Рішення

від 13.07.2022 по справі 500/2156/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2156/22

13 липня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі, позивач) у зв`язку із досягненням віку необхідного для призначення пенсії (60 років) 22.03.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільської області (далі, відповідач). подавши необхідні документи. Однак, відповідач своїм рішенням від 07.04.2022 №192650006911, здійснивши обчислення його трудового стажу з урахуванням окремих документів, що в сукупності підтверджують 21 рік 10 місяців 05 днів, повідомив про відсутність необхідних 29 років страхового стажу, а тому відмовив у призначенні спірної пенсії за віком. При цьому, з огляду на відсутність трудової книжки на підтвердження фактичної роботи в підприємстві «Тернопільоблтара» з лютого 1983 по березень 1985 різноробочим, а в подальшому до вересня 1998 комірником відповідач не зарахував трудову діяльність за спільною працею свідків. Що слугувало підставою його звернення до суду.

Ухвалою від 20.05.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 30.05.2022. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

22.03.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії №192650006911 від 07.04.2022 повідомлено позивача про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки, страховий стаж роботи становить 21 рік 10 місяців 05 днів (з необхідних 29 років), що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. До страхового стажу враховано усі періоди згідно наданої трудової книжки та додатково поданих документів. А тому просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 13.06.2022 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 13.07.2022 о 11:00 год.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд даної справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Так, ОСОБА_1 , його особа стверджується у відповідності з паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 від 12.01.2002 та досягнення ним віку 60 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

22.03.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ч. І ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, чоловікам після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 29 років.

Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 07.04.2022 № 192650006911 позивача повідомлено про відмову у призначенні спірної пенсії за віком у зв`язку звідсутністю необхідного страхового стажу, оскільки такий стаж становить 21 р. 10 м. 5 днів. При цьому до страхового стажу не зараховано період роботи позивача у підприємстві «Тернопільоблтара» з лютого 1983 по вересень 1998 року через відсутність трудової книжки та первинних документів.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.І ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 - ІV (надалі, Закон №1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

У відповідності до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058 визначено. що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Положеннями статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі. Закон №1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору па підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у пій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (надалі. Порядок № 637). основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Спірний період не зараховано позивачу до страхового стажу, оскільки ним не подано до пенсійного органу трудової книжки на підтвердження роботи в підприємстві «Тернопільоблтара» або інших первинних документів. Разом з тим, зарахування спірного періоду трудової діяльності позивача у згаданому підприємстві не виключається з огляду на таке.

Пунктом 17 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється па підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботяща одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті. що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі па одному підприємстві. в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якою вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Суд звертає увагу, що трудова книжка позивача не була видана роботодавцем і час його звільнення з роботи за скороченням штату у вересні 1998 в підприємстві «Тернопільоблтара», розташованому в АДРЕСА_1 .

Як видно з матеріалів справи, позивач вчиняв дії для підтвердження періодів роботи на даному підприємстві, однак оскільки підприємство ліквідовано (припинено з 29.11.2016) та документи не збереглися він немає можливості підтвердити вказаний період роботи (з 05.03.1985 по 08.02.1995), за умовами спільної роботи зі свідками.

Як вбачається з відповідей архівних установ ОСОБА_1 звертався в архівний відділ Тернопільської міської ради (вих. №3576 від 10.02.2022), архівний відділ Тернопільської районної державної адміністрації (вих. № 12-06/02/35 від 01.02.2020, Державний архів Тернопільської області (вих. №Д-2/04-11 від 03.02.2022), однак документи підприємства «Тернопільоблтара» (Виробничо-комерційна фірма «Тернопільоблтара» за адресою: вул. Лозовецька.26, м. Тернопіль в архівні установи на зберігання не надходили.

Як слідує з Інформації з ЄДР від 06.05.2022 Виробничо-комерційна фірма по виготовленню, збору та постачанню тари «Тернопільоблтара» (ВТК «Тернопільоблтара»). код ЄДРПОУ 01880115, адреса: 46010, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Лозовецька, будинок 26 є припиненим з 29.11.2016.

Разом з тим, спільна робота на даному підприємстві з найманими працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , записами трудових книжок яких стверджується даний факт з березня 1985 по лютий 1995 та свідчить про трудову діяльність позивача упродовж 10 р. 0 м. 3 дні. Відтак, з урахуванням страхового стажу підтвердженого пенсійним органом (21 р. 10 м. 5 дн.) сукупний страховий стаж у позивача складатиме 31р. 10 м. 8 днів, що в силу таких обставин є достатнім для призначення пенсії по віку.

Згідно трудової книжки ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 від 10.08.1979 вона перебувала у трудових відносинах з підприємством «Тернопільоблтара» тресту «Укрпромтара» з 24.12.1985 по 08.12.1995 і була звільнена па підставі ст. 40 п.1 КЗпП України (скорочення штату).

Аналогічно з трудової книжки ОСОБА_3 серія НОМЕР_3 від 06.03.1985 вона перебувала у трудових відносинах з підприємством «Тернопільоблтара» тресту «Укрпромтара» з 05.03.1985 по 01.07.1994 і була звільнена на підставі ст.40 п.1 КЗпІІ України (скорочення штату).

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійною фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на підприємстві «Тернопільоблтара» з 05.03.1985 по з 08.02.1995 та призначити пенсію з 21.03.2022.

Суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу «належного урядування», зокрема, у справі «Лелас проти Хорватії» (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» (пункт 74).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до пункту 1 ч.І ст. 45 Закону № 1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Позивач своєчасно звернувся до пенсійного органу для призначення пенсії, тобто 22.03.2022, а тому її слід призначити з 21.03.2022 - наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку позивачем.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. 1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 21.03.2022.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 992,40 грн. згідно квитанції від 11.05.2022.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.04.2022 № 192650006911 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно пункту І статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на підприємстві «Тернопільоблтара» на посаді комірника з 05.03.1985 по 08.02.1995, призначивши виплату пенсії за віком згідно пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.03.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок, відповідно до квитанції від 11 травня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 липня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с.Переходи,Чортківський район, Тернопільська область,48546 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддяПодлісна І.М.