Рішення

від 29.06.2022 по справі 295/15122/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/15122/21

Категорія 79

2/295/307/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022 року м. Житомир

Богунський районнийсуд м.Житомир ускладі головуючогосудді ПерекупкаІ.Г.,при секретаріУкраїнця Р.Р.розглянувши у відкритомусудовому засіданні уприміщені Богунськогорайонного судум.Житомир справуза позовом ОСОБА_1 до Держаного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженніБогунського районногосуду м.Житомира з16.11.2021р.перебуває цивільнасправа запозовом ОСОБА_1 до Держаного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» (далі ДП «ЖРЗРО «Промінь») про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку. В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що він працював в ДП ЖРЗРО «Промінь» з 06.09.2019 р. по 01.09.2021 р. на посаді радіомеханіка з ремонту радіоелектронного устаткування, виконував обов`язки інженера конструктора 1 категорії (розмір окладу 50 %) та обов`язки фахівця з публічних закупівель 1 категорії (розмір окладу 45 %). Відповідно до наказу N 9 134-к від 01.09.2021 року ДП «ЖРЗРО «Промінь» його звільнено з роботи з 01.09.2021 р. на підставі ч. З ст. 38 КЗПП України.

На момент його звільнення 01.09.2021 р. ДП «ЖРЗРО «Промінь» мав перед ним заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з01.01.2021р.по 01.09.2021р.173384,86грн.(стосімдесят тритисячі триставісімдесят чотиригрн.)86коп. Станом на10травня 2022р.йому буловиплачено 25000(двадцятьп`ятьтисяч грн.)заборгоаності позаробітній платі. Остаточний розрахунок з ним не був проведений.

Просив стягнути з Стягнути з ДП «ЖРЗРО «Промінь» на його користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01 січня 2021 р. по 01 вересня 2021 р. в сумі 139 574,82 (Сто тридцятьдев`ятьтисяч п`ятсотсімдесят чотири грн.) 82 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати заборгованості.

23травня 2022р.позивач збільшивпозовні вимогита просив стягнути з ДП «ЖРЗРО «Промінь» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 148 384,86 грн. (сто сорок вісім тисячі триста вісімдесят чотири тисячі грн.) 86 коп. та середній заробіток за період з 02.09.2021 р. по 23.05.2022 р. в сумі 274 395 (двісті сімдесят чотири тисяча триста дев`яносто п`ять грн.) 90 коп. Всього 422 780 (чотириста двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят грн.) 76 коп. (а. с. 56-57).

22червня 2022р.позивач уточнивпозовні вимогита просить стягнути з ДП «ЖРЗРО «Промінь» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 142 384,96 грн. (сто сорок дві тисячі триста вісімдесят чотири тисячі грн.) 96 коп. та середній заробіток за період з 02 .09.2021 р. по 22.06.2022 р. в сумі 231 349,87 грн. (двісті тридцять одна тисяча триста сорок дев`ять грн.) 87 коп. Всього 373 678 (триста сімдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім грн.) 83 коп.

До судового засідання позивач та його представник не з`явилися, представник направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволені позовних вимог.

Представник позивача до суду не з`явилися, направили до суду клопотання в якому просили задовольнити позовні вимоги з урахуванням наявної заборгованості ДП «ЖРЗРО «Промінь» перед ОСОБА_1 та розглядати справу без участі представника підприємства. (а. с. 73.)

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 працював в ДП ЖРЗРО «Промінь» з 06.09.2019 р. по 01.09.2021 рік на посаді радіомеханіка з ремонту радіоелектронного устаткування, виконував обов`язки інженера конструктора 1 категорії (розмір окладу 50 %) та обов`язки фахівця з публічних закупівель 1 категорії (розмір окладу 45 %). Відповідно до наказу N 9 134-к від 01.09.2021 року ДП «ЖРЗРО «Промінь» його звільнено з роботи з 01.09.2021 р. на підставі ч. З ст. 38 КЗПП України.

На момент його звільнення 01.09.2021 р. ДП «ЖРЗРО «Промінь» мав перед ним заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з01.01.2021р.по 01.09.2021р.173384,86грн.(стосімдесят тритисячі триставісімдесят чотиригрн.)86коп. Станом на10травня 2022р.йому буловиплачено 25000(двадцятьп`ятьтисяч грн.)заборгоаності позаробітній платі. Остаточний розрахунок з ним не був проведений.

22червня 2022р.позивач уточнивпозовні вимогита просить стягнути з ДП «ЖРЗРО «Промінь» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 142 384,96 грн. (сто сорок дві тисячі триста вісімдесят чотири тисячі грн.) 96 коп. та середній заробіток за період з 02 .09.2021 р. по 22.06.2022 р. в сумі 231 349,87 грн. (двісті тридцять одна тисяча триста сорок дев`ять грн.) 87 коп. Всього 373 678 (триста сімдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім грн.) 83 коп.

Відповідно до ст. 47 Кодексу Законів про працю України (далі КЗпП України) роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.»

Стаття 116 КЗПП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Диспозиція ст. 117 КЗПП України гарантує, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені у статті 116 КЗпП України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховують у розмірі середнього заробітку і який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом термін винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, лов язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 р. № 2614-ХІІ «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3. Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. При цьому інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції N° 114/8713, згідно з пунктом 3.9. якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) в розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Окрім того, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має разовий характер (Постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 р. у справі № 910/4518/16, провадження № 12- 301гс18, від 11 лютого 2019 р. у справі № 2609/11956/12-ц, провадження № 61-43353св18, від 05 червня 2019 р. у справі № 694/215/16-ц, провадження № 61-3740бсв18).

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком № 100. Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку № 100).

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Так нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за липень 2021 р. складає: 16 418,23 грн., а за серпень 2021 р. - 15 954,91 грн. Кількість фактично відпрацьованих робочих днів у вказаних місяцях липень 22 днів, серпень 19 днів.

Таким чином середньоденну заробітню плата ОСОБА_1 необхідно обраховувати наступним чином: (16 418,23 грн. + 15 954,91 грн.) : (22 дні + 19 днів) = 789.59 грн.

789, 59 грн. (середній заробіток) х 293 дні (затримки розрахунку при звільненні ) = 231 349,87 грн. Отже середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 02.09.2021 р. по 22.06.2022 р. становить ( Двісті тридцять одна тисяча триста сорок дев`ять грн.) 87 коп.

Ціна позову становить: 142 328,96 грн. (заборгованість по заробітній платі з врахуванням податків та зборів ) + 231 349,87 грн. (середній заробіток) = 373 678 ( триста сімдесят три тисячі шістсот сімдесят вісім грн.) 83 коп.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позов майнового характеру необхідно сплатити 1 % від суми позову. Так як розмір середнього заробітку за період з 02.09.2021 р. по 22 .06.2022 р. становить 231 849, 87 грн. до сплати судовий збір в сумі 1 % = 2 318, 50 грн.

Згідно квитанціївід 21грудня 2021р. ОСОБА_1 було сплаченосудовий збірщо досереднього заробіткув сумі1113,90грн.та23.05. 2022 р. було сплачено судовий збір сумі 1 630,60 грн.

З урахуванням встановленого судом з Держаного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 373 678,83 грн. (триста сімдесят три тисяч шістсот сімдесят вісім грн.) 83 коп. які складаються з: заборгованості по заробітній платі в сумі 142 384,96 грн. (сто сорок дві тисячі триста вісімдесят чотири грн.) 96 коп.; середній заробіток за період з 02.09.2021 р. по 22.06.2022 р. в сумі 231 349 (двісті тридцять одна тисяча триста сорок дев`ять грн.) 87 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України з Держаного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 5 063 (п`ять тисяч шістдесят три грн.) 00 коп.

Керуючись ст. 43 Конституції України,ст.ст. 47,49-2,116, 117, 232, 233 КЗпП України, Пленум Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 р. у справі № 910/4518/16, провадження № 12- 301гс18, від 11 лютого 2019 року у справі № 2609/11956/12-ц, провадження № 61-43353св18, від 05 червня 2019 р. у справі № 694/215/16-ц, провадження № 61-3740 бсв18), Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-82,89,188, 263, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Держаного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі та середнього заробітку, задовільнити.

Стягнути з Держаного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» КОД ЄДРПОУ 315997, що знаходиться за адресою: 13419 Житомирська область Андрушівський (нині Житомирській) район с. Новоівницьке вул. Лісова буд. 16 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 що проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 142 384,96 гривень (сто сорок дві тисячі триста вісімдесят чотири грн.) 96 коп.; середній заробіток за період з 02 .09.2021 р. по 22.06.2022 р. в сумі 231 349,87 гривень (двісті тридцять одна тисяча триста сорок дев`ять грн.) 87 коп.

Всього 373 678 (триста сімдесят три тисяч шістсот сімдесят вісім грн.) 83 коп.

Стягнути з Держаного підприємства «Житомирський ремонтний завод радіотехнічного обладнання «Промінь» на користь ОСОБА_1 5 063 (п`ять тисяч шістдесят три грн.) 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомир І.Г.Перекупка