Рішення

від 04.07.2022 по справі 380/12255/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року справа №380/12255/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Костецький Н.В.

секретар судового засідання Іваненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-Фірма "Язьм" (вул. Брюховицька, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 31978707) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю-Фірма "Язьм" (ТзОВ-Фірма "Язьм"-далі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд:

-визнати протиправним незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 16579113-01-07-03 від 09.07.2021 прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області;

-визнати протиправним незаконним та скасувати частково у сумі 950268,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 16580113-01-07-03 від 09.07.2021 прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведена документальна позапланова перевірка ТзОВ-Фірма Язьм з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності за наслідками якої був складений Акт № 12937/13-01-07-03/31978707 від 16.06.2021. На підставі Акту були винесені податкові повідомлення-рішення № 16579113-01-07-03 від 09.07.2021 та № 16580113-01-07-03 від 09.07.2021. Встановлені перевіркою порушення п.14 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО-далі) 11 Зобов`язання затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п.5 П(С)БО 16 Витрати затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, п.7 П(С)БО 26 Виплати працівникам затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 № 601 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10.11.2003 № 1025/8346 та пп. 134.1.1 п.134, ст.134 Податкового кодексу України позивач вважає хибними, оскільки нарахування забезпечення на оплату відпусток в кінці звітного року, яке підтверджене належними розрахунками та інвентаризацією невикористаних днів відпустки кожним працівником, жодним чином не призвело до порушення пп.134.1.1 п.134, ст.134 Податкового кодексу України та не зумовило завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017-2020 роки.

Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 11.08.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі і призначено підготовче засідання.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що Головним управлінням ДПС у Львівській області дійсно проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ-Фірми "Язьм" за наслідками якої було прийнято податкові повідомлення-рішення № 16579113-01-07-03 від 09.07.2021 та № 16580113-01-07-03 від 09.07.2021. Не погоджуючись з твердженнями позивача в позовній заяві, представник відповідача зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 13 П(С)БО 11 "Зобов`язання" сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахування на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Під час проведення перевірки ТзОВ-Фірми "Язьм" відповідачу було надано позивачем накази про облікову політику підприємства та розрахунок створення резерву забезпечення виплат відпусток працівникам підприємства на 2017, 2018, 2019, 2020 роки. За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення п.13 П(С)БО 11 Зобов`язання, п.5 П(С)БО 16 Витрати, п.7 П(С)БО 26 Виплати працівникам та пп. 134.1.1 п.134, ст.134 Податкового кодексу України, ТзОВ-Фірма "Язьм" завищено витрати на загальну суму 3491719 грн., в тому числі за 4 квартал 2017 року на суму 715708 грн., за 4 квартал 2018 року на суму 1114186 грн., за 4 квартал 2019 року на суму 711539 грн., за 4 квартал 2020 року на суму 950286 грн. Також у зв`язку із невірним відображенням нарахування резерву забезпечення виплат відпусток працівникам ТзОВ-Фірма "Язьм", перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 13.07.2017 по 31.12.2020 встановлено його заниження всього у сумі 457458 грн., в тому числі за 4 квартал 2017 на суму 128 827 грн., за 4 квартал 2018 на суму 200544 грн., за 4 квартал 2019 року на суму 128077 грн., та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 1358385 грн., в тому числі за 4 квартал 2020 року в сумі 1358385 грн. Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання 05.07.2022 учасники судового процесу не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ-Фірма "Язьм" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.07.2017 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт перевірки від 16.06.2021 № 12937/13-01-07-03/31978707.

За результатами перевірки встановлено порушення п.14 П(С)БО 11 Зобов`язання затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, п.5 П(С)БО 16 Витрати затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, п.7 П(С)БО 26 Виплати працівникам затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 № 601 та пп. 134.1.1 п.134, ст.134 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 16579113-01-07-03 від 09.07.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 457458 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 114364, 50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 16580113-01-07-03 від 09.07.2021 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 1358385 грн.

ТзОВ-Фірма "Язьм" надіслало на адресу Головного управління ДПС у Львівській області заперечення на висновки акта перевірки від 16.06.2021 № № 12937/13-01-07-03/31978707.

24.06.2021 Головним управлінням ДПС у Львівській області отримано заперечення ТзОВ-Фірми "Язьм" за результатами розгляду якого постійно діючою комісією розгляду спірних питань Головного управління ДПС у Львівській області прийнято колегіальне рішення, що аргументи, наведені у запереченні, та додаткові документи до нього, не спростовують фактів порушень, вказаних в акті перевірки від 16.06.2021 № № 12937/13-01-07-03/31978707, а висновок акта перевірки є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.157 підпункту 14.1. статі 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податкове повідомлення-рішення, серед іншого, містить суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок (підпункт 1 підпункту 58.1.1. пункту 58.1. статті 58 ПК України).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення як акт індивідуальної дії породжує для платника податків зобов`язання щодо сплати грошового зобов`язання та повинно містити правову (юридичну) підставу прийняття такого рішення.

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 15.01.2021 року № 41030-01-2/1016 для складання фінансової звітності підприємства застосовують МСФЗ, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на вебсторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. Переклад українською мовою Концептуальної основи фінансової звітності, МСФЗ, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, тлумачення Комітету з тлумачень МСФЗ (КТМФЗ) та тлумачення Постійного комітету з тлумачень (ПКТ) розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік / Запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності» рубрики «Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність» розділу «Діяльність». Зокрема, відповідно до міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» «МСФЗ - це стандарти та тлумачення, видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). Вони охоплюють: а) Міжнародні стандарти фінансової звітності; б) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; в) Тлумачення КТМФЗ; г) Тлумачення ПКТ».

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності 1 затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73.

