Постанова

від 18.07.2022 по справі 640/28372/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/28372/21 Суддя першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Експрес» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Експрес» про стягнення заборгованості, в якому просив:

- стягнути кошти платника податків ТОВ «Ультра Експрес» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 225 385,98 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (відокремленого підрозділу) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Експрес» про стягнення податкового боргу, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0102061207 від 14.02.2018 року та декларації №9103054173 від 28.05.2018 року, на підставі яких визначено суму боргу 129905,86 грн та 2,00 грн відповідно - повернуто позивачу.

Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Експрес» до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п.4, ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заборони та обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 року № 392 на позивача не поширюються, у зв`язку з чим відсутні достатні правові підстави для продовження процесуальних строків на цій підставі.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зважаючи на відсутність у суду відомостей щодо судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0102061207 від 14.02.2018 року, днем його узгодження є 03.03.2018 року.

Також, граничним терміном звернення до суду контролюючого органу про стягнення заборгованості, що виникла у зв`язку з несплатою зобов`язань, визначених декларації №9103054173 від 28.05.2018 року є 30.05.2021 року.

Натомість позов направлено через поштове відділення 01.10.2021 року (надіслано через поштове відділення).

Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, позивачем зазначено, що оскільки у цій справі строк звернення до адміністративного суду закінчувався би в період дії карантину, але такий строк законодавчо було автоматично продовжено на строк дії карантину, останнім не пропущено строк звернення до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами.

Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта обґрунтованими, з огляду на наступне.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Колегія суддів враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом №533-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу ХХ ПК України доповнено п. 522 (в редакції від 13.05.2020 року), зокрема абзацом наступного змісту «на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.»

02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби CОVID-19», згідно якого розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3. Цим пунктом передбачено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину.

У подальшому, 17.07.2020 року набрав чинності Закон України від 18.06.2020 року №731-IX, який виклав пункт 3 розділу VI КАС у новій редакції.

Також, п. 2 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Відтак, з 06.08.2020 року зазначені в КАС України процесуальні строки відновили свій перебіг.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що перебіг строків, визначених ст. 122 КАС України було автоматично продовжено з 18.03.2020 року по 06.08.2020 року, крім того, абз. 10 п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України було зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, отже, станом на 01.10.2021 року позивачем не пропущено строку звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості, що виникла у зв`язку з несплатою зобов`язань, визначених декларацією №9103054173 від 28.05.2018 року граничним терміном звернення за яким до суду є 30.05.2021 року.

Станом на час подання позовної заяви у справі №640/28372/21 (01.10.2021 року) вказаний абз. 10 п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України був чинний, неконституційними не визнавався, визначав спеціальний перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, а тому підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на час дії карантину, який діє і станом на час розгляду даної справи, були продовжені строки, встановлені статтею 102 ПК України, відтак суд першої інстанції прийшов не невірного висновку про порушення позивачем вимог статті 102 ПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 241, 242, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б.Глущенко

Л.Т.Черпіцька

Повний текст рішення виготовлено 19 липня 2022 року.