Рішення

від 05.07.2022 по справі 924/257/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2022 р. Справа № 924/257/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Виноградов Б. О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехкультсервіс", м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - Шелестинський А.А.

від відповідача - не з`явився

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договору № 21800603 від 01.01.19 в розмірі 42 931, 69 грн. з яких: 36 921, 76 грн. основний борг, 1 594, 77 грн. пеня, 2 846, 10 грн. штраф, 273, 55 грн. 3% річних, 1 295, 51 грн. інфляційні.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що поставивши відповідачу обумовлену договором кількість електроенергії, він виконав свої умови договору належним чином. Відповідач же, не здійснивши оплати товару у повному обсязі в обумовлені строки, допустив прострочення в зв`язку з чим виникла заявлена до стягнення заборгованість. Нарахування пені та штрафу здійснено в силу наявності відповідних умов договору щодо їх застосування в разі виникнення прострочення. Стягнення річних та інфляційних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦКУ.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача до суду не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Зазначено, також, що відповідач позов не визнає.

Матеріалами справи встановлено.

29.12.18 відповідач підписав та скріпив печаткою заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21800603, де зазначено, що погодившись з цією заявою-приєднанням, споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору у повному обсязі. З моменту підписання цієї заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання згідно з умовами договору та чинним законодавством.

Також, сторони підписали комерційну пропозицію № 1УП, яка є додатком № 4 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 29.12.18 № 21800603.

Згідно п. 2.1. договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за цим договором постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Згідно п. 5.7. договору ціна (тариф) на електроенергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електроенергії за цим договором, в тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.8.). Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10). Спосіб визначення ціни за електроенергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2.).

Згідно комерційної пропозиції (розділ „Спосіб оплати") оплата електроенергії здійснюється споживачем самостійно у формі 100% попередньої оплати (аванс) заявленого споживачем обсягу споживання електроенергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електроенергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня оплата (аванс) здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.

Також передбачено, що споживач, у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, зазначеного в розділі „Спосіб оплати" цієї комерційної пропозиції враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості. У разі перевищення споживачем заявлених на розрахунковий місяць обсягів споживання електроенергії більш, ніж на 10% споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості різниці між заявленим та фактичним обсягами споживання.

Додатком номер 2 до договору № 21800603 є паспорт точки розподілу електроенергії (підписано відповідачем та оператором систем розподілу).

Додаток № 3 - заявка на постачання електричної енергії ТОВ „Автотехкультсервіс" на 2021 та 2022 роки.

Також до справи подано: лист директора Ярмолинецького РЕМ від 27.04.22 № 123-31, де вказано розрахунки по договору № 21800603; акти звірки розрахунків між сторонами, які засвідчені позивачем; рахунки-фактура позивача для відповідача згідно договору 21800603 на суму 1 810, 69 грн. за листопад 2021 р., на суму 37 496, 22 грн. за грудень 2021 р., на суму 870, 84 грн. за січень 2022 р., на суму 32, 18 грн. за лютий 2022 р., на суму 0, 28 грн. пеня та 3% річних, на суму 849, 95 грн. пеня, 3% річні, інфляційні, на суму 1 159, 43 грн. пені, річні, міс. інфляція, на суму 1 140, 88 грн. пеня, річні, міс. інфляція, на суму 2 846, 10 грн. штраф; нарахування штрафу; претензія позивача, адресована відповідачу від 31.03.22 № 294; акт звірки розрахунків, що засвідчений тільки позивачем.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд урахував таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір на постачання електроенергії постачальником універсальних послуг, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них. Зокрема, відповідач підписав та скріпив печаткою заяву-приєднання до умов договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг № 21800603, де вказано, що він (відповідач) приєднується до умов даного договору на умовах комерційної пропозиції. При цьому, в справу надано комерційну пропозицію № 1УП, яка підписана обома сторонами.

Така форма укладення договору відповідає умовам чинного законодавства, а саме п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312, де обумовлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 Постанови)

Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору (п. 3.2.1. Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312).

Також відповідач підписав заявки на постачання електроенергії споживачу від 01.12.20 та 01.12.21.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електроенергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.18 № 312 (надалі Правила).

Згідно п. 1.1.2 Правил договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

За п. 1.2.1 Правил на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (п. 1.2.8 Правил).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

Суд враховує, що в силу п. 1.2.15 Правил на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Отже, наявність укладеного між сторонами договору свідчить про виникнення між ними взаємовідносин щодо поставки-споживання електроенергії, які включають взаємні права і обов`язки. При цьому, відповідач не надав суду заперечень щодо непоставки йому вказаної у договорі електроенергії.

З доданих у справу матеріалів вбачається, що у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року позивач надав відповідачу електроенергію на суму 40 209, 93 грн. (рахунки - фактура).

Згідно п. 4.5. Розділу IV Правил споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункти 4.13, 4.14 Розділу IV Правил).

За п. 4.8. Розділу IV Правил форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Згідно укладеного між сторонами договору (комерційної пропозиції) розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата здійснюється споживачем самостійно у формі 100% попередньої оплати заявленого обсягу споживання електроенергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену енергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня (авансова) оплата здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.

За таких обставин, до 25 січня 2022 року весь обсяг поставленої електроенергії за заявлений період (листопад 2021 року - лютий 2022 року згідно рахунків-фактури) мав бути оплачений відповідачем.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (акт звірки - арк. справи номер 17, який фактично є розрахунком) оплата проведена не повністю, в зв`язку з чим виникло прострочення. Докази оплати в повному обсязі, в зазначені у договорі строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк повної оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість у розмірі 36 921, 76 грн. (згідно розрахунку - акту)

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком (арк.. справи № 19, 20).

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі (комерційна пропозиція) пункту „Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" що передбачає застосування пені та штрафу, при встановленому факту прострочення, є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останніх. Розмір цих нарахувань підтверджується поданими розрахунками (арк. справи № 18, 21).

Отже, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехкультсервіс" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, пров. Геологів, 2, ЄДРПОУ 34912743) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, ЄДРПОУ 42035266, рахунок з спец. режимом використання НОМЕР_1 в Хмельницькому ОУ АТ "Ощадбанк", номер поточного рахунку НОМЕР_2 в Хмельницькому ОУ АТ "Ощадбанк") 36 921, 76 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот двадцять одна грн. 76 коп.) заборгованості за електроенергію, 1 594, 77 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто чотири грн. 77 коп.) пені, 2 846, 10 грн. (дві тисячі вісімсот сорок шість грн. 10 коп.) штрафу, 273, 55 грн. (двісті сімдесят три грн. 55 коп.) 3% річних, 1 295, 51 грн. (одна тисяча двісті дев`яносто п`ять грн. 51 коп.) інфляційних, 2 481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 18.07.2022р.

Віддрук/направлено 3 прим:

1 - до справи

2 - позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_2)

3 - відповідачу (ІНФОРМАЦІЯ_1)