Постанова

від 11.09.2007 по справі 39/456-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/456-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2007                                                                                   Справа № 39/456-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Білецька Л.М. (доповідач)

суддівНауменко І.М., Голяшкін О.В.

при    секретарі    судового засідання:Прокопець Т.В.

за  участю   представників сторін:

від позивачаІваненко Геннадій Михайлович, заступник генерального директора з правоих питань, довіреність №01-14 від 06.02.2006 року;

від відповідача:Бондаренко Оксана Валеріївна, представник, довіренсть №404 від 24.07.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства „Мода-Сервіс”, м. Дніпропетровськ

на ухвалувід 13.07.2007 року

господарського суду Дніпропетровської області

у справі№ 39/456-07

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова група „Планета”, м. Дніпропетровськ

до

Відкритого акціонерного товариства „Мода-Сервіс”, м. Дніпропетровськ

проВизнання співвласником

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2007 року у справі № 39/456-07 (Липинський О.В.) заборонено Відкритому акціонерному товариству „Мода–Сервіс” та будь-яким іншим особам до вирішення спору по суті відчужувати у будь який спосіб частину нежитлового приміщення будівлі Будинку побуту „Центральний” у літ. А-3-9 на ІІ-му поверсі приміщення № 2 загальною площею 437,0 кв.м., на ІІІ-му поверсі приміщення № 4 загальною площею 466,6 кв.м., а20 ґанок за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 3.

Заборонено Комунальному підприємству „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” до вирішення спору по суті проводити перереєстрацію права власності на нерухоме майно -  частину нежитлового приміщення будівлі Будинку побуту „Центральний” у літ. А-3-9 на ІІ-му поверсі приміщення № 2 загальною площею 437,0 кв.м., на ІІІ-му поверсі приміщення  № 4 загальною площею 466,6 кв.м., а20 ґанок за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 3, що зареєстроване за Відкритим акціонерним товариством „Мода–Сервіс”.

Приймаючи ухвалу господарський суд виходив із того, що в даному конкретному спорі необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, як засобу запобігання можливих порушень прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, обумовлено тим, що відчуження відповідачем спірного майна до вирішення справи по суті унеможливливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідач - не погодився з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що:

-          відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;

-          особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, а також обґрунтувати необхідність такого забезпечення;

-          в даному випадку позивач не надав до суду жодних доказів в підтвердження замовлення такої інвентаризації, не надав доказів замовлення технічної інвентаризації з метою подальшого продажу нерухомого майна і таким чином, всупереч вимог ст. 33, 66 ГПК України, не довів можливості ймовірного утруднення чи неможливості виконання рішення суду;

-          позивачем не було надано жодного доказу в підтвердження замовлення відповідачем витягу з реєстру власників нерухомого майна з метою продажу цього об'єкту;

-          суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не з'ясував підстави для застосування заходів забезпечення позову, що призвело до того, що не маючи доказів того, що спірне майно може бути відчужене, а виконання рішення стане неможливим, передчасно було застосовано заходи із забезпечення позову, що в свою чергу є прямим порушенням норм ст. 33 та 66 ГПК України;

Просить ухвалу про забезпечення позову скасувати.

          Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає, що ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права, а саме ст. 66 ГПК України, тому що в разі невжиття заходів по забезпеченню позову та продажу відповідачем зазначеної в позові нерухомості, виконання рішення суду про визнання позивача співвласником вказаних не житлових приміщень буде значно утруднено. Посилання відповідача на порушення та неправильне застосування норм процесуального права суду при винесенні ухвали про забезпечення позову, зовсім не відповідає дійсності та є спробою незаконного зняття заборони відчуження та наступного продажу предмету позову. Просить апеляційну скаргу не задовольняти, ухвалу суду залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2007 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 17.08.2007 року, 17.08.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до 21.08.2007 року, 21.08.2007 року оголошено перерву до 28.08.2007 року.

У зв'язку з черговими відпустками суддів Джихур О.В., Лисенко О.М.  згідно розпорядження голови судової палати № 570 від 16.08.2007р. справа №  39/456-07 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого -  Куліш Р.Ф.(доповідач), суддів –Білецької Л.М., Прудникова В.В.

21.08.2007 року від представника ВАТ „Мода-Сервіс” надійшла заява про відвід головуючого судді Куліш Р.Ф.

Ухвалою голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду розглянувши заяву ВАТ „Мода-Сервіс” про відвід головуючого судді Куліш Р.Ф. справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого-доповідача Білецької Л.М., суддів Прудникова В.В., Швеця В.В.

28.08.2007 року ухвалою суду справа прийнята до свого провадження та розгляд справи призначено на 11.09.2007р.

          У судовому засіданні відповідач підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати. Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу не задовольняти, ухвалу залишити без змін.

          Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просить суд визнати його співвласником на 80,0 відсотків „Розважального комплексу” –частини нежитлового приміщення будівлі Будинку побуту „Центральний” у літ. А-3-9 на ІІ-му поверсі пр. 2 загальною площею 437,0 кв.м., на ІІІ-му поверсі пр. 4 загальною площею 466,6 кв.м., а20 ґанок за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 3.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачеві, заборони відповідачеві будь-яким чином розпоряджатися належним йому нерухомим майно, та заборони КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” виконувати перереєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване за ВАТ „Мода-Сервіс”.   

          Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано клопотання, в якому вказується, що ВАТ “Мода-Сервіс” було замовлено технічну інвертаризацію приміщень, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко,3 і даний факт є доказом того, що спірне нерухоме майно, яке є власністю ВАТ “Мода-Сервіс” може бути відчужене на користь інших осіб (а.с.6).

          Всупереч вимог ст.ст. 33, 66 ГПК позивачем не надано жодних доказів в підтвердження замовлення такої інвентаризації, не надав доказів замовлення технічної інвентаризації з метою подальшого продажу нерухомого майна.

          Відповідно до п.1.? Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна №582/5773 від 10.07.2001 року технічна інвентаризація проводиться з метою:

-          визначення фактичної площі та об”єму об”єкту;

-          обстеження та оцінки технічного стану наявних об”єктів;

-          установлення вартості об”єктів;

-          встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.6 ГК України, органам державної влади та органам місцевого смамоврядування, їх посадовим особам забороняється незаконно втручатися у господарські відносини.

Крім того, позивач претендує на розважальний комплекс приміщення №2.4 у будівлі літ А-9 (а.с. 36), введено в експлуатацію розважальний комплекс в будівлі А-9, а забезпечення накладено на приміщення у літ. А-3-9, що не є тотожним.

П.4 ст.3 ЦК України зазначено, що свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства.

За таких обставин, судова колегія, дійшла висновку, що винесена ухвала судом першої інстанції про забезпечення позову є незаконною, а тому підлягає скасуванню. В задоволенні клопотання про забезпечення позову  слід  відмовити.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Мода-Сервіс”, м. Дніпропетровськ –задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2007 року у справі № 39/456-07 -  скасувати.

В задоволенні клопотання про забезпечення позову –відмовити.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                            Л.М.Білецька

Суддя                                                                                В.В.Прудніков

Суддя                                                                                В.В.Швець

З оригіналом згідно

Помічник судді                                    О.В.Водопоєнко