Рішення

від 06.07.2022 по справі 916/3561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3561/19

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Волков Р.В.., суддя Желєзна С.П. при секретарі судового засідання Петровій О.О. розглянувши справу №916/3561/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАВІТ АГРО (04119, и. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код ЄДРПОУ 38463127)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень (68741, Одеська область, Болградський район, село Вдаличень, вул. Гоголя, буд.1, код ЄДРПОУ 37011966)

про стягнення 261 494,68грн.

Представники сторін:

від позивача - Турчинська Г,А., за довіреністю;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРАВІТ АГРО звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень про стягнення 261 494,68грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №31-К-18Ч від 16.04.2018р. на умовах товарного кредиту.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2019р. провадження по справі №916/3561/19 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2020р. строк підготовчого провадження було продовжено на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2020р. справу №916/3561/19 призначено до колегіального розгляду.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.03.2020р. справу №916/3561/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Невінгловська Ю.М., суддя Желєзна С.П., які своєю ухвалою від 04.03.2020р. прийняли відповідну справи до свого провадження із призначенням до розгляду в засіданні суду.

В процесі підготовчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень 16.03.2020р. надало письмове клопотання (вх. №6711/20), згідно якого останній просив суд призначити по справі № 916/3561/19 судову почеркознавчу експертизу. Проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи позивач просить поставити наступні питання:

- ким виконаний підпис від імені Сайтарли Валерія Васильовича, ним самим або іншою особою, під договором поставки № 31-К-18Ч на умовах товарного кредиту від 16.04.2018 р. укладеним між ТОВ УКРАВІТ АВТО та ТОВ АГРОФІРМА ВЛАДИЛЕНЬ, видаткових накладних : №№ ЦБ-2282 від 18.04.2018, ЦБ-2276 від 18.04.2018, ЦБ-3999 від 16.05.2018; ЦБ-5073 від 07.06.2018; ЦБ-5920 від 06.07.2018, ЦБ-5973 від 10.07.2018 та довіреностях №1 від 17.04.2018 р., №1 від 17.04.2018 р., №2 від 16.05.2018 р., №3 від 07.06.2018 р., №4 від 06.07.2018 р., №5 від 10.07.2018 р.?

Крім того Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень просить покласти на нього витрати по проведенню судової експертизи.

Ухвалою суду від 18.06.2020р. по справі 916/3561/19 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 9163561/19 зупинено, матеріали справи направлено судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

10.08.2020р. до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом зі супровідним листом надійшло клопотання про надання додаткових матріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Приймаючи до уваги перебування судді Невінгловської Ю.М. з 18.08.2020р. по 04.09.2020р. у відпустки, на підставі розпорядженням Керівника апарату суду №238 від 31.08.2020р., було здійснено заміну члена колегії судів, справу №916/3169/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Бездоля Ю.С., суддя Желєзна С.П., які свою ухвалою від 01.09.2020р. прийняли відповідну справу до свого провадження із поновлення провадження по справі та призначенням до розгляду в засіданні суду.

Приймаючи до уваги перебування судді Бездолі Ю.С. з 05.10.2020р. на тривалому лікарняному, на підставі розпорядженням Керівника апарату суду №287 від 19.10.2020р., було здійснено заміну члена колегії судів, справу №916/3561/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Шаратов Ю.А., суддя Желєзна С.П., які своєю ухвалою від 20.10.2020р. прийняли відповідну справи до свого провадження із призначенням до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2020р. клопотання судового експерта про надання додаткової документації, необхідної для виконання експертизи було задоволено частково, провадження по справі №916/3561/19 зупинено, матеріали справи №916/3561/19 скеровані до експертної установи для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами.

31.12.2020р. до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про залишення ухвали суду від 18.06.2020р. без виконання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2021р. провадження по справі було поновлено із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

11.03.2021р. за вх. №6747/21 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень надійшло клопотання про повторе призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 11.03.2021р. по справі 916/3561/19 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 916/3561/19 зупинено, матеріали справи направлено судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

19.04.2021р. до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом зі супровідним листом надійшло клопотання про уточнення експертного завдання та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2021р. провадження по справі було поновлення із призначення до розгляду клопотання судового експерта та запропоновано сторонам надати до суду витребуванні експертом документи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2021р. строк підготовчого провадження було продовжено на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2021р. клопотання судового експерта про надання додаткової документації, необхідної для виконання експертизи було задоволено, провадження по справі №916/3561/19 зупинено, матеріали справи №916/3561/19 скеровані до експертної установи для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами.

22.10.2021р. до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України разом зі супровідним листом надійшов Висновок експерта №21-2200 від 30.09.2021р. та матеріали господарської справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2021р. провадження по справі було поновлено із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

06.12.2021р. за вх. №32696/21 до суду позивача надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи наявних у матеріалах справи оригіналів документів проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України. В судовому засідання 16.12.2021р. представник позивача зявив усне клоптання згідно якого просив суд клопотання про призначення судової технічної експертизи не розглядати та залишити його без розгляду, судом відповдіне клопотання було протокольно задоволено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи було призначено по суті в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги перебування судді Шаратова Ю.А. з 07.02.2022р. на лікарняному, на підставі розпорядженням Керівника апарату суду №32 від 14.02.2022р., було здійснено заміну члена колегії судів, справу №916/3561/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Бездоля Ю.С., суддя Желєзна С.П., які своєю ухвалою від 15.02.2022р. прийняли відповідну справи до свого провадження із призначенням до розгляду в засіданні суду.

Враховуючи перебування судді Бездолі Ю.С. з 28.02.2022р. по 15.04.2022р. у відпустці, на підставі розпорядженням В. о. керівника апарату суду №48 від 07.04.2022р., було здійснено заміну члена колегії судів, справу №916/3561/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Волков Р.В., суддя Желєзна С.П., які своєю ухвалою від 11.04.2022р. прийняли відповідну справи до свого провадження із призначенням до розгляду в засіданні суду.

15.01.2020р. за вх. №794/20 до суду від відповідача надійшов відзив, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.

При цьому в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень Сайтарли Валерій Васильович не підписував ані договір поставки на умовах товарного кредиту №31-К-18Ч від 16.04.2018р., ані видаткові накладні на отримання товару №№ ЦБ-2282 від 18.04.2018, ЦБ-2276 від 18.04.2018, ЦБ-3999 від 16.05.2018; ЦБ-5073 від 07.06.2018; ЦБ-5920 від 06.07.2018, ЦЙ-5973 від 10.07.2018 ані довіреності на отримання матеріальних цінностей за цими накладними на своє ім`я.

06.12.2021р. за вх. №32695/21 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті справи з урахуванням проведеної судової комплексної товарознавчої експертиз.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, 16.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАВІТ АГРО» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень (Покупець) було укладено договір поставки №31-К-18Ч на умовах товарного кредиту, за умовами кого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту Покупцю, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупця (поставити) Товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах надання товарного кредиту, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплатити його вартість (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Ціна за одиницю виміру Товару та його загальна ціна, яку має сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього Договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого Договору (розділ 2). Постачальник має право достроково виконати свої зобов`язання щодо поставки Товару

Факт поставки та передачі Товару від Постачальника до Покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передачі) повноважними представниками Сторін. З моменту підписання Сторонами накладних до Покупця переходить право власності на Товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, Ціна Товару (в т.ч. ціна за одиницю Товару) вказується Сторонами в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна Товару включає вартість неповоротної тари, упаковки та витрати на доставку Товару до місця його передачі Покупцю (базис поставки відповідно ІНКОТЕРМС 2010). Сплата ціни Товару Покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в Специфікації грошовий еквівалент ціни Товару в іноземній валюті - у доларах США.

Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок Постачальника. Банківські реквізити Сторін для здійснення взаєморозрахунків вказані в Договорі (розділ 8) (п.2.2 договору).

Згідно п.2.4 договору, сторони досягли згоди, що у разі зміни офіційного курсу гривні до долара США Постачальник має право провести перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, проте неоплаченого Покупцем товару. Вартість товару визначається в специфікаціях, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що термін оплати: оплата Товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного Договору.

Відповідно до п.3.1 Постачальник зобов`язується передати товар Покупцеві в термін, в місці та на умовах, які вказані в Специфікаціях доданого договору, а Покупець зобов`язаний сплатити вартість Товару в установлені терміни та у визначеному порядку (п.3.3 договору).

Приймання Товару по кількості та якості проводиться Покупцем у присутності уповноваженого представника Постачальника в момент отримання Товару від Постачальника, Покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, а також відсутність ознак пошкодження або псування Товару. Приймання Товару Покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Після приймання Товару за кількістю, претензії Покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач Товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього вигляду Товару не приймаються. У випадку виявлення невідповідності Товару по кількості чи якості під час приймання Товару, Покупець повинен письмово заявити про це Постачальнику негайно шляхом складання акту, в якому фіксується виявлена невідповідність Товару по кількості чи якості (п.4.3 договору).

Згідно п. 5.2 договору, Сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 2% на місяць від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума простроченого платежу визначається ціною Товару (її частиною), яку Покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання Постачальником вимоги або позову до суду щодо сплати Покупцем пені, ціна Товару (її частина) не сплачена Покупцем, сума несплаченої ціни Товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених Договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що сторони домовились, що згідно п.6 ст. 232 ГКУ позовна давність до вимог про сплату (стягнення) штрафних санкцій (пені), нарахованих відповідно до умов цього Договору, становить три роки. Нарахування та сплата штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано

Відповідно до п.7.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як вказує позивач, на виконання умов договору між сторонами було укладено низку Додатків до договору №31-К-18Ч від 16.04.2018р, які є специфікаціями на товар що поставляється ТОВ «УКРАВІТ АГРО» (Постачальник) на адресу ТОВ Агрофірма Владичень, а саме 16.04.2018р. було укладено Додаток №1, згідно якого загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією, складає: 40 220,34грн., в тому числі ПДВ 6703,39грн, оплата Товару здійснюється на умовах: кредит після відвантаження 100 % від загальної вартості Товару (еквівалент 1 539,54 дол. США), що відповідає 40 220,34 грн. сплачується на розрахунковий рахунок Продавця до 31.10.2018 р.; 16.04.2018р. було укладено Додаток №2, згідно якого загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією, складає: 313 087,49грн., в тому числі ПДВ 52 181,25грн, оплата Товару здійснюється на умовах: кредит після відвантаження 100 % від загальної вартості Товару (еквівалент 11 984,26 дол. США), що відповідає 313 087,49 грн. сплачується на розрахунковий рахунок Продавця до 31.10.2018 р.;16.05.2018р. було укладено Додаток №3, згідно якого загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією, складає: 12 455,04грн., в тому числі ПДВ 2 075,84грн, оплата Товару здійснюється на умовах: кредит після відвантаження 100 % від загальної вартості Товару (еквівалент 475,19 дол. США), що відповідає 12 455,04грн. сплачується на розрахунковий рахунок Продавця до 31.10.2018 р.; 22.05.2018р. було укладено Додаток №4, згідно якого загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією, складає: 7 145,76грн., в тому числі ПДВ 1 190,96грн., оплата Товару здійснюється на умовах: кредит після відвантаження 100 % від загальної вартості Товару (еквівалент 273,96 дол. США), що відповідає 7 145,76 грн. сплачується на розрахунковий рахунок Продавця до 31.10.2018 р.; 05.07.2018р. було укладено Додаток №5, згідно якого загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією, складає: 41 094грн., в тому числі ПДВ 6849грн, оплата Товару здійснюється на умовах: кредит після відвантаження сплачується на розрахунковий рахунок Постачальника до 31.10.2018 р. 41094грн. (100%); 10.07.2018р. було укладено Додаток №6, згідно якого загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією, складає: 25 357,20грн., в тому числі ПДВ 4 226,20грн, оплата Товару здійснюється на умовах: кредит після відвантаження сплачується на розрахунковий рахунок Постачальника до 28.09.2018р. 25 357,20грн. (100%).

Позивач наголошує, що на виконання умов договору та підписаних специфікацій, свої зобов`язання щодо поставки товару здійснив належним чином, поставив відповідачу товар що підтверджується видатковими накладними №ЦБ-2282 від 18.04.2018р., №ЦБ-2276 від 18.04.2018р., №ЦБ-3999 від 16.05.2018р., №ЦБ-5073 від 07.06.2018р., №ЦБ-5920 від 06.07.2018р., №ЦБ-5973 від 10.07.2018р. та довіреностями на отримання ТМЦ №1 від 17.04.2018 р., №1 від 17.04.2018 р., №2 від 16.05.2018 р., №3 від 07.06.2018 р., №4 від 06.07.2018 р., №5 від 10.07.2018 р. копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач, як вказує позивач, свої зобов`язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав, здійснив оплату лише в сумі 37 854,94грн. в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 153 430,77грн.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставник, відповідно до положень п.5.2 договору та ст. 625 ГПК України було нараховано відповідачу пеню в сумі 53 251,82грн., штраф в розмірі 39 410,14грн., 3% річних в сумі 4 532,96грн. та інфляційні витрати в розмірі 10 868,99грн.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №31-К-18Ч від 16.04.2018р. стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАВІТ АГРО» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За умовами п.2 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За умовами ч.ч.1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, звернувшись до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 261 494,68грн. заборгованості, яка складається з основного боргу в сумі 153 430,77грн., пені в розмірі 53 251,82грн., штрафу в сумі 39 410,14грн. інфляційних витрат в розмірі 10 868,99грн. та 3% річних в сумі 4 532,96грн. позивач наголошує що відповіда заборгованість виникла в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором №31-К-18Ч на умовах товарного кредиту від 16.04.2018р. в частині оплати вартості отриманого товару.

Як було встановлено судом, відповідач обставину отримання товару, а також підписання особисто Сайтарли В.В. вищевказаного договору, накладних та довіреностей на отримання ТМЦ заперечує, у зв`язку з чим в межах цієї справи судом було призначено почеркознавчу експертизу.

Так, стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. На підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Водночас, в тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Так, за результатом проведення почеркознавчої експертизи в межах цієї справи на підставі ухвали суду від 10.03.2021 експертом було зроблено висновок, що підписи від імені Сайтарли В.В. у Договорі поставки №31-К-18Ч на умовах товарного кредиту від 16.04.2018, що укладений між ТОВ «УКРАВІТ АГРО» (Постачальник) та ТОВ «Агрофірма «Владичень», розміщені на 1-му, 2-му, 3-му та 4-му аркушах у графі «Від Покупця» (відповідно); - у додатках №1 від 16.04.2018, №2 від 16.04.2018, №3 від 16.05.2018, №4 від 22.05.2018, №5 від 05.07.2018, №6 від 10.07.2018 до №31-К-18Ч від 16.04.2018 Специфікація на товар, що поставляється ТОВ «УКРАВІТ АГРО» (Постачальник) в адресу ТОВ «Агрофірма «Владичень» (Покупець), розміщені у графі «ВІД ПОКУПЦЯ» (відповідно); - у видаткових накладних №ЦБ-2282 від 18.04.2018, №ЦБ-2276 від 18.04.2018, №ЦБ-3999 від 16.05.2018, №ЦБ-5073 від 07.06.2018, МЦБ-5920 від 06.07.2018, №ЦБ-5973 від 10.07.2018, розміщені у графі «Отримавша)» (відповідно); - у довіреностях: №1 від 17.04.2018, №1 від 17.04.2018, №2 від 16.05.2018, №3 від 07.06.2018, №4 від 06.07.2018, №5 від 10.07.2018, розміщені у графах: «Підпис...засвідчую», «керівник підприємства» (відповідно), виконані не самим Сайтарли Валерієм Васильовичем, а іншою особою (особами).

При перевірці й оцінці експертного висновку судом встановлено, що при призначенні та проведенні експертизи було додержано вимог законодавства, обставин, які виключали б участь експерта у справі встановлено не було. Судом також враховано достатність поданих експертові об`єктів дослідження, повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним, обґрунтованість експертного висновку.

Зважаючи на викладене, суд приймає вказаний висновок у якості належного та допустимого доказу у справі, зауважуючи при цьому про не з`явлення сторонами клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів за договором поставки, повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме довести факт наявності договірних відносин між сторонами, та як наслідок отримання відповідачем товару, тими беззаперечними доказами, на підставі яких суд може встановити наявність цих обставин (фактів) (ст. 73, 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що з матеріалів справи та пояснень сторін суд не встановив наявності підстав для відхилення вищевказаного висновку експерта, а також враховуючи, що на спростування цього висновку позивач жодного доказу суду не подав, суд, при вирішенні спору між сторонами, керується тим, що подані позивачем на підтвердження заявлених вимог договір поставки № 31-К-18Ч на умовах товарного кредиту від 16.04.2018 р., видаткові накладні : №№ ЦБ-2282 від 18.04.2018, ЦБ-2276 від 18.04.2018, ЦБ-3999 від 16.05.2018; ЦБ-5073 від 07.06.2018; ЦБ-5920 від 06.07.2018, ЦБ-5973 від 10.07.2018 та довіреності №1 від 17.04.2018 р., №1 від 17.04.2018 р., №2 від 16.05.2018 р., №3 від 07.06.2018 р., №4 від 06.07.2018 р., №5 від 10.07.2018 р. є такими, що не були підписані директором відповідача.

Отже, враховуючи, що відсутність підпису директора відповідача на вищевказаному договорі, видаткових накладних та довіреностях свідчить про те, що відповідач не є стороною тієї домовленості, яка втілена в контексті договору, відповідно зазначений договір, видаткові накладні та довіреності не можуть створювати для відповідача будь-яких правових наслідків, на досягнення яких спрямовані їх умови, а також підтверджувати обставину поставки позивачем відповідачу товару.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що позивачем інших доказів на підтвердження обставини отримання відповідачем товару, окрім тих, що досліджувались експертом, суду не подано, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що директором Сайтарли В.В. було уповноважено будь-яку іншу особу на підписання від його імені договору з позивачем, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставини наявності у відповідача обов`язку сплати заявлену заборгованість та нараховані штрафні санкції, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому колегія суддів, посилання позивача на факт перерахування відповідачем грошових коштів в сумі 25 000грн., що підтверджується Довідкою АБ Південний за №228-228-45459-2019 від 21.11.2019 року, як на факт який підтверджує наявність договірних відносин між сторонами, оцінюється критично, оскільки з довідки вбачається, що окрім посилання на договір, в призначенні платежу міститься посилання на часткову оплату за матеріали згідно рахунку №ЦБ-1329 від 16.04.2018р., відповідний рахунок в матеріалах справи відсутній, а з урахуванням положень ст. 79 ГПК України наявний в матеріалах справи висновок експерта, є більш вірогідними дозами що підтверджують факт відсутності відповідних договірних відносин між сторонами.

Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАВІТ АГРО в повному обсязі.

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений останнім при поданні позову судовий збір в сумі 3 922,43 грн слід покласти на позивача, а також стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати, пов`язані з проведенням експертизи у цій справі, в розмірі 15 444,90 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАВІТ АГРО (04119, и. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код ЄДРПОУ 38463127) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень (68741, Одеська область, Болградський район, село Вдаличень, вул. Гоголя, буд.1, код ЄДРПОУ 37011966) відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАВІТ АГРО (04119, и. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код ЄДРПОУ 38463127).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАВІТ АГРО (04119, и. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код ЄДРПОУ 38463127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Владичень (68741, Одеська область, Болградський район, село Вдаличень, вул. Гоголя, буд.1, код ЄДРПОУ 37011966) витрати на проведення судової експертизи в сумі 15 444 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири) 90коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 липня 2022 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя С.П. Желєзна

Суддя Р.В. Волков