Ухвала

від 14.07.2022 по справі 694/803/21

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/803/21 Провадження №1-кп/694/8/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

14.07.2022 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню №12021255310000142 відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 08.03.2021 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, за скоєння суспільно-небезпечного діяння кримінального проступку за ч. 1 ст. 185 КК України,

із участю в судовому розгляді:

захисника ОСОБА_8 ,

законного представника особи, щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9

особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , 08.03.2021 близько 03.20 год., перебуваючи біля будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 , діючи метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрав належний ОСОБА_10 легковий причіп «ПФ 01 ФЕРМЕР» р.н. НОМЕР_1 , згідно висновку товарознавчої експертизи №СЕ- 19/124-21/3391 -ТВ від 26.03.2021, вартістю 3466,67 гривень, після чого із викраденим з місця вчинення кримінального проступку зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що у вказаний в клопотанні час та дату він побачив причіп, причепив його та поїхав, потім завіз його до знайомих, бо хотів подарувати. З якою метою взяв пояснити не може.

Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 08.03.2021 прокинувшись вранці він побачив зникнення причіпа, який стояв під двором. Потім йому зателефонував знайомий і сказав де він. На даний час причіп повернений, претензій він не має.

Причетність ОСОБА_7 до вчиненого суспільно небезпечного діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України, підтверджується:

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 08.03.2021 року;

-протоколом огляду місця події від 08.03.2021;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 09.03.2021;

-показами свідка ОСОБА_11 від 09.03.2021 року;

-показами свідка ОСОБА_12 від 09.03.2021 року;

-показами свідка ОСОБА_13 від 15.03.2021 року;

-показами свідка ОСОБА_14 від 15.03.2021 року;

-заявою добровільної видачі ОСОБА_15 від 15.03.2021 року;

-протоколом огляду предмету від. 15.03.2021;

-висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/124-21/3391-ТВ від 26.03.2021;

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №122 від 09.04.2021 року, (вих. 207/08-02 від 15.04.2021 року), на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого ОСОБА_16 , правопорушення, проявів хронічного психічного захворювання у формі шизофренії, параноїчної форми, з епізодичним перебігом, в стані неповної ремісії, з психопаталогічними розладами, ускладнений вживанням канабіноїдів і стимуляторів (F-20.04 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) - через що він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час у ОСОБА_7 , виявляються прояви хронічного психічного захворювання у формі шизофренії, параноїдної форми, з епізодичним перебігом, в стані неповної ремісії, з психопаталогічними розладами, ускладнений вживанням канабіноїдів і стимуляторів - через що він не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, не може самостійно приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині психопагалогічні розлади, епізоди вербальних галюцинацій, тривоги, соціальної дезадаптації, що становить пасивний тип суспільної небезпеки і може призвести до скоєння ОСОБА_17 суспільно-небезпечних дій, він потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом і лікування у примусовому порядку

Суд, заслухавши прокурора, який підтримує клопотання, потерпілого, захисника та законного представника особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, які також просять задовольнити клопотання, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази вважає, що є всі підстави застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним типом нагляду і лікуванням в примусовому порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 93, ч. 1 ст. 94 КК України до такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, вид яких визначається залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Пункт п. 1"е" даної статті, передбачає законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

Стосовно утримання осіб, які мають психічні розлади (п. 1 "е" ст. 5 Конвенції) Суд зазначає, що "їх може бути позбавлено волі або з метою проведення медичного лікування, або у зв`язку з потребами, що вимагає суспільство, або у зв`язку з медичними та суспільними підставами разом...» основна причина, чому Конвенція дозволяє позбавити волі осіб, зазначених у п. 1 "е" ст. 5 Конвенції, полягає не тільки в тому, що вони можуть представляти небезпеку для суспільства, а ще й у тому, що їх власні інтереси можуть потребувати їх утримання (п.37. Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, справа «Горшков проти України», заява №67531/01).

Тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям пункту 1 статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті «е». У зв`язку з останнім Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (див. рішення від 24 жовтня 1979 року у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (п.99. Рішення Європейського суду з прав людини від 17 квітня 2014 року, справа «Анатолій Руденко проти України», заява №50264/08)

Згідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у суді встановлено, що дійсно мало місце вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України; дане суспільно-небезпечне діяння вчинено саме ОСОБА_7 у стані неосудності, що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи №122 від 09.04.2021, виявляє клінічні ознаки активного типу суспільної небезпеки, а тому слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним типом нагляду і лікуванням в примусовому порядку.

Разом із тим, враховуючи, що стан неосудності пов`язаний з відсутню у особи інтелектуальної та вольової ознак, з ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Юридична оцінка суспільно небезпечному діянню в такому випадку повинна надаватись, виходячи з фактичних обставин скоєного та наслідків, що настали.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне виключити з фабули обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, яка зазначена у клопотанні, посилання прокурора на форму вини та мотиву вчинення ним суспільно небезпечного діяння, а саме наступні твердження: «умисно» та «з корисливих мотивів».

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Судові витрати на проведення експертиз у загальній сумі 653,80 грн. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ч. 1, 3 ст. 94 КК України, ст.ст. 513, 516 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, у кримінальному провадженні №12021255310000142 від 08.03.2021 за підозрою його у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 ККУкраїни задовольнити повністю.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, який вчинив суспільно-небезпечне діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 ККУкраїни в стані неосудності, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу із звичайним наглядом і лвкуванням в примусовому порядку.

Судові витрати на проведення експертиз у загальній сумі 653,80 грн. компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення ухвали.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити прокурору та захиснику, законному представнику.

Суддя ОСОБА_1