Рішення

від 10.07.2022 по справі 918/294/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2022 р. Справа № 918/294/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Інтерміст-Неон"

про стягнення заборгованості в сумі 64 344 грн 27 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Якимчук О.М., довіреність № 01Др-46-1221 від 31.12.2021 р.

від відповідача - не з`явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 11 липня 2022 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Інтерміст-Неон" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 64 344 грн 27 коп., з яких: 55 779 грн 96 коп. - основний борг, 2 838 грн 47 коп. - пеня, 425 грн 78 коп. - 3% річних та 5 300 грн 06 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем відповідно до умов, укладеного між Товариством та Підприємством, договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 1 січня 2021 року № 41АР337-2301-20, природного газу, у зв`язку з чим у Підприємства виникла заборгованість перед Товариством у розмірі 55 779 грн 96 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 838 грн 47 коп. на підставі пункту 6.2.1 зазначеного договору, 3% річних в розмірі 425 грн 78 коп. та інфляційних втрат в розмірі 5 300 грн 06 коп. Стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також Товариством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно яких позивач вказує, що поніс витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову в розмірі 2 481 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 6 червня 2022 року позовну заяву Товариства від 27.05.2022 р. № 33701-Ск-2684-0522 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 11 липня 2022 року.

17 червня 2022 року від Підприємства на адресу суду надійшли пояснення від 16 червня 2022 року № 3 (а.с. 50).

6 липня 2022 року від Товариства на адресу суду надійшла заява від 04.07.2022 р. № 33701-Ск-3208-0722 з додатками (а.с. 52-54), в якій останній зазначив, що відповідно до платіжних доручень від 14.06.2022 р. № ЗРВ00035476 та від 16.06.2022 р. № ЗРВ00035741 відповідачем після звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у даній справі було сплачено суму основного боргу за поставлений природний газ по договору від 1 січня 2021 року № 41АР337-2301-20 в розмірі 55 779 грн 96 коп. До заяви позивачем додано платіжне доручення від 14 червня 2022 року № ЗРВ00035476 на суму 15 000 грн 00 коп. та від 16 червня 2022 року № ЗРВ00035741 на суму 40 779 грн 96 коп.

Ухвалою суду від 11 липня 2022 року провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 55 779 грн 96 коп. закрито.

У судовому засіданні 11 липня 2022 року представник Товариства зазначив, що сума основного боргу відповідачем повністю сплачена, а відтак просив закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 55 779 грн 96 коп. В той час, просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Відповідач у судове засідання 11 липня 2022 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 33013 12061628 (а.с. 49).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 11.07.2022 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останнього.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Товариства, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Інтерміст-Неон" (далі - Споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР337-2301-20 (далі - Договір; а.с. 9-10).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 2.5. Договору сторони погодили, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акту приймання передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника. Сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 10 Договору, мають силу оригіналу.

Згідно з п. 3.1. Договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 7,23833233 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7,37490833 грн. Податок на додану вартість становить 1,47498167 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 8,84989000 грн. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.2. - п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору визначено, що оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.1. Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1. Договору).

Сторони домовились, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, компенсацій встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (п. 9.13. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 2/22 від 01.02.2022 року до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 року № 41АР337-2301-20, сторони дійшли згоди з 01.02.2022 р. внести зміни до п. 3.2. Розділу ІІІ Договору та викласти його в наступній редакції: "п. 3.2. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 37,50 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13658 гривень. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 37,63658 гривні. Податок на додану вартість становить 7,52731 гривень. Всього ціна газу за 1 куб. метрів становить 45,16389 гривні."

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 3/22 від 09.03.2022 року до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 року № 41АР337-2301-20, сторони дійшли згоди на підставі Наказу № 110 Міністерства енергетики України від 7 березня 2022 року внести зміни до п. 3.2. Розділу ІІІ Договору з 01.03.2022 р. та викласти його в наступній редакції: "п. 3.2. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 40,83333 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,12416 гривень. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,95749 гривні. Податок на додану вартість становить 8,191498 гривень. Всього ціна газу за 1 куб. метрів становить 49,14899 гривні."

