Рішення

від 17.07.2022 по справі 904/1431/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1431/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (м.Київ)

до Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в загальному розмірі 1 165 245 грн. 53 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в загальному розмірі 1 165 245 грн. 53 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 1 112 660 грн. 19 коп. - основний борг;

- 19 875 грн. 87 коп. - пеня;

- 17 802 грн. 57 коп. - інфляційні втрати;

- 14 906 грн. 90 коп. - 15% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем у грудні 2021 року електричної енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 112 660 грн. 19 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.1. Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" № 5 від 08.10.2021 (додаток № 1 до договору) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 21.01.2022 по 23.02.2022 в сумі 19 875 грн. 87 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 6.1. Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" № 5 від 08.10.2021 (додаток № 1 до договору) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 21.01.2022 по 23.02.2022 у сумі 17 802 грн. 57 коп., а також 15% річних за період прострочення з 21.01.2022 по 23.02.2022 у сумі 14 906 грн. 90 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 478 грн. 68 коп.

Крім того, позовна заява містила клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", яке обґрунтоване наступним:

- згідно з пунктом 11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР;

- ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП №1470 від 27.12.2017, а саме підпунктом 29 пункту 2.2., встановлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен в тому числі надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- відповідно до умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (пункт 5.2. договору), типову форму якого затверджено Правилами роздрібного ринку електричної енергії, постачальник електричної енергії має право на отримання інформації щодо обсягу та якості електричної енергії, умов та фактичних режимів її розподілу, тарифів (цін), порядку оплати за переліком споживачів балансуючої групи постачальника;

- так, ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання), на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник "останньої надії", визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем. Таким чином ДПЗД "Укрінтеренерго" отримує інформацію про споживачів, які стали споживачами підприємства позивача, адже згідно з частиною 8 статті 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу;

- згідно з частиною 5 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг;

- в складі коштів, які споживачі електричної енергії сплачують постачальнику "останньої надії" за поставлену електричну енергію, є частина, яка має належати оператору системи розподілу (далі - ОСР) за укладеними договорами (між ОСР та постачальником "останньої надії") про послуги з розподілу, і які постачальник "останньої надії" сплачує ОСР;

- позивач зазначає, що вказані оператори прямо зацікавлені в належному виконанні споживачами своїх зобов`язань перед ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальника "останньої надії", тому вважає необхідним, відповідно до частини 3 статті 50 Господарського кодексу України, залучити Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", на ліцензійній території яких перебуває відповідач, до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.06.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі: 1) в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі"; 2) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія".

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 18251/22 від 16.06.2022), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір приєднання, на підставі якого здійснювалося постачання позивачем електричної енергії у грудні 2021 року, не був оформлений належним чином в паперовому вигляді за підписом та скріплення печатками обох сторін, а тому не може бути підставою для оплати електричної енергії через державну казначейську службу України. Також відповідач посилається на те, що рахунок на оплату спожитої у грудні 2021 року електричної енергії відповідач отримав у січні 2022 року, тому, як бюджетна установа, що проводить фінансування з місцевого бюджету через державну казначейську службу України, яка в свою чергу здійснює оплату постачання електричної енергії в межах бюджетного року, був позбавлений можливості здійснити таку оплату. Враховуючи вказане, відповідач вважає, що неоплата спожитої електричної енергії виникла з підстав, які від відповідача не залежали.

Слід відзначити, що ухвалою суду від 13.06.2022, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано позивачу, у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також усім учасникам справи надати відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої шостої статті 165 та статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву був направлений позивачу засобами поштового зв`язку 15.06.2022.

Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Приймаючи до уваги направлення відзиву на позовну заяву позивачу ще 15.06.2022, враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, станом на 18.07.2022 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості учасникам справи, зокрема позивачу та третій особі-2, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог та заперечень. У даному випадку додатково наданий час господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача, третьої особи-2 та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення (вх. суду № 20102/22 від 29.06.2022), в яких вона зазначила, що саме на АТ "ДТЕК "Дніпровські електромережі", як оператора системи розподілу, покладений обов`язок здійснювати комерційний облік електроенергії, спожитої відповідачем. При цьому, третя оссоба-1 зазначила, що підтверджує нараховані позивачем обсяги спожитої відповідачем електричної енергії.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про постачання електричної енергії у вигляді договору приєднання, строк дії договору, порядок споживання електричної енергії за даним договором, факт надання послуг за договором, обсяги спожитої електроенергії споживачем, умови надання послуг та порядок їх оплати, настання строку оплати наданих послуг, наявність часткової чи повної їх оплати, допущення прострочення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Судом встановлено, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", який виконує функції постачальника "останньої надії" (далі - постачальник, позивач), та Відділом освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір, а.с.13-16) на умовах договору про постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" та Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" визначено як Оператори системи розподілу (далі - ОСР) згідно з реєстром суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаний договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є Додатком 1 до договору (пунтк 1.1. договору).

Відповідно до умов пункту 1.2. договору умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.

Згідно з пунктом 2.1. договору за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до пункту 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Пунктом 3.1. договору визначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної, енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави.

Згідно з умовами пункту 3.4. договору електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

У пункті 3.6. договору передбачено, що з першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); оплату послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи; право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (пункт 3.6. договору).

У відповідності до умов пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору.

Згідно з умовами пункту 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.

Згідно з умовами пунктів 5.8., 5.9. договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

У пункті 13.1. договору передбачено, що договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Відповідно до пункту 1.1. Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 (а.с. 17-20) для постачання електричної енергії споживачам - постачальником "останньої надії" (далі - Комерційна пропозиція), ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - ціна) формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179 (далі - Порядок). Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається ціна.

Положеннями пункту 6.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2019 № 312 (далі - Правила), встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім єлектропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, оператор системи розподілу - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 01.12.2021 вих. № 51839/1001 про переведення з 01.12.2021 відповідача - Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради на постачання електричної енергії до постачальника "останньої надії" (а.с.29).

При цьому, відповідно до частини 6 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з положеннями частин 7 - 9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Згідно з частиною 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу. Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник "останньої надії" має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами. Якщо споживач постачальника "останньої надії" не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача (пункт 3.4.4. Правил).

Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу.

Позивач зазначає, що на виконання частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", ним, як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - "Комерційну пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; додаток до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 "Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Позивач стверджує, що він, як постачальник "останньої надії", повідомленням про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" №44/09-0007559 від 13.01.2022 (а.с. 21) повідомив Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (а.с.21).

Як вказано вище, відповідно частин 8-9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", які кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 "Комерційна пропозиція № 5" до договору, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

Враховуючи вказане, судом відхиляються заперечення відповідача в частині того, що договір приєднання, на підставі якого здійснювалося постачання позивачем електричної енергії у грудні 2021 року, не був оформлений належним чином в паперовому вигляді за підписом та скріплення печатками обох сторін, а тому не може бути підставою для оплати електричної енергії через державну казначейську службу України.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року відповідачем було спожито електричну енергію на загальну суму 1 112 660 грн. 19 коп., а саме:

- по 2 класу напруги в обсязі 21 340, 00 кВт/год, в оплату якої позивачем було виставлено рахунок №000002142276/30/О12/24489 від 12.01.2022 на суму 141 544 грн. 13 коп. (а.с.32), який було надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку та отримано ним 25.01.2022 (а.с.35);

- по 2 класу напруги в обсязі 146 411, 00 кВт/год, в оплату якої позивачем було виставлено рахунок №000002142276/30/О12/24601 від 13.01.2022 на суму 971 116 грн. 06 коп. (а.с.36), який було надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку та отримано ним 25.01.2022 (а.с.39).

Разом з вказаними рахунками позивачем також були надіслані Акти купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (а.с.33, 37), які, як зазначає позивач, відповідачем повернуті підписаними не були.

При цьому, дані про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем підтверджуються Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" за грудень 2021 року (а.с.29-31, 40-130).

