Ухвала

від 18.07.2022 по справі 320/11911/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 липня 2022 року Київ№ 320/11911/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Рокитне" до Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про визнання незаконною та скасування постанови та визнання такою, що не підлягає виконанню постанови,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Цукровий завод Рокитне" звернулось до суду з позовними вимогами до Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) визнати незаконною та скасувати постанову від 30.08.2021, винесену старшим державним виконавцем Смакотою С.В. про відкриття виконавчого провадження №66647532 про стягнення 124 454,27 грн. основної винагороди на користь ОСОБА_1 -виконавчого збору та до приватного виконавця виконавчого округу Голяченка І.П. про визнання постанови від 15.04.2021 №65171487 про стягнення винагороди такою, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування поданої заяви, позивач вказує, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від фактично стягнутої ним суми, а не від суми, зазначеної у виконавчому документі. За своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою за вчинення ним заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі. Приватним виконавцем Голяченком І.П. не було дотримано вимогу п.22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконння рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2021 №512/5 про закриття провадження. В свою чергу державним виконавцем Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ М, (м. Київ) Смакотою С.В., 30.08.21, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66647532 про стягнення з товариства 124 454,27 грн. основної винагороди на користь ОСОБА_1 на підставі постанови від 15.04.21 приватного виконавця голяченка І.П. у виконавчому провадженні №65171487, яке було закінчене; постанови про стягнення суми боргу не існує. За таких обставин, позивач вважає, що наявні підстави для визнання незаконною та скасування поставнови ст. державного виконавця Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області Смакоти С.В. про відкриття виконавчого провадження №66647532 про стягнення виконавчого збору на користь ОСОБА_1 та визнання незаконною та скасування постанови від 30.08.2021 старшого державного виконавця Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області у ВП №66647532.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні. Від представника позивача 22.11.2021 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі, повідомлені належним чином про дату та місце розгляду справи у судові засідання 16.12.2021, 25.05.2022, 02.06.2022 не з`явились, були повідомлені судом засобами електронного звязку у звязку з відсутністю коштів на оплату поштово-телеграфної кореспонденції.

Від представника Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) Смакоти С.В. та приватного виконавця Голяченка І.П. надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно із ч.9 ст.205 КАСУ, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ураховуючи неявку у судове засідання учасників справи та відсутності перешкод для ухвалення рішення по даній справі, суд вирішив подальший розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву та подані документи, встановивши фактичні обставини справи та докази, якими кожна сторона обгрунтовує свої вимоги та заперечення проти них, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, ураховуючи наступне:

згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, -ч.1 .ст.74 Закону України №1404-VIII.

У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу (заяву) подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 2608/20647/12.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №466/948/19, зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом оскарження у даній справі є постанова старшого державного виконавця Рокитнянського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ВП №66647532 Смакоти С.В. про стягнення основної винагроди приватного виконаявця ОСОБА_1 . Дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження за своїм змістом не є триваючими.

Суд вважає за необхідне відмітити, що законодавцем закріплені імперативні строки (10 днів), протягом яких можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення. Тобто, це строки в межах яких особа може звернутися з відповідною скаргою (заявою) для захисту своїх порушених прав або інтересів.

Отже, строк звернення з даною позовною заявою становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до суду в порядку оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2021 15.10.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, у поданій позовній заяві позивач стверджує, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження №66647532 він одержав 09.09.2021, на підтвердження чого була надана копія конверту та роздруківка трекінгу поштового відправлення 0960101565444.

Натомість судом, в порядку ч.6 ст.94 КАСУ у позивача було витребувано оригінал вищевказаного конверту (штрих код поштового відправлення 0113302029406), але такий документ позивачем суду надано не було.

За приписами ч.6 ст. 94 КАСУ, якщо подано копію письмового доказу, суд з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, документального підтвердження несвоєчасного одержання позивачем копії постанови від 30.08.2021 ВП №66647532 матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд констатує факт пропуску ТОВ "Цукровий завод Рокитне" процесуального строку на оскарження постанови старшого державного виконавця Рокитнянськог ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ВП №66647532 Смакоти С.В. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови №65171487 від 15.04.2021 приватного виконавця Голяченка І.П.

