Рішення

від 17.07.2022 по справі 420/8247/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8247/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічний «НЕКСТ» України» (вул.Київська,27-А,літ. «В», с.Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічний «НЕКСТ» України» до Одеської митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2022 року № UA500020/2022/000204/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000358.

Позов мотивовано тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 21 червня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом було надано відмову. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічний «НЕКСТ» України» є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, акредитованим митним органом (картка акредитації UA10038011045, номер картки обліку 125/2012/0000884).

Вiдповiдно до умов Зовнішньоекономічного договору (контракту) № 01-06/2014 від 16 червня 2014 року (далі по тексту - Контракт), укладеного мiж ТОВ «Електротехнічний «НЕКСТ» України» (Україна) та «FUZHOU LINSHENG IMPORTEXPORT TRADING CO.LTD» (м.Фучжоу, КНР) (далі по тексту Постачальник) конкретне найменування, кількість і ціна товару кожної партії вказуються у Додатках, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1.1. Контракту).

Товар відвантажується на умовах, вiдповiдно до Інкотермс 2010. Конкретні умови відвантаження для кожної партії товару вказуються у додатковiй угоді до цього Контракту (п.п.3.1.-3.3. Контракту та Додаток № 27 до Контракту).

13.05.2022 року позивачем подано до митного оформлення митну декларацію UA 500020.2022.009153 вiд 13.05.2022 року та додаткові документи документи:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) №01-06/2014 від 16.06.2014р. з іноземним постачальником «FUZHOU LINSHENG IMPORT EXPORT TRADING CO.LTD» (КНР);

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток № 27 від 28.11.2021р.;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №6/ Gio 15.11.2021р.;

Калькуляція вартості товару в кількості 7 документів;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) LS2021-03112 від 28.11.2021р.;

Пакувальний лист (Packing list) NG/n bio 28.11.2021р.; 24.Коносамент (Bill of lading) Tr+LCL 229268 від 31.12.2021р.;

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 21C3500B1690/00053 від 30.11.2021р.;

Копія митної декларації країни відправлення 371720210000082510 від 26.11.2021 р.;

Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією вих. №Ц-146 від 11.05.2022р.;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати вих. №171 від 23.02.2022p.;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги - Рахунок на оплату №454 від 23.02.2022р.; 33. Картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами (картка акредитації) UA10038011045. номер картки обліку 125/2012/0000884.

Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2022 року № UA500020/2022/000204/2 в розділі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості оскаржуваного рішення зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) вiдповiдно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) вiдсутня будь-яка iнформацiя щодо включення не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильнiсть визначення митної вартості самих товарів;

2)згiдно п.1 розд.2 Документами, якi пiдтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числовi значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартостi. Вiдповiдно до вимог розділу III «Правил...». затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для пiдтвердження витрат на транспортування декларантом вiдповiдно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять вiдомостi про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) вiд виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторiн, суму та умови платежу, Іншi вiдомостi, вiдповiдно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банкiвськi та платіжні Документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг вiдповiдно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарiв здiйснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмiр тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 километр маршруту.

Якщо відсутні будь-які вiдомостi про фактично витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територюУкрапни, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для вiдповiдного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару;

3) у митній декларації країни вiдправлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здiйснюється дана поставка;

4) в платіжному дорученні, наданому до митного оформлення, вiдсутнi посилання на зовнішньоекономічний договір та інвойс, отже неможливо його ідентифікувати з даною поставкою;

5) вiдповiдно до специфікації, наданої до митного оформлення, оплата за товар іде у формі передплати 20% і 80%. Однак сума, зазначена у платіжному дорученні, не відповідає зазначеним умовам;

6)у митній декларації країни вiдправлення вiд 26.11.2021 № 371720210000082510 зазначено коди товарiв, вiдмiннi вiд кодів, зазначених у ЕМД;

7)у наданому до митного оформлення прайс-листi не зазначено перiод, на який дійсна дана пропозиція.

На підставі чого Одеською митницею прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000358.

Не погоджуючись з рішеннями Одеської митниці, вважаючи їх протиправним та таким, які прийнято без урахування усіх обставин справи, ТОВ «Електротехнічний «НЕКСТ» України» звернулось до суду з даною позовною заявою.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст.52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для з`явлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З`явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з`явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару від 14.05.2022 року № UA500020/2022/000204/2, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, у їх сукупності, суд зазначає наступне.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, у п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митні декларації, в порівняння з якими співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією, та на підставі яких документів визначалась вартість товару відповідно не є можливим.

В оскаржуваному рішенні митним органом також зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації в поданих доказах.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання контролюючого органу у рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних АСМО Інспектор, ЄАІС Держмитслужби України не заслуговують на увагу суду, оскільки означені відомості у жодному разі не можуть слугувати підставою для заниження митної вартості товарів, у разі наявності у декларанта всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

До того ж, слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію, а також в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, та інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, а тому така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховним Судом у відповідних постановах неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.

Щодо твердження відповідача, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів» суд зазначає наступне.

В пункті 2.1. контракту від 16.06.2014 № 01-06/2014 визначено: « 2.1. Упаковка і маркування Товару, що поставляється, виробляється Продавцем відповідно до міжнародних вимог.».

