Рішення

від 19.07.2022 по справі 760/27745/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/27745/21

2-а/760/133/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача та просила визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №1595/10000/21 від 19.08.2021 року, винесену Київською митницею Державної митної служби України відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України, а провадження у справі закрити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.10.2021 року їй стало відомо, що відносно неї відкрито виконавче провадження №67041341, оскільки було накладено арешт на рахунки, в результаті чого вона не змогла проводити розрахунки з їх допомогою.

Як було з`ясовано, 19.08.2021 року Київська митниця Державної митної служби України прийняла постанову про порушення митних правил №1595/10000/21, згідно з якої на ОСОБА_1 накладено штраф за порушення ст. 485 Митного кодексу України у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 7626,36 грн.

Позивач не погоджується з постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки Митниця не врахувала обставини, за яких склалось вказане порушення.

Митниця не довела, що у позивача була мета неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Отже, наявність прямого умислу є обов`язковою, тому, митниця була зобов`язана з`ясувати та встановити, що позивач вчинила інкриміновані їй дій саме з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів. Разом з тим, такої мети у позивача не було.

Як відображено у самій постанові, позивач даючи пояснення від 16.07.2021 року вказала, що незастосування антидемпінгового мита щодо Товару було здійснено помилково, оскільки вона не в повній мірі володіла інформацією щодо форми виробу, яке в даному разі має значення. Така помилка зумовлена обсягом митної декларації, яка налічує 70 товарних кодів. Це, а також психоемоційний стан зумовили помилку, внаслідок якої до Товару додатково не було застосовано антидемпінгове мито. Тобто, помилка викликана чисто технічним аспектом щодо одного Товару.

У позивача не було умислу на здійснення неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Як зазначалось вище, подана митна декларація містить 70 товарних кодів, проте Митниця вказала на неточність лише щодо одного - Товару №38. Решта товару за іншими товарними кодами була правильно задекларована. Отже, мала місце саме людська помилка щодо одного конкретного товару з 70, що з огляду на обсяг є цілком ймовірним та допустимим.

Загальний розмір нарахованих та сплачених митних платежів склала більше 500000,00 грн. Згідно позиції Митниці, позивач умисно не нарахувала суму митних платежів у розмірі 2542,12 грн. Якщо спів ставити суми реально нарахованих сум митних платежів та тих, які нібито були приховані, стає очевидним, що немає жодного сенсу приховувати 2542,12 грн. на фоні загальних сум в понад 500000,00 грн.

Тобто, позивачем дійсно допущена помилка під час декларування, яка була негайно виправлена шляхом подання нової митної декларації №ТІА100320/2021/285865, а товар належним чином задекларований.

Отже, при накладенні постанови Митницею не було враховано той факт, що у позивача не було мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів, та те, що нею було допущено помилку, яка в подальшому в новій декларації була ліквідована. Оскільки наявність мети, тобто прямого умислу, є кваліфікуючою ознакою ст. 485 МК України, позивача було неправомірно притягнуто до відповідальності за даною нормою.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.10.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

10.11.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що декларантом ОСОБА_1 при митному оформленні за митною декларацію МД типу ІМ 40 ДЕ № UA100320/2021/285816, у відповідності до ст. 44 Митного кодексу України, не надано сертифікат про походження товару № 38 «комплектуючі частини, вироби та матеріали, які використовуються у системах фасадних та внутрішніх конструкцій громадських та житлових будівель марки SCHUCO. Гайки з внутрішнім діаметром не більш як 12 мм, арт. 205359 Шестигранна», повинно застосовуватись антидемпінгове мито, яке підлягає сплаті за найвищою ставкою 67,40%, при цьому недобори митних платежів складають 2542,12 грн.

В своєму поясненні від 16.07.2021 декларант ОСОБА_1 зазначила, що в зв`язку карантинними обмеженнями їх підприємство працює територіально віддалено, що впливає на уважність та психічний стан.

Оскільки декларація містить в собі 70 товарних кодів (365 позицій) нею була допущена помилка через неуважність, а саме не звернули увагу, що по одній позиції «гайка», було важливо знати форму виробу. Саме від цього залежало нарахування антидемпінгового мита, що призвело до недоборів платежів на суму 2542, 12 грн. Під час митного огляду виявлено, що форма гайки шестигранна, а це пряме нарахування антидемпінгового мита. Дана помилка допущена виключно через неуважність.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

24.11.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій вона зазначила, що дійсно, в оскаржуваній постанові викладені пояснення позивача, які вона надала у зв`язку з складанням протоколу і в яких вона не заперечувала, що в декларації зазначила невірну інформацію щодо розміру мита.

Однак, позивач пояснила це помилкою, а не умислом, спрямованим на неправомірне зменшення митних платежів на 2542,12 грн.

Тим більше, що загальна сума митних платежів досягала суми в 500 000,00 грн.

Про це вказано в позовній заяві і Київська митниця не спростувала цього в своєму відзиві.

Зміст ст. 485 МК України вказує, що формою вини по даному правопорушенню може бути лише умисел.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що 14.07.2021 на митну територію України в зоні діяльності Львівської митниці з Німеччини за товаросупровідними документами: зовнішньоекономічний контракт № 26072019 від 26.07.2019, інвойс № 3009069685 від 12.07.2021, CMR від 12.07.2021, надійшов товар «комплектуючі частини, вироби та матеріали, які використовуються у системах фасадних та внутрішніх конструкцій громадських та житлових будівель марки SCHUCO, пакувальні пластмасові катушки для гумового ущільнювача, ущільнювачі з вулканізованої пористої гуми, прутки з вуглецевої сталі, профілі з корозійностійкої сталі, профіль з легованих сталей, труби з чорних металів, гвинти само нарізні сталеві, гвинти без головок з корозійностійкої сталі,, гвинти з шестигранною головкою з нержавіючої сталі, вироби з чорних металів з нанесеною різьбою, гайки, шайби, пружини стикання з чорних металів, профіль конструкційний з алюмінієвого сплаву, замки для дверей та вікон, , фурнітура та кріпильні вироби, автоматичні пристрої для зачинення дверей в будівлях, щітки для порогів будівель...»

Відправник товару - компанія «SCHUCO International KG» .

Одержувач товару - TOB «БК МаксіБуд Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 38065661), 07541, Київська обл., м. Березань, вул. Куйбишева 164).

Вищевказаний товар доставлено в зону діяльності Київської митниці, відділ митного оформлення № 1 митного поста «Столичний» м. Київ, вул. Новопирогівська, де 16.07.2021 декларантом ТОВ «Компанія «APEC» (код ЄДРПОУ 32911124), 03680, м. Київ, пр.-т Палладіна б. 44 кв. 222,) громадянкою України ОСОБА_1 , з метою проведення митного оформлення товару, було подано митну декларацію МД типу ІМ 40 ДЕ № U А100320/2021/285 816.

Під час митного оформлення товару за МД типу ІМ 40 ДЕ № UA100320/2021/285816 програмним комплексом АСМО «Інспектор» згенеровано форму митного контролю ФСУР 109-4 «Перевіка правильності визначення країни походження товарів», а саме товар № 37 «комплектуючі частини, вироби та матеріали, які використовуються у системах фасадних та внутрішніх конструкцій громадських та житлових будівель марки SCHUCO.

Вироби з чорних металів з нанесеною різьбою, головками: арт. 205583 Гвинт з потайною головкою М8х25 та товар№ 38 «комплектуючі частини, вироби та матеріали, які використовуються у системах фасадних та внутрішніх конструкцій громадських та житлових будівель марки SCHUCO. Гайки з внутрішнім діаметром не більш як 12 мм, арт. 205359 Шестигранна» щодо звернення уваги на опис, експортера-виробника товару та країни походження товару, у зв`язку з тим, що на даний товар можливо встановлено антидемпінгове чи спеціальне мито. Якщо опис та виробник товару відповідає тому на який встановлено антидемпінгове/спеціальне мито-перевірити правильність визначення країни походження та наявність в гр. 44 МД сертифіката про походження товару.

