Рішення

від 14.07.2022 по справі 910/822/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2022Справа № 910/822/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/822/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-К"</a>;

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";

про стягнення 60 398,19 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента-К"</a> з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якому просить стягнути з відповідача 60 398,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на підставі договору №17364/53-124-13-21-14081 від 22.03.2021, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 46 596,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 700,00 грн., 3% річних у розмірі 919,15 грн. та пеню у розмірі 11 183,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

14.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити

21.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювента-К" (далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач, покупець) (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") було укладено договір постачання № 17364/53-124-13-21-14081 від 22.03.2021 (далі - Договір).

Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1, який є (Додаток № 1) невід`ємною частиною договору.

Сторонами було укладено специфікацію № 1 (далі - специфікація) до договору. У вказаній специфікації сторони попередньо узгодили асортимент, кількість, ціну продукції для поставки. В специфікації узгоджено поставку на суму 46 596,00 грн.

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46 596,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № КВ-00598 від 02.04.2021.

Видаткові накладні були підписані уповноваженою особою відповідача і скріплені печаткою відокремленого підрозділу відповідача без жодних зауважень щодо якості та строків поставки.

Згідно із пунктом 5.1 Договору, оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної.

Тобто датою поставки продукції по договору є дата, вказана у видатковій накладній, яка підписана в тому числі відповідачем.

Покупцем не сплачено вартість поставленого товару на суму 46 596,00 грн, а відтак відповідач має заборгованість за договором, яка станом на день розгляду справи становить 46 596,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено нормою частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 46 596,00 грн та настання строку виконання обов`язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 46 596,00 грн заборгованості, а відповідач належними і допустимими доказами не довів суду належного виконання ним своїх зобов`язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки від 22.03.2021 у сумі 46 596,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 700,00 грн інфляційних втрат та 919,15 грн 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 1 700,00 грн інфляційних втрат та 919,15 грн 3% річних, відповідно за визначений позивачем період.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктом 8.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 11 183,04 грн пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 11 183,04 грн.

Також, позивач просив суд покласти на відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- позивачем здійснено звернення до суду із заявою про компенсацію здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу;

- докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи, а саме понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. підтверджені: договором про надання правової допомоги № 07/11 від 29.11.2021, додатковою угодою до договору про надання правової допомоги № 07/11 від 29.11.2021, копією акту наданих послуг від 17.01.2022, рахунку-фактури № 10/01-5 від 10.01.2022, копією платіжного доручення № 2828 від 18.01.2022, копією листа № 4 від 18.01.2022.

Відтак, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 № 922/445/19).

Таким чином, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами розмір понесених останнім витрат на правничу допомогу та підтверджено обсяг наданих послуг та їх вартість.

Заперечення відповідача щодо стягнення з нього витрат на професійну правову допомогу судом відхилені, оскільки такі заперечення не містять жодної підстави, яка надала б можливість суду зменшити розмір понесених позивачем судових витрат на правову допомогу.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору та витрат на професійну правову допомогу на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-К"</a> (01042, м. Київ, вул. Глазунова, буд. 4/47, ідентифікаційний код 35633884) 46 596 (сорок шість тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 00 коп. заборгованості, 1 700 (одну тисячу сімсот) грн 00 коп. інфляційних втрат, 919 (дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 15 коп. 3% річних, 11 183 (одинадцять тисяч сто вісімдесят три) грн 04 коп., 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судово засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко