Ухвала від 11.09.2007 по справі 9/427пд-ад(10/12пд-а

9/427пд-ад(10/12пд-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

УХВАЛА

11.09.07                                                             Справа № 9/427пд-ад(10/12пд-ад).

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області

до  1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Слобожаночка",  м. Ровеньки  

      2. Приватного підприємства "Луганськтехопт", с. Валіївка, Краснодонський район Луганської області       

про  визнання угоди недійсною  

в присутності представників:

від позивача - Сень О.М. - гол. держ. подат. інсп., дов. № 6139/8/100 від 09.07.07,

від 1 - го відповідача –не прибув,

від 2 - го відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним зобов'язання за договором купівлі–продажу № 29-09 від 29.09.2005р. між ТОВ «ТД «Слобожаночка»та ПП «Луганськтехопт»недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, як таке, що укладене з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та застосувати до сторін правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України, а саме стягнути з ПП «Луганськтехопт»на користь ТОВ «ТД «Слобожаночка»суму перерахованих коштів в розмірі 713318 грн. 86 коп., а з ТОВ «ТД «Слобожаночка»на користь держави вартість отриманого ячменю в сумі 713318 грн. 86 коп.

          Постановою господарським судом Луганської області від 21.09.2006р. по справі №10/12пд-ад у позові відмовлено повністю.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 27.11.2006. у справі № 10/12пд-ад постанову господарського суду Луганської області від 21.09.2006р. залишено без змін.

Державна податкова інспекція у м. Ровеньки, звернулося з заявою від 20.07.2007р. №6576/8/100 про перегляд постанови господарського суду Луганської області від 21.09.2006. за нововиявленими обставинами.

1-й відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.08.07р. за № 44 з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав.

У позові позивач зазначає, що директор ПП «Луганськтехопт»Сиденко А.П. не мав наміру та можливості займатися підприємницькою діяльністю, однак це твердження протирічить вироку Краснодонського міськрайонного суду від 11.06.07р. по справі № 1-141/07, за яким суд кваліфікував дії директора як навмисне зловживання службовим становищем з корисною ціллю, в результаті чого державі були нанесені значні збитки.

Крім того, позивач не надав належних доказів, що уклавши спірний договір сторони навмисно уклали господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або яке укладене з метою, яка завідомо протирічить інтересам держави та суспільства.

1-й відповідач посилається на ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність має індивідуальний характер.

В обгрунтування заяви позивач виклав таке.

Вироком Краснодонського міськрайонного суду від 11.06.07р. по справі № 1-141/07 було встановлено, що директор ПП «Луганськтехопт»Сиденко А.П. будь-яких звітних документів у зв'язку з діяльністю підприємства до податкового органу не надавав, доручень на здійснення підприємницької діяльності від імені підприємства не давав, як директор ніяких договорів не підписував.

З вироку вбачається, що податкові накладні ПП «Луганськтехопт»підписувалися особою, прізвище якої вказано як Сіденко А.П., проте це ні відповідає дійсності. Крім того, підприємством було віднесено до податкового кредиту ПДВ у розмірі 980 тис. грн., що не підтверджено первинними документами та чим спричинено фактичне не надходження в доход держави ПДВ у розмірі 980 тис. грн.

Краснодонський міськрайонний суд кваліфікував дії Сіденко А.П. як зловживання службовим становищем з корисних мотивів.

Оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

          Позивач, ДПІ у м. Ровеньки, звернувся до суду із заявою про перегляд постанови господарського суду за нововиявленими обставинами.

          В обгрунтування заяви позивач посилається на те, що на час прийняття судових рішень по справі першою та апеляційною інстанцією він не мав відомостей щодо прийняття вироку Краснодонським міськрайонним судом від 11.06.07р. по справі № 1-141/07 у відношенні директора 2-го відповідача, ПП «Луганськтехопт», Сиденка А.П.

          Посилаючись на вказаний вирок позивач стверджує, що Краснодонський міськрайонний суд встановив, що директор ПП «Луганськтехопт»Сиденко А.П. будь-яких звітних документів у зв'язку з діяльністю підприємства до податкового органу не надавав, доручень на здійснення підприємницької діяльності від імені підприємства не давав, як директор ніяких договорів не підписував.

          Крім того, з вироку суду вбачається, що податкові декларації з ПДВ 2-го відповідача були підписані невідомою особою, яка видавала себе саме за директора підприємства Сиденка А.П.

          Суд вважає, що заява про перегляд постанови не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          По-перше, в основу заяви позивач поклав доведеність вироком суду зловживання директором ПП «Луганськтехопт»Сиденко А.П. службовим становищем з корисних мотивів та начебто доведеність умислу відповідачів на укладення договору купівлі-продажу № 29-09 від 29.09.05р. з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

          Проте, умисел юридичної особи на укладання спірної угоди, мету та ціль не можна встановити при не установленні фізичної особи, яка начебто діяла від імені підприємства. Вироком суду від 11.06.07р. не встановлено особу, яка діяла від імені ПП «Луганськтехопт». Більше того, вироком суду взагалі не встановлено умисел ПП «Луганськтехопт»на укладення конкретної спірної угоди від 29.09.05р. з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

По-друге, відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Спірна угода не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Поставлений товар (ячмінь) не виключено законом із цивільного обігу, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Суд вважає, що у матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства. Позивач не надав належних доказів того, що у відповідачів при укладенні спірного договору існувала мета, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства та того, що укладення спірного договору відбулося з метою приховування доходів, одержаних від здійснення господарської операції.

          І, найголовніше. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, у т.ч. істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звернулася із заявою, на час розгляду справи,

          Отже, нововиявлена обставина –це юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду підчас винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду,

          Нововиявлена обставина –це, перш за все, юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом,

          Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.81р. № 1 Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили йдеться про те, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися вже після постановлення рішення обставини.

          Таким чином, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, а, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

          Суд звертає увагу, що постанова господарського суду Луганської області була прийнята 21.09.06р., залишена апеляційною інстанцією без змін 27.11.06р., а вирок Краснодонського міськрайонного суду був ухвалений лише 11.06.07р., тобто вже через 8 місяців потому.

          Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ДПІ у м. Ровеньки про перегляд постанови господарського суду Луганської області від 21.09.06р. за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 151, 160, 165, 245, 252, 253   Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ДПІ у м. Ровеньки про перегляд постанови господарського суду Луганської області від 21.09.06р. за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Про апеляційне оскарження ухвали спочатку  подається  заява про апеляційне оскарження  протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.  

Апеляційна  скарга подається через суд  першої  інстанції протягом 10 днів після подання заяви  про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                      А.Г. Ворожцов