Рішення

від 01.10.2007 по справі 9/445пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/445пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.07                                                                                 Справа № 9/445пд.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Виробничо-комерційного приватного підприємства «МАГ», м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання договору купівлі-продажу дійсним

в присутності представників:

від позивача –Заікіна О.Д., дов. б/н від 02.07.07,

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивач звернувся з позовом, у якому просить:

Ш          визнати укладеним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.05.03р., розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Паризької Комуни, 10, між позивачем та відповідачем,

Ш          визнати за позивачем право власності на нерухоме майно за договором від 23.05.03р., розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Паризької Комуни, 10, а саме: камеру сушильну (будівлю) літ. ДІН, частину складу тимчасового гальванічного цеху, літ. Х, кімнати 27, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, загальною площею 184,4 кв. м.

          Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у засідання суду не прибув.

В обгрунтування позовних вимог позивач виклав наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна 23.05.03р., за яким відповідач (продавець) зобов'язався передати у власність позивачу (покупцю) частку комплексу будинків та споруд промислового майданчику № 1 Сєвєродонецького приладобудівного заводу. Право власності на об'єкт продажу підтверджено наказом Фонду державного майна України № 52-АТ від 20.12.95р. і зареєстроване в БТІ м. Сєвєродонецька.

Відповідно до п. 1.2 договору право власності на об'єкт продажу переходить до покупця з моменту реєстрації договору в БТІ.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець зобов'язаний внести 50004,0 грн. з урахуванням ПДВ за придбаний об'єкт протягом 10 днів з моменту реєстрації об'єкта продажу.

23.05.03р. було складено акт приймання-передачі майна до спірного договору купівлі-продажу.

Позивач переказав платіжними дорученнями на рахунок відповідача грошові кошти наступним чином:

·          від 01.10.03р. суму 20000,0 грн.,

·          від 07.10.03р. –10000,0 грн.,

·          від 31.10.03р. –20000,0 грн.

Всього перерахована сума 50000,0 грн.

30.05.03р. відповідачем було замовлено проведення оцінки спірного майна та укладено договір № 280/5 з ТОВ АН «Дисконт», після виконання умов якого складено акт приймання-передачі виконаних робіт, платником виступив позивач.

Позивач стверджує, що у нього не було часу для реєстрації спірного договору купівлі-продажу, тому він звернувся до БТІ м. Сєвєродонецька лише у 2004 році, а йому було відмовлено у реєстрації.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, вислухавши представника позивача, відповідача, третьої особи, суд вважає наступне.

Суть спірних правовідносин за цією справою зводиться до того, чи належним чином сторони за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.05.03р., розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Паризької Комуни, 10, виконали свої зобов'язання та чи має право позивач на підставі цього договору вимагати визнання за ним права власності спірного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (у т.ч. права власності).

Відповідно до ст. 316 правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності на майно набувається на підставах не заборонених законом зокрема –на підставі правочинів.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем був укладений спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна 23.05.03р., за яким відповідач (продавець), згідно з актом приймання-передачі майна від 23.05.03р., передав у власність позивачу (покупцю) частку комплексу будинків та споруд промислового майданчику № 1 Сєвєродонецького приладобудівного заводу.

Відповідно до п. 1.2 договору право власності на об'єкт продажу переходить до покупця з моменту реєстрації договору в БТІ, проте позивач звернувся до БТІ м. Сєвєродонецька з приводу реєстрації спірного договору лише у 2004 році, і йому було відмовлено у реєстрації.

Матеріали справи свідчать, що сторони договору виконали свої зобов'язання щодо передачі відповідачем (продавцем) спірного нерухомого майна та оплати за це майно та прийняття його позивачем (покупцем).

Щодо вимоги позивача про визнання укладеним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.05.03р., між позивачем та відповідачем, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування

майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

          Такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання договору укладеним, чинним законодавством не передбачений, тому позивач обрав невірний спосіб захисту свого інтересу.

З огляду на викладені обставини суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

При подачі позову позивач сплатив державне мито платіжним дорученням № 91 від 27.04.07р. за позовом немайнового характеру у розмірі 500,0 грн.,

Судові витрати у розмірі 203 грн. (85 грн. –державне мито, 118 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на позивача, оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за позивачем, виробничо-комерційного приватного підприємства «МАГ», 91000, м. Луганськ, вул.. Совєтська, 47/210а, код 19080220, право власності на нерухоме майно за договором від 23.05.03р., розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Паризької Комуни, 10, а саме: камеру сушильну (будівлю) літ. ДІН, частину складу тимчасового гальванічного цеху, літ. Х, кімнати 27, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, загальною площею 184,4 кв. м.

3.          Судові витрати у розмірі 203 грн. покласти на позивача.

4.          Зайво сплачене державне мито у розмірі 415 грн. платіжним дорученням № 91 від 27.04.07р. повернути позивачу, виробничо-комерційному приватному підприємству «МАГ», 91000, м. Луганськ, вул.. Совєтська, 47/210а, код 19080220.

          Підставою повернення суми зайво сплаченого мита у розмірі 415 грн. є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Накази видати після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його прийняття.

Суддя                                                                      А.Г. Ворожцов