Рішення

від 30.06.2022 по справі 911/116/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2022 р. Справа № 911/116/22

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтеплопостач»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Сейл»

про стягнення 498 656,14 гривень

представники сторін не з`явилися

обставини справи:

10.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтеплопостач» (далі ТОВ «Будтеплопостач»/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Сейл» (далі ТОВ «Форест Сейл»/відповідач) про повернення суми попередньої оплати та стягнення інших грошових сум, а саме: 493 858,14 грн боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 4 798,00 грн 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов`язків з поставки товару за договором, а в подальшому неповернення суми попередньої оплати на вимогу позивача.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.01.2022 залишив позовну заяву ТОВ «Будтеплопостач» залишив без руху, постановив усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

03.02.2022, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Будтеплопостач» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивач надав пояснення стосовно заявленого позову.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.02.2022, зокрема, прийняв позовну заяву ТОВ «Будтеплопостач» до розгляду та відкрив провадження у справі № 911/116/22 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 25.02.2022 зобов`язав відповідача, до 25.02.2022 у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України надати через канцелярію суду докази повернення позивачу 479 800,00 грн попередньої оплати за укладеним в усній формі договором поставки гранул деревини.

22.02.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просить доручити Господарському суду Миколаївської області.

Господарський суд Київської області ухвалою від 23.02.2022 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Будтеплопостач» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.03.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи № 911/116/22 у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження 25.02.2022 не відбувся; зазначив, що про дату, час і місце розгляду справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

21.03.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від ТОВ «Будтеплопостач» надійшла сканкопія заяви про неможливість участі у судовому засіданні, відповідно до якої останнє просить суд здійснити розгляд справи без участі представника позивача.

Водночас, згідно резолюції головного спеціаліста відділу автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції Господарського суду Київської області вказана вище заява не підписана з використанням електронного цифрового підпису.

Згідно статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи вищевикладене та імперативні приписи вказаних норм Господарського процесуального кодексу України, заява про неможливість участі у судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтеплопостач» залишено судом без розгляду як таку, що подана з недотриманням форми та з порушенням встановленого порядку, передбачених процесуальним законом для подачі документів в електронній формі.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.04.2022 призначив розгляд справи у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження на 22.04.2022.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.04.2022 відклав підготовче засідання на 20.05.2022.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.05.2022 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 03.06.2022.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.06.2022 відклав підготовче засідання на 17.06.2022.

14.06.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від ТОВ «Будтеплопостач» надійшла сканкопія заяви про неможливість участі у судовому засіданні, відповідно до якої останнє просить суд здійснити розгляд справи без участі представника позивача. Означену заяву прийнято судом.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.06.2022 закрив підготовче провадження у справі № 911/116/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.07.2022.

23.06.2022, до початку розгляду справи по суті, через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ «Будтеплопостач» надійшла уточнена редакція заяви про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої останнє, зокрема, просило суд стягнути з ТОВ «Форест Сейл»: 14 058,14 грн інфляційних втрат та 4 798,00 грн 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих за період з 01.09.2021 по 30.11.2021 на 479 800,00 грн заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 46, 169 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи те, що позивачем уточено правову підставу позову в частині вимоги про стягнення, а також те, що означену заяву подано позивачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про прийняття вказаних уточнень та надалі розгляд позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в уточнененій редакції.

У судове засідання 01.07.2022 представники сторін не з`явилися.

Копії ухвал Господарського суду Київської області від 17.01.2022, 08.02.2022, 09.03.2022, 05.04.2022, 22.04.2022 у зазначеній справі судом надіслано на юридичні адреси сторін згідно наявних в ЄДР відомостей. Поряд з тим, конверти з відповідно надісланою позивачу кореспонденцією за адресою: 54018, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 28 Армії, 9-Б та надісланою відповідачу кореспонденцією за адресою: 08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Броварська, буд. 4 повернуто до суду органом поштового зв`язку із зазначенням причини такого повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно з ч. 10 ст. 242 ГПК України, зокрема, судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовим рішенням є ухвала.

Ураховуючи зазначене, ухвала суду від 21.02.2022 є судовим рішенням у розумінні вищевказаних положень, а тому відповідно до пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України надсилається у паперовій формі сторонам.

Своєю чергою, п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до абз. 1 п. 116 Правил, зокрема, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику (абз. 1 п. 117 Правил).

Отже, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

За таких обставин, повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання поштового відправлення, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у поставі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19.

Поряд з тим суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20.

Поряд з тим ухвали Господарського суду Київської області від 20.05.2022, 03.06.2022 та 17.06.2022 у цій справі, у зв`язку із неможливістю відправлення процесуального документа, направлено судом на вказані в матеріалах справи електронні адреси позивача та адвоката позивача. Відповідні довідки про неможливість направлення процесуальних документів, складені відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції апарату Господарського суду Київської області, наявні в матеріалах справи.

Також телефонограмою від 27.05.2022 Господарським судом Київської області повідомлено керівника відповідача Кабація Б.І. про відкладення розгляду справи на 03.06.2022; телефонограми Господарського суду Київської області від 06.06.2022 та 20.06.2022 про відкладення розгляду справи, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті відповідно, представником відповідача не прийнято.

Отже, суд дійшов висновку, що учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд справи № 911/116/22.

Однак, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, зокрема, витребуваних судом у порядку ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

установив:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за попередньою домовленістю ТОВ «Форест Сейл» зобов`язалось поставити позивачу гранули з деревини (пелети), на оплату вартості якого і виставив рахунки, надалі оплачені позивачем, однак відповідач взяте на себе зобов`язання щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару належним чином не виконав, гранули з деревини (пелети) позивачу поставив частково на загальну суму 534 600,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями видаткових накладних № 26 від 25.05.2021, № 27 від 02.06.2021, № 32 від 09.06.2021, № 53 від 30.06.2021, № 54 від 01.07.2021, № 55 від 02.07.2021, № 56 від 21.07.2021, № 41 від 28.07.2021 та № 49 від 27.08.2021.

За доводами позивача, 25.05.2021, 28.05.2021, 03.06.2021, 11.06.2021 та 02.07.2021 на підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату позивач сплатив на рахунок відповідача 1 014 400,00 грн у якості оплати за гранули з деревини (пелети) (далі товар/попередньо оплачений товар). Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату № 29 від 25.05.2021, № 30 від 28.05.2021, № 31 від 02.06.2021, № 40 від 09.06.2021, № 35 від 02.07.2021 та платіжних доручень № 907 від 25.05.2021, № 910 від 28.05.2021, № 920 від 03.06.2021, № 931 від 11.06.2021, № 6 від 11.06.2021 та № 33 від 02.07.2021.

У зв`язку із вищезазначеним ТОВ «Будтеплопостач» звернулось до ТОВ «Форест Сейл» з вимогою про поставку товару № 1/11-21 від 01.11.2021, відповідно до змісту якої вимагало протягом семи днів з дати отримання цієї вимоги, здійснити поставку товару у загальній кількості 134 т. на загальну суму 361 800,00 грн, а у випадку неможливості здійснити поставку товару, у той самий строк повернути грошові кошти у розмірі 361 800,00 грн, які перераховані ТОВ «Будтеплопостач» як передоплата за постачаємий товар.

Копії вказаної вимоги з доказами її направлення відповідачу наявні в матеріалах справи.

За ствердженням позивача, як зазначеного товару, так і попередньо оплачених за нього коштів відповідач позивачу не передав, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача, зокрема, 479 800,00 грн згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами згідно ст. 165 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до приписів статей 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів та викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що здійснення позивачем попередньої оплати товару на підставі виставлених відповідачем рахунків, свідчить про виникнення між сторонами договірних відносини та, відповідно, взаємних прав і обов`язків щодо купівлі-продажу товару - гранул з деревини (пелетів).

Відповідно до ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 662, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем 01.11.2021 направлено на адресу відповідача вимогу № 1/11-21 від 01.11.2021 про здійснення відповідачем поставки товару, або повернення суми попередньої оплати, на підтвердження чого останнім додано до матеріалів позовної заяви копії накладної № 5400400295596 від 01.11.2021, опису вкладення від 01.11.2021 та фіскального чеку № 5400400295596 від 01.11.2021.

За наслідками відстеження поштового відправлення вимоги № 1/11-21 від 01.11.2021 на офіційному веб-сайті Укрпошти суду не вдалося встановити дату отримання вказаних документів відповідачем, оскільки відповідно до п. 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

Ураховуючи направлення вказаних документів відповідачу 01.11.2021 та відсутність можливості встановити точну дату їх отримання, з огляду на відсутність таких доказів в матеріалах справи та відсутність відповідної інформації на офіційному веб-сайті Укрпошти, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень «Укрпошта Експрес», визначених пп. 3 п. 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 (між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - день подання відправлення для пересилання + 4 дні, якщо відправлення прийнято до граничного часу приймання 14 год 00 хв. по м. Києву, без урахування вихідних днів поштових відділень, протягом якого пересилається відправлення «Укрпошта Експрес»), суд встановив можливість отримання зазначеної вимоги відповідачем 05.11.2021.

Зважаючи на викладене та враховуючи положення частини другої статті 530 ЦК України, враховуючи встановлені судом обставини, відповідач повинен був здійснити поставку товару, або повернути суму попередньої оплати у строк до 12.11.2021 включно, тобто після спливу 7-денного строку від дня отримання вимоги.

Однак, зі встановлених вище обставин та матеріалів справи слідує, що відповідач в порушення законодавчих приписів на вимогу позивача не відповів, покладений на нього договірний обов`язок по поставці товару не виконав та, надалі, суму попередньої оплати не повернув.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, породжує для «Форест Сейл» обов`язок по поверненню позивачу попередньо сплачених ним 479 800,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження обставин поставки позивачу товару та/або доказів повернення позивачу коштів у розмірі 479 800,00 грн, суд дійшов висновку, що обставини наявності у відповідача перед позивачем відповідної суми боргу є встановленими у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.

За таких обставин, оскільки відповідач порушив взяте на себе зобов`язання по поставці товару та станом на дату прийняття відповідного рішення суму попередньої оплати не повернув, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 479 800,00 грн підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.

До того ж зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з ТОВ «Форест Сейл»:

- 14 058,14 грн інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України та 4 798,00 грн 3 % річних на підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України, нарахованих за період з 01.09.2021 по 30.11.2021 на 479 800,00 грн заборгованості.

Поряд з тим, уточненою редакцією заяви про усунення недоліків, прийнятою судом, позивач просив суд стягнути з ТОВ «Форест Сейл»:

- 14 058,14 грн інфляційних втрат та 4 798,00 грн 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих за період з 01.09.2021 по 30.11.2021 на 479 800,00 грн заборгованості.

Згідно з ст. 612, 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Після пред`явлення покупцем вимоги продавцю, за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати, у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати.

У такому випадку покупець набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, що нараховуються внаслідок прострочення продавцем грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима.

Разом з тим, у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, та при стягненні цієї суми підлягає застосуванню частина 2 статті 625 цього Кодексу щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3 % річних.

Відтак, право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат виникло у позивача з 13.11.2021.

Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов`язку по поставці товару або поверненню коштів, проведені відповідачем оплати, а також встановлене судом безпідставне включення позивачем до періодів розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних днів, коли боржник не вважався таким, що прострочив, суд здійснював обрахунок суми інфляційних втрат в межах визначених позивачем періодів з 13.11.2021 по 30.11.2021 на 479 800,00 грн заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом в межах заявлених позивачем періодів, визначених з урахуванням законодавчих приписів та встановлених судом обставин, складає 3 838,40 грн інфляційних втрат та 709,84 грн 3 % річних, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 058,14 грн інфляційних втрат та 4 798,00 грн 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 838,40 грн інфляційних втрат та 709,84 грн 3 % річних.

До того ж, у позовній заяві позивачем зазначено розрахунок понесеної позивачем суми судових витрат, згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн, а також 5 % від задоволених позовних вимог, розглянувши який суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З доданої до позовної заяви копії договору № 17-12/01 про надання правничої допомоги від 17.12.2021 укладеного між ТОВ «Будтеплопостач» (далі - клієнт) та адвокатом Пірогом Сергієм Васильовичем (далі - адвокат), (далі - договір) вбачається, що відповідно до п. 1., пп. 1.1., п. 2., 3., 7. адвокат зобов`язується надати клієнтові професійну правничу (правову) допомогу, яка визначена цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги, а також компенсувати понесені адвокатом фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання (яке надалі іменується доручення) під час строку дії цього договору надати усну консультацію з вивченням документів, наданих клієнтом, та здійснити їх правовий аналіз, скласти позовну заяву, розрахунки до позовної заяви та інші процесуальні документи (у випадку необхідності) стосовно стягнення заборгованості з ТОВ «Форест Сейл» та здійснити представництво (представляти) клієнта у суді першої інстанції.

Під час виконання доручення та здійснення адвокатської діяльності за цим договором, клієнт надає адвокату наступні повноваження (адвокат має право): збирати та подавати докази; брати участь у справі (судових засіданнях) як представник клієнта; вести справу вказану в пп. 1.1. цього договору, вчиняти від імені клієнта усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти клієнт; представляти клієнта з усіма правами, які надані законом відповідній стороні в господарському, адміністративному та/або цивільному процесі.

Крім того, з метою виконання доручення адвокат має право представляти інтереси клієнта у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, іншими юридичними та фізичними особами, а також в органах нотаріату; користуватися всіма іншими повноваженнями адвоката та/або представника в господарському, адміністративному та/або цивільному процесі із правом підпису під усіма відповідними документами; вчиняти всі дії та користуватися всіма професійними правами адвоката вказаними в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вчиняти будь-які інші дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та цим договором, необхідні для належного виконання доручення, якщо інше не зазначено сторонами додатково. Адвокат не має жодних обмежень повноважень на вчинення процесуальних дій, як представник клієнта у справі вказаній в пп. 1.1. цього договору.

За надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в пп. 1.1. договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та окремо оплатити витрати які необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах визначених в додатку № 1 до цього договору.

Цей договір діє з дати його укладання та до дати набрання законної сили судовим рішенням (рішенням, ухвалою), яким вирішено справу (спір) по суті.

Відповідно до п. 1., 3. додатку № 1 до договору № 17-12/01 від 17.12.2021 про надання правничої допомоги, сторони погодили в якості ставок адвокатського гонорару (винагороди) застосувати рекомендовані (мінімальні) ставки, затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області за № 27 від 16.02.2018. За надання правничої допомоги вказаної в пп. 1.1.1 договору, гонорар адвоката становить:

- 7 000,00 грн (усна консультація з вивченням документів 1 000,00 грн; вивчення останніх рішень судової практики з аналогічних спорів 2 год. X 500,00 грн = 1 000,00 грн; складання позовної заяви 5 000,00 грн);

- 10 000,00 грн (участь у розгляді справи в суді першої інстанції);

- 5 % від задоволених позовних вимог, що попередньо становить 24 932,80 грн (гонорар адвоката за прийняте рішення на користь ТОВ «Будтеплопостач»).

Сторони погодили, що оплата клієнтом 7 000,00 грн підтверджує належне виконання адвокатом та прийняття клієнтом наступних послуг: усна консультація з вивченням документів; вивчення останніх рішень судової практики з аналогічних спорів; складання позовної заяви з відповідними розрахунками.

Вищевказані послуги адвоката були прийняті клієнтом без будь-яких претензій щодо якості або обсягу.

На підтвердження прийняття позивачем послуг, зазначених в ч. 2 п. 3 додатку № 1 до договору № 17-12/01 від 17.12.2021 про надання правничої допомоги, останнім надано суду платіжне доручення № 437 від 28.12.2021 про оплату 7 000,00 грн адвокатського гонорару.

Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 1, п. 4 ст. 1, ч. 3, 5 ст. 19, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Слід зазначити, що витрати за надану правничу допомогу в разі підтвердження обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справ незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 922/445/19.

Суд вважає необґрунтованою суму вимоги позивача про компенсацію витрат адвоката за участь в судовому розгляді справи в розмірі 10 000,00 грн, оскільки, матеріали справи не містять доказів участі адвоката в жодному судовому засіданні, а відтак відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

До того ж судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена адвокатом та клієнтом до сплати у розмірі 5 %, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Суд врахував, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення відповідно до п. 3 Додаткової угоди суму гонорару успіху в розмірі 5 % задоволеної суми задоволених позовних вимог у справі № 911/116/22, яка склала 24 217,41 грн.

Водночас суд враховує приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші (ніж судовий збір) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, надані позивачем докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який представляв інтереси позивача при розгляді цієї справи та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати позивача зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу підлягають частковому розподілу у доказово підтвердженому розмірі та покладаються на відповідача в розмірі пропорційному задоволеним позовним вимогам, що становить 31 016,56 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7 265,23 грн судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Задовольнити частково позовні вимоги.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Сейл» (вул. Броварська, буд. 4, с. Проліски, Бориспільський р-н, Київська обл., 08322, ідентифікаційний код 43342154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтеплопостач» (вул. 28 Армії, буд. 9-Б, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54018, ідентифікаційний код 42413318):

- 479 800 (чотириста сімдесят дев`ять тисяч вісімсот гривень) 00 коп. основного боргу;

- 3 838 (три тисячі вісімсот тридцять вісім гривень) 40 коп. інфляційних втрат;

- 709 (сімсот дев`ять гривень) 84 коп. 3 % річних;

- 7 265 (сім тисяч двісті шістдесят п`ять гривень) 23 коп. судового збору;

- 31 016 (тридцять одна тисяча шістнадцять гривень) 56 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

4.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.07.2022.

Суддя П.В.Горбасенко