Відповідно до абз. 2 п.13 П(С)БО 11 Зобов`язання сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.5, п.6 П(С)БО 16 Витрати витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно п. 18. П(С)БО 16 «Витрати» до складу адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та того загальногосподарського персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, зослуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, дов`язані з купівлею-продажем валюти;

Згідно з п.7 П(С)БО 26 Виплати працівникам виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов`язанням через створення забезпечення у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу. Базою оподаткування цим податком відповідно до пункту 135.1. статті 135 ПК України є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеноюстаттею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі висновків акту перевірки від 16.06.2021 № 12937/13-01-07-03/31978707, Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено повідомлення-рішення:

-№16580/13-01-07-03 від 09.07.2021 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 1358385, 00 грн;

-№16579/13-01-07-03 від 09.07.2021 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 457458,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114364,50 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки від 16.06.2021 № 12937/13-01-07-03/31978707 ТзОВ -Фірма «Язьм» в порушення вимог п.14 П(С)БО 11 «Зобов`язання» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N 20 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за N 85/4306, п. 5 П(С)БО 16 «Витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248, п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 №601 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10.11.2003 № 1025/8346 та пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) за період: 13.07.2017 року по 31.12.2020 року завищено витрати на загальну суму 3 491 719 грн., в тому числі: собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 1111385 грн., адміністративні витрати на загальну суму 1273007 грн, та витрати на збут на: загальну суму 107 327 грн. за рахунок невірного відображення нарахування резерву забезпечення виплат відпусток працівникам підприємства.

Позивач в позовній заяві зазначав, що нарахування забезпечення на оплату відпусток в кінці звітного року, яке підтверджене належними розрахунками та інвентаризацією невикористаних днів відпустки кожним працівником, жодним чином не призвело до порушення пп.134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу та не зумовило завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування.

Вищевказане було наголошено позивачем в судових засіданнях а також стверджувалося свідком ОСОБА_1 - бухгалтером ТОВ-Фірми Язьм.

Відповідно до інформації, яка зазначена в розрахунках створення резерву забезпечення виплат відпусток працівникам підприємства ТОВ-Фірми Язьм за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, суд встановив наступне.

У грудні 2017 року ТОВ-Фірма Язьм в бухгалтерському обліку відображено створення забезпечення на виплату відпусток працівникам на 2018 рік наступними проведеннями Дт 91, 92, 93 Кт 471-715708 грн., в результаті чого завищено собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 460785 грн., адміністративні витрати на загальну суму 225 184 грн., та витрати на збут-на загальну суму 29739 грн.

У грудні 2018 року ТОВ-Фірма Язьм в бухгалтерському обліку відображено створення забезпечення на виплату відпусток працівникам на 2019 рік наступними проведеннями Дт 91, 92, 93 Кт 471-1114186 грн., в результаті чого завищено собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 468860 грн., адміністративні витрати на загальну суму 597838 грн., та витрати на збут-на загальну суму 47488 грн.

У грудні 2019 року ТОВ-Фірма Язьм в бухгалтерському обліку відображено створення забезпечення на виплату відпусток працівникам на 2020 рік наступними проведеннями Дт 23, 91, 92, 93 Кт 471-711539 грн., в результаті чого завищено собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 522607 грн., адміністративні витрати на загальну суму 181993 грн., та витрати на збут-на загальну суму 6939 грн.

У грудні 2020 року ТОВ-Фірма Язьм в бухгалтерському обліку відображено створення забезпечення на виплату відпусток працівникам на 2021 рік наступними проведеннями Дт 23, 91, 92, 93 Кт 471-950286 грн., в результаті чого завищено собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 659133 грн., адміністративні витрати на загальну суму 267991 грн., та витрати на збут-на загальну суму 23162 грн.

Зазначені висновки суду підтверджуються також висновками акту перевірки від 16.06.2021 № 12937/13-01-07-03/31978707 ТзОВ -Фірма «Язьм».

Крім цього свідком ОСОБА_2 - ревізором-інспектором, підтверджено порушення позивачем порядку нарахування забезпечення на оплату відпусток.

Позивачем не заперечувався факт нарахування резерву забезпечення виплат відпусток працівникам ТОВ - Фірма «Язьм» з порушенням п.13 ПСБО 11 «Зобов`язання».

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що позивачем в порушення п.13 ПСБО 11 «Зобов`язання», п. 5 П(С)БО 16 «Витрати», п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам» та пп 134.1.п. 134.1. ст. 134 Кодексу завищено витрати на загальну суму 3 491 719,0 грн., в тому числі за 4 квартал 2017 року на суму 715 708 грн., за 4 квартал 2018 року на суму 1 114 186 грн., за 4 квартал 2019 року на суму 711 539 грн., за 4 квартал 2020 року на суму 950 286 грн. Крім цього, через невірне відображенням нарахування резерву забезпечення виплат відпусток працівникам ТОВ - Фірма «Язьм», оскільки таке здійснювалось один раз в рік в кінці звітного періоду, а не щомісячно, як зазначається в п.13 П(С)БО 11 Зобов`язання, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 13.07.2017 року по 31.12.2020 року встановлено його заниження всього у сумі 457 458 грн, в тому числі за 4 кв. 2017 року на суму 128 827 грн., за 4 кв. 2018 року на суму 200 554 грн., за 4 кв. 2019 року на суму 128 077грн., та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 1 358 385 грн. в тому числі за 4 кв. 2020 року в сумі 1 358 385 грн.

Доказів протилежного позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, не ґрунтуються на приписах норм матеріального права, а тому не належать задоволенню в повному обсязі.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю-Фірма "Язьм" (вул. Брюховицька, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 31978707) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Судові витрати не стягуються .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній.

Повний текст рішення складено 15.07.2022.

Суддя Костецький Н.В.