Однак, як зазначає позивач, направлені відповідачу рахунки на оплату спожитої електричної енергії оплачені не були, у зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за поставлену електричну енергію у загальному розмірі 1 112 660 грн. 19 коп. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

При цьому, як було вказано вище, договірні відносини склалися між сторонами шляхом укладення договору приєднання.

Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як було встановлено вище, у грудні 2021 року відповідачем було спожито електричну енергію на загальну суму 1 112 660 грн. 19 коп., а саме:

- по 2 класу напруги в обсязі 21 340, 00 кВт/год, в оплату якої позивачем було виставлено рахунок №000002142276/30/О12/24489 від 12.01.2022 на суму 141 544 грн. 13 коп. (а.с.32), який було надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку та отримано ним 25.01.2022 (а.с.35);

- по 2 класу напруги в обсязі 146 411, 00 кВт/год, в оплату якої позивачем було виставлено рахунок №000002142276/30/О12/24601 від 13.01.2022 на суму 971 116 грн. 06 коп. (а.с.36), який було надіслано відповідачу засобами електронного зв`язку та отримано ним 25.01.2022 (а.с.39).

Разом з вказаними рахунками позивачем також були надіслані Акти купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (а.с.33, 37).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вказані акти підписані лише з боку позивача.

При цьому, дані про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем підтверджуються Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго", які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" та ПрАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" за грудень 2021 року (а.с.29-31, 40-130).

Враховуючи вказане, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується споживання відповідачем у грудні 2021 року електричної енергії в заявленому позивачем обсязі 167 751,00 кВт/год (21 340 кВт/год + 146 411 кВт/год) на загальну суму 1 112 660 грн. 19 коп.

При цьому, відповідно до пункту 5.10. договору оплата виставленого постачальником рахунка за договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

У пунктах 4.1. - 4.2. Комерційної пропозиції визначені спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", а саме: Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі) (далі - ОС). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що строк оплати поставленої позивачем у грудні 2021 року електричної енергії на загальну суму 1 112 660 грн. 19 коп. є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факт споживання у грудні 2021 року електричної енергії в загальному обсязі 167 751,00 кВт/год (21 340 кВт/год + 146 411 кВт/год) на загальну суму 1 112 660 грн. 19 коп. Також відповідачем не надано до суду контрозрахунку заборгованості.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 1 112 660 грн. 19 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 112 660 грн. 19 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 6.1. Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021передбачено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених Комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Так, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.1. Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" № 5 від 08.10.2021 (додаток № 1 до договору) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 21.01.2022 по 23.02.2022 в сумі 19 875 грн. 87 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені сума заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 19 875 грн. 87 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 6.1. Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" № 5 від 08.10.2021 (додаток № 1 до договору) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 21.01.2022 по 23.02.2022 у сумі 17 802 грн. 57 коп.

З приводу здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке:

- Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 зазначив, що у кредитора згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення;

- згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/600/18, викладеною у постанові від 05.07.2019, нарахування інфляційних втрат за наступний період має здійснюватися з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання;

- зазначена позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/306/18 від 30.07.2019, а також у постановах Верховного Суду у справах № 905/306/18, № 908/1928/18, № 904/4565/18, №904/4083/18, № 904/10242/17, № 913/63/18.

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, з урахуванням викладених вище правових позицій Верховного Суду, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 17 802 грн. 57 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Комерційною пропозицією № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" передбачено збільшення відсотків річних до 15% річних за невиконання грошових зобов`язань за договором.

Отже, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та Комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 15% річних за період прострочення з 21.01.2022 по 23.02.2022 у сумі 14 906 грн. 90 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 15% річних, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок 15% річних, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 14 906 грн. 90 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 17 478 грн. 68 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в загальному розмірі 1 165 245 грн. 53 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Гірницької Слави, будинок 1; ідентифікаційний код 02142276) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; ідентифікаційний код 19480600) - 1 112 660 грн. 19 коп. основного боргу, 19 875 грн. 87 коп. - пені, 17 802 грн. 57 коп. інфляційних втрат, 14 906 грн. 90 коп. 15% річних та 17 478 грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.07.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко