Постанова

від 03.07.2022 по справі 914/1084/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2022 р. Справа № 914/1084/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Марка Р.І.,

суддів:Матущака О.І.,

Скрипчук О.С.,

при секретарі судового засідання Багряк Ю.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Транс Груп» б/н від 23.12.2021 (вх. № 0-05/4292/21 від 23.12.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 (повний текст рішення складено 06.12.2021, м. Львів, суддя Гоменюк З.П.)

у справі № 914/1084/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Компані 2015», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Транс Груп», м. Львів

про стягнення 249662,56 грн,

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: Майор І.В.;

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Компані 2015» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Транс Груп» про стягнення 249662,56 грн, з яких: 194325,54 грн основний борг, 5320,06 грн 3% річних, 37686,62 грн інфляційні втрати, 12330,34 грн пеня та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані частковим невиконання відповідачем умов договору підряду в частині оплати за виконані позивачем роботи з влаштування фундаментів складу цементу відповідача, відповідно позивачем заявлено до стягнення крім суми основного боргу, пеню, яка нарахована відповідно до п. 9.2 договору, 3% річних та інфляційні втрати, які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 у справі № 914/1084/21 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 194325,54 грн основного боргу, 12330,34 грн пені, 5244,69 грн 3% річних та 14823,21 грн інфляційних втрат.

Рішення мотивоване ст. ст. 526, 610, 612, 625, 882 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено перед судом та відповідачем не спростовано факт існування між сторонами господарських правовідносин на підставі договору підряду та виконанням зі сторони позивача робіт згідно умов договору . Даний факт також підтверджується постановою від 15.02.2020 Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/2903/20. Відповідно, на виконання умов договору підряду у відповідача виник обов`язок в повному обсязі виконати умови договору в частині повної оплати за виконані позивачем роботи, які підтверджуються актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які підписані зі сторони відповідача без будь-яких зауважень чи застережень.

Суд критично оцінив доводи відповідача про те, що Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 від 06.05.2020 (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року від 06.05.2020 (форма КБ-3) є підробленими, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази з боку відповідача, що могли б слугувати підтвердженням висловленої ним позиції.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що розрахунок в тій частині розрахований не вірно та підлягає зменшенню.

Не погоджуючись зі прийнятим судовим рішенням, апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Транс Груп» оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення у даній справі, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить розглянути клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 23.12.2021.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправомірно відмовив ухвалою суду від 04.10.2021 у задоволенні клопотань: про витребування оригіналів документів (акт приймання будівельних робіт за травень 2020 року від 06.05.2020 по формі КБ-2в на суму 394325,54 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року від 06.05.2020 за формою КБ-3) та клопотання про призначення експертизи, оскільки, як зазначає скаржник, факт виконання та прийняття робіт відповідач не визнає та зазначає, що Малашняк Т.І., який вказаний у документах як підписант від ТОВ «Вест Транс Груп» вищезазначені документи не підписував.

Скаржник також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до умов договору робота вважається прийнятою замовником після підписання акту прийняття-передачі виконаних робіт, який у матеріалах відсутній.

Разом з тим, вважає відповідач, позивачем не подано належного доказу про фактичне виконання робіт, не подано документу про прийняття-передачу виконаних робіт відповідачем у встановлений договором строк, а тому вимоги позивача щодо оплати вартості за виконані роботи та нараховані штрафні санкції є безпідставними.

Крім того, скаржник стверджує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки рішенням судів у справі № 922/2903/20, так, як на думку скаржника, даними рішеннями встановлено факт існування договірних відносин, наявність оплати та відсутність підстав для застосування ст. 1212 ЦК України.

У клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи, яку просить провести скаржник, у зв`язку із тим, що останній не визнає факту підписання зі своєї сторони акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. Просить поставити судовому експерту питання чи виконанні підписи на акті прийняття виконаних робіт та довідці про вартість виконаних робіт від імені Малашняк Т.І., дану експертизу просить доручити Львівському НДІСЕ, оплату гарантує.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Компані 2015» подано відзив на апеляційну скаргу в якій позивач заперечує доводи скаржника зазначивши, що оскаржуваним рішенням спростовуються доводи скаржника, щодо відсутності існування між сторонами господарських відносин на підставі укладеного договору підряду та факт виконання позивачем робіт згідно даного договору. Крім того, рішеннями у справі № 922/2903/20 встановлено факт існування господарських відносин і укладення спірного договору.

Щодо клопотання про призначення почеркознавчої експертизи позивач заперечив покликаючись на ч. 4 ст. 75 ГПК України, так як вважає, що будь-який висновок судового експерта не в змозі спростувати або підтвердити висновок суду встановлений у справі № 922/2903/20. Також зазначає що скаржник зловживає своїми процесуальними правами та затягує судовий процес.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2021 вказану справу розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Транс Груп та призначено розгляд справи на 14.02.2022.

Ухвалою суду від 14.02.2022 розгляд справи відкладено на 14.03.2022.

Ухвалою суду від 14.03.2022 розгляд справи відкладено на 23.05.2022.

Ухвалою суду від 23.05.2022 розгляд справи відкладено на 13.06.2022.

Ухвалою суду від 13.06.2022 розгляд справи було відкладено на 04.07.2022.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 04.07.2022 не прибув, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.07.2022 підтримав доводи апеляційної скарги та клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, просив подане клопотання задоволити, призначити почеркознавчу експертизу. Щодо апеляційної скарги просив скасувати рішення у даній справі, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія заслухавши доводи відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та врахувавши заперечення позивача, яке зазначене у відзиві на апеляційну скаргу, щодо заявленого апелянтом даного клопотання з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та складність справи, прийшла висновку у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити з наступних підстав.

Як уже було зазначено вище, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи обґрунтовано тим, що скаржник не визнає факту підписання зі своєї сторони акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та просить поставити судовому експерту питання:

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документі: Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року від 06.05.2020 по формі КБ-2в на суму 394 325,54 грн тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у документі: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травеньб 2020 року від 06.05.2020 за формою КБ-3 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст. 1 Закону «Про судову експертизу»).

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов`язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Аналогічну правову позицію зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.2021 у справі № 922/1791/20.

Крім того, в матеріалах справи наявна постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 по справі № 922/2903/20, якою встановлено фактичне існування господарських правовідносин між ТОВ «Ніка Компані 2015» та ТОВ «Вест Транс Груп» на підставі договорів підряду, зокрема й договору від 05.03.2020 № 05-03-20, оригінал якого був досліджений Господарським судом Харківської області у судовому засіданні 26.11.2020.

Слід зазначити, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 08.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Вест Транс Груп» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2903/20, відтак вказані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції станом на дату прийняття рішення у справі № 914/1084/21 є чинними.

Отже, здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, проаналізувавши правовідносин, що склалися між сторонами, судова колегія не вбачає потреби у використанні спеціальних знань судового експерта та вважає за можливе при вирішенні спору обмежитись доказами, наявними в матеріалах справи, з урахуванням обставин встановлених у справі № 922/2903/20, а тому у задоволенні клопотання скаржника про призначення судової почеркознавчої експертизи слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, твердження скаржника про те, що суду першої інстанції неправомірно відмовив ухвалою суду від 04.10.2021 у задоволенні клопотань: про витребування оригіналів документів (акт приймання будівельних робіт за травень 2020 року від 06.05.2020 по формі КБ-2в на суму 394325,54 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року від 06.05.2020 за формою КБ-3) та клопотання про призначення експертизи, є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, 05.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Компані 2015» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Транс Груп» було укладено договір підряду № 05-03-20.

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з влаштування фундаментів складу цементу ТОВ «Вест Транс Груп», які виконуються згідно з кошторисною документацією (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього договору. Місцем виконання робіт є:. Україна, м. Полтава.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що ціна робіт становить 328604,62 грн, крім того ПДВ у розмірі 20%, що становить 65720,92 грн. Всього 394325,54 грн згідно з кошторисною документацією.

Строк виконання робіт до 11 травня 2020 року. Після підписання цього договору обома сторонами, підрядник повинен розпочати роботи не пізніше третього дня після передачі обладнання у поточний ремонт та сплати підряднику авансу під виконання робіт. Якщо підрядник не розпочне роботу в такий строк або буде виконувати її так повільно, що закінчення її у строк стає неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Передача виконаних робіт оформляється Актом приймання-передачі (п. 3.1. - 3.3. договору).

Роботи вважаються виконаними в разі їх прийняття замовником та підписання ним Акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.5. договору).

Згідно з пунктами 4.1. - 4.3. договору, замовник оплачує аванс у сумі 50% від договірної ціни, що складає 197162,77 грн, у тому числі ПДВ 32 860,46 грн протягом 3 робочих днів від дати підписання цього договору. Замовник оплачує вартість виконаних робіт протягом 3 робочих днів від дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт за умов, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. Розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів від дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт за умов, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до п. 6.8. договору робота вважається прийнятою замовником після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Крім того, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено локальний кошторис на будівельні роботи (на будівельно-монтажні роботи з влаштування фундаментів складу цементу), складений в поточних цінах станом на 02.03.2020; договірна ціна на будівництво ТОВ «Вест Транс Груп», складена у поточних цінах станом на 02.03.2020; акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме: договору підряду від 05.03.2020 № 05-03-20, договірної ціни на будівництво ТОВ «Вест Транс Груп», яка складена у поточних цінах станом на 02.03.2020, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року вбачається, що дані документи скріплені особистими підписами та відбитками печаток двох сторін за договором.

Як стверджує позивач, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на суму 200000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 864, факт оплати згаданої вище суми відповідачем не заперечується.

Вказана обставина також встановлена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 по справі № 922/2903/20.

Згаданою постановою також встановлено фактичне існування господарських правовідносин між ТОВ «Ніка Компані 2015» та ТОВ «Вест Транс Груп» на підставі договорів підряду, зокрема й договору від 05.03.2020 № 05-03-20, оригінал якого був досліджений Господарським судом Харківської області у судовому засіданні 26.11.2020.

Як зазначено вище, ухвалою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 08.04.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Вест Транс Груп» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2020 у справі № 922/2903/20, відтак вказані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції станом на дату прийняття рішення у справі № 914/1084/21 є чинними.

Пунктом 9.2. договору погоджено, що за несвоєчасне проведення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,2% від несвоєчасно перерахованої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен день такого прострочення.

Відповідно до п. 11.8. договору, цей договір набирає чинності х моменту його підписання сторонами та діє до « 30» березня 2020 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, ним на виконання умов договору підряду було виконано роботи з влаштування фундаментів складу цементу відповідача на загальну суму 394325,54 грн, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року, які підписані та засвідчені печатками зі сторони відповідача без будь-яких зауважень чи застережень.

Однак, в порушення умов договору за виконані роботи відповідач розрахувався частково в сумі 200000,00 грн, в результаті чого, в останнього утворилась заборгованість в сумі 194325,54 грн.

Відтак, позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору повністю не оплатив позивачу вартість за виконані роботи з влаштування фундаментів складу цементу, що слугувало підставою для звернення позивача до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача 194325,54 грн основного боргу та інфляційних втрат, 3% річних, пені, які нараховані відповідно до ст. 625ЦК України та п. 9.2 договору.

Враховуючи вищенаведене, слідує, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення коштів з відповідача на підставі договору підряду № 05-03-20 від 05.03.2020, який як зазначає позивач зі сторони позивача виконаний, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року, які підписані та засвідчені печатками зі сторони відповідача без будь-яких зауважень чи застережень, а останній заперечує факт виконання та прийняття робіт, оскільки Малашняк Т.І., який вказаний у документах як підписант від ТОВ «Вест Транс Груп» вищезазначені документи не підписував.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В даному випадку, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного 05.03.2020 року договору підряду № 05-03-20.

