Постанова

від 17.07.2022 по справі 640/26933/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26933/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопак» до Антимонопольного комітету України, третя особа - Львівський національний університет імені Івана Франка про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Леопак» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівський національний університет імені Івана Франка (надалі - третя особа), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення постійнодіючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №18749-р/пк-пз від 06 жовтня 2020 року;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу №UA-2020-08-26-009433-a.a1 від 25 вересня 2020 року з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки відповідач під час розгляду його скарги не врахував, що в складі тендерної пропозиції ТОВ «Леопак» містяться інші документи, які підтверджують згоду учасника з умовами проекту договору про закупівлю, зокрема гарантійний лист, яким позивач підтвердив можливість постачання товарної продукції в кількості, якості та терміни, визначені тендерною документацією, а тому ненадання заповненого та підписаного проекту договору про закупівлю не є підставою для відхилення тендерної пропозиції; чинним законодавством не передбачено такої підстави для відхилення тендерної пропозиції, як невідповідність умовам тендерної документації; ненадання у складі тендерної пропозиції копії сертифікату якості, свідоцтва про державну реєстрацію засобу або декларації відповідності не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки сертифікація продукції в Україні є виключно добровільною.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 06 жовтня 2020 року №18749-р/пк-пз;

- зобов`язано Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопак» від 25 вересня 2020 року №UA-2020-08-26-009433-a.a1, з урахуванням висновків суду;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопак» понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач (надалі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першоi інстанції було неповно досліджено yci матерiали справи, зокрема, не було належним чином дослiджено Протокол засiдання тендерного Комітету Львiвського нацiонального унiверситету імені Івана Франка вiд 21.09.2020, яким було вiдхллено тендерну пропозицiю позивача, з огляду на наступне. Вiдповiдно до зазначеного протоколу тендерним комітетом Замовника було встановлено невідповідність тендерної пропозиції позивача умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та вiдхилено таку пропозицію на підставі частини першої статті 31 Закону. Таким чином, у протоколi вiд 21.09.2020 вiдсутня така пiдстава вiдхилення, якy зазначив суд першої iнстанцiї, а саме "не вiдповiдає умовам тендерної документації». Зазначене свiдчить про те, що судом першої iнстанцiї було порушено норми процесуального права, зокрема, статті 90 КАС України щодо оцінки доказів у справі. Крім того, апелянт звертає увагу, що Замовником було вiдмiнено процедуру закупiвлi, а отже, оскаржуване рішення Колегії не порушує права позивача, а повторний розгляд його скарги не вiдновить права позивача (якi судом було визнано порушеними) та й взагалі не передбачено Законом. Також, сам функцiонал Рrоzоrrо ще не передбачає такої можливості, адже ні Колегiя, нi система не може відновити процедуру закупiвлi зi стадiї оскарженяя результатiв розгляду тендерних пропозицiй учасникiв, оскiлькн вказана процедура закупiвлi вiдмiнена у зв`язку з вiдсутнiстю подальшої потреби у закупiвлi.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Львівський національний університет імені Івана Франка на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі https://prozorro.gov.ua розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2020-08-26-009433-а.a1, предмет закупівлі «за кодом CPV ДК 021:2015:39220000-0 - кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування».

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету Львівського національного університету імені Івана Франка від 21 вересня 2020 року, тендерну пропозицію ТОВ «Леопак» відхилено, у зв`язку із тим, що учасник не надав у складі тендерної пропозиції заповнений та підписаний проект договору про закупівлю, наведений у додатку №6 до тендерної документації та сертифікати якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію відповідності.

Позивач не погодився із таким рішенням Львівського національного університету імені Івана Франка та звернувся зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у якій, зокрема, просив зобов`язати замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Леопак», прийняте відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій, який опубліковано 21 вересня 2020 року.

За результатами розгляду вказаної скарги, відповідач прийняв рішення від 06 жовтня 2020 року №18749-р/пк-пз, яким відмовив ТОВ «Леопак» у задоволенні скарги.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду, з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що редакція вказаного закону, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, не містить такої підстави для відхилення тендерної пропозиції, як її невідповідність умовам тендерної документації. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель (частина шістнадцята статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). Тобто, у разі виявлення під час розгляду тендерних пропозицій учасників невідповідностей у поданих документах, замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. У свою чергу, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Львівський національний університет імені Івана Франка розміщував повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції ТОВ «Леопак». З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Леопак», встановлених частиною першою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 2 статті 18 "Про публічні закупівлі" скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель в день подання скарги, після чого скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом зі скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Згідно частини вісімнадцятої - двадцятої статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: 1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; 2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; 3) підстави та обґрунтування прийняття рішення; 4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що рішення за результатами розгляду скарги повинно бути обґрунтованим та включати в себе висновок органу оскарження, зокрема, про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі.

За визначенням статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Зі змісту протоколу засідання тендерного комітету Львівського національного університету імені Івана Франка від 21 вересня 2020 року вбачається, що підставою для відхилення пропозиції позивача є: ненадання учасником у складі тендерної пропозиції заповненого та підписаного проекту договору про закупівлю (разом з додатками до нього) наведений у Додатку 6 до тендерної документації та ненадання сертифіката якості, свідоцтва про державну реєстрацію засобу або декларацію відповідності у складі тендерної пропозиції.

