Постанова

від 06.07.2022 по справі 627/761/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 627/761/19 Номер провадження 22-ц/814/1685/22Головуючий у 1-й інстанції Вовк Л.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,

суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.

при секретарі Бродській В.О.,

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі:Фермерське господарство «Озерова Л.М.», Краснокутська районна державна адміністрація Харківської області, Богодухівська районна державна адміністрація Харківської області, Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах Фермерського господарства "Озерова Л.М."

на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року у складі судді Вовк Л.В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Озєрова Л.М.", Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про усунення перешкод у реалізації права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом припинення договірних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та остаточно визначившись з позовними вимогами просив припинити дію договору оренди землі від 15.07.2009 року, укладеного між ним та Фермерським господарством «Озєрова Л.М.» про оренду земельної ділянки площею 7,7573 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, з підстав закінчення строку на який було укладено договір оренди землі, зобов`язавши Фермерське господарство «Озерова Л.М.» повернути у законне володіння, користування та розпорядження земельну ділянку площею 7,7573 га, за кадастровим номером 6323582200:02:000:0167 в придатному стані для використання за цільовим призначенням власнику ОСОБА_1 ; визнати неукладеною додаткову угоду від 01 березня 2017 р. про зміни і доповнення до договору оренди землі від 15.07.2009 р. між «Орендодавцем» ОСОБА_1 та «Орендарем» ФГ «Озерова Л.М.» стосовно вище вказаної земельної ділянки площею 7,7573 га; скасувати державну реєстрацію права користування земельної ділянки шляхом здійснення оренди ФГ «Озерова Л.М.» відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32740783 від 6.12.2016 р., проведеної державним реєстратором Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, за номером запису про інше речове право 17838497, на підставі додаткових угод від 01 березня 2017 р. та 1 березня 2017 р. про зміни і доповнення до договорів оренди землі від 15.07.2009 р. та від 01.12.2015 р. стосовно земельної ділянки площею 7.7573 га в межах згідно з планом, розташованої за межами населених пунктів на території Китченківської сільської ради; зобов`язати ФГ «Озерова Л.М.» усунути перешкоди ОСОБА_1 у реалізації права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом звільнення та повернення земельної ділянки площею 7,7573 га.

Позов обгрунтовано тим, що у власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка, кадастровий номер 6323582200:02:000:0167, загальною площею 7,7573 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.11.2016 року.

15.07.2009 року між ОСОБА_3 та ПСП «Комсомольське», правонаступником якого є ФГ «Озєрова Л.М.», укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, тобто до 15.07.2019 р. Інших договорів або додаткових угод щодо істотних умов та строків дії договору між стронами не укладалося.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, було направлено відповідачу вимогу про припинення дії договору оренди землі, у якому він висловив небажання продовжувати його дію. З відповіді відповідача позивачу стало відомо, що 01.03.2017 року укладено додаткову угоду та змінено строк дії договору на 20 років до 28.11.2031 року та додаткову угоду від 1.03.2017 року про зміну умов оплати оренди.

Позивач вказує, що строк дії договору оренди землі закінчився, інших додаткових угод про зміну умов строку дії оренди він не підписував, отже відповідачем порушене право позивача, як власника земельної ділянки, таким чином додаткові угоди мають бути визнані недійсними.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Припинено дію договору оренди землі від 15.07.2009 р., укладеного між сторонами ОСОБА_1 , як орендодавцем з однієї сторони, та Фермерським господарством «Озерова Л.М.», як орендарем з іншої сторони, про оренду земельної ділянки площею 7.7573 га в межах згідно з планом за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Китченківської сільської ради Богодухівського (колишнього - Краснокутського) району Харківської області (КСП «Нива»), кадастровий номер 6323582200:02:000:0167, з підстав закінчення строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі договору оренди землі від 15.07.2009 р., зобов`язавши Фермерське господарство «Озерова Л.М.» повернути у законне володіння, користування та розпорядження земельну ділянку площею 7.7573 га, за кадастровим номером 6323582200:02:000:0167 в придатному стані для використання за цільовим призначенням власнику ОСОБА_1 .

Визнано неукладеною додаткову угоду від 01 березня 2017р. про зміни і доповнення до договору оренди землі від 15.07.2009р. між «Орендодавцем» ОСОБА_1 та «Орендарем» Фермерським господарством «Озерова Л.М.» стосовно земельної ділянки площею 7.7573 га в межах згідно з планом за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Китченківської сільської ради Богодухівського (колишнього - Краснокутського) району Харківської області (КСП «Нива»), кадастровий номер 6323582200:02:000:0167.

