Постанова
від 17.07.2022 по справі 523/13831/14-ц
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2609/22

Справа № 523/13831/14-ц

Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

переглянувши справу №523/13831/14-ц за позовом акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року у складі судді Бузовського В.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «Дельта Банк», звернувшись 9 вересня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, просив в рахунок погашення за укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Договором про надання споживчого кредиту №11165649000 від 8 червня 2007 року заборгованості станом на 26 червня 2013 року в загальній сумі 171655,98 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме квартиру, загальною площею 57,3 кв.м, житловою площею 34,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути судові витрати (т.1 а.с.3-6).

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.84).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.99-100).

Висновок суду мотивовано поширенням на виниклі правовідносини положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року №1304-УП, з огляду на отримання кредиту в іноземній валюті, реєстрацію і проживання боржника у квартирі, відсутності доказів наявності іншого нерухомого житлового майна у позичальника (іпотекодавця) тощо.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області подану 15 грудня 2014 року апеляційну скаргу АТ «Дельта Банк» на рішення суду повернуто скаржнику з підстав не сплати судового збору.

2 березня 2018 року АТ «Дельта Банк» вдруге подано апеляційну скаргу на рішення суду (т.1 а.с.130-136).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Дельта Банк» на рішення суду.

В апеляційній скарзі АТ «Дельта Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.1 а.с.130-136).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Застосувавши Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» як загальний закон, суд не прийняв до уваги Закон України «Про іпотеку» як спеціальний закон, стаття 33 якого регламентує право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу АТ «Дельта Банк» залишено без задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року залишено без змін (т.1 а.с.212-216).

Постановою Верховного Суду від 17 березня 2021 року касаційну скаргу АТ «Дельта Банк» задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.1 а.с.245-251).

Висновок суду касаційної інстанції мотивовано тим, що, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не звернув уваги на те, що встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) в разі невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове звернення стягнення на майно (відчуження без згоди власника). Суд апеляційної інстанції не врахував вимог законодавства, зокрема, статті 39 Закону України «Про іпотеку», не дослідив належним чином розрахунок заборгованості за кредитним договором, не дав правової оцінки і не зробив висновків з приводу аргументів АТ «Дельта Банк» про те, що відповідач не виконувала належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року справу після перегляду в касаційній інстанції прийнято до провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 липня 2022 року до участі в справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (ЄДРПОУ 43212924) в якості правонаступника позивача АТ «Дельта Банк» на підставі укладеного 13 травня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» Договору про відступлення прав вимоги №2244/К.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Між акціонернимкомерційним інноваційнимбанком «УкрСиббанк»(післязміни назвипублічне акціонернетовариство «УкрСиббанк»)та ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків НОМЕР_1 )укладено Договір про надання споживчого кредиту №11165649000 від 8 червня 2007 року, за яким надано для особистих потреб іпотечний кредит в іноземній валюті в сумі 100000,00 (сто тисяч) доларів США під 12,5% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 8 червня 2028 року.

Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (після зміни назви публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) для забезпечення виконання зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту №11165649000 від 8 червня 2007 року укладено Договір іпотеки, посвідчений 8 червня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №3129, за яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 57,3 кв.м житловою площею 34,2 кв.м, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 8 червня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №3126.

8 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким до АТ «Дельта Банк» перейшли права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11165649000 від 8 червня 2007 року та забезпечувальним Договором іпотеки, посвідченим нотаріусом Білоусовою Н.В. 8 червня 2007 року за реєстровим №3129, у обсязі на умовах, що існували у первісного кредитора.

Станом на 26 червня 2013 року заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11165649000 від 8 червня 2007 року становила: 171655,98 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 доларів СЩА 799,3 грн.) складало 1372046,24 грн., з них тіло кредиту 94834,13 доларів США, відсотки 76821,85 доларів США.

28 жовтня 2013 року АТ «Дельта Банк» надіслано ОСОБА_1 як позичальнику та іпотекодавцю повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання порушеного зобов`язання у тридцяти денний строк та вимогу про добровільне звільнення приміщення, передачу ключів та документації.

13 травня 2020 року між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ЄДРПОУ: 34047020) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (ЄДРПОУ: 43212924) укладено Договір про відступлення прав вимоги №2244/К, за яким до ТОВ «Укрдебт Плюс» перейшли права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11165649000 від 8 червня 2007 року та забезпечувальним Договором іпотеки, посвідченим нотаріусом Білоусовою Н.В. 8 червня 2007 року за реєстровим №3129, у обсязі на умовах, що існували у АТ «Дельта Банк».

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 ЦК виникають зобов`язання (ч.1 ст.509 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо (ст.526 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою (ч.1 ст. 546 ЦК України). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України). У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч.1 ст.589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.590 ЦК України). Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.591 ЦК України). На підставі Договору про надання споживчого кредиту №111656499000 від 8 червня 2007 року у ОСОБА_1 виникло забезпечене, зокрема, іпотекою нерухомого майна зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування коштами тощо. Внаслідок не виконання кредитного зобов`язання виникла заборгованість, що надало право кредитору, яким був новий кредитор ПАТ «Дельта Банк» в порядку відступлення права вимоги (правонаступником якого наразі є ТОВ «Укрдебт Плюс»), звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, якою забезпечено виконання кредитного зобов`язання.

За умовами Іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. 8 червня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3129, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором (п.4.1); звернення стягнення здійснюється на підставі, зокрема, рішення суду (п.4.2); звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України (п.4.5).

Законодавством, що регулює іпотеку, є Закон України «Про іпотеку», яким, зокрема, врегульовано задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки. Так, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ст.33 Закону).

Стаття 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає повідомлення про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору; за змістом даної норми матеріального права обов`язковість письмової вимоги про усунення порушення передбачена для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; що ж до реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку, то не надіслання такої вимоги не є перешкодою для звернення до суду.

Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» визначає реалізацію предмета іпотеки за рішенням суду. Відповідно до даної норми матеріального права у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) (ч.1); у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (ч.2).

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Позивач довів неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором та, як наслідок, право на звернення стягнення на предмет іпотеки, яке реалізував зверненням до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки з реалізацією предмета іпотеки за рішенням суду шляхом проведення прилюдних торгів для погашення заборгованості за кредитом та процентами, що станом на 26 червня 2013 року визначена рівною в загальній сумі 171655,98 доларів США. Натомість ОСОБА_1 не надала жодного доказу, який би вказував на належне виконання нею кредитних зобов`язань, не спростувала заборгованість. Із аналізу заборгованості така складається лише із заборгованості за тілом кредиту та процентами, інші нарахування (комісія, пеня, штрафи тощо) до складу заборгованості не входять.

Кредитний договір та забезпечувальний договір іпотеки недійсними повністю чи в частині не визнано, відповідачем не надано суду квитанцій на погашення кредитних зобов`язань, не надано власне свого розрахунку, який би підлягав порівнянню з даними виписки по кредитному договору, довідкою про заборгованість тощо.

Порушені права ТОВ «Укрдебт Плюс» як правонаступника ПАТ «Дельта Банк» та, відповідно, нового кредитора, за захистом яких АТ «Дельта Банк» звернувся у вересні 2014 року до суду, підлягають захисту зверненням стягнення на предмет іпотеки.

В порядку статті 141 ЦПК України витати ПАТ «Дельта Банк» на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3654,00 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 5481,00 грн. підлягають покладенню на ОСОБА_1 .

Про розгляд справи 23 червня 2022 року правонаступник позивача АТ «Дельта Банк» ТОВ «Укрдебт Плюс» повідомлений, що підтверджено надісланою на електронну адресу суду заявою від 15 червня 2022 року; відповідач ОСОБА_1 повідомлена, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення 7 грудня 2021 року судової повістки.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 23 червня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2014 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Звернути за укладеним між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. 8 червня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №3129, стягнення на предмет іпотеки квартиру загальною площею 57,30 кв.м житловою площею 34,2 кв.м, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ; та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н.В. 8 червня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3126, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, визначеною при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення перед товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924) за укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) Договором про надання споживчого кредиту №11165649000 від 8 червня 2007 року заборгованості станом на 26 червня 2013 року, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 94834,13 доларів США, заборгованості за процентами в сумі 76821,85 доларів США, а всього в загальній сумі 171655,98 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (код ЄДРПОУ 43212924) витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3654 грн. 00 коп., за подання апеляційної скарги в сумі 5481,00 грн., а всього в загальній сумі 9135 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 липня 2022 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова

Дата ухвалення рішення17.07.2022
Оприлюднено19.07.2022

Судовий реєстр по справі —523/13831/14-ц

Постанова від 17.07.2022

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 17.07.2022

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Ухвала від 15.04.2021

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Вадовська Л. М.

Постанова від 17.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Стрільчук Віктор Андрійович

Ухвала від 01.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Стрільчук Віктор Андрійович

Ухвала від 12.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Стрільчук Віктор Андрійович

Ухвала від 15.08.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Стрільчук Віктор Андрійович

Постанова від 10.07.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дрішлюк А. І.

Постанова від 10.07.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дрішлюк А. І.

Ухвала від 04.02.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дрішлюк А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні