Рішення

від 04.07.2022 по справі 910/998/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

05.07.2022Справа № 910/998/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/998/22

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» код ЄДРІІОУ 23505151, вул. Микільсько- Слобідська, 7 м. Київ, 02002, E-mail: pleso2012@ukr.net )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАДОТ» ЕДРПОУ 38882477, вул. Депутатська, буд. 15/17, офіс.402, м. Київ, 03115)

про розірвання договору та стягнення 86022,98 грн.,

Представники сторін:

позивача, Січкар К.М., довіреність № 10 від 31.01.22, ;

відповідача, Марків Н.В., довіреність № ордер серії АА №1114866 від 09.02.22, ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради [далі - КМР] (Київської міської державної адміністрації[далі - КМДА]) по охороні, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (далі - Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАДОТ» (далі - Товариство) про розірвання договору про виконання робіт від 30.08.2021 №1914 (далі - Договір) та стягнення 86 022,98 грн штрафних санкцій через невиконання відповідачем умов Договору.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 30.08.2021 сторонами відповідно до розпорядження КМР (КМДА) від 18.03.2021 №569 «Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансується в 2021 році за рахунок бюджетних коштів по Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» укладено Договір;

- відповідно до умов Договору Підприємством є замовником, а Товариство виступає підрядною організацією, яка забезпечує виконання будівельних робіт з капітального ремонту по об`єкту будівництва «Громадський проект № 1740 - Освітлення та благоустрій рекреаційної зони між озерами Мартишів та Небреж»;

- адреса розташування об`єкта: м. Київ, Дарницький район, територія від вул. Колекторної вздовж штучної водойми - озера Небреж до вул. 55-а Садова;

- відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 Договору та додатку №2 визначено, що строк виконання робіт становить 63 (шістдесят три) календарних днів, а підрядник приступає до виконання робіт у відповідності до календарного графіку та завершує роботи до 31 жовтня 2021 року;

- згідно з пунктом 15 Договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12,2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;

- додатком №1 до Договору визначено, що відповідач і позивач дійшли згоди про визначення розміру договірної ціни робіт, яка є невід`ємною частиною Договору, є твердою та становить 1 266 574,66 грн, в тому числі ПДВ - 211 095,78 грн;

- Товариство порушило умови пунктів 6, 8, 10, 11, 13 Договору та не виконало в обумовлені строки роботи;

- за допущене Товариством порушення, на думку позивача, слід стягнути на корить Підприємства штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 86 022,98 грн і розірвати Договір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду доказів доплати судового збору

01.02.2022 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/998/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.02.2022.

16.02.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому Товариство заперечило проти задоволення позовних вимог повністю.

У підготовчому засіданні 22.02.2022 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2022 повідомлено учасників справи про те, що через непровоковану і невиправдану війну росії проти України, основану на відвертій умисній російській брехні, неможливо на час засідання встановити остаточне волевиявлення учасників справи та належно повідомити їх представників про/для вирішення завдань судочинства, про відкладення засідання; про дату, час і місце засідання учасники справи будуть повідомлені в установленому Господарського процесуального кодексу України порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 сторони були повідомлені про призначення справи до судового розгляду справи по суті в судовому засіданні на 09.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 повідомлено про відкладення розгляду справи по суті в судовому засіданні на 05.07.2022.

У судовому засіданні 05.07.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позову заперечив повністю.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 05.07.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.08.2021 Підприємством (замовник) і Товариством (підрядник) укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 18.03.2021 №569 «Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансується в 2021 році за рахунок бюджетних коштів по Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» та умов Договору виконання будівельних робіт з капітального ремонту (пункт 1.1 Договору);

- об`єкт будівництва «Громадський проект № 1740 - Освітлення та благоустрій рекреаційної зони між озерами Мартишів та Небреж». Адреса розташування об`єкта: м. Київ, Дарницький район, територія від вул. Колекторної вздовж штучної водойми - озера Небреж до вул. 55-а Садова (пункт 1.2 Договору);

- строк виконання робіт становить 63 (шістдесят три) календарних днів, а підрядник приступає до виконання робіт у відповідності до календарного графіку та завершує роботи до 31 жовтня 2021 року (пункти 1.4 та 1.5 Договору та додатку №2);

- договірна ціна робіт визначається на підставі договірної ціни, що є невід`ємною частиною Договору (додаток №1) є твердою та становить 1 266 574,66 грн, в тому числі ПДВ - 211 095,78 грн (пункт 2.1 Договору та додаток №1);

- замовник, зокрема, зобов`язаний: надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до Договору; передати підряднику (якщо підрядник забезпечує проектною документацією) завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації (пункт 6.2 Договору);

- підрядник має, зокрема, право: зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт (пункт 6.3 Договору);

- замовник за актом передає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) і всю дозвільну документацію протягом 5 (п`яти) днів з дня підписання Договору (пункт 8.1 Договору);

- у разі невиконання робіт або виконання не в повному обсязі, підрядник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Договору за кожен день затримки (пункт 12.4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12,2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 15.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду з капітального ремонту.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач вказує, що Товариство порушило умови пунктів 6, 8, 10, 11, 13 Договору та не виконало в обумовлені строки роботи.

За допущене Товариством порушення, на думку позивача, слід стягнути на корить Підприємства штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 86 022,98 грн і розірвати Договір.

У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що саме позивач не виконав пункти 5.2 та 8.1 Договору, а саме Підприємство не передало Товариству проектну документацію та будівельний майданчик (фронт робіт) у визначені Договором строки.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Предметом Договору є об`єкт будівництва «Громадський проект ;1740 - Освітлення та благоустрій рекреаційної зони між озерами Мартишів та Небреж»

Будівництво мало відбутись на виконання розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) від 18.03.2021 №569 «Про капітальний ремонт об`єктів, що фінансуються у 2021 році за рахунок бюджетних коштів по Управлінню екології та природних ресурсів».

Сторони чітко узгодили умови Договору (пункт 5), які покладають на замовника обов`язок забезпечення підрядника проектною документацією.

Єдиним письмовим документом замовника щодо виконання (спонукання) Договору є претензія від 10.12.2021 №077/221-4437, у якій зазначено, що роботи по об`єкту не виконані та викладено вимогу негайного виконання підрядних робіт.

Водночас, Підприємством не надано доказів виконання зобов`язань замовника за Договором, а саме: забезпечення робіт (будівництва об`єкта) проектною документацією замовником (пункт 5.1); замовник передає підряднику два комплекти затвердженої проектної документації протягом трьох днів після підписання Договору (пункт 5.2).

У свою чергу, відповідно до пункту 6.3 Договору підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт.

Згідно з пунктом 6.4 Договору підрядник зобов`язаний виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації.

Під час судового розгляду справи по суті Підприємством вказано, що доказів передачі проектної документації немає; не надано також замовником і пояснень та доказів на ствердження того, що затверджена проектна документація передана раніше, під час процедур закупівлі, та знаходилась у підрядника на момент укладення Договору.

За таких обставин правомірним є висновок, що замовник (Підприємство) як кредитор у зобов`язанні за Договором допустив прострочення виконання зобов`язання.

В силу приписів статті 221 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Водночас, у даному випадку сторони, враховуючи допущення кредитором прострочення виконання зобов`язання, не прийняли спільного рішення про продовження строку виконання зобов`язань замовником.

Відповідно до статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Відтак підрядник, не отримавши від замовника проектну документацію, має право на законних підставах не приступити до виконання договору підряду.

Наведене стало підставою для висновку про безпідставне невиконання замовником свого зобов`язання з передачі проектної документації, відповідно до якої підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи.

Враховуючи, що невикористані у 2021 році бюджетні кошти у кінці бюджетного року повертаються, а тому виконати оплати у 2022 році за Договором неможливо за відсутності бюджетного фінансування.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Слід зазначити, що у даному випадку позивачем порушено принцип справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (постанова Верховного Суду від 01.03.2021 у справі N 180/1735/16-ц [провадження N 61-18013сво18]).

Оскільки, на даний момент виконання Договору є неможливим, зокрема, в силу відсутності фінансування, то розірвання такого правочину цілком відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності.

Отже, позовні вимоги в частині розірвання Договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимог про стягнення пені, то у їх задоволенні слід відмовити, з огляду на таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом вище, прострочення підрядника відбулося внаслідок прострочення замовника, оскільки саме Підприємство не виконало обов`язок з передачі проектної документації.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені, оскільки відбулося прострочення кредитора.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у розмірі 2 481 грн, а в іншій частині судовий збір залишити за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАДОТ» про розірвання договору про виконання робіт від 30.08.2021 №1914 та стягнення 86 022,98 грн штрафних санкцій через невиконання умов договору задовольнити частково.

2. Розірвати договір про виконання робіт від 30.08.2021 №1914, укладений комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» та товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАДОТ».

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ГРАДОТ» (ідентифікаційний код 38882477; 03115, м. Київ, вул. Депутатська, буд. 15/17, офіс.402) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утримання та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (ідентифікаційний код 23505151; 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7, e-mail: pleso2012@ukr.net) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

5. В іншій частині судовий збір залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.07.2022.

Суддя Ігор Курдельчук