Постанова

від 13.07.2022 по справі 620/12904/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/12904/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бородавкіна С.В.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - Позивач, СТОВ «Батьківщина») звернулося до суду із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - Відповідач) у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № 25-22-011/044/99 від 24.09.2021 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги СТОВ «Батьківщина» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, СТОВ «Батьківщина» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання окремого доручення т.в.о. Голови Держпраці від 24.06.2021 року №Д-223/1/4.1-21 та листів Прилуцького районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області від 01.07.2021 №17782/124/48/2021, від 20.07.2021 №19348/124/48/2021, доповідної записки від 26.07.2021 року №1620, наказом від 26.07.2021 року за №1203-Н призначено проведення інспекційного відвідування СТОВ «Батьківщина» щодо додержання законодавства про працю, в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

Проведення позапланового відвідування доручено здійснити в період з 27.07.2021 по 06.08.2021.

На підставі вказаного наказу, контролюючому органу видано направлення від 26.07.2021 року №560 на проведення контрольного заходу.

Листом від 29.07.2021 року за №02-04/011/263-в керівника СТОВ «Батьківщина» повідомлено про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування та направлено вимогу про надання документів від 28.07.2021 №25-22-011/0141 в строк до 05.08.2021 року до 14:00 год.

06.08.2021 року посадовими особами здійснено виїзд для проведення позапланового заходу контролю за місцем здійснення СТОВ «Батьківщина» господарської діяльності на будівельному об`єкті за адресою: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 98.

Під час опитування осіб, які виконували роботи на об`єкті будівництва, було виявлено ряд працівників, які повідомили, що працюють в СТОВ «Батьківщина», а також працівників, відносно яких були відсутні дані про їх офіційне працевлаштування в СТОВ «Батьківщина».

При цьому, на вказану вище вимогу Управління керівником підприємства запитувані документи щодо оформлення трудових відносин із зазначеними вище найманими робітниками надані не були.

06.08.2021 року посадовими особами Управління Держпраці у Чернігівській області було складено акт №25-22-011/044 про неможливість проведення заходу державного контролю та протокол про адміністративне правопорушення від 06.08.2021 року №25-22-011/0407.

Зазначені документи направлені на юридичну адресу СТОВ «Батьківщина» листом від 09.08.2021 року №02-04/011/288 та повідомлено про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с.23-31, 81).

13.08.2021 головним державним інспектором на ім`я начальника Управління подано доповідну записку №1855 про неможливість проведення позапланового контрольного заходу СТОВ «Батьківщина» (а.с.82-83).

Листом від 20.08.2021 року №10-04/6875 СТОВ «Батьківщина» повідомлено про одержання акту про неможливість проведення заходу державного контролю, яким встановлені факти створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин товариством для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України (а.с.47).

24.09.2021 Управлінням Держпраці у Чернігівській області винесено постанову №25-22-011/044/99 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на СТОВ «Батьківщина» накладено штраф у розмірі 96 000,00 грн. за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин шляхом ненадання інформації, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (далі по тексту - оскаржувана постанова) (а.с.44-45).

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився із твердженнями та мотивацією контролюючого органу про вчинення позивачем порушень, наведених у акті перевірки, й, як наслідок, визнав оскаржувану постанову такою, що прийнята у відповідності до вимог законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №823), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509). Усі нормативно-правові акти зазначені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно зі статтею 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (частина четверта); зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21 цього Закону.

Частиною першою статті 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин, основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), були врегульовані Порядком №823.

Відповідно до пункту 2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Порядку №823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Згідно із пунктами 6, 8, 9, 10 Порядку №823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Пунктами 14-15 Порядку №823 встановлено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до статей 12, 16 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08.09.2004 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;

c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:

i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;

ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.

Відповідно до абзаців 7 та 8 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману пацю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції під час розгляду справи, Управлінням Держпраці у Чернігівській області допущено порушення проведення інспекційного відвідування СТОВ «Батьківщина», з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи не міститься, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів про повідомлення належним чином позивача про проведення перевірки останнього за адресою здійснення господарською діяльності: 17500, Чернігівська обл., місто Прилуки, вул.. Київська, будинок, 98.

Між тим, посадовими особами Управління Держпраці у Чернігівській області здійснено інспектування саме за адресою здійснення господарською діяльності СТОВ «Батьківщина», проте у направленні на проведення контрольного заходу від 26.07.2021 року № 560 зазначена юридична адреса позивача: 17311, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, село Калюжинці, вул. Незалежності, будинок, 51 (а.с.32).

Відповідно, контролюючим органом не повідомлено належним чином про проведення інспекційного заходу за іншої адресою, незаконно здійснено виїзд за адресою господарської діяльності СТОВ «Батьківщина»: 17500, Чернігівська обл., місто Прилуки, вул. Київська, будинок, 98, адже відповідно до доручення т.в.о. Голови Держпраці від 24.06.2021 року №Д-223/1/4.1-21 та листів Прилуцького районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області від 01.07.2021 №17782/124/48/2021, від 20.07.2021 №19348/124/48/2021, доповідної записки від 26.07.2021 року №1620, наказом від 26.07.2021 року за №1203-Н призначено проведення інспекційного відвідування СТОВ «Батьківщина» щодо додержання законодавства про працю, в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, перевірка позивача мали відбуватися за адресою: 17311, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, село Калюжинці, вул. Неезалежності, будинок, 51.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані порушення відповідачем, а саме: проведення перевірки за іншої адресою позивача, ніж та яка зазначена у вищезазначених документах про проведення перевірки, є самостійною підставою для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу, у зв`язку з порушенням порядку проведення інспекційного заходу.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги доводи скаржника про те, що перевіряючими особами не дотримано законодавчі вимоги Порядку №823 в частині того, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Отже, неповідомлення Управлінням Держпраці у Чернігівській області належним чином СТОВ «Батьківщина» про проведення інспекційного заходу саме за адресою господарської діяльності СТОВ «Батьківщина»: 17500, Чернігівська обл., місто Прилуки, вул. Київська, будинок, 98, та позбавило можливості останнього допустити до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю посадових осіб відповідача.

Відповідно, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про створення СТОВ «Батьківщина» перешкод у проведенні перевірки останнього, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Крім того, відсутність в Управління Держпраці у Чернігівській області законодавчо визначених документів (наказ, направлення, тощо) перед початком перевірки СТОВ «Батьківщина» за адресою здійснення господарської діяльності, а не юридичної, звільняє останнього від допуску посадових осіб відповідача для проведення такого інспектування.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваної постанови, відповідно до норм чинного законодавства, а тому вона є протиправною та підлягають скасуванню.

Відповідно до пп. «б» п. 4 ч.1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ «Батьківщина» було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн. судового збору за подання адміністративного позову, та 3405,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-22-011/044/99 від 24.09.2021 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39779238) шляхом їх безспірного списання судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) та 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п`ять грн. 00 коп.) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (код ЄДРПОУ 30875436).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Л.О. Костюк

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено 14.07.2022 року