Рішення

від 11.07.2022 по справі 922/4651/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2022м. ХарківСправа № 922/4651/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м. Харків, бул. Б. Хмельницького, 36-А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради м-(61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до 1. Державного реєстратора сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, 48) , 2. Гаражно-будівельного кооперативу "Трактор" (61115, м. Харків, вул. Северина Потоцького, 36-В) про скасування рішень за участю представників:

прокуратури - не з`явися;

позивача - не з`явися;

відповідача 1- не з`явися;

відповідача 2 - не з`явися;

ВСТАНОВИВ:

Позивач Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до 1. Державного реєстратора сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича; 2. Гаражно-будівельного кооперативу "Трактор" (далі - відповідач), у якому просив суд :

- Визнати незаконним та скасувати рішення № 55960078 державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 28.12.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права приватної власності гаражно-будівельного кооперативу Трактор (код ЄДРПОУ 22658059) на нежитлову будівлю літ. АА-1, площею 27,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Северина Полоцького, 36-В;

- Стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений Харківською обласною прокуратурою на р/р UA178201720343160001000007171, код ЄДРПОУ 02910108, Банк одержувача: ДКСУ м. Києва, код банку: 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: повернення судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 922/4651/21, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 21 грудня 2021 року.

21.12.2021 представником відповідача -2 до канцелярії подано клопотання про перенесення розгляду справи за вх. № 30086, яке долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.12.2021 задоволено клопотання відповідача 2 про відкладення підготовчого засідання, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11 січня 2022 року о 15:15 год..

04.01.2022 відповідачем 2 до канцелярії подано відзив на позов за вх. № 11, який долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.01.2022 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25 січня 2022 року о 14:45 год..

18.01.2022 прокуратурою до канцелярії суду подано відповідь на відзив за вх. № 1002, яку долучено судом до матеріалів справи.

18.01.2022 позивачем до канцелярії суду подані письмові пояснення за вх. № 1066.

Пояснення долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.01.2022 на підставі ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15 лютого 2022 року о 14:30 год..

04.02.2022 відповідачем 2 до канцелярії суду подані письмові пояснення за вх. № 2666, які долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.02.2022 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21 лютого 2022 року о 14:00 год..

Ухвалою суду від 21.02.2022 відкладено розгляд справи по суті на 10 березня 2022 року о 14:40 год..

10 березня 2022 року судове засідання у справі № 922/4651/21 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.05.2022 відкладено розгляд справи № 922/4651/21. Окрім того, судом зазначено, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України ухвалою суду від 20.06.2022 повідомлено, що судове засідання по суті у справі відбудеться "12" липня 2022 р. о(б) 09:40 год. у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 105.

В призначене судове засідання 12.07.2022 учасники справи своїх представників не направили.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова за результатами вивчення питання додержання законодавства під час реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, додержання земельного законодавства встановлено, що державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. 28.12.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію № 55960078. На підставі прийнятого рішення Зоткін С.В. вніс відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності на нежитлову будівлю літ. «АА-1», площею 27,6 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Северина Потоцького, 36-В, за гаражно-будівельним кооперативом «Трактор» (далі - ГБК «Трактор»).

Державну реєстрацію зазначеного об`єкту проведено на підставі довідки, технічного паспорту, виданих 17.12.2020 ТОВ «ПРІМА-КР».

Згідно вищевказаної довідки від 17.12.2020, виданої ТОВ «ПРІМА-КР», встановлено, що вказаний об`єкт нерухомості - нежитлова будівля літ. «АА-1» має загальну площу 27,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Северина Потоцького, 36-В, зазначено, що остання збудована до 05.08.1992 року.

Прокурор наголошує, що документи, надані ГБК «Трактор» державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області не відповідали вимогам законодавства, а отже, не підлягало реєстрації право приватної власності на вищевказане нерухоме майно. Реєстрацію права власності на вищевказану нежитлову будівлю за ГБК «Трактор» на підставі рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області здійснено в порушення вимог ст.ст. 3, 10, 27, 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.ч. 6, 7, 10-1, 41, 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 №1127, чим фактично легалізовано за відповідачем право власності на об`єкт самочинного будівництва. За твердженнями прокуратури, прийняття такого рішення фактично нівелює роль цілої системи органів державної влади та контролю, які здійснюють повноваження у цій сфері, покликані забезпечувати відповідність забудови вимогам закону, що суттєво порушує інтереси держави. Крім того, відсутність висновків компетентних органів, які б підтверджували додержання відповідачем при будівництві архітектурних, екологічних, санітарних, протипожежних та іншим норм ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації самочинно збудованого об`єкту нерухомості.

Вищенаведене стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Як на підставу представництва, прокурор посилається на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено виключні випадки представництва прокурором інтересів держави в суді, а також на ст. 53 ГПК України. За твердженнями прокуратури, Харківською міською радою, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не було вжито заходів щодо звернення до суду з позовом, що призводить до порушення інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень статті 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України. Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Таким чином, органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів поєднують в собі охоронні (контрольні) функції та функції суб`єкта права власності з усіма притаманними йому правомочностями щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

З метою виявлення об`єктів самочинного будівництва на території міста Харкова та вжиття відповідних заходів, в тому числі позовного характеру, створено Департамент територіального контролю Харківської міської ради який є виконавчим органом Харківської міської ради, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови з питань правового забезпечення. Основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України, забезпечення виконання повноважень з питань державного архітектурно- будівельного контролю.

Згідно з п. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави у випадках, визначених законом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі -Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 6 ст. 23 Закону передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 2 або ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

В обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави в суді зазначено, що з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю літ. «АА-1», площею 27,6 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Северина Потоцького, 36-В, за ГБК «Трактор», що незаконно набув право власності на зазначений об`єкт самочинного будівництва, Харківською міською радою та її виконавчими органами покладені на неї завдання щодо виявлення та оскарження відповідного незаконного рішення про державну реєстрацію, належним чином не виконуються, у зв`язку з чим не здійснюється захист інтересів держави.

Внаслідок невжиття своєчасних заходів захисту інтересів держави у судовому порядку продовжують порушуватись інтереси держави.

Таким чином, ані Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, ані Харківською міською радою у даному випадку не вжили будь- яких заходів позовного характеру.

Так, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу позивача Харківської міської ради прокуратурою був направлений лист № 51-107-4022вих. 21 від 28.09.2021.

В той же час, згідно інформації від 28.10.2021, наданої Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, Харківською міською радою заходи правового характеру вжито не було.

У постанові Великої палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, зазначено, що сам факт не звернення належного позивача до суду, свідчить про те, що орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вивчивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з позовною заявою, судом було встановлено, що на виконання вимог ст. 53 ГПК України та ст. 23 ЗУ Про прокуратуру, прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду саме прокурора, а також зазначено органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

А отже, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2'1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час реєстрації) для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Водночас, документи щодо введення в експлуатацію у встановленому законом порядку вищевказаної нежитлової будівлі відсутні.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1)встановлює відповідність заявлених прав і по даних/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

2)перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з ч.ч. 6, 7, 10-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 №1127, (далі по тексту - Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, утворений у результаті нового будівництва чи реконструкції, на об`єкт незавершеного будівництва автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів) про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, або у разі проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва - про документ, що відповідно до вимог законодавства дає право на проведення будівельних робіт.

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час реєстрації) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до ст. 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Відповідно до п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

15) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

16) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Однак, слід звернути увагу, що дія цього пункту розповсюджується лише на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них. Нежитлові будівлі не є такими будівлями.

Крім того, для проведення державної реєстрації в порядку п. 42 Порядку крім технічного паспорта необхідно надати документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної рад відносить, зокрема, прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами (пункт 41 частини першої статті 26 та пункт 26 частини першої статті 43).

Стаття 37 вказаного Закону закріплює такі власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, а також підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно- територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Отже, питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, в тому числі щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна на місцевому рівні, місцевими радами, законодавцем розглядаються в рамках повноважень місцевих рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

Рішенням Харківської міської ради № 325/11 від 06.07.2011 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням Харківської міської ради 24 сесія 7 скликання від 19.12.2018 № 1366/18) затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова.

Порядок визначає єдині правила присвоєння адрес земельним ділянкам, а також об`єктам нерухомого майна, розташованим на них, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, встановлює єдині правила визначення адрес, їх склад і структуру.

Дія Порядку поширюється на фізичних та юридичних осіб, що використовують адресну інформацію щодо об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, розташованих на території міста Харкова. Кожному об`єкту нерухомості присвоюється унікальна адреса на території міста Харкова.

Відповідно до п. 1.5 Порядку адреса об`єкта нерухомого майна після проведення процедури присвоєння, зміни або анулювання підлягає реєстрації у Єдиному адресному реєстрі міста Харкова.

Розгляд питань щодо присвоєння, зміни або анулювання адреси об`єкта нерухомого майна здійснюється за заявами юридичних та фізичних осіб - власників об`єктів нерухомості, інших правонабувачів, у яких виникло право господарського відання або оперативного управління, спадкоємців (у разі зміни адреси об`єкта нерухомості, речові права на який входять до складу спадщини), відповідних органів місцевого самоврядування, а також органів державної виконавчої влади щодо об`єктів нерухомості державної власності.

Адреса земельної ділянки, що формується із земель комунальної форми власності, визначається у складі рішення Харківської міської ради, яким надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або погоджується документація із землеустрою щодо поділу або об`єднання земельних ділянок. Присвоєння, зміна та анулювання адрес житлових будинків, будівель, споруд, квартир, нежитлових приміщень здійснюється на підставі наказу Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради.

Наказ про присвоєння, зміна та анулювання адреси об`єкту нерухомості погоджується з керівником Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та керівником відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Копія наказу про присвоєння, зміну та анулювання адрес об`єктів нерухомості та копії документів, на підставі яких його прийнято, не пізніше наступного робочого дня з моменту його прийняття направляється до комунального підприємства «Міський інформаційний центр» для внесення відповідних даних до Єдиного адресного реєстру.

Проект рішення про присвоєння, зміну та анулювання адреси земельних ділянок готує та вносить на розгляд сесії Харківської міської ради Департамент містобудування за погодженням із керівником Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, керівником відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

З огляду на зазначене, належним документом, який би підтверджував присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси, може бути рішення виконкому Харківської міської ради або довідка (витяг) з Єдиного адресного реєстру міста Харкова.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в своїй постанові від 20.04.2016 по справі № 826/1112/15.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що під час прийняття рішення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, були відсутні документи, передбачені п. 41 Порядку №1127, а саме: документи, що посвідчують введення об`єкту до експлуатації, документи про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси тощо.

Таким чином, документи, надані ГБК «Трактор» державному реєстратору Печенізької районної державної адміністрації Харківської області не відповідали вимогам законодавства, а отже, не підлягало реєстрації право приватної власності на вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи той факт, що на час звернення до державного реєстратора об`єкт нерухомого майна всупереч вимогам ч. 2 ст. 331 ЦК України не було введено в експлуатацію, то державна реєстрація прав власності такого об`єкта відбулась в обхід встановленого державою порядку.

Такими діями державного реєстратора порушено інтереси громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада. Адже своїми рішеннями державний реєстратор фактично легалізував самочинне будівництво на території міста Харкова, яке проведено на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1)отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2)розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3)затвердження проектної документації;

4)виконання підготовчих та будівельних робіт;

5)прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6)реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Стаття 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що Замовник має право виконувати будівельні роботи (реконструкцію) після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.

Згідно з ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Інформація щодо направлення відповідного повідомлення (декларації) ГБК «Трактор» до органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України на офіційному сайті цього центрального органу влади (http:/www.dabi.gov.ua) в розділі «реєстр дозвільних документів» відсутня.

Крім того, прийняття об`єктів до експлуатації передує реєстрації речових прав на нього. Реєстрація речових прав є останнім етапом будівництва.

Вказане свідчить про те, що зазначений об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля) є об`єктом самочинного будівництва, право власності на який здійснено незаконно та з порушенням вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку по вул. Северина Полоцького, 36-В, у м. Харкові, на якій розташований вищевказаний об`єкт нерухомості (нежитлова будівля літ. «АА-1», площею 27,6 кв.м.), в Державному реєстрі відсутні, що підтверджується відповідною Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Враховуючи той факт, що спірна земельна ділянка із розташованим на ній об`єктом нерухомого майна розташована в межах міста Харкова та не відноситься до земельних ділянок, зазначених у пп. а, б пункту 4 вищезазначеного Закону, речові права третіх осіб на неї не зареєстровані, то відповідно до Закону вона є власністю територіальної громади міста Харкова.

Крім того, відповідно до інформації від 10.08.2021, наданої ГУ Держгеокадастру у Харківській області встановлено, що за адресою: м. Харків, вул. Северина Полоцького, 36-В станом на 29.12.2012 не обліковуються документи, що посвідчують право власності або користування на земельну ділянку за вищевказаною адресою.

Згідно інформації від 26.08.2021, наданої Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради встановлено, що управлінням не готувались проекти рішень Харківської міської ради щодо надання у користування земельної ділянки по вул. Северина Потоцького, 36-В, у м. Харкові, не обліковуються на вказану земельну ділянку договори оренди землі.

Крім того, Харківською міською радою та її виконавчими органами розпорядчі акти щодо присвоєння або зміни адреси запитуваному об`єкту нерухомості не приймались.

Таким чином, порушено інтереси держави в особі Харківської міської ради щодо реалізації прав законного власника та розпорядника спірної земельної ділянки, отримання від неї корисних властивостей тощо, адже рішення Харківської міської ради про надання відповідної земельної ділянки у власність або в користування не приймалось, а отже ця земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

З огляду на вищевказане вбачається, що в порушення вимог ст.ст. 3, 10, 27, 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.ч. 6, 7, 10-1, 41, 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 №1127, здійснено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за ГБК «Трактор» на підставі рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, чим фактично легалізовано за відповідачем право власності на об`єкт самочинного будівництва.

Прийняття такого рішення фактично нівелює роль цілої системи органів державної влади та контролю, які здійснюють повноваження у цій сфері, покликані забезпечувати відповідність забудови вимогам закону, що суттєво порушує інтереси держави.

Крім того, відсутність висновків компетентних органів, які б підтверджували додержання відповідачем при будівництві архітектурних, екологічних, санітарних, протипожежних та іншим норм, ставить під загрозу надійність та безпечність експлуатації самочинно збудованого об`єкту нерухомості.

Разом з цим, згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення № 55960078 державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 28.12.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права приватної власності гаражно-будівельного кооперативу Трактор на нежитлову будівлю літ. АА-1, площею 27,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Северина Полоцького, 36-В є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення № 55960078 державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 28.12.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права приватної власності гаражно-будівельного кооперативу «Трактор» (код ЄДРПОУ 22658059) на нежитлову будівлю літ. «АА-1», площею 27,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Северина Полоцького, 36-В є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідачів у рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення № 55960078 державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С.В. від 28.12.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права приватної власності гаражно-будівельного кооперативу Трактор (код ЄДРПОУ 22658059) на нежитлову будівлю літ. АА-1, площею 27,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Северина Полоцького, 36-В.

Стягнути з Державного реєстратора сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна Сергія Володимировича (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.48, код ЄДРПОУ 23147527) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, р/р UA178201720343160001000007171, Банк одержувача: ДКСУ м. Києва, код банку: 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: повернення судового збору) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу Трактор (61115, м. Харків, вул. Северина Потоцького, буд. 36-В, код ЄДРПОУ 22658059) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, р/р UA178201720343160001000007171, Банк одержувача: ДКСУ м. Києва, код банку: 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: повернення судового збору) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Прокуратура: Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (61099, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 36-А).

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач-1: Державний реєстратор сектору державної реєстрації Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович (62801, Харківська область, Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Незалежності, буд.48, код ЄДРПОУ 23147527).

Відповідач -2: Гаражно-будівельний кооператив Трактор (61115, м. Харків, вул. Северина Потоцького, буд. 36-В, код ЄДРПОУ 22658059).

Повне рішення складено "18" липня 2022 р.

СуддяВ.В. Суслова

справа № 922/4651/21