Рішення

від 17.07.2022 по справі 757/12384/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12384/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар Габрись О.М.,

справа № 757/12384/21-ц

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» про захист честі і гідності, визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії,

представник позивача Падалка К.В.

представник відповідача Бріф Д.Л.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» (далі по тексту - відповідач) про захист честі, гідності, визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії, просив:

1.визнати недостовірною та такою, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації інформацію, поширену ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті відповідача в розділі «Новини» за наступними посиланнями веб-сторінок:

-ІНФОРМАЦІЯ_1

-ІНФОРМАЦІЯ_1

-ІНФОРМАЦІЯ_1

-та зобов`язати ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом викладення публікацій на офіційному веб-сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на трьох відповідних мовних версіях веб-сайту у місячний строк із дня набрання рішення суду законної сили публікацій із інформацію, що спростовує інформацію, викладену в мережі Інтернет на офіційному сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_1 у наступній редакції: ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростовує поширену інформацію про порушення координатором допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 положень пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА та поширення ним конфіденційної інформації у справі щодо порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил», а також опублікувати вказаний текст спростування в перекладі на англійську мову на англомовній версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також опублікувати вказаний текст спростування в перекладі на російську мову на російській версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_1

2.вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в межах україномовної версії головної веб-сторінки, розташованої в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано текстовий матеріал наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_6

Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил.

За правилами жодна національна асоціація не може розкривати інформацію про хід справи до офіційної заяви УЄФА, яка може бути опублікована не раніше ніж за 20 днів після того, як набере чинності остаточне рішення.

Аналогічні положення закріплені в статті 14 Кодексу ВАДА, який є обов`язковим для виконання всіма національними асоціаціями.

Крім того, якщо буде встановлено, що футболіст не здійснював антидопінгового порушення - УЄФА може розкрити відомості про справу винятково за згодою футболіста.

Безперечно, УЕФА та всі її працівники, які володіють будь-якою інформацією про хід та обставини антидопінгових справ, повинні дотримуватись умов конфіденційності та бути відповідальними за її порушення.

Маємо надію, що репутація України не постраждає через непрофесійність ОСОБА_1 , який дивним чином вирішив поділитися конфіденційною інформацією саме з каналом «Футбол1», а дисциплінарні орган УАФ розпочнуть службове розслідування та притягнуть усіх винних до відповідальності за вчинене порушення та неповагу до регламенту УЄФА та Кодексу ВАДА.

За нашою інформацією, працівники УАФ, зацікавлені в дискредитації ФК «Динамо», надали журналістам конфіденційні матеріали справи. Ми звертаємося до медіа, які отримують доступ до такої інформації, продемонструвати повагу до УЄФА та ОСОБА_3 і не поширювати документи. Бо надалі саме ви і ваше медіа будете причетними до порушення правил УЄФА та ВАДА.»

Вказана опублікована публікація містить недостовірні відомості, які ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивачів. Крім того, поширена інформація носить стверджувальний характер та є негативною, оскільки створює негативну соціальну оцінку позивача в очах оточуючих.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами позовного (спрощеного) провадження.

29.04.2021 року від представника відповідача - Бріфа Д.Л. надійшла відзив на позов, відповідно до якого заперечив щодо задоволення позову, оскільки позивачем було здійснено розголошення інформації, що стала йому відома у зв`язку зі здійсненням службових обов`язків ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто не тільки до публічного розголошення, здійсненого УЄФА, а й задовго до отримання навіть повного тексту рішення, в якому викладаються підстави його прийняття відповідним Органом УЕФА. ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем під час ефіру телеканалу « Футбол1 » було здійснено розголос інформації про деталі та хід антидопінгового розслідування, яка стала йому відома під час виконання ним обов`язків координатора допінг-контролю Української асоціації футболу, оскільки жодна особа, яка отримала інформацію щодо антидопінгового розслідування, не може розголошувати таку інформацію доти, доки УЕФА не здійснить таке публічне розголошення в порядку, визначених пунктами 22.09-22.12 Антидопінгового регламенту, а саме розголошення інформації відбувається УЕФА протягом 20 днів після прийняття кінцевого апеляційного рішення, тобто після набрання ним чинності. Таким чином, позивач міг здійснити розголошення тільки після офіційного опублікування УЕФА даного прес-релізу, тобто не раніше 15.03.2020 року. В той же час дана інформація була розголошена позивачем ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому позивачем були порушені вимоги конфіденційності, внаслідок чого було порушено АДР. Крім того, позивачем не доведено, що веб-сайт, на якому були опубліковані зазначені ним матеріали є офіційним веб-сайтом ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» та опублікований матеріал не містить жодних неправдивих висловів та тверджень, або інших відомостей, які порушували б немайнові права позивача. Також зазначив, що опублікований матеріал не містить образливих чи неправдивих відомостей, він містить виключно правдиві факти, пов`язані з неправомірним розголошенням позивачем відомостей щодо антидопінгової справи проти ОСОБА_3 .

12.05.2021 року від представника позивача - адвоката Падалка К.В. до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що одночасно з прийняттям кінцевого апеляційного рішення факт антидопінгового порушення в межах юрисдикції УЕФА вважається встановленим та доведеним, а тому втрачає чинність обов`язок не розголошувати інформацію, визначений розділом щодо можливих (ймовірних) порушень антидопінгових правил.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. 3, 28).

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Як вбачається зі змісту ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1, (далі - Постанова Пленуму ВСУ) при розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Верховний Суд України у п. 18 Постанови Пленуму роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в межах україномовної версії головної веб-сторінки ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ», розташованої в мережі Інтернет (ІНФОРМАЦІЯ_3) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6 » і в якій була поширена інформація наступного змісту:

«Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил.

За правилами жодна національна асоціація не може розкривати інформацію про хід справи до офіційної заяви УЄФА, яка може бути опублікована не раніше ніж за 20 днів після того, як набере чинності остаточне рішення.

Аналогічні положення закріплені в статті 14 Кодексу ВАДА, який є обов`язковим для виконання всіма національними асоціаціями.

Крім того, якщо буде встановлено, що футболіст не здійснював антидопінгового порушення - УЄФА може розкрити відомості про справу винятково за згодою футболіста.

Безперечно, УЕФА та всі її працівники, які володіють будь-якою інформацією про хід та обставини антидопінгових справ, повинні дотримуватись умов конфіденційності та бути відповідальними за її порушення.

Маємо надію, що репутація України не постраждає через непрофесійність ОСОБА_1 , який дивним чином вирішив поділитися конфіденційною інформацією саме з каналом «Футбол1», а дисциплінарні орган УАФ розпочнуть службове розслідування та притягнуть усіх винних до відповідальності за вчинене порушення та неповагу до регламенту УЄФА та Кодексу ВАДА.

За нашою інформацією, працівники УАФ, зацікавлені в дискредитації ФК «Динамо», надали журналістам конфіденційні матеріали справи. Ми звертаємося до медіа, які отримують доступ до такої інформації, продемонструвати повагу до УЄФА та ОСОБА_3 і не поширювати документи. Бо надалі саме ви і ваше медіа будете причетними до порушення правил УЄФА та ВАДА.»

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вказана стаття доступна у мережі Інтернет на англомовній та російськомовній версій веб-сайту ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» з посиланнямІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно.

Факт поширення зазначеної інформації відповідачем підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які беруться судом до уваги як належні та допустимі, у тому числі акт про огляд та фіксацію відомостей, розміщених на веб-сторінках від 01.04.2020 року.

Даних та доказів на спростування факту поширення вказаної інформації суду стороною відповідача не надано.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Згідно з роз`ясненнями, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні ст. 10 Конвенції.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Отже, враховуючи висновок Європейського суду з прав людини, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Тому, висловлювання наступного змісту: «Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил» суд розцінює не як оціночні судження, а як фактичні твердження, оскільки вказану інформацію можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності.

Так, з протоколу № 1 засідання Спортивно-медичного комітету Української асоціації футболу від 16.03.2020 року вбачається, що було проведено службове розслідування за публічною заявою ФК «Динамо Київ» щодо поширення конференційної інформації, допущення порушень регламенту УЄФА та Кодексу ВАДА та одноголосно вирішено визнати відсутність підстав для притягнення Координатора допінг-контроля УАФ ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з наданням ним кореспондентам телеканалу « Футбол1 » відомостей, щодо змісту рішень дисциплінарних органів УЄФА по дисциплінарній справі, відкритій з підстав порушення антидопінгових правил футболістом ФК «Динамо Київ» ОСОБА_3.

Під час проведення вказаного службового розслідування встановлено, що 24.02.2020 року Апеляційним органом УЄФА було прийнято остаточне рішення у справі щодо можливого порушення антидопінгових правил футболістом ФК «Динамо Київ» ОСОБА_3 , згідно з яким ОСОБА_3 , футболіста ФК «Динамо Київ» визнано винним у порушенні антидопінгових правил і щодо нього призначено 1 рік дискваліфікації від участі у будь-яких футбольних змагань та оскільки вказане рішення є остаточним відповідно до статей 62 та 63 Статуту УЕФА, тому на інформацію, що складає зміст вказаних рішень органів УЕФА не може поширюватись дія першого підрозділу розділу 22 Антидопінгового регламенту УЕФА, яка поширюється виключно на інформацію про можливе (тобто, ймовірне, не доведене у встановленому нормами порядку) порушення антидопінгових правил.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 надаючи ІНФОРМАЦІЯ_4 під час ефіру телеканалу « Футбол » під час трансляції випуску програми новин «ІНФОРМАЦІЯ_7», як Координатор допінг-контролю УАФ, відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил не порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що поширена відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 на офіційному сайті «Футбольний клуб «Динамо Київ» у трьох мовних версіях (українська мова, російська мова, англійська мова) у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6 » інформація в частині «Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил» не відповідає дійсності та є недостовірною, у зв`язку з чим підлягає спростуванню.

При цьому, висловлювання такого змісту: «Маємо надію, що репутація України не постраждає через непрофесійність ОСОБА_1 , який дивним чином вирішив поділитися конфіденційною інформацією саме з каналом «Футбол1», а дисциплінарні орган УАФ розпочнуть службове розслідування та притягнуть усіх винних до відповідальності за вчинене порушення та неповагу до регламенту УЄФА та Кодексу ВАДА» викладені у формі оціночного судження, а не фактичного твердження, про що свідчать слова «маємо надію», «дивним чином», «притягнуть усіх винних», тобто автор припускає певну інформацію, а не стверджує її, у зв`язку з цим така інформація не може бути перевірена на відповідність фактичним даним, оскільки спірна інформація в цій частині щодо позивача містить роздуми, критичну оцінку певних фактів і недоліків, які є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора статті, її не можна перевірити на предмет відповідності дійсності та спростувати.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про спростування цієї інформації.

По суті оскаржуваної інформації, викладеної у 2, 3, 4, 5 та 7 абзаці спірної статті, суд зазначає, що вказана інформація не містить жодних стверджувальних висловлювань щодо порушення позивачем Антидопінгового регламенту УЕФА та поширення ним конференційної інформації та була висловлена автором статті як заклик та звернення до необмеженого кола осіб, громадськості та медіа, з метою упередження можливого розголошення та публікації документів навколо справи щодо ОСОБА_3 .

Крім того, вказана спірна поширена інформація не містить жодних відомостей, які б стосувалися особи позивача, а тому є оціночними судженням у розумінні ст. 30 Закону України «Про інформацію».

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Вирішуючи питання про спосіб спростування інформації, яка підлягає визнанню недостовірною, суд вважає, що способом спростування поширеної відповідачем недостовірної інформації, найбільш наближеному (адекватному) до способу поширення, та який би сприяв найбільш повному відновленню порушеного немайнового права позивача, є:

- зобов`язати ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом викладення публікацій на офіційному веб-сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на трьох відповідних мовних версіях веб-сайту у місячний строк із дня набрання рішення суду законної сили публікації із інформацію, що спростовує інформацію, викладену в мережі Інтернет на офіційному сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на наступним посиланням веб-сторінки:ІНФОРМАЦІЯ_1 у наступній редакції:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростовує поширену інформацію про порушення координатором допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 положень пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА та поширення ним конфіденційної інформації у справі щодо порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил»

-опублікувати зазначений текст спростування в перекладі на англійську мову на англомовній версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_1 та в перекладі на російську мову на російській версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Що стосується витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн., то суд дійшов висновку про відмову у розподілі вказаних витрат з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 2 ч. 3 ст. 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, в порушення наведеного, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу не надано належних доказів здійснення останнім оплати наданих йому послуг, як то платіжні доручення чи акти виконаних робіт, що виключає можливість здійснити розподіл судових витрат у вигляді правничої допомоги.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 275, 277, 297, 299, 302 ЦК України, Законом України «Про інформацію», ст. 32 Конституції України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» про захист честі і гідності, визнання інформації недостовірною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує його немайнові права на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» ІНФОРМАЦІЯ_5 в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6 » в частині висловлення «Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил. » за наступними посиланнями веб-сторінок:

-ІНФОРМАЦІЯ_1

-ІНФОРМАЦІЯ_1

-ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростувати поширену недостовірну інформацію в частині висловлення «Координатор допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 порушив положення пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА, надавши медіа відомості про деталі дисциплінарної процедури щодо можливого порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил.» шляхом викладення публікації на офіційному веб-сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на трьох відповідних мовних версіях веб-сайту у місячний строк із дня набрання рішення суду законної сили публікацій із інформацію, що спростовує інформацію, викладену в мережі Інтернет на офіційному сайті ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» в розділі «Новини» на наступним посиланням веб-сторінки:ІНФОРМАЦІЯ_1 у наступній редакції:

«Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» спростовує поширену інформацію про порушення координатором допінг-контролю УАФ ОСОБА_1 положень пункту 22.05 Антидопінгового регламенту УЄФА та поширення ним конфіденційної інформації у справі щодо порушення ОСОБА_3 антидопінгових правил»

та опублікувати зазначений текст спростування в перекладі на англійську мову на англомовній версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_1 та в перекладі на російську мову на російській версії сайту за наступним посиланням веб-сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ» на користь ОСОБА_1 908 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо Київ»: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 3, код ЄДРПОУ 00305981.

Суддя О.В.Батрин