Рішення

від 10.07.2022 по справі 216/8121/21

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/8121/21

Провадження № 2/216/1583/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2022 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТТА І КО» про захист трудових прав способом припинення трудового договору, -

в с т а н о в и в:

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до товариства зобмеженою відповідальністю«ЗЕТТА ІКО» (далі ТОВ«ЗЕТТА ІКО»)про захисттрудових правспособом припиненнятрудового договору.

Позовна заява мотивована тим, що 22 квітня 2013 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ЗЕТТА І КО» позивача було призначено директором «ЗЕТТА І КО». У зв`язку з тим, що вказане товариство не здійснює господарську діяльність, заробітна плата вже тривалий час не нараховується і не виплачується, 01 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про скликання загальних зборів учасників та прийняття рішення про його звільнення з 15.10.2021, та виключення з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про нього як про директора товариства, однак поштове відправлення разом з заявою йому було повернено у зв`язку із закінченням терміну зберігання на відділенні поштового зв`язку. Посилаючись на вищеоговорені обставини позивач просив суд задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з`явився надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено,що 22 квітня 2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «ЗЕТТА І КО», та внесено дані відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ЗЕТТА І КО» № 22/04 від 22.04.2013, витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-10).

01 жовтня 2021 року позивач через відділення поштового зв`язку звернувся до відповідача з заявою про припинення трудового договору на підставі ст. 38 КУпАП, однак останнім не було отримано вказане відправлення (а.с.11-14).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи роботодавця (статті 40,41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Статтею 38 КЗпП визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Положеннями ст. 39 КЗпП України передбачено, що строковий трудовий договір (пункти 2і3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Таким чином, аналіз вказаних норм законодавства дає підстави стверджувати, що позивач наділений правом розірвання трудового договору з його ініціативи, незалежно від того строковий чи безстроковий договір.

Абзацом 4 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що відповідно до ст. 39 КЗпП України працівник вправі вимагати розірвання строкового трудового договору при наявності для цього поважних причин. Спори про дострокове розірвання такого трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів (ст. 224, 231, п. 1 ч. 1 ст. 232 КЗпП України).

Частиною 2 статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з рахуванням змін у повсякденній практиці (справи «Кантоні проти Франції», «Вєрєнцов проти України»).

У рішеннях Європейського суду з прав людини, у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» «Волчі проти Франції», постійно підкреслюється цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавіллю, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що предявлений позов спрямований на захист права позивача шляхом припинення трудових правовідносин з відповідачем, суд вважає вимоги позивача правомірними та доведеними.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доч.2ст.4Закону України«Про судовий збір»ставка судовогозбору заподання досуду позовноїзаяви немайновогохарактеру,яка поданафізичною особоюскладає 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,встановленого закономна 1січня календарногороку,в якомувідповідна заяваподається досуду,становить 908 грн, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 38, 39 КЗпП України, ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«ЗЕТТА ІКО» прозахист трудовихправ способомприпинення трудовогодоговору задовольнити.

Визнати припиненим трудовий договір, укладений між товариством зобмеженою відповідальністю«ЗЕТТА ІКО» тадиректором товаристваДронніковим ДмитромАнатолійовичем.

Стягнути з товариства зобмеженою відповідальністю«ЗЕТТА ІКО» накористь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТТА І КО», код ЄДРПОУ: 32975212, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Софії Перовської, буд. 9.

Суддя Ю.В.Онопченко