Ухвала

від 14.07.2022 по справі 569/1586/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/1586/22

УХВАЛА

15 липня 2022 року м..Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Добровчан К.Ю.,

з участю:

представника позивача Коновалової А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання представника відповідача приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» адвоката Гарголя В.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», ДП «Градобуд Рівне», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська Брама» про визнання недійсним правочину,-

ВСТАНОВИВ:

В Рівненський міський суд з позовом до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», ДП «Градобуд Рівне», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська Брама» про визнання недійсним правочину звернулась ОСОБА_1 .

16.06.2022 року представник відповідача Приватного підприємства «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» Гарголь В.В. подав до суду клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі вказавши, що предметом оскарження у даному спорі є інвестиційний договір від 17.10.2018 року, що укладений між юридичними особами ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», в процесі здійснення ними господарської діяльності, а також акт приймання-передачі квартир АДРЕСА_1 згідно з інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року від 30.01.2019 року в частині передачі квартири АДРЕСА_2 між ДП «Градобуд- Рівне» та ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», але не зазначено також додаткову угоду до договору від 17.10.2018 року, яка також укладена 17.10.2018 року. Отже, умовою звернення до суду з позовом є заінтересованість позивача.

Вважає, що оскаржуваний договір не порушує прав позивача, оскільки ОСОБА_1 - позивач згідно витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєструвала право власності на АДРЕСА_3 27.01.2020 року на підставі рішення Рівненського міського суду по справі №569/5998/19 від 13.12.2019 року (до набрання законної сили рішення), 28.09.2020 року позивач продала квартиру на підставі договору купівлі продажу ОСОБА_2 , яка 28.09.2020 року переєструвала квартиру на себе (в період слухання справи апеляційним судом Рівненської області), а ОСОБА_2 в період слухання справ продала квартиру ОСОБА_3 , який є кінцевим власником в Реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, оскільки позов подано до суду, коли об`єкт вийшов із права позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

З урахуванням вище наведених загальних підходів позивач не обгрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається лише на порушення інтересу щодо певної квартири 10 А, відношення до якої на момент подання позову жодним чином не має, і для якої цей інтерес має значення. Просить закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача з підстав, викладених у запереченнях, вказавши, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2019 року (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2022 року), справа № 569/5998/19, позов ОСОБА_1 задоволено: Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1754306556101. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру.

На підставі заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2019 року, яке набрало чинності, за ОСОБА_1 у законний спосіб було зареєстровано право власності на спірну квартиру, і в подальшому ОСОБА_1 відчужила квартиру.

Станом на 08 липня 2022 року з інформаційного порталу Судова влада, вбачається, що відповідач у справі ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», в інтересах якого діє Гарголь В. В., 20 травня 2022 року надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2022 року.

В касаційній скарзі ПП «Буд Кепітал Менеджмент» просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У випадку задоволення касаційної скарги ПП «Буд Кепітал Менеджмент», правові наслідки наступлять саме для ОСОБА_1 , оскільки саме її майнові права буде порушено як у випадку заявления до неї вимог про відшкодування вартості майна, так і витребування майна (квартири).

Окрім того, саме позивачка ОСОБА_4 є особою чиї майнові права було порушено оспорюваним правочином інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року та актом приймання-передачі квартир АДРЕСА_1 згідно з Інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року від 30.01.2019 року, оскільки на час укладення інвестиційного договору саме вона була власником майнових прав на квартиру згідно відповідних договору та рішення суду.

Натомість, незважаючи на повну невідповідність вимогам закону вищевказаних інвестиційного договору від 17.10.2018 та акту до нього, нинішній власник квартири АДРЕСА_3 не має на даний час та не матиме права вимоги про визнання недійсним інвестиційного договору від 17 жовтня 2018 року та акту приймання-передачі квартир АДРЕСА_1 згідно з Інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року від 30.01.2019 року з причини того, що набув квартиру за договором купівлі-продажу. Однак, такий власник матиме право майнової вимоги до ОСОБА_1 у випадку, задоволення вимог касаційної скарги та одночасної чинності інвестиційного договору і акту до нього.

Відтак, оспорюваним інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року та актом приймання-передачі квартир АДРЕСА_1 згідно з Інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року від 30.01.2019 року відповідачі порушили майнові права та інтереси ОСОБА_1 , в зв`язку із чим їй довелось поновлювати свої права шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності і на даний час згадані договір та акт створюють загрозу витребування у ОСОБА_1 майна. Просить відмовити у закритті провадження у даній справі.

Представник відповідача приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» адвоката Гарголь В.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд його клопотання без участі.

В судове засідання представник відповідача Дочірнього підприємства «Градобуд-Рівне» повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Рівненська брама» повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно дост.175ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Тому суд повинен встановити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд звертає увагу, що відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема відсутній предмет спору.

Згідност. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На думку суду, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Але відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Враховуючи, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Згідно з позицією Верховного Суду у постанові № 638/37/92/20 від 20.09.2021 року, на яку посилається і сам адвокат Гарголь В.В. слідує, що правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а отже, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторінчи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.»

Так, з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2019 року (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2022 року), справа № 569/5998/19, позов ОСОБА_1 задоволено: Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1754306556101. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спірну квартиру.

На підставі заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2019 року, яке набрало чинності, за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірну квартиру, і в подальшому ОСОБА_1 відчужила квартиру.

ПП «БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», в інтересах якого діє ОСОБА_5 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 10 березня 2022 року.

Однак, касаційна скарга ПП «Буд Кепітал Менеджмент» та відкриття провадження касаційним судом у справі № справа № 569/5998/19 свідчить саме про наявність між сторонами неврегульованих питань щодо майнових прав та о б`єкту майнових прав та подальше витребування майна відповідачем у позивачки.

Таким чином, закриття провадження у справі буде порушенням частини 1 статті 2 ЦПК України відповідно до якої, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Оскільки спір між сторонами не врегульовано та є невизначеність у правах і обов`язках сторін, на думку суду не вбачається підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК Українидля закриття провадження у справі.

На підставі викладенного та керуючись: п.2ч.1.ст.255, ст.260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» адвоката Гарголя В.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент", ДП "Градобуд - Рівне", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Рівненська Брама" про визнання недійсним правочину відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.Г. Кучина