Рішення

від 14.07.2022 по справі 903/292/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

15 липня 2022 року Справа № 903/292/22

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву про прийняття додоткового рішення по справі №903/292/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС до Фермерського господарства ГРИМІКС про стягнення 166682,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС надіслало на електронну адресу суду позовну заяву до Фермерського господарства ГРИМІКС про стягнення 166682,13 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3від 30.04.2010.

Подаючи позов до суду, представник позивача подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.07.2022 позов задоволено частково.

06.07.2022 представник ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС надіслав на адресу суду заяву про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу та долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.07.2022 заяву про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу протягом 2 днів з дня вручення ухвали подати мотивовані письмові пояснення, в яких викласти свою позицію стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення судових витрат та направити останні на адресу позивача у справі, докази надіслання надати суду.

У статті 244 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: на підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

У заяві про здійснення розподілу судових витрат, позивач просить стягнути з відповідача 32733,34 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем в зв`язку з розглядом в господарському суді справи №903/292/22.

В підтвердження надання адвокатом Грищенко О.М. послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи № 903/292/22 надано копії: договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №05-10-2021/7 від 05.10.2021, акту прийому-передачі документів від 05.10.2021, акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 06.07.2022.

Судом встановлено, що 05.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (замовник) та адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем (виконавець) укладено договір п про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №05-10-2021/7 від 05.10.2021.

У відповідності до умов п. 1.1. котрого ввиконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та ФГ ГРИМІКС, які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року, а також Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із Боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником перед Замовником зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року, а також Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені Замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків Виконавця за даним договором.

Правова допомога за цим Договором вважаються наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п.1.2. договору).

Згідно п.3.1. договору, сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, шо вартість однієї години роботи Виконавця складає 900,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

Замовник повинен сплатити: 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг, протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції за результатами завершення розгляду судом позовних вимог Замовника до ФГ ГРИМІКС про стягнення донарахованого розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року (п.3.2. договору).

Згідно п.3.8. договору, сторони погодили та визначили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. Договору) визначається на рівні, що не перевищуватиме 12% від розміру грошових коштів, котрі підлягають до примусового стягнення згідно відповідного рішення суду за позовом Замовника.

У відповідності до акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання послуг (правової допомоги) від 06.07.2022 виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

- зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи, котрі які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням ФГ ГРИМІКС грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року, а також Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року (1 год.);

- надання консультації із питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником та ФГ ГРИМІКС, які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року, а також Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року (2 год.);

- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються даного майнового спору, надання усних та письмових консультації, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності Замовника, пов`язаної із порушенням ФГ ГРИМІКС (ідентифікаційний код 35298132) умов проведення виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року (3 год.);

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються позовних вимог ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ФГ ГРИМІКС про стягнення донарахованого розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року (2 год.);

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, здійснення нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ ГРИМІКС перед Замовником зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року, а також Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року, а також визначення реквізитів для сплати/перерахування судового збору (2 год.);

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту позову та наповнення його правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви вих. №22-3/04 від 22 квітня 2022 року з приводу порушення ФГ ГРИМІКС умов проведення виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року, та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній позовній заяві вих.22-3/04 від 22.04.2022. Підготовка, із врахуванням вимог ГПК України, щодо подання до Господарського суду Волинської області позовної заяви вих.22-3/04 від 22.04.2022, в тому числі й формування додатків до позовної заяви (4год.).

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо технічного розроблення, та виготовлення примірника позовної заяви вих.22-3/04 від 22.04.2022 з додатками до нього для ФГ ГРИМІКС та в силу необхідності обов`язкових вимог норм ГПК України, направлення його на адресу ФГ ГРИМІКС (1 год.)

- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направлені на підтвердження вимог позовної заяви вих. №22-3/04 від 22 квітня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» до ФГ ГРИМІКС про стягнення донарахованого розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язань; згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року, котрі були подано до суду в період із 10 травня 2022 року по 05 липня 2022 року (1 год.);

- гонорар адвоката на підставі пункту 3.8. договору №05-10-2021/7 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 жовтня 2021 року у зв`язку із прийняттю позитивного для замовника судового рішення у справі №903/292/22 за позовною заявою вих. №22-3/04 від 22 квітня 2022 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ФГ ГРИМІКС про стягнення донарахованого розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3%-річних та інфляційних втрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року - 18 333,34 гри. (= 16с 6667,71 грн. стягнуті кошти згідно рішення х 11%).

Загальна вартість вказаних послуг склала 32733,34 грн.

Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 900,00 грн. (п.3 акта).

У наданому позивачем акті зазначено окремо такі види робіт, як зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи; організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо технічного розроблення, та виготовлення примірника позовної заяви, які не потребують спеціальних знань, не є послугами з надання правничої допомоги з огляду на положення статті 123 ГПК України. Заявник не довів необхідність надання таких послуг саме адвокатом.

Тому, такі витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Крім того, такі види робіт не потребують наявності юридичних знань та можуть бути виконані будь-якою особою з співробітників юридичної особи, а відтак, включення даних послуг до витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим.

Щодо наданих послуг, а саме організації, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направлені на підтвердження вимог позовної заяви, котрі були подано до суду в період із 10 травня 2022 року по 05 липня 2022 року (1 год.), судом враховано наступне.

Позовна заява надійшла на електронну адресу суду 09.05.2022.

20.06.2022 представник позивача надіслав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що станом на 20.06.2022 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було виявлено допущену технічну помилку в описовій частині позовних вимог на аркуші 3 тексту позову, де невірно зазначено словосполучення «відповідно до додаткової угоди №2 від 14 серпня 2013 року до Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року» замість вірного зазначення словосполучення як «відповідно до додаткової угоди №3 від 01 серпня 2014 року до Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012». Даний факт також підтверджується та/або спростовується доданими документами у додатках до позову, де вбачається додання в якості одного із доказів обґрунтування позовних вимог саме додаткової угоди №3 від 01 серпня 2014 року до Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 15 листопада 2012 року. Таким чином, просить під час розгляду, аналізу та дослідження позовних вимог в межах даної справи, враховувати текстово та документально підтверджено саме як «відповідно до додаткової угоди №3 від 01 серпня 2014 року до Угоди №15-11/12-127 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012».

Отже, вказаними поясненнями представник позивача уточнив недоліки, які зазначені в позовній заяві.

Крім того, суд враховує, що необхідність складання адвокатом пояснень зумовлено саме наявністю дефектів у роботі адвоката й невідповідності складеної позовної заяви.

Інші заяви чи клопотання в період із 10 травня 2022 року по 05 липня 2022 року на адресу суду не надходили, а отже надані послуги не підтверджені доказами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Що стосується стягнення "гонорару успіху" суд, врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, та встановивши, що такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою в суді першої інстанції, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові КГС ВС від 24.06.2021 у справі №922/902/19.

Як встановлено матеріалами справи, у вартість витрат на професійну правничу допомогу позивачем включено винагороду на суму 18333,34 грн., яка визначається як 11% від фактично задоволених майнових вимог. Таким чином, ці витрати не обумовлені виконанням адвокатом будь-яких конкретних послуг, тобто є гонораром, який був визначений лише на власний розсуд сторонами договору про надання правової допомоги, а тому не може бути визнаний судом як об`єктивно необхідні витрати позивача на правничу допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи. Виходячи із таких міркувань, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачеві цих витрат.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Суд зазначає, що справа сторін не є складною, оскільки стосується стягнення 3% річних та інфляційних на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК300410/3 від 30 квітня 2010 року та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити, а відтак, вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, здійснення розрахунку 3% річних, інфляційних, не потребувало витрачення для вказаних дій більш, ніж 13 годин робочого часу.

Позивач не подав до заяви доказів на підтвердження перерахування адвокату вартості наданих ним послуг.

Проте, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Такого висновку дійшла Об?єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, оскільки розмір судових витрат доведений, документально обгрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 11700,00 грн.

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, оскільки розмір судових витрат доведений, документально обгрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважає підставним та обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру правомірно заявлених позовних в розмірі 11698,92 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву про прийняття додоткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства ГРИМІКС (вулиця Лісна,1 смт.Любешів, Волинська обл., 44200, код ЄДРПОУ 35298132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (проспект Академіка Глушкова,40, оф.315, місто Київ, 03187, код ЄДРПОУ 38039872) 11698,92 грн. (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень дев`яносто дві копійки) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя І. О. Гарбар