Постанова

від 25.09.2007 по справі 8/413пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/413пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.09.07                                                                                 Справа № 8/413пн-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, місто Луганськ,

до Сватівського районного відділу Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України у Луганській області, місто Сватове, -

про спонукання виконати певні дії,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Козацька Ю.О. –головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правової роботи КРУ, - довіреність №7 від 09.01.07 року; Кодацький М.В. –начальник контрольно-ревізійного відділу, - довіреність №5785 від 26.07.07 року;

від відповідача –Потапенко  О.О. –начальник Сватівського РВ МНСУ у Луганській області, - посвідчення  ЛГ №001249  від 02.01.07 року, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

          зобов'язання відповідача –Сватівського районного відділу Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України у Луганській області (далі –Райвідділ, - відповідач) вжити заходів щодо виконання вимоги позивача №311-14/238 від 26.03.07 року;

           стягнення  з нього на користь Державного бюджету судових витрат.

          На підставі розпорядження заступника голови –в.о. голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 17.08.07 року розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 17.08.07 року; позивач до цього засідання не прибув.

          На підставі ст. 150 КАСУ у судовому засіданні, яке відбулося 11 вересня 2007 року, оголошено перерву до 25 вересня 2007 року –у зв'язку з необхідністю надати сторонам можливість подати до суду додаткові докази.

У судовому засіданні представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому  його задоволено судом.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, про що також зазначив у  відзиві на нього (вих. №13/45/1610 від 18.09.07 року), з посиланням на те, що вимоги КРУ про вжиття заходів до усунення виявленого під час перевірки порушення, яке полягає у недоотриманні власних надходжень (плата за послуги, що надаються бюджетними установами) у сумі 24224,00 грн., - не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки у Райвідділу немає законних підстав для дотримання вказаної суми коштів.

Так, термін дії договорів про надання платних послуг щодо розробки інженерно-технічних рішень, по яких не було враховано відповідний індекс підвищення плати за надані послуги, на даний час закінчився; усі ці договори виконано, - а значить, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ),  зміна ціни у договорі після його виконання не допускається;

зміст наказу №43 Державного комітету з будівництва та архітектури, на підставі п. 1 якого індекс підвищення розцінок за вищезгаданими договорами підвищено до рівня 2,53, - а також наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №91 від 27.03.06 року, пунктом 1 якого індекс підвищення розцінок за вищезгаданими договорами доведено до рівня 3,24, - ніким: ані МНС України, ані будь-якими іншими органами, вказаними у цих наказах, - до відома Райвідділу у 2005 та 2006 роках не доводилися, а тому у останнього не було підстав для їх застосування.

Наказ МНС України №50 від 28.02.07 року «Про порядок надання технічних умов щодо забезпечення пожежної безпеки», у пункті 1 якого йдеться про необхідність застосування індексу до розцінок для обрахування розміру плати за видачу технічних умов та вартості розробки інженерно-технічних рішень, - вимагається застосовувати з дня прийняття цього наказу; останній надійшов до Райвідділу з Головного управління МНС України у Луганській області 02.03.07 року (копію наказу додано до матеріалів справи).

          І.Заслухавши  представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          1. Сватівський районний відділ Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України у Луганській області є установою загальнодержавної форми власності; вид діяльності –реалізація державної політики у сфері пожежної та техногенної безпеки, оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пожежної охорони, гасіння пожеж та проведення аварійно-рятувальних робіт, з впровадженням науково-технічних та практичних заходів щодо підвищення захисту населення та територій (пункт 2 Положення про відділ).

04.02.05 року Сватівською районною державною адміністрацією його зареєстровано в якості юридичної особи, у зв'язку з чим до ЄДР внесено реєстраційний запис за №13741200000000328, що підтверджується матеріалами справи.

Фінансування його діяльності здійснюється за рахунок бюджетних коштів, - згідно  Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Сватівського районного відділу Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України у Луганській області за період з 01.10.05 року по 01.01.07 року»№311-21/3 від 14.03.07 року (далі –Акт №311-21/3), -  за перевіряємий період Райвідділу виділено 1.821.954 грн.  бюджетних коштів.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.02 року №659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання»(далі – Постанова №659), - передбачено право бюджетних установ мати власні надходження, які поділяються на кілька груп, з яких перша –плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер  і обов'язково плануються у бюджеті.

Перша група поділяється на підгрупи, у т.ч.:

           1)плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконання основних функцій та завдань бюджетних установ (п. 2 постанови).

          Згідно Постанові №659 право на надання таких платних послуг надано МНС України, а значить  і  Райвідділу.

          Цей висновок також підтверджується:

          постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1998 року №2328 «Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу»(далі –Порядок №2328) (пункти 2, 3,4 та ін.);

          Положенням про Райвідділ (п.4).

          2.Фахівцями Контрольно-ревізійного відділу у Сватівському районі Контрольно-ревізійного управління у Луганській області (далі –КРУ, - позивач)  в період з 02.02.07 року по 14.03.07 року  здійснено перевірку фінансово-господарської діяльності  Райвідділу за період з 01.10.05 року по 01.01.07 року, - за наслідками якої складено  акт.

          В ході перевірки виявлено факт незастосування Райвідділом наступних наказів:

          Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.02.05 року №43, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.03.05 року за №303/10583, згідно якому на виконання вищезгаданої постанови КМУ від 20.12.99 року №2328  затверджено індекс до розцінок для обрахування розміру  плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які встановлені Порядком №2328, - у розмірі 2,53 (пункт 1);  

          Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.03.06 року №91 «Про затвердження індексу для визначення розміру плати за виконання робіт», зареєстрованого у Мінюсті України 04.04.06 року за №377/12251, -  згідно якому на виконання вищезгаданої постанови КМУ від 20.12.99 року №2328  затверджено індекс до розцінок для обрахування розміру  плати за видачу архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які встановлені Порядком №2328, - у розмірі 3,24 (пункт 1).

          Це призвело до  того, що при укладенні у 2006 році угод  щодо робіт по виконанню та видачі технічних умов між начальником Райвідділу та замовниками (в основному фізичними особами) індексація розміру вартості платних послуг на вищезгадані індекси не проводилася. Зазначене порушення призвело до недоотримання Райвідділом власних надходжень (коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами), за 2006 рік у сумі 24224,00 грн.

          Виявлене порушення відображено у Акті №311-21/3, з яким 16.03.07 року особисто ознайомлений начальник Райвідділу, який також отримав його примірник, що підтверджується матеріалами справи.

          26.03.07 року КРУ в особі Сватівського КРВ спрямувало на адресу Райвідділу Вимогу №311-14/238 від 26.03.07 року «Про усунення порушень, виявлених в результаті ревізії», в якій висунуто вимогу про вжиття заходів по усуненню виявлених порушень, а саме: забезпечити надходження до спеціального фонду Сватівського РВ ГУ МНС недоотриманих власних надходжень (плата за послуги, що надаються бюджетними установами) у сумі 24224,00 грн. (п. 1), про що інформувати КРВ у Сватівському районі до 25.05.07 року (п. 2).          

          Райвідділ, отримавши цю Вимогу, своїм Запереченням повністю відхилив її, пославшись на те, що вини Райвідділу у недоотриманні вищезгаданої суми коштів –немає, оскільки до його відома не було доведено факт прийняття та існування вищезгаданих наказів №43 та №91.   

          З матеріалів справи вбачається, що Райвідділ у встановленому порядку не оскаржив та не оспорив Вимогу КРУ.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1. МНС  України  у  своїй  діяльності  керується Конституцією України,  законами  України,  актами  Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням (пункт 2 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Указом Президента України від 10 жовтня 2005 року N 1430/2005).

          Аналогічна норма викладена у пункті 2 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 02.11.06 року №1539, а також у пункті 2 Положення про Сватівський районний відділ Головного управління МНС в Луганській області.

          Згідно частині 1 ст. 8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.

          Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що  не передбачено  законодавством.  

           Органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України (ст. 19 Конституції).

          Кожен  зобов'язаний   неухильно    додержуватися Конституції України та законів України, не  посягати  на  права  і свободи, честь і гідність інших людей.

           Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції).

2.Обидва вищезгадані накази (№43 від 28.02.05 року та №91 від  27.03.06 року) зареєстровані у Міністерстві юстиції України, що відповідає вимогам ст. 1 Указу Президента України від 03.10.92 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», - згідно якій  з  1  січня  1993  року  нормативно-правові акти, які видаються  міністерствами,  іншими  органами  виконавчої влади,  органами  господарського  управління  та  контролю  і  які зачіпають права, свободи й законні  інтереси  громадян  або  мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

    Нормативно-правові  акти,  зазначені  в  статті  1  цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації,  якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності (ст. 3).

          Отже, після реєстрації у Мінюсті України обидва накази стали обов'язковими для виконання на усій території України.

          Міністерства,  інші  центральні органи виконавчої  влади, органи   господарського  управління  і  контролю  направляють  для виконання  нормативно-правові  акти  лише   після   їх   державної реєстрації та офіційного опублікування.

          У разі  порушення  зазначених  вимог  нормативно-правові акти вважаються такими,  що не  набрали  чинності,  і  не  можуть  бути застосовані.

          При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання  на  дату  і  номер  державної реєстрації акта є обов'язковим  (пункт  15  Положення про державну  реєстрацію  нормативно-правових  актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та  контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою КМУ від 28.12.92 року №731 (з наступними змінами та доповненнями)).

Згідно даним Інформаційно-правової системи «Законодавство України»обидва накази  були опубліковані у засобах масової інформації –у «Офіційному віснику України», а саме:

наказ №43 від 28.02.05 року –у №12 від 08.04.05 року, ст. 570;

наказ №91 від 27.03.06 року –у №15 від 26.04.06 року, ст. 1142.

Тобто, обидва накази належним чином доведені до відома юридичних та фізичних осіб України.

З огляду на викладене суд вважає, що посилання відповідача на те, що вищезгадані накази не були доведені до його відома, а тому він не міг та не мав підстав для їх застосування у своїй діяльності, - є некоректними та не можуть бути враховані судом.

Аналогічним чином суд розцінює посилання відповідача на вищезгаданий наказ МНС №50 від 28.02.07 року.

3.Досліджуючи довод Райвідділу про те, що вимоги позивача суперечать нормі, викладеній у частині 3  статті 632 ЦКУ, згідно якій зміна ціни в договорі  після його виконання не допускається, - суд вважає, що він не може бути прийнятий до уваги з наступних підстав.

Позивач не висуває до відповідача  вимогу про внесення змін до договорів про надання платних послуг відповідачем, укладених ним у 2006 році та уже виконаних; він не стверджує, що Вимога повинна бути виконана саме таким шляхом, - позивач стверджує, що Райвідділом у такий спосіб було недоотримано 24224,00 грн. власних надходжень, а значить на цю суму було завдано збитків державним інтересам в особі Райвідділу.

Як сказано у п. 7 Положення про Райвідділ, його очолює начальник, який забезпечує дотримання дисципліни та законності в діяльності підпорядкованих підрозділів, організовує здійснення внутрішнього фінансового контролю у підрозділах, що належать до сфери управління районного відділу, розглядає матеріали контрольних заходів і вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків та порушень відповідно до чинного законодавства (п.8).

Районний відділ утримується за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених чинним законодавством (п.9).

Отже, - Вимога позивача про вжиття заходів до усунення виявлених порушень є правомірною, ґрунтується на чинному законодавстві та результатах перевірки; обрання способу її виконання позивачем покладено на відповідача, - з урахуванням норм чинного законодавства.

Суд погоджується з таким підходом.

        Інший підхід до оцінки спірної Вимоги є порушенням конституційних принципів верховенства права та обов'язку кожного неухильно  додержуватися Конституції України та законів України, не  посягати  на  права  і свободи, честь і гідність інших людей, а також принципу про те, що  незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

 5.Право позивача висувати спірну Вимогу витікає з норми, викладеної у  частині 1  статті 2 Закону України від 26.01.93 року №2939-ХІІ «Про контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі –ЗУ 2939-ХІІ), згідно якій головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

  Пунктом 7 ст. 10 цього Закону встановлено, що органи контрольно-ревізійної служби в Україні мають право пред'являти керівникам та іншим службовим особам міністерств та інших органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних установ, а також підприємств, установ і організацій, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів, що ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пункт 10 тієї ж статті Закону надає контрольно-ревізійним органам право на звернення до суду в інтересах держави з позовом до підконтрольного закладу, установи, організації з вимогою забезпечити виконання  вимог КРУ щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань зебереження і використання активів.

Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються чи перевіряються (ч. 2 ст. 15 названого Закону).

Відповідач не спростував  позовні вимоги.

Позивач, будучи суб'єктом владних повноважень, довів законність та обгрунтованість своїх дій та рішень.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись частиною 4 ст.94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

          На підставі викладеного, ст.ст.2, 10 та 15 Закону України від 26.01.93 року №2939-ХІІ «Про контрольно-ревізійну службу в Україні», керуючись ст.ст.94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Зобов'язати Сватівський районний відділ Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України у Луганській області, ідентифікаційний код 23315479, який знаходиться за адресою: місто Сватове, майдан Злагоди, 21 Луганської області, - виконати  у повному обсязі пункти 1 (перший) та 2 (другий) Вимоги Контрольно-ревізійного відділу у Сватівському районі Контрольно-ревізійного управління у Луганській області від 26.03.2007 року №311-14/238  (акт перевірки від  14.03.07 року №311-21/3) наступного змісту:

           1)вжити заходів по усуненню виявлених порушень, а саме: забезпечити надходження до спеціального фонду Сватівського РВ ГУ МНС  недоотриманих власних надходжень (плата за послуги, що надаються бюджетними установами) у сумі 24224 грн. 00 коп.;

          2)про вжиті заходи надіслати відповідну письмову інформацію на адресу КРВ у Сватівському районі КРУ у Луганської області.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представників сторін у судовому засіданні 25.09.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 01.10.2007 року.

Суддя                                                                                                          А.П.Середа