ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2022м. ХарківСправа № 922/3529/20 (922/4004/19)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (61057, м. Харків, вул. Римарська, б. 16, кв. 13; код ЄДРПОУ 35579031) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Фізична особа-підприємець Костін Андрій Сергійович ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Омега" (61010, м. Харків, вул. Греківська, б. 25; код ЄДРПОУ: 40167387) 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія Транс Ком" (61085, м. Харків, вул. Поздовжня, б. 4, кім. 9; код ЄДРПОУ: 40103131) 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Грин Трек" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, б. 12, оф. 194; код ЄДРПОУ: 40825219) 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм Прайм ЛТД" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, б.1; код ЄДРПОУ: 42616129) 6) Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес 2016 (61093, м. Харків, вул. Іллінська, буд. 68; код ЄДРПОУ: 40624028) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (62820, Харківська обл., Печенізький р-н, с. Мартове, вул. 1 Травня; код ЄДРПОУ: 24471767) про визнання виконаним зобов`язання за участю представників:
позивача не з`явився;
відповідача Туруті З.О., ордер №1029102 від 23.06.21;
третіх осіб не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
04.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" про визнання виконаним зобов`язання з постачання товару Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрома" за договором поставки №04/02-2 від 04.02.2019.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору поставки №04/02-2 від 04.02.2019, відмовився оплачувати отриманий від позивача в період з 04.02.2019 по 27.05.2019 товар згідно з видатковими і товарно-транспортними накладними.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.01.2020, відповідач не заперечує проти того, що між ТОВ "Агрома" та ТОВ "Азотфострейд" було укладено договір поставки №04/02-2 від 04.02.2019 та додатки до даного договору, якими було передбачено строки оплати та строки поставки товару. Проте, відповідач заперечує проти підписання ним частини наданих позивачем документів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за спірним договором.
Як зазначив представник відповідача, на вказаних документах відсутні підписи з боку відповідача та відтиски печатки ТОВ "Агрома". Видаткові накладні, які складено, починаючи з квітня 2019 року, відповідач також не бачив та не підписував. Таким чином, з урахуванням приписів п.5.3 договору, товари, зазначені у даних видаткових накладних відповідачем не отримувались. Акти наданих послуг, підписані з боку позивача та перевізників, на думку відповідача, не є належним доказом виконання зобов`язань за договором №04/02-2 від 04.02.2019.
Представник відповідача також зазначив, що віднесення сум ПДВ, отриманих від постачальника, до складу податкового кредиту не підтверджує факт постачання товарів та послуг. Отже, відповідач вважає, що позивачем не було надано належних доказів того, що ним були виконані зобов`язання у повному обсязі, передбачені договором поставки №04/02-2 від 04.02.2019, саме стосовно поставки товарів на підставі додатків №№10-15 до договору.
31.01.2020 позивачем було надано до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якому позивач повністю не погодився з аргументами відповідача та наголосив, що позивачем було повністю, своєчасно та належним чином виконано зобов`язання за договором. Проте, відповідач відмовився сплачувати вартість отриманого товару, обравши недобросовісну позицію щодо начебто неотримання товару. Листування з приводу несвоєчасного постачання товару між сторонами відсутнє. Посилаючись на чисельну судову практику, позивач зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Під час здійснення господарських операцій в рамках спірного договору підприємством позивача були сплачені відповідні податки до податкового органу та сплачені перевізником за договорами про перевезення вантажу (мінеральних добрив) до пункту розвантаження ТОВ "Агрома". У ТТН, проти підписання яких заперечує відповідач, наведені всі необхідні дані, які відображають умови перевезення вантажу, дають змогу ідентифікувати товар, учасників такого перевезення (транспортування). Позивач стверджує, що на підставі наявних у матеріалах справи доказів, на виконання умов договору поставки №04/02-2 від 04.02.2019, з урахуванням додатків №№1-15, відповідачу було передано у власність товар (мінеральні добрива) на загальну суму 7 740 297,85 грн.
04.02.2020 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи на стороні позивача - ФОП Костіна Андрія Сергійовича, в яких останній, зокрема, зазначив, що на виконання умов спірного договору поставки ним в рамках договорів-заявок на перевезення було доставлено товар відповідачу, який було отримано директором ТОВ "Агрома" Протопоповою К.Е., як покупцем за договором поставки та вантажоодержувачем за договором про надання товарно-експедиційних послуг №08/04.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі №922/4004/19 скасовано. Справу №922/4004/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2020 справу №922/4004/19 прийнято на новий розгляд. Призначено справу №922/4004/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
20.11.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли пояснення (вх.№27163 від 20.11.2020).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2020 відкрито провадження у справі №922/3529/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (код ЄДРПОУ 35579031). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" строком на 170 календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича.
16.12.2020 оприлюднено у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (код ЄДРПОУ 35579031).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.
11.01.2021 матеріали справи №922/3529/20 були надіслані із супровідним листом від 11.01.2021 до Східного апеляційного господарського суду у зв`язку із надходженням апеляційної скарги вих.№б/н від 06.01.2021 (вх.№27 від 06.01.2021).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2021 матеріали справи №922/4004/19 передано для розгляду в межах справи про банкрутство №922/3529/20.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду №40/2021 від 21.01.2021, на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 18.01.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/4004/19.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.01.2021 справу передано судді Пономаренко Т.О. та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №922/3529/20 (922/4004/19).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 відкладено вирішення питання про прийняття до свого провадження справи №922/4004/19 до повернення матеріалів справи №922/3529/20 до Господарського суду Харківської області.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Азотфострейд залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.12.2020 у справі № 922/3529/20 залишено без змін.
Станом на 27.04.2021 матеріали справи №922/3529/20 було повернуто до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 попереднє засідання господарського суду по справі №922/3529/20 призначено на 19 травня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2021 прийнято справу №922/4004/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Костіна Андрія Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Омега", Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Транс Ком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грин Трек", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм Прайм ЛТД" про визнання виконаним зобов`язання до провадження по справі №922/3529/20 про банкрутство. Призначено справу №922/3529/20(922/4004/19) до розгляду у підготовчому засіданні на 26 травня 2021 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Третім особам, згідно статті 179 ГПК України, встановлено строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо позову; строк 5 днів на подання до суду письмових пояснень щодо відзиву з дня його отримання. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Роз`яснено учасникам справи про можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до вимог ст.197 ГПК України. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2021 у зв`язку із неявкою сторін підготовче засідання відкладено на 23.06.2021.
В підготовчому судовому засіданні 23.06.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2021.
09.07.2021 протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області в присутності представника позивача оголошено перерву у судовому засіданні та призначено дату наступного судового засідання на 28.07.2021. Явку сторін визнано обов`язковою.
27.07.2021 секретар судового засідання Господарського суду Харківської області телефонограмою повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" про те, що судове засідання у справі №922/3529/20 (922/4004/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Фізична особа-підприємець Костін Андрій Сергійович, 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Омега", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія Транс Ком", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Грин Трек", 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм Прайм ЛТД", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" про визнання виконаним зобов`язання призначено на 28 липня 2021 року об 11:40. Явка представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" судом визнана обов`язковою.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Костін Андрій Сергійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Омега", Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія Транс Ком", Товариство з обмеженою відповідальністю "Грин Трек", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм Прайм ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" про визнання виконаним зобов`язання залишено без розгляду.
04.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 у справі №922/3529/20(922/4004/19), в якій просило дану ухвалу скасувати та поновити провадження у справі №922/3529/20(922/4004/19).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 у справі №922/3529/20(922/4004/19) скасовано. Справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.
23.12.2021 матеріали справи №922/3529/20 (922/4004/19) було повернуто до Господарського суду Харківської області.
Приймаючи до уваги скасування постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 ухвали Господарського суду Харківської області від 28.07.2021 та передання даної справи до Господарського суду Харківської області на розгляд, ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 було призначено справу №922/3529/20 (922/4004/19) до розгляду в судовому засіданні на 19.01.2022. Явку представників учасників справи визнано обов`язковою.
19.01.2022 через канцелярію суд від позивача надійшли пояснення (вх.№1165 від 19.01.2022).
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2022 оголошено перерву у судовому засіданні та призначено дату наступного судового засідання на 26.01.2022.
26.01.2022 секретарем судового засідання Господарського суду Харківської області телефонограмами було повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 26.01.2022 у справі №922/3529/20 (922/4004/19) відкладено у зв`язку із перебуванням судді Пономаренко Т.О. на лікарняному. Зазначено, що про дату та час наступного засідання буде повідомлено додатково.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання у справі відбудеться 16.02.2022.