Відповідно до пункту 3 розділу VI тендерної документації учасник, подаючи тендерну пропозицію, подає у її складі заповнений та підписаний проект договору про закупівлю (разом з додатками до нього), чим підтверджує, що погоджується з умовами проекту договору.

Ненадання учасником заповненого та підписаного проекту договору (разом з додатками до нього) у складі тендерної пропозиції призводить до відхилення такої пропозиції.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції учасника, який буде визнаний переможцем торгів за результатами проведеної процедури. Проект договору про закупівлю наведено у додатку 6 до тендерної документації.

У складі тендерної пропозиції ТОВ «Леопак» міститься форма «тендерна пропозиція» від 11 вересня 2020 року №11/09-1, у якій зазначено про згоду з умовами проекту договору про закупівлю.

Також у складі тендерної пропозиції позивача міститься гарантійний лист №11/09-2, відповідно до якого ТОВ «Леопак» підтверджує можливість постачання товарної продукції в кількості, якості та терміни, що визначені відповідною тендерною документацією згідно оголошення про проведення закупівлі UA-2020-08-26-009433-a та гарантується поставка такої товарної продукції за заявкою в обсязі, що буде необхідний замовнику відповідно до умов договору про закупівлю.

З аналізу матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що гарантійний лист та форма «тендерна пропозиція» не можуть заміняти проект договору, надання якого передбачено пунктом 3 розділу VI тендерної документації.

Відповідно до пункту 7 розділу III документації у складі тендерної пропозиції учасник повинен надати сертифікат якості (за умови якщо предмет закупівлі підлягає сертифікації), свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію відповідності.

Сторонами визнається, що у складі пропозиції позивача відсутні документи, передбачені пунктом 7 тендерної документації.

Ненадання сертифіката якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларації відповідності, позивач обґрунтував тим, що сертифікація продукції в Україні є виключно добровільною, її отримання не є обов`язковим для певної продукції та не передбачено чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, як учасник процедури закупівлі не позбавлений права отримати сертифікат в добровільному порядку, та дотриматись умов тендерної документації. При цьому, слід зазначити, що позивач заздалегідь ознайомлений з умовами документації та у випадку неможливості виконання таких умов мав можливість скористатись своїм правом на оскарження.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав у складі тендерної пропозиції усіх документів, передбачених вимогами тендерної документації.

Колегією суддів досліджено Протокол засідання тендерного комітету Львівського національного університету імені Івана Франка, в якому зазначено, що згідно із вимогами частини 1 статті 31 Закону голова тендерного комітету ОСОБА_1 поставив на голосування питання про відхилення тендерної пропозиції учасника відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "Леопак". Вирішили: Відхилити тендерну пропозицію учасника відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "Леопак", код ЄДРПОУ 42154228 на закупівлю "ДК 021:2015: 39220000-0 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування". Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-08-26-009433-а".

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з аргументами апелянта про те, що тендерна пропозиції ТОВ "Леопак" не відповідає умовам тендерної документації, оскільки останнім не надано проект договору (разом з додатками до нього) у складі тендерної пропозиції та сертифікат, а отже в даному випадку є підставою для відхилення такої пропозиції.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року справі №826/15311/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Щодо посилання апелянта на те, що Замовником було вiдмiнено процедуру закупiвлi, а отже, оскаржуване рішення Колегії не порушує права позивача, а повторний розгляд його скарги не вiдновить права позивача (якi судом було визнано порушеними) та й взагалі не передбачено Законом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі № 826/4406/16 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Як вбачається з матеріалів справи, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем надано роздруківку з сайту Prozorro щодо процедури закупівлі №UA-2020-08-26-009433-а, в якій зазначено, 30 жовтня 2020 року розміщено публікацію - відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» відміняє торги - необхідність закупівлі відсутня, оскільки в Університеті з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України через поширення пандемії COVID-19 впроваджено дистанційне навчання, введено додаткові заходи карантинних обмежень щодо відвідування закладів освіти, а тому питання забезпечення харчування студентів та працівників не буде здійснюватись (стор.102 (зворотній бік) том І).

Колегією суддів досліджено сайт Держзакупівлі (https://www.dzo.com.ua/tenders/current) та встановлено, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відсутня будь-яка інформація про процедури закупівлі №UA-2020-08-26-009433-а, замовником, якої виступав - Львівський національний університет імені Івана Франка.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що оскільки до відкриття провадження у цій справі (09.11.2020 року) та станом на час її розгляду судом відкриті торги за оголошенням №UA-2020-08-26-009433-а відмінено, то оскаржуване рішення на теперішній час не може порушувати права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопак». У зв`язку з чим, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач посилався на вищезазначені обставини у відзиві на позовну заяву, а судом першої інстанції було помилково залишено поза увагою дані обставини, отже, рішення суду підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопак» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Суддів: О.О. Беспалов

І.О. Грибан