Крім того, поставка товару здійснювалась на умовах FOB (Free On Board) Інкотермс 2010 (п.п.3.1 .-3.3. Контракту, Додаткова угода № 9 та Додаток № 27 до Контракту).

Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) ст.А.9. Інкотермс 2010 Перевірка - пакування - маркування (на умовах FOB), - продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов`язані з упаковкою, необхідною для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято зазвичай відправляти обумовлені контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування, були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна бути маркована належним чином.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 - має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими FUZHOU L1NSHENG IMPORTEXPORT TRADING CO.LTD - не передбачалось.

Отже, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Щодо твердження відповідача, що « згідно п.1 розд.2 Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок- фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за І кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару» суд зазначає наступне.

В Додатковій угоді № 9 від 28.01.2019 року до контракту від 16.06.2014 № 01-06/2014 визначено:

« 1.1. Продавець зобов`язується продати, а покупець купити на умовах FOB-Шанхай, КНР....» « 3.1. Ціна на товар встановлюється в доларах США на умовах FOB-Шанхай. КНР...»

Умови FOB передбачають, що продавець зобов`язаний доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно; витрати на доставку товару на борт судна покладаються на продавця.

Також, на підтвердження витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України, то відповідно до ч.2 ст.53 МК України та згідно Наказу МФУ від 24.05.2012 р. №599 надано Довідку про транспортні витрати №171 від 23.02.2022р.

З огляду на викладене посилання відповідача у п. 2 оскаржуваного рішення не є правомірними.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що у митній декларації країни відправлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), згідно якого здійснюється дана поставка, оскільки це митна декларація країни відправлення.

Стосовно твердження відповідача, що у платіжному дорученні, наданому до митного оформлення, відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір та інвойс, отже неможливо його ідентифікувати з даною поставкою суд зазначає, що митному органу позивачем надавалися SWIFTи, платіжні доручення та заявки в банк; посилання на контракт є в платіжних дорученнях.

Щодо твердження відповідача, що відповідно до специфікації, наданої до митного оформлення, оплата за товар іде у формі передплати 20% і 80%. Однак сума, зазначена у платіжному дорученні, не відповідає зазначеним умовам, суд приймає пояснення позивача, що в заявках є розподіл сум (стосується першого SWIFT); оплата була здійснена трьома частинами: 20% 15.11.2021, 40% 27.04.2022, 40% 24.05.2022, які підтверджуються належними доказами.

Відповідач зазначає, що у митній декларації країни відправлення від 26.11.2021 № 371720210000082510 зазначено коди товарів, відмінні від кодів, зазначених у ЕМД, на що суд зазначає, що код на патрони керамічні співпадає на рівні 6 знаків відповідно до міжнародної гармонізованої системи. Гармонізована система опису та кодування товарів (Гармонізована система, ГС) міжнародна номенклатура товарів, розроблена Всесвітньою митною організацією. До ГС входить близько 5 000 груп товарів; кожна група позначається шестизначним цифровим кодом. Товари упорядковані в логічну структуру і мають добре визначені правила для досягнення уніфікованої класифікації. ГС використовується більше ніж 200 країнами на основі їхніх Митних тарифів, а також для збору міжнародної торгової статистики. В термінах ГС класифіковано більше 98 % товарів міжнародної торгівлі.

На ГС базується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Останньою редакцією є ГС 2012 року. УКТЗЕД відповідно Закону України від 19.09.2013 №584-VIІ "Про Митний тариф України" з 1 січня 2014 базується на ГС 2012 року.

Якщо в УКТЗЕД по відношенню. до її міжнародних частин ГС та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу виявлено неточності, які виникли в результаті неправильного перекладу з офіційної моди оригіналу на українську мову, назв позицій, підпозицій. а також текстів приміток до розділів, груп, позицій, підпозицій та додаткових приміток, то за основу приймаються тексти оригіналів офіційних видань Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

На твердження відповідача, що у наданому до митного оформлення прайс-листі не зазначено період, на який дійсна дана пропозиція, суд зазначає, що у прайс-листі б/н від 15.11.2021р. вказано, що пропозиція дійсна 90 днів.

Крім того Позивачем було надано Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією за вих. №Ц- 146 від 11.05.2022р., де експерт шляхом порівняльного методичного підходу визначив ціну товару, яка відповідає ціні, зазначеній у інвойсі.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, судом встановлено, що ТОВ «Електротехнічний «НЕКСТ» України», з метою підтвердження митної вартості товару, до Одеської митниці Держмитслужби надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо правомірності, та обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Електротехнічний «НЕКСТ» України», та відповідно наявності підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2022 року № UA500020/2022/000204/2; та

картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000358.

Вищевикладене спростовує твердження Одеської митниці, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Електротехнічний «НЕКСТ» України» є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню повністю, з вищенаведених підстав.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічний «НЕКСТ» України» (вул.Київська,27-А,літ. «В», с.Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141) до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.05.2022 року № UA500020/2022/000204/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2022/000358.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,буд.21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічний «НЕКСТ» України» (вул.Київська,27-А,літ. «В», с.Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141, код ЄДРПОУ 38011045) судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко