Постанова

від 24.09.2007 по справі 10/423пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/423пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.09.07                                                                                 Справа № 10/423пн-ад.

Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська

до Приватного підприємства "Конгур", м.Луганськ

Третя особа –Державний реєстратор –начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, м.Луганськ

про визнання недійсними установчих документів

Представники сторін:

від позивача - Кіянко Д.В. - ст.держ.подат.інспектор;

від відповідача - Удовенко Т.Л. директор. паспорт ЕМ936312 виданий Жовтн.РВУМВС в Луг. обл.  виданий 25.10.01.;

від третьої особи - Куцький Д.В. - гол.спец.юрисконсульт.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання недійсними статутних документів ПП "Конгур", іден. код 32649184 з моменту реєстрації, тобто з 24.09.2003р. та скасування (припинення) державної реєстрації юридичної особи ПП "Конгур", ід. код 32649184.

Відповідач відзив на позов не надав.

Третя особа відзивом від 07.08.2007р. № 01-9/5028 проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

                  Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

          24  вересня   2003   року   Управлінням   державної  реєстрації  та  міського   

реєстру Луганської міської ради, було зареєстроване приватне підприємство "КОНГУР", і. к. 32649184, про що зроблено запис за № 25370169Ю0043734. На підставі діючого законодавства ПП "КОНГУР", зареєструвалося в Луганському обласному управлінні статистики (довідка № 35562 від 25.09.2003 р.) та було взято на податковий облік за № 248 від 05.11.2003 р.

Згідно статуту цього підприємства, його місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, кв. 60-летия Образования СССР, 5/65, засновником та керівником підприємства зареєстровано Каліновського Андрія Олександровича, який мешкає за адресою: м. Луганськ, кв. 60-летия Образования    СССР,    5/65.    23.09.2003    р.    рішенням    власника    створено    приватне підприємство "КОНГУР" та керівником підприємства призначено Каліновського Андрія Олександровича.

03 серпня 2004 р. Управлінням державної реєстрації зареєстровано нову редакцію статуту за № 1 382 105 0001 000049. Згідно нової редакції статуту цього підприємства, його місцезнаходження: 91000, м. Луганськ, кв. 50 лет Октября, 41-а/58, засновником та керівником зареєстровано Удовенко Тетяну Леонідівну, яка мешкає за адресою: м. Луганськ, кв. 50 лет Октября, 41-а/58.

Відповідно пояснень наданих первинним засновником підприємства Каліновським А.О., у 2003 році він познайомився з чоловіком, який назвався  Сафоновим Ігорем,  під час бесіди він запропонував зареєструвати за матеріальну винагороду в розмірі 100 гривень підприємство; в зв'язку з тяжким матеріальним становищем, Каліновський на це погодився. Після реєстрації ПП "КОНГУР", і. к. 32649184 він передав всі реєстраційні документи Ігорю Сафонову, якого більше не бачив.

Крім того, Каліновський А.О. пояснив, що до фінансово-господарської діяльності ПП "КОНГУР" він ніякого відношення не має, де знаходиться печатка даного підприємства йому не відомо. Він зареєстрував ПП "КОНГУР" без мети здіснення господарської діяльності, а тільки заради отримання матеріальної винагороди від реєстрації.. Каліновський повідомив, що ПП "КОНГУР" ніколи за його адресою не знаходилось.

Відповідно пояснень, наданих теперішнім засновником підприємства Удовенко Т.Л., приблизно влітку 2004 р., вона проходила процедуру працевлаштування на посаду кухаря у приватного підприємця "Тетяни Вікторівни". При цьому вона передала "Тетяні Вікторівні" свій паспорт, необхідний для оформлення якихось документів. Роботу вона так і не отримала. Приблизно в червні 2005 р., під час допиту, вона дізналася, що в той період коли вона передала свій паспорт "Тетяні Вікторівні", на її ім'я було перереєстровано ПП "КОНГУР", і. к. 32649184. Також Удовенко повідомила, що до перереєстрації даного підприємства, а також до його фінансово-господарської діяльності вона ніякого відношення не має.

          У зв"язку з викладеним, та посилаючись на відсутність у засновників підприємства під час реєстрації наміру сплачувати до бюджету встановлені законодавством податки  та збори, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить визнати недійсними статутні документи відповідача та скасувати його державну реєстрацію.

          Третя особа на вимогу суду подала довідку з ЄДР з інформацією про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців записів про проведення реєстраційних дій стосовно ПП "КОНГУР".

          Третя особа заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що: безпосередньо при проведенні державної реєстрації реєструючий орган не допустив жодних порушень законодавства; на час пред"явлення позову не існує норми право, яка дає суду право визнати недійсними установчі документи юридичної особи; після набрання чинності Закону № 755 всі дії були проведені державним реєстратором у відповідності з приписами вищевказаного закону.

          Відповідач відзив на позовну заяву за суттю заявлених вимог не  надав.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи позивача, на які він посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду  на наступне.

          Відповідно  до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути обгрунтованим, тобто ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтверджених дослідженими доказами, та законним-ухваленим відповідно до норм матеріального права.

          Втім позивач не  наводить жодних норм матеріального права на обгрунтування позовної вимоги щодо  визнання недійсними установчих документів.

          Стаття 58 Господарського Кодексу України, яка визначала однією з підстав скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання прийняття судом рішення про визнання  недійсними або  такими, що суперечать законодавству, установчих документів, Законом України від 04.02.2005 р. № 2424-ІV  викладена  в новій редакції та на час звернення позивача з цим позовом до суду  вищевикладеного положення не містить.

Цивільний Кодекс України не містить такого поняття, як  "скасування  державної реєстрації", проте, статтею 110 ЦК,  в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи  визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.  

Зазначена норма  кореспондується з приписами ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб  та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІУ,   (далі Закон  № 755), що набув чинності з 01.07.2004 р. (згідно з яким були проведені реєстраційні дії щодо відповідача), якою визначено, що  підставами  для  постановлення  судового рішення щодо припинення  юридичної особи, зокрема є визнання  недійсним запису  про проведення  державної реєстрації  через порушення закону,  допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

З огляду на вищенаведені норми права суду, перш за все, належить дати оцінку доказам, наведеним позивачем  у підтвердження доводів щодо  порушень закону, що мали місце під час  створення юридичної особи  відповідача,  завершуючим етапом   якого (створення) є державна реєстрація, як юридичний факт  з яким пов‘язано набуття  юридичною особою  цивільної дієздатності.

Закон № 755  не містить перелік порушень  під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими  та які не можна усунути у будь-якій іншій спосіб,  поза судового рішення.

Системний аналіз норм  вищевказаного законодавчого акту  дає підставу для  висновку, що такими порушеннями зокрема, можуть бути: невідповідність відомостей, вказаних  в реєстраційний картці  на проведення державної реєстрації, відомостям, які зазначені в поданих  документах; невідповідність установчих  документів вимогам Закону,  вчинені при оформленні документів  порушення чинного  законодавства, які позбавляють їх юридичної сили, певні порушення порядку  створення  юридичної особи, тощо,  тобто  підстави, які   унеможливлюють засвідчення  факту  створення  юридичної особи.

Слід зазначити, що доводи позивача  базуються  на відсутності  у фізичної особи  - засновника –наміру займатися підприємницькою діяльністю, реєстрації підприємства за чужим паспортом, створення підприємства з метою прикриття  незаконної діяльності, тобто наявності  ознак  фіктивного підприємництва, які в той же час, належними доказами (вирок суду, тощо) не підтверджені.

          Проте наведені позивачем  докази  не можуть бути  покладені  у підставу висновку про порушення  закону під час створення  юридичної особи.

          З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог Закону № 755 відомості про юридичну особу ПП "КОНГУР" були включені до ЄДР запис № 13821200000 0000 49; 03.08.2004р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів у зв"язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи та зміною складу засновників, якою зазначено Удовенко Тетяну Леонідівну.

Документи  на заміну свідоцтва і реєстрацію вищевказаних змін подавалися уповноваженою особою на підставі  наторіально посвідченої довіреності від 26.07.2004р.

Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ПП "КОНГУР" були подані  необхідні документи, в тому числі договір купівлі-продажу корпоративних прав ПП "КОНГУР" від 26.07.2004р. між Коліновським А.О. та  Удовенко Т.П., нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 6512 "Зазначений договір ніким не оскаржений та у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.

За наявністю необхідного пакету документів у державного реєстратора не було підстав для відмови у перереєстрації підприємства, а встановити, чи діяла особа, яка бажає перереєструвати підприємство на своє ім'я, під впливом омани, насильства, за обіцянку винагороди, тощо, посадова особа, на яку законом покладено засвідчення факту створення юридичної особи та вчинення інших реєстраційних дій, не тільки не має можливості, а й навіть таких функцій і повноважень.

Не обґрунтовані також підстави звернення позивачем з цим позовом до суду.

Позовна заява подана позивачем в порядку п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Згідно даної норми органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Ні ЦК України, ні Законом № 755 не передбачено право цих органів звертатися до суду з заявою про визнання недійсним  запису про державну реєстрацію та визнання недійсними статутних документів.

Згідно ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Посилання позивача на покладені на податкові органи функції контролю за дотриманням законодавства про оподаткування не доречне, оскільки, хоча відносини з державної реєстрації суб'єктів господарювання за своєю правовою природою є теж публічно-правовими, проте мають зовсім інший, ніж податкові відносини, предмет регулювання.

За таких обставин звернення позивача до суду з вимогою про визнання недійсними установчих документів не узгоджується з конституційним принципом дії суб'єктів владних повноважень виключно на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Також не зрозуміло - яким чином порушені права податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у сфері податкових правовідносин, вчиненим уповноваженою посадовою особою записом про  державну реєстрацію підприємства та подальші дії податкового органу у випадку визнання судом недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи.

Визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи (запису про  державну реєстрацію змін до установчих документів) не є  юридичним фактом або передумовою для реалізації податковим органом покладених на нього Законом України "Про державну податкову службу в Україні" функцій у сфері контролю за дотриманням законодавства про податки, в тому числі для застосування передбачених законом заходів до платників податків, що ухиляються від оподаткування.

          Факт умисного ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування має бути доведений у передбачений законом спосіб у межах розслідування кримінальної справи та через вирок суду, а не за допомогою судового рішення, яке, з огляду на предмет доказування у справах такої категорії, взагалі не може містити будь-яких встановлених судом  фактів у сфері податкових правовідносин, які, як зазначено вище, містять зовсім інший, ніж відносини з державної реєстрації, предмет регулювання.

          На підставі вищевикладеного, суд у задоволенні позову відмовляє.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Керуючись ст.ст. 160,163,167,186,254 КАС України, суд

постановив:

          У задоволенні позову відмовити.

       Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

         Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

        Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається  особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  відповідно до статті 160 цього Кодексу - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання  заяви про апеляційне оскарження.

       Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Постанову складено в повному обсязі і підписано  28.09.2007р.

Суддя                                                                     О.С. Палей