Рішення

від 14.07.2022 по справі 910/786/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2022Справа № 910/786/22Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-Канц"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 52 888,56 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) про стягнення 52 888,56 грн. з яких, 49 080, 00 грн. основного боргу, 1 423,77 грн. пені, 1 891, 97 грн. інфляційних втрат, 492, 82 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар згідно Договору № 12с/123/53-142-04-21-01483 від 30.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/786/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/786/22 позивач та відповідач повідомлялися належним чином.

21.02.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача надав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що позивачем не було надано доказів належного виконання зобов`язання по поставці, а саме: не надано акту приймання-передачі продукції та рахунку на оплату.

04.05.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що згідно платіжного доручення № 17930 від 18.04.2022 на суму 49 080,00 грн. відповідачем погашено суму основного боргу.

26.05.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду сплачено суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 17930 від 18.04.2022 на суму 49 080,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 1 423,77 грн. пені, 1 891,97 грн. інфляційних втрат, 492, 82 грн. 3 % річних.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі № 910/786/22 було відкрито ухвалою суду від 25.01.2022.

Таким чином, позивач був вправі звернутися із заявою про зменшення позовних вимог у строк до 24.02.2022, проте заява про зменшення позовних вимог була подана позивачем лише 26.05.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У поданій до суду заяві про зменшення позовних вимог позивачем не було зазначено жодних причин пропуску строку на подання відповідної заяви.

Враховуючи викладене, заява позивача про зменшення позовних вимог залишається судом без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" (покупець, відповідач) був укладений Договір № 12с/123/53-142-04-21-01483 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, поставити відповідачу папір офісний (код ДК 021:2015:30190000-7: Офісне устаткування та приладдя різне) (надалі - продукція), а відповідач - прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна строк поставки визначені в Специфікації (додаток №1 до Договору), яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору ціна Договору становить 49 080,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.2. Договору покупець зобов`язаний оплатити продукцію по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 25 банківських днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений в Договорі, згідно рахунку наданого постачальником.

Згідно з п. 4.3. Договору оплата покупцем частини вартості поставленої партії продукції, розмір якої відповідає сумі податку на додану вартість, здійснюється виключно після надання постачальником податкової накладної (розрахунку коригування), оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що строк поставки продукції зазначений в Специфікації. В редакції Додаткової угоди від 05.08.2021 №1 до Договору, строк поставки продукції до 31.08.2021 року.

Згідно з п. 5.2. Договору поставка продукції згідно Специфікації здійснюється на умовах (DDP) - м. Жовті Води, Дніпропетровської обл., вул. Гагаріна, 4 згідно правил Інкотермс 2010.

Відповідно до п. 5.9 Договору право власності на продукцію набувається відповідачем з моменту успішного проходження вхідних контролів, що підтверджується відповідними актами на придатну продукцію.

Позивачем було виконане зобов`язання за Договором та поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 49 080,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Факт поставки продукції за Договором підтверджується: видатковою накладною №41 від 16.08.2021, товарно-транспортною накладною № Р41 від 16.08.2021 р., які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками сторін.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач не сплатив за поставлений товар в строк, встановлений Договором, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 49 080, 00 грн. основного боргу, 1 423, 77 грн. пені, 1 891, 97 грн. інфляційних втрат, 492, 82 грн. 3 % річних.

Після подання відповідного позову до суду і до прийняття рішення по суті спору, 18.04.2022 відповідачем сплачено на користь позивача 49 080,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до аб. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду доказів оплати поставленого товару в строк, встановлений Договором, а відтак суд установив, що відповідачем порушено умови Договору в частині строку оплати поставленої продукції.

Водночас, після подання позивачем позову до суду і до моменту вирішення спору по суті відповідач сплатив позивачу суму основної заборгованості за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 17930 від 18.04.2022 на суму 49 080,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

На момент розгляду цієї справи між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору в частині стягнення основної суми заборгованості, а відтак в цій частині провадження у справі має бути закрите.

З врахуванням того, що відповідачем порушено умови Договору в частині строку оплати поставленої продукції, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1 423, 77 грн. пені, 1 891, 97 грн. інфляційних втрат, 492, 82 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі порушення покупцем більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочки оплати.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 1 423, 77 грн. пені за розрахунком позивача.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 1 891,97 грн. інфляційних втрат та 492, 82 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 423, 77 грн. пені, 1 891, 97 грн. інфляційних втрат, 492, 82 грн. 3 % річних.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Отже, закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв`язку з чим і результат вирішення спору відсутній.

З огляду на викладене, лише висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується.

У ст. 129 Господарського процесуального кодексу України йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України «Про судовий збір» у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 903/181/19 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2022 у справі № 910/6848/21.

З огляду на викладене, лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується.

Отже, Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" підлягає відшкодуванню 178,66 грн. судового збору за подання позовної заяви у зв`язку із задоволенням позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" 2 302,34 грн. судового збору за подання позовної заяви підлягають поверненню з Державного бюджету України на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 52 888,56 грн. - задовольнити частково.

2.Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині стягнення 49 080,00 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Є-Канц" (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 12ж, ідентифікаційний код 44007377) 1 423 (одну тисячу чотириста двадцять три) грн. 77 коп. пені, 1 891 (одну тисячу вісімсот дев`яносто одну) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 492 (чотириста дев`яносто дві) грн. 82 коп. 3% річних, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 66 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.07.2022.

Суддя С. В. Стасюк