Призначене судове засідання у справі 16.02.2022 не відбулося у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Харківської області, про що відповідальними особами суду було складено відповідний акт від 16.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання у справі відбудеться 23.02.2022.
23.02.2022 на електронну скриньку Господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№1332 від 23.02.2022) про зупинення провадження у справі, в якому просив суд зупинити провадження у справі №922/3529/20 (922/4004/19) до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/2115/19.
В той же день, через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№4369 від 23.02.2022) про залучення в якості 3-ї особи, в якому просив суд залучити в якості 3-ї особи Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес 2016 та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2022 вирішено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі. Задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" про залучення третьої особи. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес 2016 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Позивачу встановлено невідкладно направити на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими до них документами, докази чого надати суду. Запропоновано третій особі подати пояснення щодо позовних вимог. Зазначено, що в разі надання пояснень третьою особою, копії пояснень та доданих до них документів слід надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) їх до суду та докази надіслання надати суду разом із поясненнями. Зобовёязано представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"надати письмові пояснення щодозупинення провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі на 02.03.2022.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Підготовче засідання у справі, призначене на 02.03.2022, не відбулося у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану в Україні.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2022 підготовче засідання у справі №922/3529/20 (922/4004/19) відкладено на 25 травня 2022 року. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливості розгляду заяви за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до ч.3 ст.196 ГПК України. Роз`яснено учасникам справи положення ст.202 ГПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв`язку. Зазначено, що учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2022 підготовче засідання відкладено на 22 червня 2022 року. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до ч.3 ст.196 ГПК України. Роз`яснено учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи положення ст.202 ГПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв`язку. Зазначено, що учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.
26.05.2022 на електронну скриньку Господарського суду Харківської області від позивача надійшло повідомлення про актуальну електронну пошту (вх.№5101 від 26.05.2022).
08.06.2022 на електронну скриньку Господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№5332 від 08.06.2022), а саме копію постанови Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 по справі №922/2115/19.
Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх.№1332 від 23.02.2022) судом в підготовчому засіданні 22.06.2022 було залишено без розгляду, про що зазначено в протоколі підготовчого засідання від 22.06.2022.
В підготовчому засіданні 22.06.2022 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.07.2022.
Представник позивача в судове засідання 06.07.2022 не з`явився. Проте, через канцелярію суду 05.07.2022 від директораТовариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6168 від 05.07.2022).
В обґрунтування клопотання директорТовариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" зазначила, що місто Харків та Харківська область є зоною бойових дій та військової агресії з боку РФ та входить до переліку громад, на території яких тривають активні бойові дії. Відсутня можливість доступу до офісу підприємства, який розташований в м. Харків, відсутній доступ до первинної та іншої документації підприємства. Також, зазначила про відсутність технічної можливості приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Так, положеннями статті 194 ГПК України визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження і, у відповідності до приписів частини першої статті 177 ГПК України, у даній справі були здійснені всі дії, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження на стадії підготовчого провадження.
Частиною 2 статті 195 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Судом, в тому числі в ухвалах про відкладення судових засідань по справі, було роз`яснено учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, представника позивача не було позбавлено права приймати участь в судових засіданнях у режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Разом з цим, судове засідання у справі №922/3529/20 (922/4004/19) неодноразово відкладалось, в тому числі у зв`язку з неявкою позивача, неявка представника якого у судове засідання була визнана поважною, тоді як відповідно до п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки зумовлює можливість розгляду справи судом за відсутності такого учасника справи.
Обізнаність представника позивача про судовий розгляд, факт неодноразового подання ним клопотань про відкладення розгляду справи вказує на наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, невикористання якої є суб`єктивним правом позивача, яке не може перешкоджати встановленню правової визначеності відносно розглядуваного питання.
Суд також звертає увагу на тривалість строку розгляду даної справи.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Також суд звертає увагу, що жодних змін стосовно меж процесуального строку розгляду господарських справ чи підстав відкладення розгляду справ у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні законодавство наразі не передбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює доводи представника позивача як суб`єктивні причини, а не об`єктивні перешкоди.
З урахуванням вище викладеного, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду даної справи.
Присутній в судовому засіданні 06.07.2022 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд в їх задоволенні відмовити в повному обсязі. Також, просив суд прийняти до уваги висновки Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладені у постанові від 03.06.2022 по справі №922/2115/19.
Інші учасники справи в судове засідання 06.07.2022 не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно ч.2 ст.195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не міг забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у Господарському суді Харківської області було встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України», no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, «Папазова та інші проти України», no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).
У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії»).
З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а також враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ч.2 ст.195 ГПК України.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Також, судом додатково направлялися відповідні процесуальні документи на офіційні електронні адреси сторін, вказані останніми в наявних в матеріалах справи заявах по суті та з процесуальних питань.
При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 06.07.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представника відповідача у судових дебатах, суд встановив наступне.
04.02.2019 між ТОВ "Азотфострейд" (постачальник) і ТОВ "Агрома" (покупець) укладено договір поставки №04/02-2 (надалі - Договір поставки), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар у кількості та на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п.2.1 Договору поставки, сторони домовилися, що постачальник передає покупцю товар у кількості, визначеної додатками до даного договору. Загальна кількість товару за даним договором визначається кількістю товару, зазначеного в додатку до даного договору.
Товар повинен бути сертифікований, а якість товару - відповідати ДСТУ і вимогам, що пред`являються до такого виду товарів (п.2.2 Договору поставки).
Згідно з п.3.1 Договору поставки, постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями, за ціною та місцем поставки, зазначеному в додатку до даного договору.
Також, умовами п.п.5.1, 5.2, 5.3 Договору поставки сторони погодили умови поставки, порядок відвантаження та приймання товару:
- покупець приймає і перевіряє товар за кількістю в місці отримання товару від постачальника. У разі виявлення розбіжностей оформлюється акт розбіжностей.
- факт передачі товару покупцю виникає в момент приймання товару, та підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та отриманням довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Згідно з п.8.1 Договору поставки, взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України.
Сторонами визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань. Після закінчення терміну дії цього договору, договір може бути пролонгований за домовленістю сторін до 31 грудня 2019 року (п.8.4 Договору поставки).
На підтвердження факту виконання зі сторони ТОВ "Азотфострейд" договору поставки позивач надав до матеріалів справи копії додатків (№№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15), якими, за твердженням позивача, сторонами були погоджені: найменування товару, що постачається, умови поставки (порядок відвантаження), строк поставки товару, його вартість та строк оплати.
Так, 04.02.2019 на виконання умов Договору поставки між сторонами було укладено додаток №1 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (нітроамофоска) у кількості 24,3 т вартістю 330492,15 грн. до 10.02.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 28.02.2019 (п.3 додатку).
04.02.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар (нітроамофоска) у кількості 24,3 т вартістю 330 492,15 грн. згідно з видатковою накладною №РН-000030.
10.02.2019 між сторонами було укладено додаток №2 до договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (селітра аміачна) у кількості 67,0 т вартістю 737 067,00 грн. до 11.02.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 28.02.2019 (п.3 додатку).
10.02.2019 позивачем (постачальником) було поставлено відповідачу (покупцю) товар (селітра аміачна) у кількості 67,0 т вартістю 737 067,00 грн., згідно з видатковою накладною №РН-0000031.
27.02.2019 між сторонами було укладено додаток №3 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, а саме: (NPK MAKOSH з бором) кількістю 12,0 т вартістю 180 000,00 грн.; Добриво аміачно-нітратне (біг-бег) кількістю 2,0 т вартістю 18 000,00 грн.; Карбамід с/г кількістю 7,0 т вартістю 70003,50 грн; Карбамід фасований (50 кг) кількістю 9,0 т вартістю 110 700,00 грн.; Нітроамофоска 16:16:16 фас кількістю 11,025 т вартістю 143 330,50 грн.; всього товар на загальну суму 522 034,00 грн., строк поставки якого до 28.02.2019 (п.4 Додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 31.03.2019 (п.3 додатку).
27.02.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар (NPK MAKOSH з бором, Добриво аміачно-нітратне (біг-бег), Карбамід с/г, Карбамід фасований, Нітроамофоска 16:16:16 фас) вартістю 522 034,00 грн., згідно з видатковою накладною №РН-0000043.
27.02.2019 між сторонами було укладено додаток №4 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (аміачна селітра (нітрат амонію) у кількості 30,0 т вартістю 339 030,00 грн. до 28.02.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 31.03.2019 (п.3 додатку).
27.02.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар (аміачна селітра (нітрат амонію) кількістю 30,0 т вартістю 339 030,00 грн., згідно з видатковою накладною №РН-0000044.
28.02.2019 між сторонами було укладено додаток №5 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (аміачна селітра) у кількості 40,0 т вартістю 456 000,00 грн. до 10.03.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 10.03.2019 (п.3 додатку).
01.03.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар (аміачна селітра) кількістю 40,0 т вартістю 456 000,00 грн., згідно з видатковою накладною №РН-000055.
28.02.2019 між сторонами було укладено додаток №6 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (аміачна селітра (нітрат амонію) у кількості 34,0 т вартістю 387 600,00 грн. до 10.03.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 10.03.2019 (п.3 додатку).
06.03.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар (аміачна селітра (нітрат амонію) кількістю 34,0 т вартістю 387 600,00 грн., згідно з видатковою накладною №РН-0000054.
06.03.2019 між сторонами було укладено додаток №7 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (аміачна селітра (нітрат амонію) у кількості 12,0 т вартістю 139 212,00 грн. до 10.03.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 10.03.2019 (п.3 додатку).
06.03.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар (аміачна селітра (нітрат амонію) у кількості 12,0 т вартістю 139 212,00 грн., згідно з видатковою вкладною №РН-0000052 та згідно товарно-транспортних накладних 06/03/01, 06/03/2.
16.03.2019 між сторонами було укладено додаток №8 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (аміачна селітра) у кількості 69,3 т вартістю 790 020,00 грн. до 20.03.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 30.03.2019 (п.3 додатку).
16.03.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар (аміачна селітра) у кількості 69,3 т вартістю 790 020,00 грн., згідно з видатковою накладною №РН-0000119 та згідно з товарно-транспортними накладними 16/03/01, 16/03/2, 16/03/3.
17.03.2019 між сторонами було укладено додаток №9 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (аміачна селітра) у кількості 61,1 т вартістю 764 940,00 грн. до 30.03.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 30.03.2019 (п.3 додатку).
17.03.2019 позивачем було поставлено відповідачу обумовлений товар (аміачна селітра) у кількості 61,1 т вартістю 764 940,00 грн., згідно з видатковими накладними №РН-0000120, №РН-0000121, №РН-0000122 та згідно з актом надання транспортних послуг, а також згідно з товарно-транспортною накладною 17/03 від 17.03.2019.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що товар згідно з додатками №№1 - 9 поставлено позивачем і прийнято відповідачем у лютому - березні 2019 року на загальну суму 4 466 395,15 грн. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано копії відповідних видаткових та товарно-транспортних накладних.
Також у матеріалах справи містяться копії документів, що надані позивачем на підтвердження здійснення поставок на загальну суму 3 276 573,00 грн. у квітні - травні 2019 року, а саме:
- додаток №10 від 04.04.2019 до Договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (мінеральні добрива гранульовані, фосфорні (Superfosfat prosty (Granulowany)) у кількості 96 т вартістю 864 000,00 грн., строк поставки товару до 20.04.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 25.04.2019 (п.3 додатку); видаткові накладні: № РН-0000136, №РН-0000137, №РН-0000141, №РН-0000146 від 04.04.2019, 05.04.2019, 12.04.2019 та 16.04.2019 на поставку вказаного товару (мінеральні добрива гранульовані, фосфорні (Superfosfat prosty (Granulowany)) у кількості 96 т на загальну суму 864 000,00 грн.; акт надання транспортних послуг та товарно-транспортні накладні №1 від 04.04.2019, №1 від 05.04.2019, №1 від 12.04.2019, №1 від 16.04 2019;
- додаток №11 від 16.04.2019 до договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар на умовах самовивозу (аміачна селітра (нітрат амонію) у кількості 59,4 т вартістю 677 160,00 грн., строк поставки товару до 25.04.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 30.04.2019 (п.3 додатку); видаткові накладні: №РН-0000181, №РН-0000182, №РН-0000183 від 16.04.2019, 17.04.2019 та 19.04.2019 на поставку вказаного товару (аміачна селітра (нітрат амонію) у кількості 59,4 т на загальну суму 677 160,00 грн.;
