Постанова

від 13.07.2022 по справі 7/415

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2022 р. Справа№ 7/415

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС": Грищенка О.М. за довіреністю;

від відділу ДВС: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 по розгляду скарги на дії державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києва Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ)

у справі №7/415 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго"

до Приватного підприємства Фірма "ЗАГРАВА"

про стягнення 138 950,56 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 травня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на дії державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києва Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити його скаргу, визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати постанову Оболонського ВДВС від 26.06.2017 про повернення наказу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не наведено належної мотивації, яка б давала підстави стверджувати, що вимоги заяви є необґрунтованими та неправомірними; поза увагою суду залишено сутність прийнятого рішення відповідно до ухвали від 14.02.2022 (про прийняття скарги до розгляду) та її співвідношення із подальшим прийнятим судовим рішенням (відмову у задоволенні скарги у зв`язку із пропуском строку для оскарження дій ДВС); доступ до правосуддя не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню; суд фактично вдався до "правового пуризму" та фактично переглянув власне раніше прийняте рішення (про призначення скарги до розгляду); матеріали справи не містять доказів направлення стягувачу (позивачу) постанови від 26.06.2017 про повернення виконавчого документу; скаржник (новий кредитор) лише 11.12.2021 отримав вказану постанову органу ДВС разом з листом від 02.12.2021, тому скарга подана в межах десятиденного строку оскарження; способом захисту свого порушеного права заявник виокремлює відновлення становища, яке існувало як на момент, так і в певний період наявності порушеного права, а саме: скасування оскаржуваної ухвали та задоволення скарги; державний виконавець повинен систематично проводити перевірку майнового стану боржника, що не було дотримано при виконанні рішення у даній справі; заявник просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справах №924/1473/15, №487/10128/14-ц, згідно якої суд повинен самостійно здійснювати правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин.

Сторони і орган ДВС були повідомлені про дату та час розгляду справи в порядку, визначеному статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а неявка у судове засідання їх представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у вересні 2010 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Фірма "ЗАГРАВА" про стягнення 138 950,56 грн (том 1 а.с.4-6).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором №45/2008 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Києва від 01.10.2008р., не оплатив орендну плату, заборгувавши позивачу 128 653,60 грн, на які нараховані 8942,05 грн пені та 1354,91 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.10.2010 у справі позов задоволено повністю (том 1 а.с.53-56).

Вказане рішення набрало законної сили 11.11.2010 і на його примусове виконання був виданий наказ від 26.11.2010 зі строком пред`явлення до виконання до 26.11.2013 (том 1 а.с.63).

Оригінал наказу був виданий представнику позивача нарочно, що підтверджується розпискою (том 1 а.с.64) та пред`явлений для примусового виконання до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

26.06.2017 старшим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорним В.В. винесено постанову ВП №49371086 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в ході провадження виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (том 2 а.с.159).

Вказаною постановою вирішено - виконавчий документ повернути стягувачу (АЕК "Київенерго"); копію постанови направити стягувачу. Також зазначено, що постанова може бути оскаржена у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

27.07.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства АТ "К.Енерго" (нова назва позивача у даній справі - АЕК "Київенерго"), а саме: прав вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість. За результатами торгів переможцем було визнано ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" (том 2 а.с.25-26).

Серед заборгованості, яка була продана на вказаних торгах, була і заборгованість ПП Фірма "ЗАГРАВА", стягнута рішенням у даній справі (том 2 а.с.19-24).

02.08.2021 між АТ "К.Енерго" та ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" був підписаний Акт про придбання майна на аукціоні, за яким позивач передав н ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" право грошової вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість (том 2 а.с.28).

У акті також зазначено, що передача документів первинного бухгалтерського обліку (різного роду договорів, накладних, актів, рахунків-фактур, платіжних доручень, банківських виписок, судових рішень, документі виконавчого провадження, тощо), котрі визначають та підтверджують зміст права вимоги дебіторської заборгованості до осіб, здійснюється одночасно із підписанням даного акту.

У Додатку №1 до Акту наведено перелік прав вимоги, які передаються, і, зокрема, зазначено ПП Фірма "ЗАГРАВА" - наказ Господарського суду №7/415; є рішення, але виконавче провадження не відкрито на поточну дату, або строк подання виконавчого документа пропущений, або виконавчі документи втрачені (том 2 а.с.29-33).

Також апелянту був переданий оригінальний примірник наказу Господарського суду міста Києва від 26.11.2010 (том 2 а.с.18), на зворотній стороні якого містяться відмітки про повернення його стягувачу з примусового виконання: 10.02.2014 п.2 ст. 47 ЗУ "Про ВП"; 25.06.2015 п.2 ст. 47 ЗУ "Про ВП" та 26.06.2017 п.2 ч.1 ст.37 ЗУ "Про ВП".

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивач отримав оригінал наказу, повернутий постановою державного виконавця від 26.06.2017, та, відповідно, отримав вказану постанову і вона мала бути передана ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" разом з іншими документами по акту від 02.08.2021.

16.08.2021 ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" подало до суду заяву про заміну сторони (позивача) у справ та заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання рішення та наказу (том 2 а.с.1-8).

До вказаної заяви ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" додало, зокрема, вищенаведені акти, довідки, протокол аукціону та ксерокопію з оригіналу наказу, яка засвідчена представником заявника Грищенком О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 замінено сторону у справі №7/415 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" та замінено сторону у справі №7/415 під час примусового виконання Рішення Господарського суду міста Києва по справі №7/415 від 21 жовтня 2010 року, котре набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва по справі №7/415 від 26 листопада 2010 року - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".

Листом від 01.10.2021 за вих.№109140 Оболонський ВДВС у м.Києві повідомив, у відповідь на запит ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", про те, що 26.06.2017 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (том 2 а.с.189).

19.11.2021 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку до виконання наказу від 26.11.2010 та видачу його дублікату (том 2 а.с.180-184).

У зазначеній заяві вказано, що з листа Оболонського ВДВС від 01.10.2021 (отриманий заявником 29.10.2021) заявник дізнався про винесення постанови від 26.06.2017, доказів направлення якої не надано, тому є підстави вважати, що наказ є втраченим та така втрата відбулась проти бажання та волі як заявника, так і попереднього стягувача.

Крім того, на звернення представника ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) надало відповідь за №55722/2-21 від 02.12.2021, в якій повідомило, що виконавче провадження № 49371086 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 7/415 від 26.11.2010, яке перебувало на виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва у період з 16.11.2015 по 26.06.2017, було знищено за закінченням терміну зберігання відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби (том 2 а.с.160).

15.12.2021 ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Оболонського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 26.06.2017 та скасувати вказану постанову (том 2 а.с.141-152) .

В обґрунтування поданої скарги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" посилалося на те, що державний виконавець не вчинив усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №7/415 від 26.11.2010. Товариство також вказувало на порушення державним виконавцем приписів частини 8 статті 48 вказаного Закону, оскільки останнім не проводились перевірки майнового стану боржника у передбачені строки. На думку заявника, недостатність вчинення всіх виконавчих дій призвела до помилкового висновку про відсутність у боржника майна, на яке могло бути звернено стягнення за виконавчим документом, у зв`язку з чим виконавчий документ було повернуто з порушенням пункту 2 частини 1 статті 37 Закону.

Також у скарзі зазначено, що копію постанови від 26.06.2017 було направлено на адресу скаржника 09.12.2021, отримано ним 11.12.2021, десятиденний строк оскарження спливає 20.12.2021, тому скарга подана в межах цього строку (15.12.2021).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 скаргу було прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 24.02.2022 (том 2 а.с.164-165).

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що при прийнятті скарги до розгляду не вирішувалось питання щодо додержання чи недодержання скаржником строку оскарження дій (рішень) державного виконавця.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 травня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги з посиланням на те, що діями державного виконавця, вчиненими 26.07.2017, не порушено права заявника, який став стягувачем лише 10.09.2021, у той час як первісний стягувач вказані дії в межах встановлено строку не оскаржував, а наслідки пропуску цього строку зберігають чинність і для правонаступника.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Так, згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Матеріалами справи підтверджується, що наказ Господарського суду міста Києва від 26.11.2010 у даній справи (том 2 а.с.18), згідно відміток на його зворотній сторін, тричі повертався стягувачу без виконання, а саме: 10.02.2014, 25.06.2015 та 26.06.2017.

Останній раз наказ повернутий стягувачу постановою №49371086 від 26.06.2017 старшим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорним В.В. на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Через чотири роки після повернення наказу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" придбало право вимоги до боржників від АТ "К.Енерго" (АЕК "Київенерго"), у тому числі за наказом у даній справі, при цьому у Додатку №1 до Акту зазначено, що "строки подання виконавчого документа пропущені".

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частин 2, 3 статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частин 1 та 5 стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження", яка кореспондує статті 341 ГПК України, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вірно встановлено судом, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2017 була винесена у період, коли стягувачем виступало АЕК "Київенерго", однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що АЕК "Київенерго" або АТ "К.ЕНЕРГО" (нове найменування стягувача) не погоджувалося з діями державного виконавця та оскаржувало винесену ним постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2017.

Доводи апелянта про те, що відсутні докази направлення на адресу АЕК "Київенерго" вказаної постанови, апеляційним господарським судом визнаються безпідставними, оскільки сам заявник надав до матеріалів справи ксерокопію оригінального примірника наказу, з відміткою про повернення, що свідчить про те, що первісний стягувач отримав наказ разом із зазначеною постановою.

Також, як вірно зазначив суд першої інстанції, скаржник не може посилатися на матеріали виконавчого провадження №49371086 та невчинення державним виконавцем дій, пов`язаних з розшуком майна та коштів боржника, оскільки вказане виконавче провадження було знищено до набуття скаржником статусу стягувача за виконавчим документом, який став правонаступником позивача лише 10.09.2021 на підставі відповідної ухвали суду, тобто, більше ніж через чотири роки після вчинення оскаржуваних дій та винесення оскаржуваної постанови.

Згідно з положеннями статті 52 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи вказані положення України, твердження заявника про те, що він вправі оскаржувати дії державного виконавця та постанову про повернення виконавчого документа №49371086 від 26.06.2017 у зв`язку з тим, що дізнався про дані дії та постанову лише 09.12.2021, є необґрунтованими, оскільки наслідки неподання скарги попереднім стягувачем протягом встановленого законом 10-денного строку зберігають свою чинність і для заявника, як правонаступника, на підставі частини 2 статті 52 ГПК України.

Апеляційний господарський суд також відзначає недобросовісне користування заявником процесуальними правами і намагання ввести суд в оману щодо фактичних обставин, оскільки у скарзі на дії державного виконавця та у апеляційній скарзі заявник вказує, що дізнався про постанову державного виконавця лише 11.12.2021 (з листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), але в заяві про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання і видачу дублікату наказу він зазначає, що дізнався про цю постанову 29.10.2021 (з листа Оболонського ВДВС) та вказує про те, що наказ є втраченим і така втрата відбулась проти бажання і волі як заявника, так і попереднього стягувача.

У той же час, ксерокопію з оригінального примірника наказу (з відміткою про його повернення 26.06.2017) заявник додав до своєї заяви про заміну стягувача правонаступником від 15.08.2021.

Таким чином, враховуючи, що оскаржувані дії державного виконавця та постанова про повернення виконавчого документа №49371086 від 26.06.2017 були вчинені задовго до вступу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у дану справу, та беручи до уваги збереження наслідків неподання скарги попереднім стягувачем протягом строку, встановленого чинним законодавством, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість тверджень заявника, що такі дії та оскаржувана постанова порушують його права як правонаступника попереднього стягувача станом на грудень 2021 року.

Крім цього, як вірно встановив суд першої інстанції, норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби або приватних виконавців. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 травня 2021 у справі №905/64/15.

Тому вимога заявника саме про скасування постанови державного виконавця суперечить приписам вказаної норми, однак, при цьому, повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом встановлених Законом України "Про виконавче провадження" строків.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства, місцевий господарський суд прийшов до юридично вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги дії та рішення державного виконавця.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте, цей пункт не можна розуміти як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі, в яких застосовується обов`язок надавати обґрунтування, можуть змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції, а більшість змісту апеляційної скарги зводиться до цитування норм чинного законодавства та загальних правових позицій Верховного Суду, які не є релевантними до обставин даної справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25 травня 2022 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.07.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Агрикова