Рішення

від 05.09.2007 по справі 47/373-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/373-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2007 р.                                                            Справа № 47/373-07

вх. № 9025/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Маслюк А.А. за довіреністю від 09.08.2007р.  відповідача - Царенко А.І. за довіреністю, Е.А. Оганесян, директор

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славяна-Стиль", м. Київ  

до  Приватного підприємства "Фірма "Урарту", м. Харків  

про стягнення 32221,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славяна-Стиль" (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача Приватного підприємства "Фірма "Урарту" основної забогрованості у розмірі 13999,25грн., проценти за користування  чужими коштами у розмірі 543,78грн., інфляційні урозмірі 4130,73грн., пені у розмірі 13547,37грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №56 від 27.02.2006р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 3222,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 10.08.2007р. відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.

Позивач надав через канцелярію госполарського суду 13.08.2007р. уточнення позовних вимог в яких просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 14003,59 грн., що складається з вартості поставленої продукції -8416,59 грн. та транспортних витрат по її доставці -5587,00грн., а також проценти за користування чужими коштами (3%) - 543,78 грн., втрати від інфляційних процесів – 4130,73грн., суму неустойки (у вигляді пені)-  13547,37грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, суд приймає уточнення позивача як такі, що не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Позивач надав суду заперечення до відзиву на позовну заяву, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 56 від 27.02.2006р. Відповідно до п.1  даного договору (позивач) продає, а (відповідач) купує парфюмерно-косметичну продукцію, в подальшому (товар).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що датою продажу є дата, яка зазначена в накладній на відпуск товару. Відпуск та приймання товару здійснюється представниками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив на адресу відповідача товарів на суму  219627,81грн грн., утому числі згідно видаткових накладних №№ ВН-0000187 від 01.03.2006 року на суму  2530,15 грн., ВН-0000280 від 16.03.2006р. на суму 4150,85 грн., ВН-0000299 від 21.03.2006 року на  суму 13983,88грн., ВН- 0000362 на суму 17404,13 грн. ВН -0000408 від 18.04.2006 року на суму  6363,41 грн., ВН-0000562 від 23.05.2006р. на суму 3794,98 грн., ВН-0000583 від 26.05.2006р. на суму 8072,83 грн., ВН-0000701 від 21.06.2006 р. на суму 5767,34 грн., ВН-0000702 від 21.06.2006р.на суму 4677,10 грн., ВН-0000878 від 25.07.2007 року на суму 16200,82 грн., ВН -0000879 від 25.07.2006 року на суму 12579,48 грн., ВН-00001094 від 07.09.2006 року на суму 21263,81 грн., ВН-00001095 від 07.09.2006 року на суму 7168,46 грн.,  ВН-00001096 від 07.09.2006 року на суму 1827,36 грн., ВН- 0001277 від 02.10.2006р. на суму 277,99 грн., ВН-0001278 від 02.10.2006 року на суму 3461,42 грн., ВН-0001279 від 02.10.2006р. на суму 9026,83 грн., ВН-0001280 від 02.10.2006р. на суму 1522,03 грн., ВН- 0001475 від 25.10.2006р. на суму 5211,70 грн., ВН-0001476 від 25.10.2006р. на суму 8277,84 грн., ВН-0001659 від 20.11.2006р. на суму 6357,31 грн., ВН-0001660 від 20.11.2006р. на суму 28300,87грн.,ВН-0001657 від 20.11.2006р. на суму 5914,08 грн., ВН-0001723 від 28.11.2006р.на суму 1010,88грн., ВН-0001724 від  28.11.2006р. на суму 12138,38 грн., ВН -0001806 від 08.12.2006р. на суму 337,25 грн., ВН-0001807 на суму 5307,46 грн., ВН-0001966 від 28.12.2006р. на суму 6699,17 грн. , що не заперечується відповідачем. Але, у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що в  жодній накладній не зазначено, що товар поставлявся згідно вищезазначеного договору. Натомість, в накладних як підстава поставки товару міститься позначка "підстава не вказана", а умову поставки визначено як "товарний кредит".

Як встановлено судом, інший договір між сторонами не укладався, тому суд вважає, що поставка відбулась на підставі вищезазначеного договору. Крім того, відповідач в накладних як підставу на повернення товару зазначив "договір".

Відповідачем оплачено товарів на суму 193108,42 грн. (така ж сума зазначена в додатку до позовної заяви "Взаєморозрахунки з контрагентами") та не заперечується позивачем.

Станом на 14.02.2007року за відповідачем існувала заборгованість в сумі 26519,25 грн.

Судом встановлено, що позивачем -ТОВ "Славяна-Стиль" товар відповідачу поставлявся без письмових заявок, а тому, як зазначає позивач у позовній заяві, він погодився на погашення заборгованості шляхом повернення відповідачем товару.

На умовах, узгоджених з позивачем, 14.02.2007року відповідач згідно накладних 0 003-00073 по  0 003- 00089 повернув позивачу товарів на суму 26521,71 грн. Товар відправлено на адресу позивача автомобільним транспортом згідно вантажної декларації 517344 автомобілем ХА1741 14.02.2007року за маршрутом Харків-Київ (СПД ФО Джулай Е.В., ід.код 2955713409). Позивач прийняв цей товар, про що свідчать прибуткові накладні від 20.02.2007 року.  

Як зазначає відповідач, в акті приймання-передачі від 20.02.2007року (який надійшов на адресу відповідача лише в квітні 2007року) позивач зазначив, що приймає товар на суму 11956,84 грн. згідно  накладної  № 0000016 від 20.02.2007 року та 6150,20 грн. згідно накладної № 0000017 від 20.02.2007року, тобто на суму 18107,04 грн.

Відповідачем через канцелярію суду (вх. № 17214) надані копії прибуткових накладних на отримання позивачем товарів: прибуткової накладної № ВН -0000016 від 01.04.2007року на суму 6150,20грн., прибуткової накладної ВН-000018 від 01.05.2007року на суму 201,50 грн., прибуткової накладної № ВН-000017 від 01.05.2007 року на суму 11750,80грн., всього на суму 18102,50грн.

Позивач зазначив, що ним було не прийнято товарів на суму 8416,59грн. у зв'язку з тим, що в товарах сплинув термін їх реалізації та надає акт приймання продукції від 01.05.2007 року, тобто акт укладений більш ніж через 2 місяці з моменту отримання ним товару від відповідача.

Доказів того, що позивач повідомив відповідача про час прийняття товарів за кількістю та якістю на своєму складі, про участь відповідача в прийманні товару та складанні акту приймання-передачі, позивач не надав. Про те, що прийомка повернених товарів здійснювалася без присутності відповідача та про те,що ніяких претензій щодо якості та невідповідності кількості товарів, зазначених в накладних відповідачем, позивач не пред'являв, відповідач підтвердив в судовому засіданні.

Тобто приймання товарів позивачем здійснювалося не у відповідності до Правил приймання продукції за кількістю (П-6) та якістю (П-7), а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення вартості неприйнятих ним товарів в сумі 8416,59 грн. не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Стосовно транспортних витрат в сумі 5587грн. судом встановлено  наступне, що Договором № 56 від 27.02.2007року відшкодування транспортних витрат не передбачалося. Позивач не надав жодного документу, який би свідчив про те, що сторони узгодили вартість таких витрат та строк їх відшкодування.  

Вимоги позивача в цій частині не підтверджені матеріалами справи, не наданий розрахунок, не надано документи в обґрунтування позовних вимог в цій частині.

Надані позивачем копії вантажних декларацій не є підставою для відшкодування вартості транспортних послуг. Крім того, направлені разом з позовною заявою вантажні декларації КС1509 від 21.03.2006року виписано на ім'я інших контрагентів - ЧП Жеребцова, КС 1507- ЧП МОРС, КС 1505 – Ксенія Плюс.

На підставі зазначеного, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за транспортування продукції по договору № 56 в сумі 5587грн. необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.   

Договором № 56 від 27.02.2006 року (п.4.1) передбачалося, що оплата товару здійснюється Покупцем (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (позивача) протягом 21 календарного дня.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що при порушенні строків оплати Покупець (відповідач) сплачує позивачу пеню у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу.

Господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені за просрочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період ,за який сплачується пеня.

Отже, зазначеним законом встановлений максимальний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, який не може збільшуватися за згодою сторін.

В зв'язку з чим посилання позивача на ст. 611 Цивільного кодексу України неправомірні, так як зазначені господарські відносини регулюються Господарським кодексом України, і яким не передбачена можливість збільшення неустойки, максимальний розмір якої встановлений законом.

Згідно зі ст.231 ГК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов"язань"  підлягає стягненню пеня  в розмірі подвійної облікової ставки у сумі 412,39 грн., а в іншій частині у розмірі 13134,98грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачем наданий контррозрахунок згідно з яким інфляційні втрати становлять 2963,53 грн., який відповідає обставинам справи та  вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 2963,53грн. та 3% річних у сумі 181,61грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 355,69грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 13,03 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, 231 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Урарту" (61140, м. Харків, пр-т. Гагаріна, 90, к.46, р/р 260003001269 в Алчевській філії АКБ "Форум", МФО 351663, код ЄДРПОУ 24285697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славяна-Стиль" (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 14, к. 81, р/р26001401166101 у філії "Нивки" КБ "Експобанк", МФО 322647, код ЄДРПОУ 33594655) 3% річних у розмірі 181,61грн., інфляційні у розмірі 2963,53грн., пені у розмірі 412,39грн., держмита у розмірі 355,69грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 13,03грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі  28667,94 грн. відмовити.

Рішення підписано 07.09.2007р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.