- додаток №12 від 18.04.2019 до договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (карбомідно-аміачна суміш №32) у кількості 71 т вартістю 674 571,00 грн., строк поставки товару до 25.04.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 30.04.2019 (п.3 додатку); видаткові накладні: №РН-0000167, №РН-0000185, №РН-0000186 від 18.04.2019, 22.04.2019 та 23.04.2019 на поставку обумовленого товару (карбомідно-аміачна суміш №32) у кількості 71 т на загальну суму 674 571,00 грн., а також товарно-транспортна накладна №97/190419, акт надання послуг, товарно-транспортні накладні №1 від 22.04.2019, №1 від 23.04.2019;
- додаток № 13 від 27.04.2019 до договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (аміачна селітра (фас. 1000 кг)) у кількості 19 т вартістю 171 000,00 грн., строк поставки товару до 28.04.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 30.04.2019 (п.3 додатку); видаткова накладна №РН-0000187 від 27.04.2019 на поставку обумовленого товару (аміачна селітра (фас. 1000 кг)) у кількості 19 т вартістю 171 000,00 грн., а також товарно-транспортна накладна №27/04 та акт надання транспортно-експедиційних послуг №62 від 27.04.2019;
- додаток №14 від 07.05.2019 до договору поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (суперфосфат простий) у кількості 60 т вартістю 648 000,00 грн., строк поставки товару до 08.05.2019 (п.4 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 10.05.2019 (п.3 додатку); видаткова накладна №РН-0000188 від 07.05.2019 на поставку обумовленого товару (суперфосфат простий) у кількості 60 т вартістю 648000,00 грн., а також товарно-транспортні накладні №1, №2, №3 від 07.05.2019 та акти надання транспортно-експедиційних послуг №№63, 64, 65 від 07.05.2019;
- додаток №15 від 27.05.2019 до договору, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар (амонію нітрат (селітра аміачна) марки Б) у кількості 22 т вартістю 242 022,00 грн., строк поставки товару до 30.05.2019 (п.4 додатку), самовивіз (п.2 додатку), а покупець зобов`язався сплатити постачальнику вартість товару до 31.05.2019 (п.3 додатку); видаткова накладна №РН-0000205 від 27.05.2019 на поставку обумовленого товару (амоній нітрат (селітра аміачна) марки Б) у кількості 22 т вартістю 242 022,00 грн.
З метою виконання умов договору поставки, позивачем як постачальником було задіяно окремих перевізників, а саме, ним були укладені відповідні договори про організацію перевезення вантажів автотранспортом та про надання транспортно-експедиційних послуг із перевізниками вантажу - Фізичною особою - підприємцем Костіним Андрієм Сергійовичем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Грин Трек", Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія Омега", Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустрія Транс Ком", Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайм Прайм ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю Експрес 2016.
Позивачем на підтвердження факту наявності у нього спірного товару надано суду докази придбання товару у офіційних дистриб`юторів за відповідними договорами купівлі-продажу (а саме з: ПАТ "Дніпроазот", ТОВ "УТК Хімальянс", ТОВ "Белор Україна", ТОВ "ТБ "Новаагро", ТОВ "Агромікстерра", ДП "Агроцентр Єврохім-Україна", TOB "ВВМ Трейдінг", ТОВ "Інвест Агро Логістик", ПрАТ "Украгро НПК"), з подальшим постачання вказаних мінеральних добрив відповідачу за договором поставки.
Відповідач - ТОВ "Агрома", заперечує факт підписання додатків №№10 - 15 до Договору поставки та отримання товару за видатковими накладними №РН-0000136 від 04.04.2019; №РН-0000137 від 05.04.2019; №РН-0000141 від 12.04.2019; №РН-0000146 від 16.04.2019; №РН-0000181 від 16.04.2019; №РН-0000182 від 17.04.2019; №РН-0000183 від 19.04.2019; №РН-0000167 від 18.04.2019; №РН-0000185 від 22.04.2019; №РН-0000186 від 23.04.2019; №РН-0000187 від 27.04.2019; №РН-0000188 від 07.05.2019; №РН-0000205 від 27.05.2019 на загальну суму 3 276 573,00 грн., посилаючись на те, що вказані додатки та видаткові накладні представниками відповідача не підписувались та не засвідчувались печаткою ТОВ "Агрома".
За таких обставин, ТОВ "Азотфострейд", вважаючи свої права порушеними, звернулося до господарського суду з даним позовом, в якому наполягає на тому, що ТОВ "Азотфострейд" повністю, своєчасно та належним чином виконало свої зобов`язання за договором поставки та у період з 04.02.2019 по 27.05.2019 поставило відповідачу товар за видатковими накладними та згідно з товарно-транспортних накладних товар (мінеральні добрива) на загальну суму 7 7402 97,85 грн.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
В частинах 1,2 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 2 статті 267 ГК України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Пунктом 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.
Умовами п.5.3 Договору поставки передбачено, що факт передачі товару покупцю виникає в момент приймання товару, та підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та отриманням довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Факт здійснення позивачем поставок згідно з додатками 1-9 до Договору поставки у лютому - березні 2019 року на загальну суму 4 466 395,15 грн. відповідачем не заперечується.
Так, згідно частини 1 статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Верховний Суд під час перегляду даної справи зазначив, що обставини щодо ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права, за захистом якого останній звернувся з цим позовом у справі, що переглядається, також залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим, Верховний Суд приходить до висновку щодо передчасності висновків судів, наведених в оскаржуваних судових рішеннях.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Предметом розгляду цієї справи є вимоги позивача до відповідача про визнання виконаними зобов`язань з постачання товару за договором поставки від 04.02.2019 №04/02-2. Підставою для звернення з цим позовом до суду позивач у позовній заяві визначає те, що відповідач заперечує отримання товару за договором поставки і відмовляється сплачувати його вартість.
Разом з цим, як було встановлено судом, Господарським судом Харківської області було розглянуто справу №922/2115/19 за позовом ТОВ «Азотфострейд» до ТОВ «Агрома» про стягнення 4 360 664,02 грн. заборгованості за договором поставки від 04.02.2019 №04/02-2.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що на виконання укладеного сторонами договору позивач поставив відповідачу товар, однак останній здійснив лише часткову його оплату, у зв`язку з чим наявна заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати товару.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.07.2022 вищезазначений позов задоволено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 зазначене рішення місцевого суду від 09.07.2020 в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 723 902,70 грн. та пені у розмірі 266 429,51 грн. скасовано та в цій частині позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 по справі №922/2115/19 постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 зі справи №922/2115/19 залишено без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Азотфострейд» без задоволення.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №922/2115/19, у лютому - березні 2019 року на підставі підписаних сторонами додатків №№1-9 до Договору, якими погоджено найменування товару, що постачається, умови поставки (порядок відвантаження), строк поставки товару, його вартість та строк оплати, ТОВ «Азотфострейд» поставило ТОВ «Агрома» товар на загальну суму 4 466 395,15 грн., що останнім не заперечується.
За твердженням ТОВ «Азотфострейд» у квітні - травні 2019 року воно здійснило поставку товару ТОВ «Агрома» на підставі додатків №№ 10-15 до Договору на загальну суму 3 276 573,00 грн., на підтвердження чого надало:
- додаток № 10 від 04.04.2019 на поставку товару вартістю 864 000,00 грн., додаток № 11 від 16.04.2019 на поставку товару вартістю 677 160,00 грн., додаток № 12 від 18.04.2019 на поставку товару вартістю 674 571,00 грн., додаток № 13 від 27.04.2019 на поставку товару вартістю 171 000,00 грн., додаток № 14 від 07.05.2019 на поставку товару вартістю 648 000,00 грн., додаток № 15 від 27.05.2019 на поставку товару вартістю 242 022,00 грн. (підписані та скріплені печаткою лише постачальника);
- видаткові накладні: від 04.04.2019 № РН-0000136; від 05.04.2019 № РН-0000137; від 12.04.2019 № РН-0000141; від 16.04.2019 № РН-0000146; від 16.04.2019 № РН-0000181; від 17.04.2019 № РН-0000182; від 19.04.2019 № РН-0000183; від 18.04.2019 № РН-0000167; від 22.04.2019 № РН-0000185; від 23.04.2019 № РН-0000186; від 27.04.2019 № РН-0000187; від 07.05.2019 № РН-0000188; від 27.05.2019 № РН-0000205 (підписані директором постачальника Смолянюк С.В. з проставленням печатки товариства, підпис та відтиск печатки покупця відсутні);
- товаро-транспортні накладні: від 04.04.2019 №1, від 05.05.2019 №1, від 12.04.2019 №1, від 16.04.2019 №1, від 19.04.2019 № 97/190419, від 22.04.2019 № 1, від 23.04.2019 №1, від 27.04.2019 №27/04, від 07.05.2019 №1, від 07.05.2019 №2, від 07.05.2019 № 3 (не містять даних (П.І.Б.) та посади особи, яка підписала ці накладні зі сторони покупця), а також товаро-транспортні накладні ПЗО від 06.04.2019 №949587, від 06.04.2019 № 949588, від 08.04.2019 №949590, від 10.04.2019 №949591 (підписані тільки перевізником (водієм), підписи вантажовідправника та вантажоодержувача відсутні).
