Рішення

від 04.07.2022 по справі 908/638/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/43/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2022 Справа № 908/638/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя Горохов І.С.,

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.,

розглянувши матеріали

за позовом Концерну Міські теплові мережі, 69091, м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул.. Адмірала Нахімова, 4

до відповідача Колективного підприємства «Запорізький художній салон», 69035, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 159

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору:

04.05.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява позовом Концерну Міські теплові мережі, м. Запоріжжя до відповідача Колективного підприємства «Запорізький художній салон», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 23 849,26 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 18 913,28 грн, пеня у розмірі 1680,55 грн, 3% річних в розмірі 1064,41 грн, інфляційні втрати у розмірі 2191,02 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022, справу № 908/637/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 06.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/638/22, присвоєно справі номер провадження 15/43/22. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Запропоновано відповідачу надати у строк до 06.06.2022 відзив на позовну заяву, разом із доказами. Позивачу запропоновано у строк до 20.06.2022 у разі отримання відзиву надати до суду відповідь на відзив.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвала суду від 06.05.2022 надіслана на адресу відповідача: 69035, м. Запоріжжя, вул. м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159. В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про повернення 16.05.2022 ухвали господарського суду від 06.05.2022 про відкриття провадження у справі № 908/637/22 з позначкою пошти про «відсутність адресата за вказаною адресою».

Позов заявлено з тих підстав, що відповідач неналежним чином виконував умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість за відпущену теплову енергію у сумі 18 913,28 грн, яку позивач просить стягнути. Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1064,41 грн, пеню у розмірі 1680,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 2191,02 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/638/22.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.05.2022 про відкриття провадження у справі № 908/638/22 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 06.06.2022.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно з ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 06.06.2022 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 05.07.2022.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

01.10.2015 Концерном Міські теплові мережі (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Колективним підприємством «Запорізький художній салон» (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 202385 про постачання теплової енергії в гарячій воді. До умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти і оплатити їх вартість за діючими тарифами(цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Договором визначено, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладено для орендованого вбудованого приміщення розташованого за адресою м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 159.

На виконання умов Договору Теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року на загальну суму 20 513,28 грн.

Згідно з п. 6.4 договору, Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитої енергії у термін до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до умов договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Розрахунковим періодом між сторонами в розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між Теплопостачальною організацією та Споживачем є рахунок та акт приймання передачі теплової енергії.

Згідно з п. 6.7 та 6.7.1. Теплопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов`язаний оформити акт надання послуг і повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно - технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 20 513,28 грн, з якої відповідач оплатив 1600,00 грн, про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії, зокрема: акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018 на суму 1270,33 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018 на суму 2007,52 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019 на суму 2159,87 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019 на суму 1569,32 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2019 на суму 1027,48 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2019 на суму 81,79 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2019 на суму 1047,42 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2019 на суму 1833,78 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2020 на суму 1379,32 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 29.02.2020 на суму 1464,18 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2020 на суму 399,22 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2020 на суму 83,98 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2020 на суму 709,16 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2020 на суму 1500,05 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2021 на суму 1521,44 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2021 на суму 1662,48 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2021 на суму 1462,80 грн; акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2021 на суму 4,19 грн.

Згідно із п. 6.7.2 договору, у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Акти приймання передачі теплової енергії відповідачем не підписані та не повернуті позивачу, жодних заперечень до них відповідач не надав. В якості доказів надсилання актів приймання передачі надано реєстри відправлених рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії за пісний період.

13.01.2022 заявник надсилав на адресу боржника претензії з вимогою погасити суму заборгованості.

Однак сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була. Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння Відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 276 ГК України Споживач зобов`язаний був оплатити відпущену теплову енергію встановлений термін за встановленими цінами.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов`язань Споживач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно - правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»).

Претензія залишена відповідачем без відповіді, борг за надані послуги в сумі 18 913,28 грн. не погашений.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про постачання та використання теплової енергії № 202385 від 01.10.2015 у сумі 18 913,28 грн підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1064,41 грн за загальний період 20.12.2019 по 20.05.2021, пеню у розмірі 1680,55 грн за період 20.012021 по 20.05.2021 та інфляційні втрати у розмірі 2191,02 грн за загальний період з грудня 2018 року по квітень 2021 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд вважає його частково виконаним помилково без врахування умов ч. 5 ст. 254 ЦК України, а саме: якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Також розрахунок виконано частково помилково арифметично, що встановлено при перевірці за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство України».

Помилковість розрахунку позивача полягає в неврахуванні того, що за нарахуваннями за грудень 2018 року, березень 2019 року, листопад 2020 року, січень та лютий 2021 року помилково визначено початок періоду нарахування 3% річних, оскільки: останній 20-й день оплати в першому випадку припадає на неділю 20.01.2019 неробочий день, тобто останній день оплати наданих послуг припадає на 21.01.2019 перший робочий день, початок періоду прострочення 22.01.2019; за березень 2019 року останній день оплати припадає на суботу, тобто початок періоду прострочення припадає на 23.04.2021; за листопад 2020 року останній день оплати припадає на неділю, тобто початок періоду прострочення припадає на 22.12.2020; за січень 2021 року останній день оплати припадає на суботу, тобто початок періоду прострочення припадає на 23.02.2021 та за лютий 2021 року останній день оплати припадає на суботу, тобто початок періоду прострочення припадає на 23.03.2021. Розрахунок 3% річних: грудень 2018 року (2007,52 грн) період нарахування з 22.01.2019 по 15.04.2019 13,86 грн; грудень 2018 року (1677,85 грн) період нарахування з 16.04.2019 по 13.01.2022 173,33 грн; січень 2019 року (2159,87 грн) період нарахування з 20.02.2019 по 13.01.2022 187,64 грн; лютий 2019 року (1569,32 грн) період нарахування з 20.03.2019 по 13.01.2022 - 132,73 грн; березень 2019 року (1027,48 грн) період нарахування з 23.04.19 по 13.01.2022 84,11 грн; квітень 2019 року (81,79 грн) період нарахування з 20.05.2019 по 13.01.2022 6,51 грн; листопад 2019 року (1047,42 грн) період нарахування з 20.12.2019 по 13.01.2022 64,91 грн; грудень 2019 року (1833,78 грн) період нарахування з 20.01.2020 по 13.01.2022 108,98 грн; січень 2020 року (708,27 грн) період нарахування з 20.02.2020 по 13.01.2022 40,29 грн; лютий 2020 року (1464,18 грн) період нарахування з 20.03.2020 по 13.01.2022 79,81 грн; березень 2020 року (399,22 грн) період нарахування з 20.04.2020 по 13.01.2022 20,75 грн; квітень 2020 року (83,98 грн) період нарахування з 20.05.2020 по 13.01.2022 4,16 грн; листопад 2020 року (709,16 грн) період нарахування з 22.12.2020 по 13.01.2022 22,61 грн; грудень 2020 року (1500,05 грн) період нарахування з 20.01.2021 по 13.01.2022 44,14 грн; січень 2021 року (1521,44 грн) період нарахування з 23.02.2021 по 13.01.2022 40,64 грн; лютий 2021 року (1662,48 грн) період нарахування з 23.03.2021 по 13.01.2022 40,58 грн; березень 2021 року (1462,80 грн) період нарахування з 20.04.2021 по 13.01.2022 32,22 грн; квітень 2021 року (4,19 грн) період нарахування з 20.05.2021 по 13.01.2022 0,08 грн, усього 1062,35 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що стягненню підлягає 3% річних у сумі 1062,35 грн, інфляційні втрати 2191,02 грн розрахунок проведено правильно.

Обґрунтовуючи стягнення пені, позивач посилається на умови пункту п. 7.2.10 договору, а саме: за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у пунктів 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за кожний день прострочення по день фактичної оплати.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. ст. 3, 4 Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

Розрахунок пені позивачем проведено без урахування наведених вимог чинного законодавства України. Відтак стягненню з відповідача підлягає пеня з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня в розмірі 79,89 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємства «Запорізький художній салон», (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159; ідентифікаційний код юридичної особи 00185459) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму основного боргу в розмірі 18 913,28 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять гривень 28 коп.), 3% річних в розмірі 1062,35 грн (одна тисяча шістдесят дві гривні 35 коп.), суму інфляційних втрат у розмірі 2191,02 грн (дві тисячі сто дев`яносто одна гривня 02 коп.), пеню у розмірі 79,89 грн (сімдесят дев`ять гривень 89 коп.). Видати наказ.

Стягнути з підприємства «Запорізький художній салон», (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 159; ідентифікаційний код юридичної особи 00185459) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) судовий збір у розмірі 2314,29 грн (дві тисяч триста чотирнадцять гривень 29 коп.). Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2,60 грн та пені у розмірі 1600,66 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 липня 2022 року.

СуддяІ. С. Горохов