Додаткові угоди до Договору підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їхніми печатками.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов Договору у січні-квітні 2022 року поставлено відповідачу природного газу обсягом 2 385,8 м3, на загальну суму 134 679 грн 96 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року № 41АР337-2301-20: № 3РВ82000517 від 31 січня 2022 року на суму 69 180 грн 88 коп., № 3РВ82001356 від 28 лютого 2022 року на суму 42 787 грн 82 коп., № 3РВ82002021 від 31 березня 2022 року на суму 14 637 грн 55 коп., № 3РВ82002563 від 30 квітня 2022 року на суму 8 073 грн 71 коп. (а.с. 16-19).

За твердженнями позивача, відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати, спожитого за Договором, природного газу на загальну суму 55 779 грн 96 коп.

Спір виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого природного газу, у зв`язку з чим позивач вказує на існування у Підприємства заборгованості в розмірі 55 779 грн 96 коп. та за несвоєчасне виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню в розмірі 2 838 грн 47 коп., 3% річних в розмірі 425 грн 78 коп. та інфляційні втрати в розмірі 5 300 грн 06 коп.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 ЦК України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року № 41АР337-2301-20: № 3РВ82000517 від 31 січня 2022 року, № 3РВ82001356 від 28 лютого 2022 року, № 3РВ82002021 від 31 березня 2022 року, № 3РВ82002563 від 30 квітня 2022 року, які підписані уповноваженими представниками, підтверджується виконання Товариством своїх зобов`язань за Договором з поставки природного газу Підприємству загальною вартістю 134 679 грн 96 коп.,

Відтак, суд приходить до висновку, що Товариством належним чином виконано свої зобов`язання з поставки відповідачу природного газу за Договором.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п. 4.2. Договору визначено, що оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого газу не виконав та на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 55 779 грн 96 коп.

Судом встановлено, що Підприємство після звернення Товариства з позовом до суду сплатило суму основного боргу в розмірі 55 779 грн 96 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 14 червня 2022 року № ЗРВ00035476 на суму 15 000 грн 00 коп. та від 16 червня 2022 року № ЗРВ00035741 на суму 40 779 грн 96 коп., оригінали яких долучено до матеріалів справи (а.с. 53-54)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ухвалою суду від 11 липня 2022 року провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 55 779 грн 96 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відтак, у відповідача станом на день розгляду справи заборгованість за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 1 січня 2021 року № 41АР337-2301-20 відсутня.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з Підприємства пені в розмірі 2 838 грн 47 коп., трьох відсотків річних в розмірі 425 грн 78 коп. та інфляційних втрат в розмірі 5 300 грн 06 коп.

Судом встановлено, що відповідач свого грошового зобов`язання у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 6.2.1. Договору сторонами було погоджено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

В свою чергу, суд, здійснивши перерахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 2 838 грн 51 коп., при заявленому - 2 838 грн 47 коп.

Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає пеня у заявленому позивачем розмірі 2 838 грн 47 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що наданий розрахунок є арифметично вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 425 грн 78 коп. підлягають до задоволення.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір даних компенсаційних виплат становить 6 953 грн 45 коп., при заявленому 5 300 грн 06 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі 5 300 грн 06 коп.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення відсотків річних, інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Інтерміст-Неон" про стягнення пені в сумі 2 838 грн 47 коп., трьох відсотків річних в сумі 425 грн 78 коп. та інфляційних втрат в сумі 5 300 грн 06 коп. є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві Товариством наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс і очікує понести витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову в розмірі 2 481 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, Товариством, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, було сплачено 2 481 грн 00 коп.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 55 779 грн 96 коп., у зв`язку із відсутністю предмета спору, то судовий збір в частині закриття підлягає поверненню позивачу, а саме в сумі 2 150 грн 77 коп., про що було зазначено судом в ухвалі від 11 липня 2022 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 330 грн 23 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Інтерміст-Неон" (33003, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, код ЄДРПОУ 30271949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, буд. 24, код ЄДРПОУ 39589441) 2 838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн 47 коп. - пені, 425 (чотириста двадцять п`ять) грн 78 коп. - три відсотки річних, 5 300 (п`ять тисяч триста) грн 06 коп. - інфляційних втрат та 330 (триста тридцять) грн 23 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 липня 2022 року.

Суддя Політика Н.А.