УХВАЛА
18 липня 2022 р. м. Харків Справа № 480/9823/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Курило Л.В.,
Суддів Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 480/9823/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумбуд АГРО"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумбуд АГРО" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У зв`язку з несплатою судового збору апелянтом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Згідно довідки про доставку електронного листа, 23.02.2022 о 21:04 год. Головним управлінням ДПС у Сумській області отримано копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 07.03.2022.
29.06.2022 Головним управлінням ДПС у Сумській області подано до суду клопотання, в якому заявник просить суд відстрочити сплату судового збору в адміністративній справі № 480/9823/21.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено у рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Проте, колегія суддів зазначає, що жодних належних обґрунтувань щодо неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржник не наводить, жодних належних документів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу відстрочення сплати судового збору не надає.
Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняють неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.
Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення. та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, за приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, порядок і підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч. 1 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору можливо з підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", і вказаний перелік підстав є вичерпним.
Колегія суддів зазначає, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, як вже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Колегія суддів зазначає, що скаржник діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та крім того, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність рахунку контролюючого органу коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає і інших сферах його діяльності.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору субєктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України не внесено.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Посилання відповідача про те, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони сформовані щодо юридичних осіб приватного права, а не суб`єктів владних повноважень, яким є відповідач.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Крім того, суд враховує що положення п. 1-1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим, обставини пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Аналогічні висновки містить ухвала Верховного Суду від 17.06.2022 по справі №520/2239/21 та від 15.06.2022 по справі № 520/17936/2020, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 298 КАС України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 14.02.2022 у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 КАС України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області текст ухвали виготовлений 18.07.2022.
Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 480/9823/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумбуд АГРО" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2022 |
Оприлюднено | 20.07.2022 |
Номер документу | 105288868 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні