Рішення

від 27.06.2022 по справі 570/5938/21

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/5938/21

Номер провадження 2/570/434/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2022 року Рівненськийрайонний судРівненської області

в особісудді Остапчук Л.В.

за участю: секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

представника позивачки, адвоката Зражевської Я.О.

представника відповідача - НЗДО Гавлітіної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу (до участі у справі залучено як співвідповідача Олександрійську сільську раду Рівненського району) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У зв`язку з тим, що вона працює музичним керівником у Новоукраїнському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області і 05 листопада 2021 року їй було оголошено повідомлення від 02 листопада 2021 року про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, в якому вказувалося про необхідність подати у строк до 05 листопада 2021 року документ, що підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до вакцинації, інакше її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, вказаних у повідомленні документів вона не надала і наказом № 73-к від 05 листопада 2021 року її було відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати, вважаючи таке відсторонення від роботи протиправним, вона зверталася із заявами та скаргами за захистом своїх порушуваних прав як до відповідача, так і в інші інстанції, а також подала даний позов до суду і просить визнати незаконним і скасувати наказ відповідача № 73-к від 05 листопада 2021 року про відсторонення від роботи працівників, поновити її на роботі та зобов`язати відповідача виплатити невиплачену їй заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв`язку з її відстороненням від роботи і стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу.

Оскільки фінансування заробітної плати до січня 2022 року проводилося Олександрійською сільською радою, то до участі в справі було залучено як співвідповідача Олександрійську сільську раду Рівненського району, а також позивачкою подано позовну заяву у новій редакції, де зазначено позовні вимоги до обох відповідачів та змінено вимогу з поновлення на роботі на відновлення у правах щодо доступу до професії та допуску її до роботи.

Позивачка ОСОБА_2 , з`явившись в перші судові засідання позов підтримувала, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Пояснювала, що було порушено її право на працю, ніхто не повинен її примушувати до щеплення, оскільки це є добровільна справа кожної людини. Вважала своє відсторонення від роботи незаконним. В останні судові засідання позивачка не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Від неї до суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу у її відсутності за участю її представника, адвоката Зражевської Я.О., яка повідомила, що позивачка евакуювалася за межі України.

Представник позивачки, адвокат Зражевська Я.О., в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що наказом відповідача - Новоукраїнського ЗДО (ясла-садок) загального типу від 05 листопада 2021 року позивачку було відсторонено від роботи через відсутність щеплення від COVID-19. Позивачка ОСОБА_2 не бажала робити щеплення, оскільки вважає вакцину експериментальною та належним чином не випробуваною, тому і не хотіла ризикувати своїм здоров`ям. Крім того, вакцини від COVID-19 не включені до переліку обов`язкових. У роботодавця була можливість і не відсторонювати її від роботи, так як вона могла б робити ПЛР-тести та надавати довідки про те, що здорова, однак було прийнято наказ про її відсторонення. З приводу захисту своїх прав вона зверталася як до адміністрації так і до комісії з трудових спорів і профспілкової організації Новоукраїнського ЗДО (ясла-садок), а також до Управління Держпраці в Рівненській області, однак її звернення не дали ніяких результатів, тому вона змушена звернутися із даним позовом до суду. На даний час на період воєнного стану позивачку ОСОБА_2 поновлено на роботі, однак вона просить позов задоволити і скасувати наказ про відсторонення від роботи та виплатити їй заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача - Олександрійської сільської ради Рівненського району -Самкова Т.А. в судовому засіданні позов не визнала з підстав, зазначених у поданому відзиві на позовну заяву. Зазначила, що 02 листопада 2021 року адміністрацією дитячого садка було підготовлено загальне повідомлення працівників про відсторонення від роботи тих, хто не вакцинований, або не надав доказів, що має протипоказання до вакцинації. 05 листопада 2021 року позивачка ознайомилася із ним і повідомила, що не згідна вакцинуватися, тому наказом від 05 листопада 2021 року її було відсторонено від роботи. З цього приводу відбувалося засідання комісії по трудових спорах, та перевірка з Управління Держпраці, якими встановлено, що наказ про відсторонення прийнятий з дотриманням чинного законодавства і жодних порушень прав позивачки не встановлено. Звільнення працівника не відбулося, а відсторонення від роботи без збереження заробітної плати мало місце в зв`язку з тим, що професія музичного керівника дошкільного навчального закладу входить у Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Зважаючи на це, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача - Новоукраїнського ЗДО (ясла-садок) загального типу - Гавлітіна В.В. в судовому засіданні позов не визнала, зазначила, що позивачка не бажала вакцинуватися, а в дитячому садку неможливо проводити дистанційне навчання за участю позивачки, тому її і було відсторонено від роботи. За ініціативи ОСОБА_2 відбулася перевірка з Управління Держпраці, але в результаті такої перевірки порушень прав позивачки не було встановлено. Вона вважає наказ про відсторонення позивачки від роботи таким, що прийнятий з дотриманням вимог законодавства. Повідомила, що у зв`язку з введенням воєнного стану, позивачку було допущено до роботи і вона відразу подала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати і ця заява була задоволена, а на час розгляду справи судом, позивачка звільнена з роботи за угодою сторін з 31 травня 2022 року згідно поданої нею заяви. А тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_2 з 10 грудня 2020 року призначена на посаду музичного керівника Новоукраїнського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка наявна в матеріалах справи.

Повідомленням від 02 листопада 2021 року працівникам Новоукраїнського ЗДО (ясла-садок), в тому числі і ОСОБА_2 під особистий підпис було повідомлено, що працівники, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від таких обов`язкових профілактичних щеплень, крім тих, які мають абсолютні протипокази до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації виданий закладом охорони здоров`я, повинні бути відсторонені від роботи шляхом видання наказу керівника установи з обов`язковим доведенням його до відома осіб, що відсторонюються.

Повідомленням № 3 від 05 листопада 2021 року ОСОБА_2 було особисто повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 під її особистий підпис. Позивачка познайомилася з цим повідомленням, зазначила, що вона з ним не згідна і буде оскаржувати.

Наказом № 73-к від 05 листопада 2021 року ОСОБА_2 з 08 листопада 2021 року відсторонено від роботи на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. З даним наказом вона була ознайомлена, про що свідчить її підпис.

Рішенням комісії по трудових спорах Новоукраїнського ЗДО (ясла-садок) вих.№ 48 від 09 грудня 2021 року про врегулювання трудового спору, який виник на підставі наказу № 73-к від 05.11.2021 року "Про відсторонення від роботи працівників Новоукраїнського ЗДО (ясла-садок)" вирішено наказ № 73-к від 05.11.2021 року вважати таким, що виданий відповідно до чинного законодавства і відсторонити ОСОБА_2 з 08.11.2021 року від роботи на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати.

На підставі звернення ОСОБА_2 , 02 грудня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Рівненській області проведено позапланову перевірку додержання законодавства у сфері праці і за результатами перевірки складено Акт № _1021а/13-03_ від 02.12.2021 року, відповідно до якого встановлено, що у Новоукраїнському закладі дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу відсутні порушення вимог законодавства, а відсторонення працівників від роботи проводиться виключно у випадках, передбачених законодавством.

Із пояснень представника відповідача, керівника закладу ясла-садок, встановлено, що із введенням воєнного стану ОСОБА_2 була допущена до роботи і відразу подала заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати і така відпустка була їй надана. Цього не заперечила і представник позивачки, адвокат Зражевська Я.О.

25 травня 2022 року позивачка ОСОБА_2 подала заяву про її звільнення з роботи з 31.05.2022 року за угодою сторін. Наказом Новоукраїнського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 18-к від 25 травня 2022 року ОСОБА_2 з 31 травня 2022 року звільнена з посади музичного керівника згідно ст.36 ч.1 КЗпП України за угодою сторін. Трудову книжку вона отримала 25.05.2022 року.

Положеннями статей 3, 27, 49 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Згідно ч.2 ст.54 Закону України "Про освіту" встановлено, що педагогічні працівники зобов`язані поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу.

Відповідно до ст.46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

На виконання ст.10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики видано наказ МОЗ "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" № 2153 від 04.10.2021 року.

Наказом МОЗ України № 521 від 5.02.2020 року Перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, який затверджений наказом МОЗ № 133 від 19 липня 1995 року, доповнено розділом "Особливо небезпечні інфекційні хвороби" пунктом 39 такого змісту: "COVID-19".

Разом з тим, наказом МОЗ України від 4 жовтня 2021 року № 2153, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, в тому числі закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до примітки до Переліку обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 .

Відповідно до п.41-6 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 9 грудня 2020 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України "Про оплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються.

Вказана постанова є чинною та неконституційною не визнана.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 працювала музичним керівником Новоукраїнського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, тобто є педагогічним працівником закладу дошкільної освіти і вказана професія віднесена до тих, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, зокрема COVID-19.

Позивачка ОСОБА_2 не надала керівнику Новоукраїнського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області сертифікат про щеплення чи документ, що підтверджує наявність протипоказань до такого щеплення, а тому була відсторонена від роботи.

Отже, керівник навчального закладу, видавши оспорюваний наказ від 05 листопада 2021 року № 73-к про відсторонення ОСОБА_2 від роботи, застосувала порядок відсторонення, який передбачений нормативно-правовими актами, з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу та є виправданим.

Крім цього, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 березня 2021 року (справа № 331/5291/19, провадження № 61-17335св20) про те, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто було виправданим.

Також Європейський суд у своїй діяльності дотримується послідовної практики, за якою будь-які втручання та обмеження прав особи мають бути виправданими, здійснюватися виключно відповідно до закону і мати на меті законні цілі, виправдані у демократичному суспільстві та наголошує, що вакцинація є одним із найбільш успішніших та ефективних заходів у сфері охорони здоров`я, мета якої є захист здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання. (див. Вавржичка та інші проти Чеської Республіки (заява № 47621/13), Дубська і Крейзова проти Чеської Республіки [GC], №№28859/11і 28473/12, Сальветті проти Італії, № 42197/98, 9 липня 2002 року, Маттер проти Словаччини, № 31534/96, 5 липня 1999 року, Соломахін проти України від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).

Отже, держава, встановивши відсторонення працівників освіти, які не мають профілактичного щеплення, від виконання обов`язків, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й дітей. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має виправдану мету, є пропорційним для досягнення такої мети та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Суд дійшов висновку, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", правомірно прийняла рішення про тимчасове відсторонення позивачки від роботи, а тому у задоволенні позову в частині визнання незаконним та зобов`язання відповідача скасувати наказ від 05 листопада 2021 року № 73-к слід відмовити.

Дані про проведення щеплень не є даними про стан здоров`я особи, які не підлягають розголошенню та/або даними про особисте чи сімейне життя особи, не є примусом, в умовах визначеного порядку обов`язкових щеплень на певній території України для певних категорій осіб. Тому вимога відповідача про надання відповідних документів про проведення обов`язкового щеплення або наявності протипоказань не порушує права, свободи і інтереси позивачки і не є надмірним втручанням держави у її особисте чи сімейне життя.

Не може суд взяти до уваги посилання позивачки в позові і аналогічні посилання представника позивачки, адвоката Зражевської Я.О., в суді про те, що вводилась експериментальна вакцина і позивачка мала право не давати згоду на експериментальне щеплення. Будь-яких доказів того, що масово всім людям вводилася експериментальна вакцина, суду надано не було. А відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Загальновідомими є факти, які щоденно обговорювалися в новинах на всіх українських каналах, в соціальних мережах, що люди вакцинувалися перевіреною вакциною, масових побічних ефектів від щеплення не було.

Що стосується довідки Української православної церкви № 452 від 16.11.2021 року про те, що вакцинація від хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, категорично суперечить релігійним переконанням, судом не може бути взята до уваги, оскільки релігійні мотиви не є підставою для звільнення від щеплення, та й сама довідка не зазначає, що релігійні переконання є протипоказом від щеплення. Священнослужителі Православної церкви України проводили богослужіння з дотриманням карантинних правил і постійно на проповідях просили прихожан церкви дотримуватись правил карантину, носити захисні маски і проводити щеплення.

Для того, щоб не бути відстороненою від роботи позивачка повинна була надати довідку про щеплення або довідку про протипокази від щеплення. Вона ж могла подавати результати ПЛР-тестів, де був би вказаний від`ємний результат тесту. Але позивачка таких документів роботодавцю не надала. Тобто позивачка сама спровокувала ситуацію, яка склалася.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Виходячи зі змісту цієї норми, заробітна плата виплачується саме за виконану роботу, а оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується.

Враховуючи те, що відсторонення від роботи є своєрідне призупинення трудових правовідносин та є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків та на період відсторонення робоче місце за працівником зберігається, то суд приходить до висновку, що не підлягає до задоволення вимога позивача про поновлення її на роботі.

Що стосується допуску позивачки до роботи, то вона була допущена до роботи у зв`язку із введенням воєнного стану в державі і відразу на її прохання було надано відпустку без збереження заробітної плати і цю відпустку, за повідомленням її представника в суді, вона використала для евакуації за межі України. На даний час, а саме з 31 травня 2022 року, позивачка звільнена з роботи за угодою сторін. Тобто, на момент ухвалення рішення судом відпали підстави для допущення позивачки до роботи.

Виходячи з вищенаведеного, у спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивачки на працю, визначеного ст.43 Конституції України, оскільки за позивачкою зберігалося робоче місце, трудовий договір не був припинений. Обмеження позивачки було правомірним та відповідало чинному на той час законодавству та пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей, зокрема і дітей, з якими працювала позивачка.

Отже, у зв`язку із відсутністю підстав для визнання незаконним і скасування оспорюваного наказу, у задоволенні позовних вимог щодо поновлення на роботі (допуску до професії та допуску до роботи) та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу також слід відмовити, оскільки вони є похідними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволенні позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову, з відповідачів на користь позивачки не підлягають стягненню понесені нею судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу адвоката. Ці витрати необхідно віднести на користь позивачки.

Враховуючи, що даний спір є трудовим спором, при його подачі позивачка звільняється від сплати судового збору, враховуючи те, що вона на даний час звільнилася з роботи, має важкий матеріальний стан, враховуючи воєнний стан в державі, суд вважає за можливе судові витрати (судовий збір) віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.76, 78, 81, 137, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.40, 46, 231, 232, 233 Кодексу законів про працю України, Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоукраїнського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу (до участі у справі залучено як співвідповідача Олександрійську сільську раду Рівненського району) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити повністю за безпідставністю позовних вимог.

Судові витрати (судовий збір) віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 10 вересня 1998 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач - Новоукраїнський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) загального типу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, що знаходиться за адресою: вул.Садова, № 33-а, с.Нова Українка, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 25319872.

Відповідач - Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області, що знаходиться за адресою: вул.Свято-Преображенська, № 66, с.Олександрія, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387119.

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2022 року.

Суддя Остапчук Л.В.