Рішення

від 17.07.2022 по справі 917/461/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022 Справа № 917/461/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А.В., розглянувши справу № 917/461/22

за позовною заявою Приватного підприємства "Полтава Авто Лайн", вул. Ореста Левицького, 4, м. Полтава, 36008

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки", вул. Старокотелевська, 2, м. Полтава, 36015

про стягнення 9424 грн 06 коп.,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області 16.05.2022 надійшла позовна заява Приватного підприємства "Полтава Авто Лайн" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" про стягнення 9424,06 грн, в тому числі 8312,00 грн основного боргу, 944,68 грн інфляційних та 167,38 грн 3% річних. Також позивач у позові просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 5481,00 грн, в тому числі 2481,00 грн витрат на сплату судового збору та 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач посилається на нездійснення відповідачем розрахунків за надані позивачем послуги на підставі усного договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту.

Ухвалою від 18.05.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/461/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня отримання ухвали та заперечень - протягом 5 днів після отримання від позивача відповіді на відзив; встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

29.06.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач позов заперечує, посилаючись на форс-мажорні обставини, які перешкоджають йому виконувати прийняті на себе зобов`язання перед контрагентами. Крім цього, відповідач зазначає, що позивач не вірно обрахував суми річних та інфляційних. Також відповідач заявив про неспівмірність витрат позивача на правову допомогу.

Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позову, посилаючись на те, що форс-мажорні обставини виникли набагато пізніше після виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг. Також позивач зазначає, що зроблений ним розрахунок річних та інфляційних є вірним і наголошує на тому, що понесені ним витрати на професійну правничу допомогу є співмірними до ціни позову із врахуванням складності справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Позивач стверджує, що відповідно до замовлення № 00002271 від 17.08.2021 (а.с. 13, 14) ним було надано відповідачу ТОВ "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля Opel Vivaro НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Позивач виконав на користь відповідача роботи на суму 12 312,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 20.08.2021 № 0000001146, який підписано представниками обох сторін та скріплено їхніми печатками (а.с. 16).

Як зазначає позивач, відповідач не надав жодних заперечень щодо якості, кількості та комплектності ні виконаних робіт, ні наданої первинної документації, отже не має підстав вважати, що позивач зі свого боку не виконав комплекс послуг передбачених усною домовленістю та замовленням № 00002271 від 17.08.2021.

На підставі акту виконаних робіт позивач виставив та надав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000509 від 20.08.2021 на суму 12 312,00 грн за наданні послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу (а.с. 15). Вказаний рахунок дійсний до сплати до 20.08.2021.

Відповідачем на підставі вказаного рахунку-фактури здійснено часткову оплату послуг на суму 4000 грн, про що свідчить платіжне доручення № 852 від 04.10.2021 (а.с. 21).

Заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи склала 8312,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 09.02.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 8312,00 грн (а.с. 17). Згідно наданих позивачем копій опису вкладення, накладної та фіскального чеку Укрпошти, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18-20) вказана вимога була надіслана відповідачу 09.02.2022 та отримана ним 17.02.2022.

Відповідач вимогу позивача не виконав.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання відповідачем, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 167,38 грн 3% річних за період прострочення з 21.08.2021 до 22.04.2022 та 944,68 грн інфляційних втрат за період з вересня 2021 року по березень 2022 року.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8312,00 грн основного боргу, 944,68 грн інфляційних та 167,38 грн 3% річних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП "Полтава Авто Лайн", копію замовлення № 00002271 від 17.08.2021, копію рахунку-фактури № СФ-0000509 від 20.08.2021; копію акту виконаних робіт № 0000001146 від 20.08.2021; копію вимоги від 09.02.2022; копію рекомендованого повідомлення від 29.03.2022; копію опису вкладення до цінного листа від 09.02.2022; копії накладної та фіскального чеку Укрпошти від 09.02.2022; копію платіжного доручення № 852 від 04.10.2022; копію роздруківки відомостей з сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів Опендатабот щодо відповідача; розрахунок суми боргу, 3% річних та інфляційних.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан. У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, а також фактичним веденням бойових дій на території Харківської, Сумської та Київської областей, що межують із Полтавською областю, де знаходиться виробництво ТОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки», підприємство фактично зупинило виробничу діяльність. З огляду на обставини воєнного стану (особливого періоду), ТОВ «Полтавський ремонтний завод залізничної техніки» не може виконати свої зобов`язання перед контрагентами.

Відповідно до п. 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3) (далі - Регламент засвідчення ТПП), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими та іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Торгово-промислова палата України 24 лютого 2022 року засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації проти України. ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 р. до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Вказані обставини об`єктивно та невідворотно перешкоджають відповідачу належним чином виконувати прийняті на себе зобов`язання перед контрагентами, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім того відповідач вважає, що позивачем невірно розраховано 3% річних та інфляційні втрати за актом виконаних робіт від 20.08.2021 № 0000001146. Так, в доданих позивачем до позовної заяви документах не вказано строки оплати виконаних робіт. Таким чином, відповідач вважає, що строк оплати послуг настав лише з моменту отримання відповідачем вимоги про сплату грошових коштів, тобто з 17.02.2022.

Відповідачем наведено контррозрахунок за період з 17.02.2022 до 22.04.2022, згідно якого сума 3% річних становить 44,41 грн, а сума інфляційних - 374,04 грн.

Позивач у відповіді на відзив вважає заперечення відповідача необґрунтованими.