Щодо визнання постанови приватного виконавця Голяченка І.П. від 15.04.2021 №65171487 такою, що не підлягає виконанню, суд зважає на таке:

згідно із приписами ч.5 ст.74 Закону України " Про виконавче провадження", строк оскарження рішень та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щ становить 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», як зазначено у частини першій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом частини статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З аналізу наведеної норми слідує, що саме на виконавця законом покладено обов`язок доведення до відома сторін та інших учасників провадження документів виконавчого провадження, яке має здійснюватися в залежності від документів виконавчого провадження у спосіб передбачений статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приватним виконавцем Голяченком І.П. до суду подані письмові пояснення та документи, якими підтверджено своєчасне надсилання позивачеві постанови про стягнення з боржника основної винагороди. Так, супровідний лист приватного виконавця Голяченка І.П. з постановою про стягнення основновної винагороди за штрихкодовим номером рекомендованого поштового відправлення 0813000030385 був направлений на адресу ТОВ "Цукровий завод Рокитне" за вказаною в ЄДР адресою та одержаний боржником 23.04.2021, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення №0813000030385.

Після одержання постанови про стягнення основної винагороди, позивачем, 30.04.2021, були направлені письмові пояснення на адресу приватного виконавця Голяченка І.П., які зареєстровані за вх. №3486, в якому боржник визнав та підтвердив факт одержання оспорюваної постанови від 15.04.2021 ВП №65171487 за вих. №3060 та інших процесуальних документів, які були прийняті в межах цього виконавчого провадження.

У письмових поясненнях позивач повідомляє приватного виконавця Голяченка І.П. про відсутність коштів для сплати боргу за одержаними ним виконавчими документами.

Отже, приватним виконавцем надано суду докази доведення у встановлений статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» спосіб та строк оскаржуваної постанови до відома заявника заявника.

Положення КАС України щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачають вчинення таких дій у строки, що обчислюються не в робочих, а календарних днях.

Згідно з п.1 ч.2 ст.і 287 КАСУ, позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07 липня 1998 року № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 287 КАС України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Згідно з частиною першою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 74 Закону № 1404 регулює порядок оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону № 1404 регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється державною виконавчою службою, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що стаття 74 Закону № 1404 є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів державної виконавчої служби.

Постанова приватного виконавця Голяченка І.П., як встановлено судом, була одержана позивачем 23.04.2021, в той час як позовна заява до суду направлена 14.09.2022.

Тому, суд констатує , що позивач звернувся на захист порушеного права із пропуском десятиденного строку, встановленого ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" і в частині вимог про визнання постанови приватного виконавця Голяченка І.П. від 15.04.2021 ВП №65171487 такою, що не підлягає виконанню.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду, - ч.3 ст.123 КАСУ.

Слід зазначити, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії») право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

За наведених обставин, врахувавши всі перелічені вище критерії для поновлення строку, суд не знаходить підстав та поважних причин, які б унеможливили для позивача своєчасне звернення до суду; справа не має фундаментального значення для судової практики, характер звернення та об`єктивні причини, що спричинили пропуск строку не дають підстави вважати їх значимими, з огдяду на що, суд приходить до висновку про необхідність позовну заяву ТОВ "Цукровий завод Рокитне" залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Рокитне" (ЄДРПОУ 40460785, смт. Рокитне Київської області, вул. Ентузіастів, 6) до Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (ЄДРПОУ 35013495, смт. Рокитне, вул. Першотравнева,4), приватного виконавця Голяченка Івана Павловича (РНОКПП відсутній, с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, вул. Соборна, 10-г) про визнання незаконною та скасування постанови та визнання такою, що не підлягає виконанню постанови, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.