Відповідно до акту митного огляду, який проведено посадовою особою митного органу 16.07.2021, товар №38 являє собою «шестигранну гайку», що підпадає під сплату антидемпінгового мита за найвищою ставкою 67,40%

У зв`язку з тим, що декларантом ОСОБА_1 при митному оформленні за митною декларацію МД типу ІМ 40 ДЕ № ІІА100320/2021/285816, у відповідності до ст. 44 Митного кодексу України, не надано сертифікат про походження товару № 38 «комплектуючі частини, вироби та матеріали, які використовуються у системах фасадних та внутрішніх конструкцій громадських та житлових будівель марки ЗСНЕГСО. Гайки з внутрішнім діаметром не більш як 12 мм, арт. 205359 Шестигранна», повинно застосовуватись антидемпінгове мито, яке підлягає сплаті за найвищою ставкою 67,40%, при цьому недобори митних платежів складають 2542,12 грн.

В своєму поясненні від 16.07.2021 декларант ОСОБА_1 зазначила, що в зв`язку карантинними обмеженнями їх підприємство працює територіально віддалено, що впливає на уважність та психічний стан. Оскільки декларація містить в собі 70 товарних кодів (365 позицій) нею була допущена помилка через неуважність, а саме не звернули увагу, що по одній позиції «гайка», було важливо знати форму виробу. Саме від цього залежало нарахування антидемпінгового мита, що призвело до недоборів платежів на суму 2542, 12 грн. Під час митного огляду виявлено, що форма гайки шестигранна, а це пряме нарахування антидемпінгового мита. Дана помилка допущена виключно через неуважність.

Наведені дії розцінені відповідачем, як заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту) щодо кількості товару і кваліфіковані за ст. 485 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що висновок про виявлення факту правопорушення митних правил, що є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є винні дії суб`єкта правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф» товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 по справі № 759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України.

За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У силу вимог ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 69 МК України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митних органів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, здійснення такого контролю є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов`язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Частиною 6 вищезазначеної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Позивачем не оспорюються обставини покладені в основу оскаржуваної постанови, проте вона послідовно вказувала, що при оформленні митних документів нею була допущена помилка, мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру вона не мала.

Пунктом 3.39 Загального додатку до Міжнародної конвенціїпро спрощення і гармонізацію митних процедур, що набула чинності в Україні 15.09.2011 р. закріплене загальне правило: Митна служба не застосовує істотних санкцій за помилки, якщо вона переконується в тому, що помилки не є навмисними та допущені не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості. У випадках, коли митна служба вважає за необхідне попередити повторення таких помилок, санкції можуть застосовуватися в обсязі не більшому, ніж це необхідно для досягнення цієї мети.

Дане правило зазначено в оскаржуваній постанові, проте на думку суду залишилось без належного застосування.

Так, помилка допущена позивачем при оформленні митних документів, як це встановлено митним органом, призвела до зменшення розміру митних платежів лише на суму 2542,12 грн., що воочевидь є незначною сумою. Виявлені порушення були негайно усунуті, шляхом подання нової декларації з доплатою митних платежів.

За таких обставин та вимог закону, в оскаржуваній постанові мало б бути наведено обгрунтування необхідності застосування до позивача санкцій, що мали б на меті попередження повторення подібних помилок на майбутнє. Проте, постанова не містить такого обгрунтування.

На думку суду, дії позивача, відповідно до оскаржуваної постанови, хоч формально і підпадають під ознаки адміністративного про правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, проте не становлять суспільної небезпеки, через малозначність.

Тому, суд вважає, що в даному випадку відповідач мав би звільнити позивача від адміністративної відповідальності, відповідно і на підставі ст. 22 КУпАП України.

Оскільки, відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення на порушення вимог ст. 489 МК України не застосовано до позивача наведених підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності, то суд знаходить, що його притягнуто до відповідальності незаконно, а відповідно позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому, відповідно до норм КАС України, суд не наділений повноваженнями закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вказані процесуальні дії відносяться до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 200/14811/16-а.

Відповідно до ст. 132 КАС України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з суми судового збору 454,00 грн.

Керуючись статями 19 та 55 Конституції України, статями 29, 485, 489, 494, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника Київської митниці Сілюка Сергія в справі про порушення митних правил № 1595/10000/21 від 19.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , у вигляді штрафу в розмірі 7626,36 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, м. Київ, бул. Гавела Вацлава, 8-А) судовий збір в сумі 454,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя