Рішення

від 15.07.2022 по справі 420/6750/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6750/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ананьївської міської ради (вул. Незалежності, 51, м. Ананьїв, Одеська область, 66400, код ЄДРПОУ 04056807) про визнання протиправними дій зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ананьївської міської ради, в якому позивач просить:

визнати протиправною відмову розглянути на сесії Ананьївської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 29.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо ведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради, яка викладена у листі від 10.02.2022 року №04-23/572;

зобов`язати Ананьївську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної яви з урахуванням правової оцінки, яка буде надана судом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29.11.2021 року вона звернулась до Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом б частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок несформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області, та позначена на Публічній кадастровій карті: Район: Ананьївський, КОАТУУ: 5120280700, Зона: 01, Квартал: 002, Область: Одеська, Район: Ананьївський, КОАТУУ: 5120200000, Область: Одеська, КОАТУУ: 5100000000, та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 5120280700:01:002:0305.

Листом від 10.02.2022 року №04-23/572 Ананьївська МР, у особі Ананьївського міського голови Тищенко Ю.С. повідомила, що Ананьївською міською радою розглянуто звернення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за вхідним №6436 від 30.11.2021 року. На підставі зазначеного клопотання повідомлено, що згідно наданого кадастрового матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності колишнього КСП ім. Ілліча. Відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України сільськогосподарських підприємств, що припинені вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з не витребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Щодо прохання позивача запропонувати іншу вільну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та надання дозволу Ананьївською міською радою повідомлено, що відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотання зазначається орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Інформація стосовно земельних ділянок не наданих у користування або у власність на території Ананьївської міської територіальної громади буде сформована після проведення інвентаризації земель.

Враховуючи вищевикладене, відмовлено у розгляді клопотання позивача.

Як зазначає позивач, вказаний лист свідчить про те, що Ананьївська МР отримала клопотання позивача, але не розглянула це клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України. При цьому, відповідач не вказав причини, по яким він відмовився розглядати клопотання позивача, які передбачені Законом України Про звернення громадян.

Дії відповідача щодо позивач вважає необґрунтованими, протиправними та таким, що не відповідають приписам ст.19 Конституції України, та приписам ст.118 Земельного Кодексу України.

Ухвалою окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач не визнає позовні вимоги та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на те, що відповідно до поданого картографічного матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП ім. Ілліча.

Також до суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що відзив не містить жодних обґрунтувань та доказів того, з яких підстав Ананьївська міська рада не розглянула клопотання позивача в законній спосіб.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Ананьївського міського голови з клопотанням від 29.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 2,0 га за адресою Ананьївська територіальна громада.

До клопотання додано копія паспорта та коду, графічний матеріал.

Як вбачається з інформації про ділянку, позивачем обрано ділянку з кадастровим номером 5120280700:01:002:0305, тип власності не визначено, цільове призначення: 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, площа: 69,0677 га

Судом встановлено, що листом від 10.02.2022 року №04-23/572 Ананьївською міською радою повідомлено позивача Ананьївською міською радою розглянуто клопотання позивача від 29.11.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, за вхідним № 6436 від 30.11.2021.

На підставі зазначеного клопотання, повідомлено, що згідно наданого позивачем картографічного матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП ім. Ілліча.

Відповідно до п. 21 Перехідних Положень Земельного кодексу України землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Згідно ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Враховуючи вищевикладене, позивачу рекомендовано звернутися до Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради, який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51 каб.126 з новим графічним матеріалом на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом в частини 3 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У силу пункту а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин та виключену на підставі Закону №1423-IX від 28.04.2021 року) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Виходячи з аналізу зазначених норм, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, проте суд звертає увагу, що якщо земельна ділянка перебуває у користуванні інших осіб додається погодження землекористувача.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон України Про місцеве самоврядування в Україні) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з вимогами частини 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч.5 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування).

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (ч.12 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування).

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №34/5 від 12.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за №381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду будь-яких основних питань, у тому числі про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень органу місцевого самоврядування, цей орган має приймати відповідне рішення на пленарному засіданні відповідної ради.

Як встановлено судом, Ананьївська міська рада листом від 10.02.2022 року №04-23/572 повідомила позивача про неможливість надання дозволу на розробку землеустрою щодо бажаної позивачем земельної ділянки.

Тобто, протягом встановленого законодавством строку, Ананьївською міською радою не було прийнято відповідного рішення на пленарному засіданні ради про відмову у наданні дозволу чи у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 , а відмова позивачеві листом не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмову у його наданні у формі рішення, а не листа, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного акту організаційно-розпорядчого характеру з числа тих, які він повинен був постановити за законом.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову розглянути на сесії Ананьївської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 29.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо ведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради, яка викладена у листі від 10.02.2022 року №04-23/572;

Суд акцентує увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Фактично, необхідною передумовою застосування ч.2 ст.9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Як встановлено ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

За приписами ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання Ананьївської міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, яка буде надана судом підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Таким чином, враховуючи те, що судом задоволено адміністративний позов, суд вважає за необхідне стягнути з Ананьївської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача суму судового збору у розмірі 992,40 грн.

Також позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 20.10.2021 року, попередній орієнтовний розрахунок та акт виконаних робіт від 03.05.2022.

Згідно акту виконаних робіт, адвокат надав, а замовник прийняв наступні послуги:

- Зустріч з замовником, підготовка клопотання до Ананьївської МР, надання консультації 500,00 грн.;

- вивчення відповіді Ананьївської МР, збирання доказів, підготовка позову 2000,00 грн;

- надання консультації замовнику, підготовка акту виконаних робіт і заяви на відшкодування судових витрат, підготовка відповіді на відзив 500,00 грн.

Всього надано послуг в сумі 3000,00 грн.

Враховуючи викладене, категорію справи, те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що надання консультацій щодо прийнятих відповідачем рішень та подальших дій не стосується розгляду справи та не містить жодної доказової бази, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 1500,00 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ананьївської міської ради (вул. Незалежності, 51, м. Ананьїв, Одеська область, 66400, код ЄДРПОУ 04056807) про визнання протиправними дій зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову розглянути на сесії Ананьївської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 29.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо ведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради, яка викладена у листі від 10.02.2022 року №04-23/572.

Зобов`язати Ананьївську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.11.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної яви з урахуванням наданої судом правової оцінки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ананьївської міської ради (вул. Незалежності, 51, м. Ананьїв, Одеська область, 66400, код ЄДРПОУ 04056807) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя А.А. Радчук