За своєю правовою природою даний договір є договором будівельного підряду, оскліьки відповідає вимогам ст. 875 ЦК України.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України).

За положеннями частин 1, 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За приписами ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як уже було зазначено вище, факт існування між ТОВ «Ніка Компані 2015» та ТОВ «Вест Транс Груп» господарських правовідносин на підставі договору підряду від 05.03.2020 № 05-03-20 підтверджується як матеріалами справи, так і встановлений у судових рішеннях у справі № 922/2903/20, отже, не підлягає повторному доказуванню.

Разом з тим, згаданою постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 по справі № 922/2903/20 встановлено та зазначено: «Окрім того, у матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії підписаних сторонами: Договірної ціни, Локального кошторису та актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, КБ-3 без будь-яких претензій та зауважень щодо якості робіт (т. 1 а.с. 144-169).».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виконання будівельних робіт належним чином з боку ТОВ «Ніка Компані 2015» підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року від 06.05.2020 (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року від 06.05.2020 (форма КБ-3), що скріплені особистими підписами керівників вказаних підприємств та відбитками печаток ТОВ «Ніка Компані 2015» та ТОВ «Вест Транс Груп».

Відповідно твердження скаржника, що відповідно до умов договору робота вважається прийнятою замовником після підписання акту прийняття-передачі виконаних робіт, який у матеріалах відсутній та позивачем не подано належного доказу про фактичне виконання робіт, не подано документу про прийняття-передачу виконаних робіт відповідачем у встановлений договором строк, а тому вимоги позивача щодо оплати вартості за виконані роботи та нараховані штрафні санкції є безпідставними, надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки, строк виконання робіт був до 11.05.2020, акти виконаних робіт форми КБ-2в та Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ3 підписані та скріплені печатками сторін, зокрема скаржником без будь-яких зауважень чи застережень 06.05.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Щодо тверджень скаржника, що Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 від 06.05.2020 (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року від 06.05.2020 (форма КБ-3) є підробленими, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази з боку відповідача, що могли б слугувати підтвердженням висловленої ним позиції, судова колегія вважає безпідставними та такими, що не підтверджені жодними доказами зі сторони відповідача.

Разом з тим, в матеріалах справи № 914/1084/21 також відсутні докази, які б вказували на недійсність цього договору, що свідчить про наявність у відповідача перед позивачем грошового зобов`язання по оплаті прийнятих будівельних робіт.

Твердження скаржника про відсутність у матеріалах справи належних доказів фактичного виконання позивачем будівельних робіт, документів про прийняття-передачу виконаних будівельних робіт у встановлений договором строк є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки дані обставини були досліджені Господарським судом Харківської області у судовому засіданні 26.11.2020 і підтверджені постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2020 у справі № 922/2903/20.

Щодо тверджень скаржника, що судом першої інстанції не надано належної оцінки рішенням судів у справі № 922/2903/20, судова колегія вважає такі твердження безпідставним, оскільки у вказаній справі судом встановлено наявність договірних відносин між ТОВ "Ніка Компані" та ТОВ "Вест Транс Груп", що в свою чергу виключає можливість застосування до спірних правовідносин правил ст. 1212 ЦК України (з позовом про стягнення з ТОВ "Ніка Компані" звернулось ТОв "Вест Транс Груп").

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 194325,54 грн є обґрунтованою, не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим така підлягає до стягнення на користь позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом, встановленим законодавством, та нарахував відповідачеві за весь час прострочення пеню у розмірі 12330,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 37686,62 грн та 3% річних на суму 5320,06 грн.

Судова колегія здійснивши перевірку нарахування штрафних санкцій, погоджується з висновком місцевогог господарського суду про те, що 3% річних та інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню, а саме: 5244,69 грн - 3% річних та 14823,21 грн - інфляційні втрати.

З огляду на викладене, враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування рішення. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Транс Груп» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 у справі № 914/1084/21 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2022.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.