Рішення

від 05.07.2022 по справі 916/429/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/429/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф., при секретарі судового засідання Петровій О.О. розглянувши справу №916/429/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257)

до відповідача: Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (66740, Одеська область, Затишанський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, буд. 34, код ЄДРПОУ 41462998)

про стягнення 552 441,72 грн.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення 552 441,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості спожитого природнього газу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/429/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2022р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлялись судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 24.03.2022р. (вх. ГСОО №5745/22 від 21.04.2022р.), від 29.04.2022р. (вх. ГСОО№8104/22 від 07.06.2022р.) та від 02.06.2022р. (вх. ГСОО №9292/22 від 27.06.2022р.). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.01.2021р. між ТОВ Одесагаз-Постачання (Постачальник) та Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (Споживач) укладено договір постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим субєктам господарювання, що формуються з державного чи місцевого бюджету №0232254(2021), за умовами якого Постачальник зобовязується протягом строку дії договору передати у власність Споживачу Товар за кодом ДК 021:2015:09120000-6 Газове палива (газ, природній газ) в обсягах, за цінами та у порядку передбачених цим договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених даним Договором (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі, що визначено у п.2.3 договору. Річний плановий обсяг постачання газу до 6050 куб.м.

Пунктом 12.1 Договору зазначено, що він є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Пунктом 3.1. Договору зазначено, що загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу протягом строку дії Договору і становить 49 100,00грн.

Пунктом 5.3 Договору зазначено, що приймання передачі природного газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання - передачі, які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Пунктом 4.3 Договору зазначено, що у разі наявної заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. Постачальник має право зарахувати такі кошти в якості погашення заборгованості Споживача, яка була утворена за минулими правочинами за якими Постачальником здійснювалось постачання природного газу, у разі якщо Споживач письмово не заперечує про це.

Пунктом 4.1.1. Договору зазначено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а у разі її відсутності оплатити вартість планового обсягу споживання газу зазначеного у п. 2.3 Договору шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у такому порядку: - 100% вартості газу планового місячного обсягу газу - 25 числа місяця, який передує місяця постачання; - остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору, ним у січні 2021р. було поставлено до пунктів споживання Відповідача природний газ на загальну суму 49 100,00грн, а Споживач в свою чергу 12.02.2021р. сплатив за отриманий природний газ.

Разом з тим, як зазначає позивача, ним було поставлено до пунктів споживання Відповідача природний газ поза межами дії Договору № 023254(2021) від 29.01.2021р., на загальну суму 883 510,08грн., а саме: - у січні 2021р. на загальну суму 95 202,80грн.; - у лютому 2021р. природного газу на загальну суму 129 577,50грн.; - у березні 2021р. природного газу на загальну суму 69 920,30грн.; - у квітні 2021р. природного газу на загальну суму 36 367,76грн.; - у листопаді 2021р. природного газу на загальну суму 243 243,60грн.; - у грудні 2021р. природного газуна загальну суму 309 198,12грн.

Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за отриманий газ розрахувалось частково в сумі 331 068,36грн.

Отже, як зазначає позивач на даний час у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість у сумі 552 441,72грн. поза межами дії Договору № 023254(2021) від 29.01.2021р., а саме: - за 6646м3 природного газу, спожитого у листопаді 2021 р. на загальну суму 243 243,60грн.; - за 8596м3 природного газу, спожитого у грудні 2021р. природного газу на загальну суму 309 198,12грн.

При цьому позивач звертає увагу суду, що пунктом 20 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених Постановою № 2496 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. (далі - Правила), передбачено, що споживач зобов`язується дотримуватися дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу. Проте відповідач в порушення Правил, не виконав даного обов`язку: не обмежив та не припинив споживання природного газу, коли перевищив зазначений в Договорі № 023254(2021) від 29.01.2021р. обсяг газоспоживання.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ ПОСТАЧАННЯ звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Як встановлено судом, 29.01.2021р. між ТОВ Одесагаз-Постачання (Постачальник) та Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (Споживач) укладено договір постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим субєктам господарювання, що формуються з державного чи місцевого бюджету №0232254(2021), за умовами якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії договору передати у власність Споживачу Товар за кодом ДК 021:2015:09120000-6 Газове палива (газ, природній газ) в обсягах, за цінами та у порядку передбачених цим договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених даним Договором (п.2.1 договору).

Позивачем в січні 2021р. було поставлено до пунктів споживання Відповідача природний газ на загальну суму 49 100,00грн, а Споживачем в свою чергу 12.02.2021р. отриманий природній газ було оплачно.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем було поставлено до пунктів споживання Відповідача природний газ поза межами дії Договору № 023254(2021) від 29.01.2021р., на загальну суму 883 510,08грн., а саме: - у січні 2021р. на загальну суму 95 202,80грн.; - у лютому 2021р. природного газу на загальну суму 129 577,50грн.; - у березні 2021р. природного газу на загальну суму 69 920,30грн.; - у квітні 2021р. природного газу на загальну суму 36 367,76грн.; - у листопаді 2021р. природного газу на загальну суму 243 243,60грн.; - у грудні 2021р. природного газу на загальну суму 309 198,12грн.

Відповідач за отриманий природній газ розрахувався частково в сумі 331 068,36грн.

Отже, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 552 441,72грн. поза межами дії Договору № 023254(2021) від 29.01.2021р., а саме: - за 6646м3 природного газу, спожитого у листопаді 2021 р. на загальну суму 243 243,60грн.; - за 8596м3 природного газу, спожитого у грудні 2021р. природного газу на загальну суму 309 198,12грн.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-постачання до Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення суми основного боргу у розмірі 552 441,72 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

При цьому суд зазначає, що відповідно до відповідно пункту 20 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених Постановою № 2496 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. (далі - Правила), споживач зобов`язується дотримуватися дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договорами; самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу.

Проте як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення Правил, не виконав даного обов`язку: не обмежив та не припинив споживання природного газу, коли перевищив зазначений в Договорі № 023254(2021) від 29.01.2021р. обсяг газоспоживання, а продовжив відповідне споживання, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі газу підписаними представником Споживача.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257) до Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (66740, Одеська область, Затишанський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, буд. 34, код ЄДРПОУ 41462998) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (66740, Одеська область, Затишанський район, смт. Затишшя, вул. Суворова, буд. 34, код ЄДРПОУ 41462998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257) заборгованість за спожитий природний газ у листопаді грудні 2021р. в сумі 552 441 (п`ятсот п`ятдесят дві тисячі чотириста сорок одна) грн. 72коп. судовий збір в сумі 8 286 (вісім тисяч двісті вісімдесят шість)грн. 63коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 липня 2022 р.

Суддя К.Ф. Погребна