ТОВ «Агрома» здійснило оплату поставленого товару на суму 4 104 664,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, заперечує підписання додатків №№ 10-15 до Договору та отримання товару за ними на підставі відповідних видаткових накладних у квітні-травні 2019 року на суму 3 276 573,00 грн.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором поставки, а також пені за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати за поставлений товар.
Надаючи оцінку наведеним доводам та наявним у справі доказам у їх сукупності, Верховний Суд виходив з такого.
У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).
За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.
З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначив, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.
На підтвердження здійснення спірної поставки згідно з додатками №№10-15 до Договору ТОВ «Азотфострейд» долучено до матеріалів справи податкові декларації, складені ним за результатами проведення таких господарських операцій. Водночас наданий ТОВ «Азотфострейд» на підтвердження відображення ТОВ «Агрома» цих господарських операцій у своїй податковій звітності та вчинення останнім юридично значимих дій по оформленню податкового кредиту за ними лист Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 02.12.2019 №6082/ФОП/20-40-53-04-15, не є належним доказом з підстав його одержання позивачем з порушенням вимог чинного законодавства (підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 ПК України, частина друга статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Отже, ТОВ «Азотфострейд» не подав до суду допустимих доказів щодо вчинення відповідачем юридично значимих дій з оподаткування та не звертався до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів (зокрема, матеріалів податкової звітності відповідача; статті 74, 81 ГПК України).
За таких обставин апеляційний суд у постанові зі справи, що оскаржується, обґрунтовано відхилив через недоведеність посилання скаржника на те, що ТОВ «Агрома» за результатами проведення спірної закупівлі відобразило відповідні господарські операції у своїй податковій звітності та вчинило юридично значимі дії по оформленню податкового кредиту за ними. У зв`язку з цим не знаходять свого підтвердження і посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.11.2019 зі справи №905/49/15, від 05.12.2018 зі справи №915/878/16.
Інші доводи касаційної скарги ТОВ «Азотфострейд» не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною другою статті 287 ГПК України, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стосуються питань, пов`язаних або із встановленими обставинами справи, або з оцінкою доказів у ній.
За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, не убачає підстав для відступу від висновку колегії суддів Касаційного господарського у складі Верховного Суду, викладеного у пункті 44 постанови від 28.08.2020 зі справи №922/2081/19 як такого, що пов`язаний з встановленими обставинами у конкретній справі (про те, що податкові декларації підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції), але вважає за доцільне його конкретизувати: податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.
Урахування апеляційним господарським судом висновку Верховного Суду, який об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнала таким, що потребує конкретизації, не вплинуло на повноту встановлення ним фактичних обставин справи та дослідження доказів, а також не призвело до прийняття неправильного по суті судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Отже, за висновками суду у справі №922/2115/19, враховуючи те, що надані позивачем документи за додатками №10-15 на перевезення товару не містять всіх необхідних даних, з яких можливо б було ідентифікувати товар саме за договором №04/02-2 від 04.02.2019 та особу, яка брала участь у здійсненні такої господарської операції від ТОВ "Агрома", - позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки товару ТОВ "Агрома" в період з квітня по травень 2019 року за спірним договором на загальну суму 3 276 573,00 грн.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 по справі №922/2115/19 набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
При цьому, частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факт того, щоТовариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" не доведено належними та допустимими доказами факт поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрома" в період з квітня по травень 2019 року за спірним договором на загальну суму 3 276 573,00 грн. не підлягає доведенню.
З огляду на зазначене, враховуючи обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі №922/2115/19 та вимоги частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладається на позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "18" липня 2022 р.
СуддяТ.О. Пономаренко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2022 |
Оприлюднено | 19.07.2022 |
Номер документу | 105278223 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні