Постанова

від 11.07.2022 по справі 910/19626/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2022 р. Справа№ 910/19626/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового зсідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований Покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021

у справі № 910/19626/20 (суддя: Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Солар»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 7 681 846,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Солар» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 7 681 846,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав грошове зобов`язання за Договором у повному обсязі, в зв`язку з чим утворилася заборгованість в частині оплати поставленої позивачем електроенергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 позовні вимоги ТОВ «Фабрика Солар» до ДП «Гарантований покупець» про стягнення 7 681 846,11 грн. задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Фабрика Солар»: 6 330 035, 71 грн основного боргу; 139 004, 14 грн; 358 159, 31 грн втрат від інфляції; 381 085,29 грн; 443 102,50 грн штрафу та 114 770,80 грн судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, зазначив, що відповідач здійснив оплату придбаної позивача електроенергії лише частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед Товариством у сумі 6 330 035,71 грн. При цьому зауважив, що недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за «зеленим» тарифом, отриманої в період з березня по липень 2020 року. Вказав на відсутність будь-якого нормативного акту, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Підприємства перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком. Крім того, дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн., перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, зокрема, розмір нарахованих сум штрафу та пені, невиконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленої електричної енергії, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру цих нарахувань.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ДП «Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 в справі № 910/19626/20 в повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права ст.ст. 33, 62, 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 525, 526, 614 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 196 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6 Розгляду справи по суті Господарського процесуального кодексу України. Зокрема скаржник зауважує, що судом не було враховано строки виникнення грошового зобов`язання у відповідача щодо оплати електричної енергії за спірний період, оскільки обов`язок Гарантованого покупця з оплати 100 % вартості відпущеної продавцем за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця можливе за одночасної наявності двох обов`язкових умов: отримання Гарантованим покупцем підписаного Продавцем акту купівлі-продажу електроенергії; затвердження Регулятором розміру вартості послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При цьому, згідно п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), зобов`язання Гарантованого покупця з оплати електроенергії відносно кожного розрахункового місяця спірного періоду виникає лише з другого робочого дня після отримання акта приймання-передачі та затвердження розміру вартості послуги Регулятором. Як зазначає апелянт, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують дату отримання Гарантованим покупцем Актів купівлі-продажу. Апелянт також вказує на необхідність застосування судом положення ст. 614 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки обсяг виконання зобов`язань відповідача стосовно оплати за відпущену виробниками за «зеленим» тарифом електроенергію ставиться в залежність від виконання спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго».

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021, апеляційна скарга у справі № 910/19626/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 в справі № 910/19626/20 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 172 841, 54 грн.

В межах строків встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 представником відповідача подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої останній додав платіжне доручення № 915 від 03.09.2021 про сплату судового збору у сумі 172 841, 54 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20; справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 призначено до розгляду на 25.10.2021; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

07.10.2021 на адресу суду надійшло клопотання ДП «Гарантований покупець» про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, в якому апелянт зазначає, що судом першої інстанції не у повній мірі застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, оскільки відповідачем було наведено обґрунтовані обставини, які свідчать про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій до 1 гривні.

Також, 11.10.2021 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що ДП «Гарантований покупець» несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим тарифом», що визначений у главі 10 Порядку. Підкреслює, що недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за «зеленим тарифом», отриманої за договором. Зазначає, що в матеріалах справи містяться докази, що підтверджують дати настання обов`язкових умов (подій), після яких починає обчислюватись строк стовідсоткової оплати відповідача за Договором по кожному періоду. Наголошує, що на момент вирішення спірних правовідносин наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачені договором та Порядком № 641. Вважає справедливим та таким, що відповідає законним засадам висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання ДП «Гарантований покупець» про зменшення неустойки, інфляційних збитків та штрафу.

01.12.2021 ДП «Гарантований покупець» подало до суду заяву про приєднання доказів до матеріалів справи та закриття провадження в частині. В обґрунтування заявленого клопотання вказує на те, що відповідачем було сплачено грошові кошти за електроенергію в період березень-липень 2020 року в розмірі 6 330 035,71 грн., а тому зазначені вимоги в частині стягнення 6 330 035,71 є погашеними (відсутній предмет спору в цій частині), що у свою чергу свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в цій частині згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Розгляд справи відкладався. Склад суду, що здійснював розгляд даної апеляційної скарги неодноразово змінювався.

У зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 у відставку та перебуванням на лікарняному судді Ткаченка Б.О., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Коротун О.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 справу № 910/19626/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 призначено на 23.02.2022.

Апелянтом подано до суду клопотання про залучення у справу третіх осіб на стороні відповідача. Протокольними ухвалами від 23.02.2022 Північний апеляційний господарський суд, порадившись на місці, відмовив у задоволенні поданих ДП «Гарантований покупець» клопотань про залучення у справу третіх осіб та оголошено протокольно перерву до 10.03.2022.

Проте, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 р. № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Крім того, у зазначений період часу, головуюча (суддя - доповідач) Алданова С.О. перебувала у відпустці.

Отже, судове засідання у справі №910/19626/20, призначене на 10.03.2022 не відбулось.

Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинити здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Відповідно до п. 2 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 «Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 № 10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» визнано таким, що втратили чинність пункти 1, 2, 6 наказу Голови суду від 03.03.2022 № 10 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану».

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Коротун О.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Владимиренко С.В. Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 справу №910/19626/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 призначено на 11.07.2022, яке у подальшому було відкладено на 12.07.2022.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.07.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій - без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 22.10.2019 між Товариством (продавець за "зеленим" тарифом) та Підприємством (гарантований покупець) укладено Договір, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди від 31.03.2020 № 982/01/20 до Договору):

- продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами) (пункт 1.1 Договору);

- купівля-продаж електричної енергії за Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (пункт 2.2 Договору);

- продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (пункт 2.3 Договору);

- продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором (НКРЕКП), у національній валюті України (пункт 2.4 Договору);

- обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 Договору);

- розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2 Договору);

- оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.3 Договору);

- продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 Договору (пункт 4.1 Договору);

- гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку (пункт 4.5 Договору);

- гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами; гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати; з гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати; сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом (пункт 4.6 Договору).

Згідно з пунктом 10.4 Порядку (зі змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2802) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором (НКРЕКП) розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Товариством та Підприємством було підписано акти купівлі-продажу електроенергії: за березень 2020 року від 31.03.2020 на загальну суму 1 057 617,46 грн. з ПДВ; за квітень 2020 року від 30.04.2020 на загальну суму 1 662 804,95 грн. з ПДВ; за травень 2020 року від 31.05.2020 на загальну суму 1 389 616,86 грн. з ПДВ; за червень 2020 року від 30.06.2020 на загальну суму 1 415 812,75 грн. з ПДВ та за липень 2020 року від 31.07.2020 на загальну суму 1 554 315,78 грн. з ПДВ.

Зазначені акти підписані без зауважень представниками обох сторін та скріплені печатками цих юридичних осіб.

Разом із тим, НКРЕКП постановами від 29.04.2020 № 902, від 27.05.2020 № 995, від 24.06.2020 № 1211, від 22.07.2020 № 1435 та від 19.08.2020 № 1600 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у березні - липні 2020 року.

Так, згідно з наведеними постановам НКРЕКП розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Підприємству: у березні 2020 року становить 2 568 247 721,39 грн. (без ПДВ), у квітні 2020 року - 4 944 046 105,48 грн. (без ПДВ)., у травні 2020 року - 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ)., у червні 2020 року - 4 246 519 382,97 грн. (без ПДВ), у липні 2020 року - 4 634 530 383,78 грн. (без ПДВ).

Підприємство здійснило оплату придбаної у позивача електричної енергії за вказані періоди не в повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед Товариством у загальній сумі 6 330 035,71 грн., а саме: 563 958,88 грн. за березень 2020 року; 1 585 341,75 грн. за квітень 2020 року; 1 321 000,43 грн. за травень 2020 року; 1 357 787,38 грн. за червень 2020 року та 1 501 947,27 грн. за липень 2020 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 173 ГК України установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

За змістом ч. 2 ст. 65 названого Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 65 Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно умов п.п. 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641(далі - Порядок), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

З урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за "зеленим" тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за "зеленим" тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони (п. 10.2. Порядку).

Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони (п. 10.3. Порядку).

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги.

Таким чином, в силу приписів ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 ЦК України строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання по оплаті придбаної у позивача електроенергії станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом є таким, що настав.

Твердження апелянта про те, що строк виконання зобов`язання не настав у зв`язку з недоведенням позивачем обставин отримання відповідачем відповідних актів, визнаються судовою колегією неприйнятними, оскільки в підписаних обома сторонами актах купівлі-продажу електроенергії зазначена конкретна дата їх складання та підписання, яка у всіх спірних періодах передує даті затвердження регулятором (НКРЕКП) розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. За вказаних обставин позивачем належними доказами підтверджено дату виникнення зобов`язання відповідача з остаточної оплати вартості електричної енергії.

Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, не можуть вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку.

Посилання скаржника на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі щодо здійснення оплати вартості електроенергії за "зеленим" тарифом, отриманої від позивача.

Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", оскільки, як слушно зазначено позивачем в його відзиві на апеляційну скаргу, наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж той, що передбачений Договором та Порядком.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що відповідачем в суді першої інстанції належними і допустимими доказами не підтверджено виконання ним своїх зобов`язань з оплати отриманої за березень-липень 2020 електроенергії у повному обсязі, судова колегія погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість даної частини позовних вимог та, відповідно, наявності правових підстав для їх задоволення.

Поряд з викладеним колегія суддів звертає увагу на те, що окрім основної суми боргу, позивач просив стягнути з відповідача 139 004,14 грн. 3% річних, 358 159,31 грн. втрат від інфляції, 411 544,45 грн. пені та 443 102,50 грн. штрафу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Умовами Договору сторони погодили, що з гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за «зеленим» тарифом (п. 4.6).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та здійсненим судом розрахунком, нарахованих позивачем відповідачу пені та штрафу, з огляду на те, що ТОВ «Фабрика Солар» було неправильно визначено дати припинення нарахування пені за квітень-липень 2020 року. А тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача 30 459,16 грн. пені.

Також суд апеляційної інстанції погоджується із розрахунком суду першої інстанції в частині нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. (Постанова Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у суді першої інстанції відповідач послався на наступні обставини:

- неможливість забезпечення виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом в інший спосіб, ніж шляхом додержання механізму, встановленого Законом №2019-VIII та Порядком;

- фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого НКРЕКП (ст. 65 Закону №2019-VIII);

- неналежне виконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» обов`язку щодо забезпечення надходження грошових коштів гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії виробникам за «зеленим» тарифом у повному обсязі;

- часткове виконання відповідачем зобов`язань з оплати заборгованості по спірному періоду;

- відсутність вини у невиконанні спірних зобов`язань та складний фінансовий стан гарантованого покупця, пов`язаний з невиконанням іншими учасниками спірних правовідносин наведених спеціальних обов`язків.

Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором у спірний період, статус та особливості діяльності ДП «Гарантований покупець» у сфері функціонування ринку електричної енергії, причини та наслідки невиконання спірного зобов`язання, а також розмір нарахованих штрафних санкцій, колегія суддів приходить до висновку про те, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня на суму 190 542,65 грн. та 221 551,25 грн. штрафу, позаяк саме таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

При цьому, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (подібні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 551 ЦК, ст. 233 ГК та правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача в частині зменшення розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Крім того, заявлене боржником клопотання про зменшення нарахувань на 99%, до 1 гривні тощо, тобто до розміру, який насправді означає не зменшення, а звільнення від сплати нарахувань, то задоволення таких клопотань нівелюватиме саме значення штрафних санкцій як відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Адже вона має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених у договорі) отримання коштів за надані ним товари або послуги. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Таким чином, подане ДП «Гарантований покупець» клопотання про зменшення розміру неустойки підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець», часткове задоволення клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат та зміну рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20, шляхом зменшення розміру пені та штрафу на 50 %.

Розподіляючи судовий збір судом враховується, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Згідно ст. 129 ГПК судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство «Гарантований покупець».

Разом з цим, під час розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі №910/19626/20, апелянтом подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 6 330 035,71, оскільки після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем сплачено грошові кошти за електроенергію за березень-липень 2020 року. В підтвердження вказаних обставин стороною надано платіжні доручення від 12.11.2021 № 177 126 на суму 1585341,75 грн., № 186 753 на суму 1321000,43 грн., №178 153 на суму 1357787,38 грн., № 177 092 на суму 563958,88 грн., № 178 879 на суму 1501947,27 грн. Представник позивача в судовому засіданні 12.07.2022 не заперечував обставини оплати основної заборгованості у цій справі.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

В силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.

У постанові від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18 Верховний Суд вказав на те, що «суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції, з урахуванням тієї обставини, що на момент розгляду апеляційним судом справи предмет спору вже був відсутній, а тому враховуючи вимоги статей 231, 278 ГПК України, апеляційному суду слід було скасувати судове рішення першої інстанції та закрити провадження у справі».

Подібного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.07.2019 у справі № 916/144/18.

Враховуючи те, що ДП «Гарантований покупець» сплатило суму заборгованості в розмірі 6 330 035,71 грн., тобто має місце відсутність предмета спору, судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та ч. 1 ст. 278 ГПК України, дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення в цій частині та закриття провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 6 330 035,71 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 та постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18.

Підсумовуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з невірним застосуванням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, однак у зв`язку з наявністю підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основної заборгованості згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскаржуване судове рішення у відповідній частині скасовується та закривається провадження у справі щодо вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» 6 330 035 грн. основного боргу. В іншій частині рішення про стягнення 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу підлягає зміні.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Натомість, відповідних клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст.277, ст. ст. 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 задовольнити частково. Клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 в частині стягнення 6 630 035,71 грн. основного боргу скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про закриття провадження.

3. В частині стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 змінити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 викласти у наступній редакції: «Стягнути з державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Солар» (73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18; ідентифікаційний код 41844384): 139 004 (сто тридцять дев`ять тисяч чотири) грн. 14 коп. 3% річних; 358 159 (триста п`ятдесят вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 31 коп. втрат від інфляції; 190 542 (сто дев`яносто тисяч п`ятсот сорок дві) грн. 65 коп. пені; 221 551 (двісті двадцять одна тисяча п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 25 коп. штрафу та 13638 (тринадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 86 коп. судового збору.»

4. В іншій частині про відмову у задоволенні решти позовних вимог рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 у справі № 910/19626/20 залишити без змін.

5. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

7. Справу №910/19626/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.07.2022.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.В. Владимиренко

Л.П. Зубець