Постанова

від 18.07.2022 по справі 320/3874/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3874/21 Суддя першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2021 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» про застосування заходів реагування, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бул. Михайла Грушевського, буд. 13, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 12.02.2021 №99.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

16 червня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 21377, від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду надійшов відзив, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що відповідачем не надано жодного доказу усунення порушень, що були встановлені Актом перевірки, які створюють загрозу життя та здоров`ю людей, а тому є підставами для застосування заходів реагування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі доказів усунення усіх порушень, встановлених у акті перевірки від 12.02.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» не надано, разом з тим, зазначені у акті перевірки порушення не є формальними, вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» (код ЄДРПОУ 32394011, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 1-го Травня, буд. 13) зареєстровано в якості юридичної особи 17.03.2003 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №26650955 від 09.03.2021 року.

У період з 09.02.2021 року по 12.02.2021 року Білоцерківським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 12.01.2021 року №29 було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод", що розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бул. Михайла Грушевського, буд. 13, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 12.02.2021 року №99.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівля та приміщення об`єкту не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм;

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівля та приміщення об`єкту не обладнано системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуювання людей;

- пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

- пункт 22 розділу II ППБУ - не забезпечено мінімальну межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій покрівлі у відповідності до вимог таблиці 1 ДБН В.1.1-7:2016 (виробничі приміщення);

- пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному оброблянню 3 забезпеченням 1-ї групи вогнезахисної ефективності (адміністративна частина будівлі);

- пункт 22 розділу II, пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - знижено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення електрощитової та суміжні виробничі приміщення шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості;

- пункт 22 розділу II, пункт 2.3 глави 2 розділу ППБУ - знижено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють адміністративні приміщення та суміжні виробничі приміщення шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості;

- пункт 22 розділу ІІ, пункт 2.3 глави 2 розділу III ППБУ - знижено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють горищний простір та суміжні приміщення шляхом встановлення протипожежних дверей 2-го типу з відповідним класом вогнестійкості відповідно до вимог пункту 8.6 ДБН В.1.1-7:2016;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не здійснено перевірку пристроїв блискавкозахисту будівель відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко-захисту будівель і споруд" (будівля та приміщення об`єкту);

- пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (будівля та приміщення об`єкту);

- пункт 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (кабінет директора);

- пункти 3.6, 3.7, 3.8 глави 3 розділу V ППБУ - будівлю та приміщення об`єкту не забезпечено необхідною кількістю засобів первинного пожежогасіння (вогнегасниками);

- пункти 3.10, 3.17, 3.22 глави 3 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування наявних засобів первинного пожежогасіння (вогнегасників);

- пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - на об`єкті не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу;

- пункт 3.18 глави 3 розділу V ППБУ - наявні на об`єкті вогнегасники не забезпечені обліковими номерами за прийнятною на об`єкті системою нумерації;

- пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

- підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на будівлі об`єкту не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового зазначення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

- підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти не проходять технічне обслуговування й перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у відповідному журналі;

- підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового діаметра з стволами та важелями для полегшення відкривання вентиля;

- підпункт 8 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано літерний індекс ПК порядковий номер крану та номер телефону для виклику пожежно-рятувального підрозділу;

- підпункт 12 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - в неопалювальних виробничих приміщеннях на сухотрубній мережі системи внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі не встановлено засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно;

- пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ - пожежні щити в приміщеннях об`єкту не укомплектовано згідно норм належності, а саме: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого тепло ізолюючого матеріалу розміром 2x2 - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- пункт 16 розділу II ППБУ - посадові особи та працівники об`єкту не пройшли навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 №444;

- пункт 4 розділу ІІ ППБУ - для кожного приміщення об`єкту не розроблено та не затверджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки;

- пункт 8 розділу II ППБУ - будівля та приміщення об`єкту не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76;

- пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - двері до сходових клітин з усіх поверхів будівлі об`єкту не забезпечені пристроями для самозачинення дверей та їх ущільнення в притул;

- пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - двері на шляхах евакуації приміщень об`єкту відчиняються не в напрямку виходу з будівлі;

- пункт 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - для всіх приміщень виробничого й складського призначення не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01;

- частина 4 статті 20 КЦЗУ - не проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;

- частина 3 статті 20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

- частина 11 статті 20 КЦЗУ - не проведено об`єктові тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

- частина 8 статті 20 КЦЗУ - відсутні посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб у сфері цивільного захисту;

- частина 1 статті 20 КЦЗУ, ПКМУ №956 від 11.07.2002 - не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об`єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС №140 від 16.08.2005 "Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338";

- стаття 20, глава 4 розділу III КЦЗУ - не здійснено забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Акт перевірки від 12.02.2021 року №99 підписаний відповідачем із зауваженням, що згодом порушення будуть усунуті за наявності коштів.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI (далі - Кодекс №5403-VI).

У свою чергу, статтею 55 Кодексу №5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (частина 2 статті 55 Кодексу №5403-V).

Відповідно до статті 8 Закону України від 13.05.1999 №651-XIV «Про загальну середню освіту» (далі - Закон №651-XIV, чинний на час проведення перевірки) заклад загальної середньої освіти - це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Статтею 38 Закону №651-XIV визначено, що саме заклад загальної середньої освіти охороняє життя і здоров`я учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників закладу.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, частина 1 статті 67 Кодексу №5403-VI передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу №5403-VI посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 КЦЗ).

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого Акту матеріали справи не містять, натомість, відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Так, як вбачається зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, відповідач вважає, що у справах за позовами про застосування заходів реагування у вигляді зупинення підприємств (в тому числі експлуатації приміщень та обладнання) позивач повинен не просто надати акт перевірки, а довести наявність зафіксованих порушень, а також обґрунтувати, яку небезпеку для життя людей створюють ці порушення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порушення, які встановлені в Акті перевірки, а саме: відсутність системи протипожежного захисту, відсутність системи оповіщення про пожежу та управлінням евакуації людей, відсутність обробки деревяних конструкцій даху вогнезахисним оброблянням 1-ї групи вогнезахисної ефективності, не забезпечення (будівлю та приміщення обєкту) необхідною кількістю засобів первинного пожежогасіння, відсутність комплектування пожежних кран-комплектів пожежними рукавами однакового діаметра з стволами т важелями для полегшення відкривання вентиля тощо не є формальними, а є такими, що створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей.

Колегія суддів наголошує, що доводами апеляційної скарги відповідачем підтверджено, що як на момент звернення позивача із даним позовом, так і на момент розгляд даної справи апеляційним судом, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення виявлених порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління ДСНС у Київській обалсті до суду для застосування заходів реагування.

Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №823/589/16 (адміністративне провадження №К/9901/30861/18).

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742), варто наголосити, що станом на дату розгляду даної справи судом апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів, що підтверджували б усунення порушень, вказаних в Акті перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Колегія суддів наголошує, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників та відвідувачів комплексу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Втім доказів проведення повторної перевірки та усунення порушень, викладених в Акті перевірки від 12.02.2021 року № 99 апелянтом не надано.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції та не є підставами для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 19 липня 2022 року.