Зокрема, позивач зазначає, що обов`язок щодо виконання зобов`язань по сплаті за надані послуги у відповідача виник задовго до військової агресії Російської Федерації проти України, введення воєнного стану на території України та засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин, а саме наступного дня після підписання акту виконаних робіт від 20.08.2021 року № 0000001146, з 21.08.2021.

Разом з тим відповідачу було відомо про обов`язок оплати наданих послуг, що підтверджується частковою сплатою боргу платіжним дорученням № 852 від 04.10.2022 у розмірі 4000,00 грн.

Щодо періоду нарахування річних та інфляційних позивач зазначає, що заборгованість виникла з наступного дня після підписання акту виконаних робіт від 20.08.2021 року № 0000001146, тобто з 21.08.2021, то 3% річних та інфляційні втрати правомірно нараховано саме з цієї дати.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202, ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами у формі єдиного документу не складався.

За приписами п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними, а також у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Визначаючи правову природу відносин, що склалися між сторонами щодо виконання робіт з ремонту автомобіля, виходячи з аналізу положень статей 174, 181 ГК України та статей 202, 205, 208, 626, 628, 638, 639, 837 ЦК України, суд вважає, що між сторонами у справі фактично було укладено договір підряду у письмовій формі у спрощений спосіб, шляхом виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт з ремонту автомобіля за актом виконаних робіт № 0000001146 від 20.08.2021, який підписано обома сторонами без зауважень та скріплено їхніми печатками.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що згідно акту виконаних робіт № 0000001146 від 20.08.2021 позивач здійснив ремонт автомобіля Opel Vivaro НОМЕР_1 , що належить відповідачу, на суму 12 312,00 грн.

Відповідач факт надання позивачем послуг по акту виконаних робіт № 0000001146 від 20.08.2021 не заперечує.

На підставі акту виконаних робіт позивач виставив та надав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000509 від 20.08.2021 на суму 12 312,00 грн, який дійсний до сплати до 20.08.2021.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що відповідач повинен був оплатити позивачу вартість виконаного ремонту 20.08.2021 (після остаточної здачі роботи).

Тобто, прострочення зобов`язання з оплати виникло у відповідача 21.08.2021.

Згідно платіжного доручення № 852 від 04.10.2021 відповідач сплатив частину боргу у розмірі 4000,00 грн.

Тобто, заборгованість відповідача складає 8312 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної суми боргу.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що він не має змоги виконати свої зобов`язання з оплати заборгованості у зв`язку із форс-мажорними обставинами, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан.

Загальним офіційним листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, підтвердивши, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Разом з тим, суд зазначає, що спірні зобов`язання з оплати боргу виникли у відповідача ще у серпні 2021 року, тобто за пів року до настання форс-мажорних обставин.

Оскільки обставини непереборної сили, які виникли 24.02.2022, не могли вплинути на виконання відповідачем зобов`язань з оплати робіт виконаних позивачем, які виникли у серпні 2021 року, зазначені обставини непереборної сили не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення його зобов`язань перед позивачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 8312,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та достатніми доказами, а отже підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сум річних та інфляційних, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вище судом встановлено, що прострочення зобов`язання відповідача з оплати виконаних позивачем робіт виникло 21.08.2021.

Отже, позивач правомірно нарахував на суму боргу 8312,00 грн 3% річних з 21.08.2021 по 22.04.2022 та інфляційні втрати з вересня 2021 року по березень 2022 року.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних і встановлено його правильність.

Заперечення відповідача щодо не вірного визначення позивачем періоду нарахування річних та інфляційних судом до уваги не береться, враховуючи встановлені вище обставини.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 167,38 грн 3% річних та 944,68 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими належними та достатніми доказами, а отже підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем також заявлено до стягнення 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

До позовної заяви позивачем додано попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

На підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем надано:

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/04/2022 від 10.04.2022, укладеного між ПП "Полтава Авто Лайн" та адвокатом Малініною Катериною Миколаївною, предметом якого є надання адвокатом правничої допомоги клієнту, а саме: підготовка та подання до суду позову про стягнення заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування, ремонту транспортного засобу з ТОВ "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки (п. 1.1 договору);

- копію додаткової угоди від 10.04.2022 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 10/04/2022 від 10.04.2022, згідно п. 1.1. якої сторони домовилися, що гонорар адвоката за підготовку позовної заяви складає 3000,00 грн;

- копію акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги № 10/04/2022 від 09.05.2022, згідно якого позивач прийняв від адвоката послуги, гонорар за надання яких становить 3000 грн і згідно якого сторони договору своїми підписами підтвердили факт оплати клієнтом всієї суми наданих послуг;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1089259 виданий адвокатом Малініною К.М. на представництво інтересів ПП "Полтава Авто Лайн" у Господарському суді Полтавської області (а.с. 23,26-31).

Відповідач у відзиві зазначив, що фактичний обсяг наданих адвокатських послуг не відповідає заявленому та є неспівмірним з позовними вимогами. При цьому відповідач не навів жодного обґрунтування вказаних тверджень та не надав жодних доказів на їх підтвердження.

Як зазначено вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не довів неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, витрати позивача на правову допомогу на підставі ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача повністю в сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 129, 231, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський ремонтний завод залізничної техніки" (вул. Старокотелевська, 2, м. Полтава, 36015; ідентифікаційний код 41372742) на користь Приватного підприємства "Полтава Авто Лайн" (вул. Ореста Левицького, 4, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 33532101) 8312 грн 00 коп. основного боргу, 167 грн 38 коп. 3 % річних, 944 грн 68 коп. інфляційних, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Рішення складено 18.07.2022 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя О.М. Тимощенко