Постанова

від 15.03.2010 по справі 2-а-2027/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 березня 2010 року                                                                             справа  № 2-а-2027/10/1070

(№ 2-а-10788/09/1070)

      Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко  Н. Д.,  при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю представників сторін

від позивача :             (за довіреністю)  

від відповідача:        не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  

Кагарлицької об’єднаної державної податкової інспекції у Київській області

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Зюйд-ост»

про

стягнення податкового боргу, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

            Кагарлицька об’єднана державна податкова інспекція у Київській області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Зюйд-ост» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 1144, 50 грн. (по податку на прибуток – 294, 80 грн., по податку на додану вартість – 849, 70 грн.).

 Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несплачено узгоджені суми податкових зобов’язань по податку на прибуток у розмірі  294, 80 грн. та податку на додану вартість у розмірі 849, 70 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

            Представник позивача у судовому засіданні 15.03.2010 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з’являвся. Ухвали суду і повістка надсилались відповідачеві за адресою, яка зазначена у  свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (надалі - Витяг), а саме: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 20А.

Водночас, наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців містить запис державного реєстратора Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області про відсутність відповідача за його місцезнаходженням.

У зв’язку з чим ухвали суду та повістка про виклик до суду не були вручені відповідачеві.

Відповідно до норм частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

           Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

             Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

   Відповідач як юридична особа зареєстрований в Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області 17.12.2008 р., про що зроблено відповідний запис за № 1 338 102 0000 000641, та перебуває на податковому обліку як платник податків з 18.12.2008 р. за № 667.

Судом встановлено, що 16 вересня 2009 року та 03 серпня 2009 року позивачем були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності відповідачем з податку на прибуток за I півріччя 2009 року та з податку на додану вартість за березень, травень, липень місяці 2009 року і неповернення свідоцтва платника ПДВ у зв’язку з анулюванням.

У ході проведення перевірки від 16.09.2009 р. виявлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (надалі – Закон України № 2181), а саме – неподання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2009 року, I півріччя 2009 року, за результатами якої складений акт від 16.09.2009 р. № 15-00/36113042.

У ході проведення перевірки від 03.08.2009 р. виявлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, а саме, зокрема, неподання декларацій з податку на додану вартість за березень, травень, липень місяці 2009 року та порушення граничного строку подання декларації з податку на додану вартість за квітень місяць 2009 року, за результатами якої складений акт від 03.08.2009 р. № 247/16-00/36113042.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України № 2181.

На підставі вказаних актів перевірок позивачем, враховуючи приписи підпункту 17.1.1 статті 17 Закону України № 2181, визначено суми штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання або порушення граничних строків подання декларацій у строки, визначені законодавством, а саме – 340, 00 грн. та 850, 00 грн., про що прийняті податкові – повідомлення рішення форми «Р», відповідно, від 16.09.2009 р. № 0004241500/0 та від 03.08.2009 р. № 0003241600/0.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У зв’язку з неможливістю вручення відповідачеві податкових  повідомлень - рішень форми «Р» від 16.09.2009 р. № 0004241500/0  та від 03.08.2009 р. № 0003241600/0  позивач, враховуючи приписи підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, розмістив їх на дошці податкових оголошень, відповідно, 25.09.2009 р. та 19.08.2009 р., що підтверджується копіями актів позивача № 9 від 25.09.2009 р. (а.с.12) та № 4 від 19.08.2009 р. (а.с.14) та письмовими поясненнями позивача (а.с._).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181,  день  розміщення  податкового повідомлення – рішення або податкової вимоги на дошці податкових оголошень вважається днем її вручення.

За поясненням позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові повідомлення – рішення відповідачем не оскаржувались.

Водночас, за письмовими поясненнями позивача, зазначені у  вказаних податкових – повідомленнях рішеннях форми «Р» від 16.09.2009 р. № 0004241500/0 і від 03.08.2009 р. № 0003241600/0 суми податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягають сплаті, у зв’язку з частковим їх погашенням в розмірі, 45, 20 грн. та 0, 30 грн. за рахунок наявного залишку коштів від раніше здійсненної відповідачем переплати, становлять, відповідно,  294, 80  грн. та 849, 70 грн.

Таким чином, узгоджена сума податкових зобов’язань, що підлягає сплаті відповідачем, становить, 1144, 50 грн. (294, 80  грн. + 849, 70 грн.).

           Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За твердженням позивача, сума податкового зобов’язання у розмірі 1144, 50 грн. відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, у зв’язку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/164 від 02.09.2009 р. та другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/171 від 02.10.2009 р. на загальну суму 849, 70 грн. Оскільки, зазначені податкові вимоги не були вручені відповідачеві вони, на підставі підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, були розміщені на дошці податкових оголошень, відповідно, 10.09.2009 р. та 04.11.2009 р., що підтверджується актами позивача від 10.09.2009 р. та 04.11.2009 р. (а.с.16,18) та письмовими поясненнями позивача (а.с._).

           За поясненнями позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувались. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.                

 Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі зазначеного та пояснень позивача, станом на 15.03.2010 р., судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 1144, 50 грн.

 Приписами статті 67 Конституції України встановлено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

            Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг  в розмірі 1144, 50 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

  Керуючись  статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

             Адміністративний позов задовольнити повністю.

 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Зюйд-ост» (ідентифікаційний код 36113042, Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 20 А) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 1144, 50 грн. (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 50 коп., в тому числі: по податку на прибуток – 294 (двісті дев’яносто чотири) грн. 80 коп. (р/р 31115009700324, одержувач ГУДКУ в Київській області, МФО 821018); по податку на додану вартість – 849 (вісімсот сорок дев’ять) грн. 70 коп. (р/р 31117029700324, одержувач ГУДКУ в Київській області, МФО 821018).

                 Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим  Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

               Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Суддя                                                                                             Н. Д. Панченко

постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 17.03.2010 р.