання її у власність, що фактично свідчить про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

За умови подання особою усіх необхідних документів та відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою суб`єкт владних повноважень повинен надати дозвіл і будь-яких винятків чи альтернативних варіантів його поведінки норми Земельного кодексу України не містять.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Вищевказані висновки суду узгоджуються із позицією Верховного суду Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.04.2018 в справі №806/2208/17.

Таким чином, вказана в рішенні підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами Земельного кодексу України, а тому таке рішення не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області четвертої сесії восьмого скликання від 28.05.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею в розмірі земельної частки (паю) 4,72 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні зазначеної позовної вимоги, суд першої інстанції, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, з метою ефективного захисту прав позивача, зобов`язав Нижньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 4,72 га для ведення фермерського за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками та зауважує на тому, що в частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції ані позивачем ані відповідачем не оскаржується.

Так, у спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку, так як відповідачем при розгляді заяви позивача не надана оцінка на предмет її відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, а тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону і суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови неперевірки, ненадання оцінки та невстановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом з цим, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності всіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності всіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 814/1959/17, від 13.01.2021 у справі № 1340/5638/18, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 по справі № 480/7944/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Курило