Скасовано державну реєстрацію права користування земельної ділянки шляхом здійснення оренди Фермерським господарством «Озерова Л.М.» відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32740783 від 6.12.2016 р., проведеної державним реєстратором Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, за номером запису про інше речове право 17838497, на підставі додаткових угод від 01 березня 2017 р. та 1 березня 2017 р. про зміни і доповнення до договорів оренди землі від 15.07.2009 р. та від 01.12.2015 р. стосовно земельної ділянки площею 7.7573 га в межах згідно з планом, розташованої за межами населених пунктів на території Китченківської сільської ради Богодухівського району Харківської області (КСП «Нива»), за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.11.2016 р., кадастровий номер 6323582200:02:000:0167.

Зобов`язано Фермерське господарство «Озерова Л.М.» усунути перешкоди ОСОБА_1 у реалізації права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом звільнення та повернення земельної ділянки площею 7.7573 га в межах згідно з планом за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Китченківської сільської ради Богодухівського району Харківської області (КСП «Нива»), кадастровий номер 6323582200:02:000:0167.

Стягнуто з Фермерського господарства «Озерова Л.М.» на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати у розмірі 17 412 грн. 40 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки позивач як орендодавець не підписував всі три примірники спірної додаткової угоди від 01.03.2017 року, згоди та повноважень на її укладення й підписання іншій особі не надавав, є всі підстави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цього правочину, тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду оскаржила представник Фермерського господарства «Озерова Л.М.» адвокат Коваленко О.В., просила його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норма матеріального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що посилання позивача на те, що він не підписував додаткової угоди від 01.03.2017 р. до договору оренди землі від 15.07.2009 р. є безпідставними.

Зокрема, вказала, що спірна додаткова угода до договору оренди від 15.07.2009 р. містить паспортні дані ОСОБА_1 , додатками до нього є його копія паспорта, копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 листопада 2016 року, які були надані ним після оформлення спадщини після ОСОБА_3 попередньої власниці земельної ділянки, для укладання додаткової угоди, яка і була ним підписана. Окрім того, кожен рік ОСОБА_1 отримує орендну плату, що ним не заперечується.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.

Протоколом розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 31 травня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Кузнєцова О.Ю. судді: Карпушин Г.Л., Хіль Л.М.

Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2022 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

29 червня 2022 року від представника ОСОБА_1 адвоката Цуркан Віктора Івановича до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Окрім того, просив в межах апеляційного перегляду вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати за правничу допомогу в межах апеляційного перегляду в сумі 2900 грн. та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи (поштового супроводження відзиву та доказів за правничу допомогу відповідачам по справі).

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановленомісцевим судомта вбачається з матеріалівсправи, земельна ділянка загальною площею 7,7573 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Китченківської сільської ради Богодухівського (колишнього - Краснокутського) району Харківської області, з кадастровим номером: 6323582200:02:000:0167 належала ОСОБА_3 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР № 019234 ( т. 1, а.с.13).

15.07.2009 року між ОСОБА_3 та ПСП «Комсомольське» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років, державна реєстрація відбулась 31.08.2010 року у Краснокутському РВ Харківської регіональної філії ДП « Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.08.2010 року за № 041069900022, а відтак набрав чинності 31.08.2010 року та діяв до 31.08.2020 року (т. 1, а.с.14-16).

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вище вказану земельну ділянку успадкував ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області 25.11.2016 року, реєстр № 1685 (т. 1, а.с. 21).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.11.2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6323582200:02:000:0167(т. 1, а.с. 22).

01.03.2017 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Озєрова Л.М.», яке є правонаступником реорганізованого у встановленому законом порядку, приватного підприємства «Комсомольське» укладено додаткову угоду якою змінено пункт 8 Договору оренди землі від 15.07.2009 року та викладено, що Договір укладено на 20 років, тобто до 31.08.2030 року. Додаткова угода зареєстрована державним реєстратором, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2017 року за № 17838497 (т. 1, а.с.27).

Крім того, відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 1 березня 2017 року укладеної між ОСОБА_1 та ФГ «Озєрова Л.М.», внесені зміни до п. 9 Договору оренди землі від 15.07.2009 року щодо зміни розміру орендної плати (т. 1, а.с. 26).

Вказано, що додаткові угоди є невід?ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності з дати державної реєстрації, складена у 3 (трьох) примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Позивач, звертаючись до суду з позовом стверджував, що ніяких додаткових угод він, як орендодавець та власник земельної ділянки, не укладав та не підписував, зокрема щодо строків продовження договору оренди належної йому земельної ділянки.

В свою чергу, відповідач вказує, що посилання позивача на те, що він не підписував додаткової угоди щодо продовження строку договору оренди землі є безпідставним. Зазначив, що сторони дійшли згоди стосовно всіх істотних умов договору, в тому числі, щодо строку на який укладено договір, розміру орендної плати. Доказом цього є той факт, що до цього часу сторонами умови договору виконуються: земельна ділянка використовується орендарем згідно цільового призначення з дотриманням умов договору, орендар сплачував орендну плату, а орендодавець в свою чергу отримував її.

Позивач, заперечуючи факт підписання додаткових угод до договору оренди землі, заявив клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, яка була призначена ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 01.06.2020 р.

Згідно висновку експертизи від 30.10.2020 року № 17028/17029/20-32, підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 01.03.2017 року про зміни і доповнення до Договору оренди землі від 15.07.2009 р. укладеної між ОСОБА_1 та Фермерським господарством « Озєрова Л.М.», який наданий окремо, виконаний ОСОБА_1 .

Підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 01.03.2017 року про зміни і доповнення до Договору оренди землі від 15.07.2009 р. укладеної між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Озєрова Л.М.», який знаходиться в реєстраційній справі № 10953344163235 сектору державної реєстрації Краснокутської РДА, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою ( т. 2, а.с.47-53).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд прийшов до висновку, що оскільки позивач, як орендодавець, не підписував всі три примірники спірної додаткової угоди від 01.03.2017 року, згоди та повноважень на її укладення й підписання іншій особі не надавав, є всі підстави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цього правочину.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

У справі, що переглядаєтьсяпозивач наполягає на тому, що він не підписував додаткову угоду від 01.03.2017 року, зокрема щодо строку оренди земельної ділянки.

Ключовим питанням, з урахуванням встановлених обставин справи є те, як розв`язати «конкуренцію» примірників договору.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Устатті 629 ЦК Українизакріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац 1 частини першоїстатті 207 ЦК України).

Тлумачення абзацу 1 частини першоїстатті 207 ЦК Українисвідчить, що правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами; першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності,сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

У силу різних причин не виключені в цивільному обороті ситуації, за яких примірники одного й того ж договору матимуть відмінні (не ідентичні) редакції.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року справа № 613/1436/17.

Виходячи з вищевказаних роз`яснень Верховного Суду, враховуючи, що один примірник додаткової угоди від 01 березня 2017 року підписаний позивачем, суд тлумаче його на користь його дійсності та чинності, а відтак відповідач на законних підставах продовжує користуватися земельною ділянкою належною позивачу у відповідності до договору оренди від 15.07.2009 р. та додаткової угоди від 01.03.2017 р., тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Окрім цього, договір припиняється закінченням строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону України «Про оренду землі»), а тому заявлення позовної вимоги щодо припинення дії договору з підстав закінчення строку є не вірно обраним способом захисту.

У пунктах 69-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті15,16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Також суд першої інстанції помилково визнав неукладеною додаткову угоду від 01.03.2017 року, оскільки у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт можу бути спростований не шляхом подання окремого позову, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині рішення.

В подібних випадках ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок (пункт 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 202 року у справі № 145/2047/16-ц).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від23 грудня 2021 року у справі № 522/21240/19 (провадження № 61-2777св21) зазначено, що «у постанові Великої Палати Верховного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказано, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)».

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги в повному обсязі з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Озерова Л.М.» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1152,60 грн.

Керуючись ст. ст. 374 ч. 1 п. 2,376 ч. 1 п. 3, 4,382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ,яка дієв інтересахФермерського господарства"ОзероваЛ.М." задовольнити.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 20 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Озєрова Л.М.", Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про усунення перешкод у реалізації права вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом припинення договірних відносин відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Озерова Л.М.» судові витрати у розмірі 1152,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді Г.Л. Карпушин

Л.М. Хіль