Рішення

від 26.04.2022 по справі 160/3228/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року Справа № 160/3228/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1756 від 20.01.2022 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Бромікс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не містить належної мотивації підстав і причин віднесення позивача до такого переліку, та прийнято без наявності об`єктивних ознак порушення платником норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків. Зауважує, що вказане рішення є таким, що порушує законні права та інтереси позивача (зокрема, як таким, що створює суттєві перешкоди у своєчасній реєстрації виписаних позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

26.02.2022р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він не погоджується з доводами позивача, заперечує проти позовних вимог та в їх задоволенні просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначає, що підставою включення ТОВ «Бромікс» до переліку ризикових платників податку є наявна податкова інформація по товариству, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Окрім цього, відповідач у відзиві зауважив, що дії контролюючого органу щодо внесення позивача до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, оскільки дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків. Окрім цього, відповідач вважає, що суд, зобов`язавши податковий орган виключити позивача з переліку ризикових, фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд податкової інформації та прийняття рішень. Крім того, в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на практику Верховного Суду викладену у постановах №240/3665/19, №480/4006/18, №540/2077/18.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Бромікс» (код 35394852), обліковується як платник податків за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, вид діяльності - 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, Н.В.І.У.

16 квітня 2021 р ТОВ «Бромікс» на адресу відповідача направило податкові накладні за квітень 2021 р на реєстрацію в ЄДРПН.

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ. Підставами для відмови в реєстрації вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з протоколу № 39 від 20 січня 2022 року засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що підприємство ТОВ "БРОМІКС" (код 35394852) з вересня по грудень 2021 року здійснює реєстрацію податкових накладних щодо реалізації товару за кодом УКТЗЕД 3403: рідини змащувально-охолоджувальної рідини "Stanex-O", рідини від налипання зварних крапель "Бромікс". При цьому, придбання товарів з відповідним кодом здійснюється у ризикових підприємств:

- ТОВ "ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ" (код 42408161, - 2033 ГУ ДПС у Харківській обл. (ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ Р. М.ХАРКОВА-, вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля) -придбання здійснено на суму ПДВ 204,3тис. грн. (42,3%): Рідина ПМС-200 (код УКТЗЕД 3403), Блок клапанів до насосу гідравлічного ручного ГНС-08МН1Е5 Гідравлічна насосна станція, Домкрат гідравлічний (зусилля 150 тс, хід штока 260мм) Калібр-пробка різьбова М10х1ПР-НЕ, Кислота олеїнова Комплект (пуансон-матриця) до гідравлічного пресу 46x55 Комплект круглих матриць М10 до преса гідравлічного ШП-95, Масло гідравлічне ВМГЗ (1л) Матриці до пресу А-36 та інше. Підприємство включено до переліку ризикових СГ 09.12.2021;

- ТОВ "ТИТАНТОРГ" (код 44175873, -2033.ГУ ДПС у Харківській обл. (ХОЛОДНОГІРСЬКИЙ Р. М.ХАРКОВА, вид діяльності - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів) - придбання здійснено на суму ПДВ 28,4тис. грн. (5,9%); РідинаПМС-200. Підприємство включено до переліку ризикових СГ 18.01.2022.

20.01.2022р. відповідачем було прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1756, згідно якого прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризикованості, а саме: ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ, ТОВ «ТИТАНТОРГ.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені наступні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормампідпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16тапункту46.2статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ТОВ «Бромікс» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено наступне: «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризикованості, а саме: ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ, ТОВ «ТИТАНТОРГ».

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

При цьому, суд зазначає, що форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка визначена додатком №1 Порядку №1165, не передбачає наявності будь-яких додатків до рішення Комісії.

Таким чином, з оскаржуваного рішення про відповідність ТОВ «Бромікс» критеріям ризиковості, не можливо встановити, що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дане рішення не відповідає критерію правової визначеності та обґрунтованості.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, не надано доказів додержання вимог п.44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Під час судового розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 зазначив, що «Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення».

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про віднесення позивача до переліку ризикових платників не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до останнього абзацу пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, в силу положень Порядку №1165, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Оскільки, приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що висновки про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створюють перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.

У судовій практиці (постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 819/570/18) сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Таким чином, якщо за певних умов, суб`єкт владних повноважень має лише один законний спосіб дії, такі повноваження не є дискреційними, а особа, якої стосується це рішення суб`єкта владних повноважень (чи, найчастіше - бездіяльність) має право просити суд прямо зобов`язати суб`єкт владних повноважень вчинити конкретну дію чи прийняти рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 зазначив, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме, «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Безпідставним є посилання відповідача на висновки Верховного Суду у межах справ №240/3665/19, №480/4006/18, №540/2077/18 оскільки вони здійсненні з питань застосування норм Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку.

На думку суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивач відповідає будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165, та не довів правомірність оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржуються, не доведено правомірність прийнятих ним рішень та не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України. Згідно з частинами 3, 4 цієї статті для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем до позовної заяви було додано копію договору про надання правової допомоги №1 від 01.02.2022р., копію акту про прийняття-передачі наданих послуг від 09.02.2022р.

Згідно умов вказаного Договору про надання правової допомоги №1 від 01.02.2022р., ОСОБА_1 , діючого на підставі п. 10.10 Статуту ТОВ «Бромікс», затвердженого 06.04.2021 року, в подальшому "Клієнт", з одного боку, і адвоката Ільченко Олексія Петровича, діючого на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.07.2016 р. №3107, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 14.07 2016р., в подальшому "Адвокат", уклали цей Договір про наступне: п.1 Адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту у інформаційно-консультаційній області, а також в частині представництва інтересів Клієнта в судах усіх інстанцій, в правовідносинах з усіма державними органами, підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності, включаючи органи прокуратури, МВС, органи державної виконавчої служби, органи податкової служби з будь - яких питань з метою захисту прав та інтересів Клієнта.

Відповідно до акту про прийняття-передачі наданих послуг від 09.02.2022р. Виконавець з 01 лютого 2022 року по 09 лютого 2022 року надав Замовнику юридичні послуги відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 09.02.2022 року, а Замовник прийняв надані послуги. Вартість послуг за період, вказаний а п.1 цього Акту, становить 5000,00 гривень.

Суд зазначає, що збір доказів (аналіз юридичної ситуації, надання консультацій); підготовка позовної заяви; подання позовної заяви; проведення співбесіди, вивчення нормативної бази тощо, охоплюється послугою з підготовки адміністративного позову, отже, кошти за надання адвокатом зазначених послуг відшкодуванню не підлягають.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду у справі № 922/2321/20 від 08.04.2021, що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Вирішуючи питання про стягнення даних витрат, суд виходить з того, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар успіху) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, зокрема письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору (квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Разом з тим, в п.4 Договору Сторони прийшли до згоди, що за надану правову допомогу, Клієнт робить оплату у розмірі, строки та у порядку згідно досягнутої окремої домовленості яка є невід`ємною частиною договору.

Проте, будь-якої окремої домовленості позивачем не надано.

Також, на підтвердження вказаних послуг про надання правничої допомоги позивачем не надано: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.07.2016 р. №3107 ОСОБА_2 ; ордер про надання правничої допомоги; будь-яких доказів (квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) про оплату зазначеної суми.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не надав суду доказів на підтвердження сплати понесених судових витрат на правничу допомогу.

Дослідивши перелік і зміст поданих позивачем документів, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем на виконання вимог ч.4 ст. 134 КАС України не надано доказів на підтвердження сплати понесених судових витрат на правничу допомогу або розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, тому відшкодування витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, стягненню у порядку ст. 139 КАС України підлягають витрати зі сплати судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (49052, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 129/164, ЄДРПОУ 35394852) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1756 від 20.01.2022 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Бромікс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бромікс» (49052, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 129/164, ЄДРПОУ 35394852) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова